Ухвала

від 27.06.2022 по справі 160/6821/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 червня 2022 року м. Дніпросправа № 160/6821/21

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Добродняк І.Ю.,

перевіривши на відповідність вимогам КАС України матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року по справі №160/6821/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТКЄМ»

до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року по справі №160/6821/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТКЄМ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, на підставі наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення ухвалено Дніпропетровським окружним адміністративним судом 20 липня 2021 року за наслідками розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Апеляційна скарга ГУ ДПС у м. Києві подана засобами поштового зв`язку 02 червня 2022 року, тобто зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження.

Скаржником разом з апеляційною скаргою подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник посилається на те, що він вже звертався до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення суду у даній справі, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2022 року остання була повернута скаржнику через неусунення недоліків щодо сплати судового збору. Скаржник зазначає, що Управління є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України, однак на даний час відсутні кошти на фінансування, зокрема, кошти на сплату судового збору. Зауважує, що звертається повторно з апеляційною скаргою у найкоротший строк з моменту повернення попередньо поданої скарги.

Надаючи оцінку таким аргументам скаржника, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Як свідчать матеріали справи Головне управління ДПС у м. Києві вже реалізовувало своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2022 апеляційну скаргу залишено без руху з підстави несплати судового збору. З огляду на невиконання скаржником вимог ухвали суду Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.04.2022 повернув заявнику з огляду на невиконання вимог ухвали суду щодо сплати судового збору. 02.06.2022 відповідач подав апеляційну скаргу вдруге.

Слід зазначити, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.

В даному випадку апеляційна скарга подана відповідачем вдруге, подана після спливу більш ніж одинадцяти місяців з дня ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного судового рішення. Як при поданні апеляційної скарги вперше, так і при повторному зверненні, скаржником не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, тобто, відповідачем при зверненні з апеляційною скаргою вдруге не усунуто недоліків, які слугували підставою для повернення попередньої апеляційної скарги, що, в свою чергу, не може вважатися добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків.

Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Щодо посилань скаржника на відсутність коштів на сплату судового збору як на підставу поновлення пропущеного строку, то суд апеляційної інстанції зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Головне управління ДПС у м. Києві, яке діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинно намагатись отримати вигоду від фінансових та інших складнощів, зокрема недостатності коштів та/або здійснення безспірного списання коштів з рахунків останнього, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Зазначене пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

В поданій заяві відповідач не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям, у зв`язку з чим підстави для її задоволення відсутні.

Крім того, всупереч вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України заявником до апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору.

Разом з цим, відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану та відсутністю фінансування за КЕКВ 2800.

Дослідивши доводи вказаного клопотання суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.

При цьому, зміни до законодавства в частині необхідності сплати судового збору, на період дії воєнного стану, внесені не були.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку, дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З матеріалів даної справи встановлено, що заявником не було надано суду апеляційної інстанції жодного належного письмового доказу стосовно свого майнового стану, який робить неможливим або значно ускладнює сплату ним судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі, у тому числі належних та допустимих доказів стосовно відсутності фінансування на рахунок КВЕК 2800, за яким здійснюються видатки для сплати судового збору, внаслідок введеного воєнного стану, оскільки саме ці обставини на думку заявника апеляційної скарги роблять неможливим сплату ним судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Головне управління ДПС у м. Києві, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність або недостатність коштів на рахунках останнього, так як і довготривала процедура виділення коштів розпорядникам нижчого рівня, не повинні впливати на можливість неухильного виконання заявником покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги. Зазначене пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень своєчасних заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися належною підставою для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу і на те, що посилання відповідача на положення п.п. 18, 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №188 від 04.03.2022) не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ці положення не містять заборони здійснення платежів зі сплати судового збору, а лише встановлюють певну черговість здійснення органами Державної казначейської служби платежів в особливому режимі в умовах воєнного стану.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України Про судовий збір від 14 липня 2011 року № 3674-VI.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп.2 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, заявнику слід сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 10215 грн. (6810*150%), згідно до наступних реквізитів для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача:UA668999980313161206081004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідності до ст.ст. 169, 296, 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а заявнику апеляційної скарги необхідно надати строк для усунення встановлених недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду апеляційної інстанції:

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;

- документу про сплату судового збору у розмірі 10215 грн.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року по справі №160/6821/21 - залишити без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції:

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;

- документу про сплату судового збору у розмірі 10215 грн.

Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.

Роз`яснити заявнику апеляційної скарги, що у разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

СуддяІ.Ю. Добродняк