Рішення

від 15.10.2007 по справі 47/415-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/415-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2007 р.                                                            Справа № 47/415-07

вх. № 9747/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився  відповідача - Ілляшенко В.В. за довіреністю від 10.01.2007р., Доля О.В. за довіреністю від 10.01.2007р.

розглянувши справу за позовом Державного підприємства "Дніпропетровський НВК "Електровозобудування", м. Дніпропетровськ  

до  Державного підприємства завод "Електроважмаш", м. Харків  

про стягнення 33459,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача збитків, які спричинені поставкою неякісної продукції у розмірі 2261,98грн., штрафу у розмірі 31197,60грн., які виникли на підставі договору №8/06 від 23.12.2005р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 335,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Позивач надав через канцелярію господарського суду 03.10.2007р. доповнення до позовної заяви, які були прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду 03.10.2007р. відзив на позовну заяву в якому з позовними вимогами позивача не згоден з підстав зазначених у відзиві на підставі чого просить суд відмовити позивачу у позові.

У судовому засіданні призначеному на 03.10.2007р. було оголошено перерву до 15.10.2007р. для можливості надання сторонами додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №8/06  від 23.12.2005р. Відповідно до умов даного договору, відповідач зобов"язався передати у власність покупця електродвигун АД-914У1 №22. Зазначений електродвигун був встановлений на магістральний  електровоз ДС3, №005, який був переданий для подальшої експлуотації Державній адміністрації залізничного транспорту України.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі експлуатації електровоза магістрального ДС3 №005, який був виготовлений відповідачем електродвигун АД914 У1, 26.03.2007р. вийшов з ладу.

Згідно акту №6 від 06.04.2004р. винною стороною тягового електродвигуна є завод-виробник, а саме відповідач, який в подальшому був переданий у відповідності з рекомендаціями виробника на адресу відповідача.

Відповідно до розділу 6 вищезазначеного договору, якість поставляємої продукції повинна відповідати діючим технічним умовам та стандартам, а також постачальник гарантував відповідність поставляємої продукції нормативно-технічною документацією з кількості та якості.

Згідно п.6.3. даного договору постачальник гарантує належну роботу електродвигуна на протязі 24 календарних місяців з моменту вводу товару в експлуатацію. Таким чином на момент виходу з ладу, а саме 26.03.2007р. електродвигуна АД914 У1, він знаходився на гарантійному обслуговуванні, тобто є всі обов"язки з відновлення або відшкодування витрат, пов"язаних з відновленням електродвигуна покупцем, покладено на відповідача.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу  України.

Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов"язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов"язання, доказується кредитором.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення збитків позивача, пов"язаних з витратами здійсненими позивачем на викатку, розробку, подкатки колесо-моторного блоку, витрат на відрядження, транспортних витрат та матеріалів для заміни тягового електричного двигуна у розмірі 2261,98грн. підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до п.2 ст. 231 ГК України передбачено, якщо у разі порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.22 ГК України: суб'єктами господарювання державного сектора  економіки  є суб'єкти,  що  діють  на основі лише державної власності,  а також суб'єкти,  державна  частка  у  статутному  фонді  яких  перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину,  яка забезпечує державі право  вирішального  впливу   на   господарську   діяльність   цих суб'єктів.

Як вбачається з матеріалів справи - позивач є державним підприємством та відноситься до державного сектору економіки.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 31197,60грн. відповідають вимогам діючого законодавства України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 335,00грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 611, 623 Цивільного кодексу України, ст. 231 ГК Україи, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства завод "Електроважмаш" (61055, м. Харків, пр-т. Московський, 299, р/р26004301730337 в Орджонікідзевському АК ПІБ м. Харкова, МФО 351351, ОКПО 09351356) на користь Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" (49068, м. дніпропетровськ, вул. Орбітальна, 13, р/р 2600130134624 в Ленінському безболансовому відділенні філіал "Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ", МФО 305437, ОКПО 32495626) збитків у розмірі 2261,98грн., штрафу у розмірі 31197,60грн., держмита у розмірі 335,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 19.10.2007р.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.