Постанова

від 25.07.2022 по справі 420/7834/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/7834/19Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Турецької І. О.,

суддів Стас Л. В., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіа Логістік» до Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіа Логістік» (далі ТОВ «Сіа Логістік») звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі ГУ ДФС в Одеській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2019 року:

-№ 0018601401 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 9 879 684 грн.;

-№ 0018671401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 500 093 грн. (333 395 грн. за податковими зобов`язаннями та 166 988 грн. за штрафними санкціями).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ТОВ «Сіа Логістік» пояснило, що висновки акта податкової перевірки суперечать національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку та фактичним обставинам справи.

Так, не погоджуючись з доводом контролюючого органу про заниження інших доходів, унаслідок неврахування в їх складі сум кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, на загальну суму 647 725, ТОВ «Сіа Логістік» пояснило, що завдяки підписаним між сторонами контракту додаткових угод, виявлена заборгованість є чинною, що підтверджується актами звіряння.

Далі, щодо доводу ГУ ДФС в Одеській області про завищення інших операційних витрат, внаслідок невірного визначення курсових різниць, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування всього на суму 5 367 150 грн, ТОВ «Сіа Логістік» пояснило, що ним правомірно визнані витрати та доходи від курсових різниць від оцінки операції та залишків заборгованості, виражених в іноземній валюті та належним чином відображені в фінансовій звітності та відповідно в податкових деклараціях.

Як стверджує ТОВ «Сіа Логістік» протягом звітного року, в залежності від зміни курсу долару до національної грошової одиниці, в його бухгалтерському обліку визнавались як доходи від операційної курсової різниці так і витрати. Наявність втрат від від`ємних операційних курсових різниць протягом зазначених звітних податкових періодів обумовлено об`єктивними обставинами: суттєвим зростанням курсу долару та наявністю суттєвих сум зобов`язань підприємства в іноземній валюті.

Щодо посилань на неправомірне врахування різниць, що виникають відповідно до вимог Податкового кодексу України та зменшують фінансовий результат до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, позивач зазначає, що, на дату подання податкової декларації за 2016 рік, ним правомірно враховано попередньо задекларовані результати діяльності за 2014 рік та 2015 рік.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції, ухвалою від 21.09.2021, занесеною до протоколу судового засідання, до участі у справі залучив другого відповідача Головне управління ДПС в Одеській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі ГУ ДПС в Одеській області).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року, ухваленого за правилами загального позовного провадження, позов ТОВ «Сіа Логістік» задоволено.

Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2019 року № 0018601401 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 9 879 684 грн. та № 0018671401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 500 093 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що висновки контролюючого органу, зроблені в акті перевірки не відповідають приписам податкового законодавства та даним його первинної бухгалтерської документації.

Так, зокрема, суд зазначив, що платник податків правомірно визнавав та декларував свої зобов`язання перед контрагентом-нерезидентом протягом періоду, що був предметом податкової перевірки, оскільки кредиторська заборгованість була чинною, та додатково підтверджена покупцем за актом звірки.

На думку суду першої інстанції, кредиторська заборгованість не відповідала ознакам «безнадійної» у розумінні підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Також, суд першої інстанції відзначив, що сума кредиторської заборгованості, визначена контролюючим органом в акті перевірки, не відповідає показникам обліку позивача на відповідні дати. Як зауважив суд, відсутні пояснення щодо обраної відповідачем методики обрахунку виявленої кредиторської заборгованості.

Є, на думку суду першої інстанції, обґрунтованими доводи ТОВ «Сіа Логістік» про безпідставність доводів податкового органу щодо заниження товариством фінансового результату до оподаткування.

Так, суд встановив, що посадові особи контролюючого органу, в акті перевірки не зазначили в чому саме полягає невірність визначення позивачем курсових різниць у 2016 році та за три квартали 2018 року, приведені показники завищення операційних витрат не обґрунтовані джерелами отриманої інформації та не наведені належні розрахунки.

До того ж, суд першої інстанції підтримав доводи позивача, що суперечить вимогам податкового законодавства висновок ГУ ДФС в Одеській області про непідтвердження від`ємного значення об`єкту оподаткування минулих років на загальну суму 10 363 999 грн., адже не встановлюються будь-які вимоги щодо необхідності безперервного підтвердження платником податків сум від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток, що переносяться з попередніх звітних податкових років.

Суд відзначив, що зазначення ГУ ДФС в Одеській області в акті перевірки про відсутність документів, не є достатньою підставою для непідтвердження сум від`ємного значення об`єкту оподаткування за попередні податкові звітні роки. На його думку, достатніми документами, що підтверджують суми від`ємного значення об`єкту оподаткування за попередні податкові звітні роки, є податкові декларації та фінансова звітність, подані до органу ДПС.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Вважаючи рішення суду незаконним та необґрунтованим, ГУ ДПС в Одеській області, в апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Зміст апеляційної скарги фактично дублює доводи акта перевірки та відзиву на позов, які суд першої інстанції визнав безпідставними і необґрунтованими, навівши для цього відповідні мотиви. В апеляційній скарзі ці твердження не відзначаються якоюсь новизною.

ТОВ «Сіа Логістік» правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

До суду апеляційної інстанції сторони не з`явилися повідомлялися належним чином про день, час та місце судового засідання.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, дає право суду апеляційної інстанції розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Фактичні обставини справи.

Видами діяльності ТОВ «Сіа Логістік» за КВЕД є:

52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний);

45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

В період з 22.02.2019 по 15.03.2019, посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Сіа Логістік» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018.

22.03.2019 за результатами перевірки ГУ ДФС в Одеській області склало акт №465/15-32-14-01/38019023, у висновках якого зазначило про такі порушення ТОВ «Сіа Логістік» норм податкового законодавства:

підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України, що стало підставою для заниження нарахованої суми податку на прибуток всього в сумі 333 395 грн та для зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 9 879 684 грн.

26.04.2019, на підставі виявлених порушень, ГУ ДФС в Одеській області прийняло, податкові повідомлення-рішення:

№ 0018601401 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 9879684 грн.;

№ 0018671401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 500 093 грн, в т.ч. 333 395 грн за податковими зобов`язаннями та 166 988 грн. за штрафними санкціями.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Відповідаючи на довід апеляції про те, що станом на час проведення податкової перевірки ТОВ «Сіа Логістік» за бухгалтерським рахунком 632 обліковується кредиторська заборгованість щодо контрагентів нерезидентів, за якими минув строк позовної давності, колегія суддів зазначає таке.

Підпунктом 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема: заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

За приписами статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пункт 44.2 статті 44 Податкового кодексу України встановлює, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Пунктом 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» (П(С)БО 15) затвердженого наказом Мінфіну від 29.11.1999 № 290 унормовано, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Національному положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Аналізуючи доводи скаржника про неврахування ТОВ «Сіа Логістік» в складі доходів від будь-якої діяльності за рядком 01 Декларації з податку на прибуток кредиторську заборгованість, за якою минув термін позовної давності перед нерезидентами Expotrade Global Limited, (Гонконг, контракт від 25.07.2015р. № 2507/2015) та NІCOS GROUP LTD (Беліз, контракт від 03.02.2015р. № 15-0302), колегія суддів установила таке.

ТОВ «Сіа Логістік» 25.07.2015 уклала з Expotrade Global Limited (Гонконг) контракт № 2507/2015, за яким здійснювалось постачання товарів (автомобілів, запасних частин до них, мотоциклів, запасних частин до них), в тому числі, в перевіреному періоді.

Станом на 31 грудня 2016р. заборгованість перед зазначеним контрагентом склалася в сумі 1 898 971,49 дол. США, що за курсом НБУ 27,19085 на зазначену дату становить 51 634 664 грн.

Терміни проведення розрахунків за поставлений товар сторонами були визначені в пункті 4.1 розділу 4 Контракту таким чином «або шляхом часткової або повної передплати, або шляхом здійснення платежів протягом 90-та календарних днів, починаючі з дати митного оформлення партії товару».

25.10.2015 сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Контракту, де погодили інший порядок проведення розрахунків, а саме в пункті 4.1 зазначили, що кінцевий термін проведення повного розрахунку Покупця - не пізніше 25.10. 2020.

Загальна остаточна сума зобов`язання Покупця перед нерезидентом, визнана шляхом підписання сторонами акту звіряння від 30.10. 2016.

Таким чином, суд робить висновок, що у ТОВ «Сіа Логістік» існують боргові зобов`язання перед контрагентом-нерезидентом протягом періоду, що був предметом перевірки.

Досліджуючи аналогічне питання щодо контрагента NICOS GROUP LTD (Беліз), суд установив, що позивач уклав із даним контрагентом контракт від 03.02.2015 № 15-0302, за яким здійснювалось постачання легкового автомобілю, марки Mersedes-Benz, вартістю 20 000 дол. США. Розмитнення проведено 11.06.2015.

Згідно пункту 4.1 розділу 4 даного Контракту сторони визначили порядок проведення оплати за отриманий товар - протягом 90-та календарних днів, починаючі з дати отримання товару.

03.07.2015, сторони уклали Додаткову угоду № 1 до основного Контракту, де в пункті 4.1 визначили кінцевий термін проведення повного розрахунку Покупця - не пізніше 03 лютого 2020 року.

Загальна остаточна сума зобов`язання Покупця перед нерезидентом, визнана шляхом підписання сторонами акту звіряння від 31.12.2016.

За таких умов довід скаржника про наявність у ТОВ «Сіа Логістік» кредиторської заборгованості перед контрагентом NICOS GROUP LTD (Беліз), за якою минув термін позовної давності, є безпідставним.

Далі, переходячи до наступного доводу скаржника щодо невірного розрахування ТОВ «Сіа Логістік» втрат від операційної курсової різниці на залишки заборгованості в іноземні валюті у складі інших операційних витрат, колегія суддів установила таке.

Контролюючим органом установлено, що протягом періоду, що був предметом перевірки, ТОВ «Сіа Логістік» здійснювало господарські операції з постачання імпортованих товарів з визнанням зобов`язань в іноземній валюті - доларах США.

З акта податкової перевірки випливає, що в складі «Інших операційних витрат» за рядком 2180 Звіту про фінансові результати підприємства ТОВ «Сіа Логістік» невірно розраховані витрати курсових різниць, що призвело заниження фінансового результату до оподаткування.

Проте, в даному документі не зазначається в чому саме полягає невірність визначення платником податків курсових різниць, не наведені розрахунки, з урахуванням

курсу НБУ на кожну дату балансу й дату здійснення господарської операції.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про дотримання позивачем Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08. 2000 № 193. (далі - П(С)БО 21).

Даним нормативним актом визначено, що курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов`язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу.

Операція в іноземній валюті - господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.

За приписами пункту 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов`язань, власного капіталу, доходів і витрат).

За пунктом 7 П(С)БО 21 на кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу.

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу.

При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня (пункт 8 П(С)БО 21).

Отже, як вбачається з доказів, наданих позивачем, протягом звітного року в залежності від зміни курсу долару до національної грошової одиниці, в його бухгалтерському обліку визнавались як доходи від операційної курсової різниці так і витрати.

В 2016 році в бухгалтерському обліку (рахунку 632) визнані доходи від операційної курсової в загальній сумі 3 616 612, 73 грн. (проводка в обліку Дт 632 Кт 714), та витрати в загальній сумі - 10 182 424, 01 грн.(проводка в обліку Дт 945 Кт 632).

Відповідні показники відображені Позивачем в Звіті про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2016 рік: доходи - в р.2120 Звіту в складі інших операційних доходів 3617,0 т. грн.; витрати - в р 2180 Звіту - в складі загальної суми інших операційних витрат - 10185,0 т грн.

За три квартали 2018 року в бухгалтерському обліку визнані витрати від операційної курсової різниці в загальній сумі 4 917 654,76 грн. (проводка в обліку Дт 945 Кт 632), відображені в р. 2180 Звіту про фінансові результати за 9 місяців 2018 року в складі загальної суми операційних витрат.

Наявність втрат від від`ємних операційних курсових різниць протягом зазначених звітних податкових періодів обумовлено об`єктивними обставинами, а саме зростанням курсу долару з 24.0007 грн./дол. на початок 2016 року до 27.1909 грн./дол. на кінець 2016 року, та 28,298262 грн./дол. на 30 вересня 2018р.) та наявністю суттєвих сум зобов`язань підприємства в іноземній валюті.

Поряд з цим, валютна заборгованість, врахована в обліку Позивача відповідає визначенню монетарної, в розумінні П(С)БО 21, є реальною, та відповідно, підлягає належному перерахунку на звітні дати балансу.

Зважаючи на встановлені обставини, відсутні, з боку контролюючого органу, докази порушення ТОВ «Сіа Логістік» П(С)БО 21 в частині завищення операційних витрат.

Останнім доводом скаржника, є зменшення платником податків від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) періодів.

Досліджуючи даний довід, суд апеляційної інстанції встановив, що ГУ ДФС в Одеській області в акті податкової перевірки зазначило про неправомірне врахування ТОВ «Сіа Логістік» різниць, що виникають відповідно до вимог податкового законодавства та зменшують фінансовий результат до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

На думку ГУ ДФС в Одеській області, товариство завищило від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в Декларації з податку на прибуток за 2016 рік на суму (-) 5 977 790 грн, оскільки не підтвердило його відповідними документами.

За твердженням контролюючого органу, ТОВ «Сіа Логістік» порушило пункт 134.1 статті 134, підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України.

За результатами податкової перевірки, різниці, що виникають відповідно до Податкового кодексу України, всього зменшені на 10 363 999 грн., в тому числі: за 2016 рік - зменшено на 5 977 790 грн., за 2017 рік - 10 624 790 грн., за 3 квартали 2018р. - зменшено на 10 363 999 грн.

Вирішуючи обґрунтованість такого зменшення, колегія суддів установила, що від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток відображено ТОВ «Сіа Логістік» в Додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік в сумі 5 977 790 грн., яке складається з:

фінансового результату, отриманого за наслідками 2014 звітного року - в сумі (-) 1 494 579 грн. (р. 06.4.12 Податкової декларації з податку на прибуток за 2014р., р. 2350 Звіту про фінансові результати за 2014 рік);

фінансового результату, отриманого за наслідками 2015 звітного року - в сумі (-) 4 483 200 грн. (р.02 Податкової декларації з податку на прибуток за 2015 р., р. 2350 Звіту про фінансові результати за 2015 рік).

Також варто відзначити, що період господарської діяльності ТОВ «Сіа Логістік» 2014 рік та 3 квартали 2015 року був охоплений позаплановою виїзною документальною перевіркою, проведеною ДПІ у Київському районі м. Одеси в 2015 році, за наслідками якої був складений акт від 11.11. 2015 № 3412/22-03/38019023.

Висновки вказаного акта перевірки про завищення товариством від`ємного значення об`єкту оподаткування за 2014 рік на 1 494 579 грн були визнання протиправними, а прийняті на його підставі податкові повідомлення рішення були скасовані відповідно до судового рішення.

За таких підстав, платник податків, подаючи Податкову декларацію з податку на прибуток за 2016 рік, правомірно врахував результат діяльності за 2014 рік в попередньо задекларованій сумі (-) 1 494 579 грн.

Так, відповідно до підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Отож, як правильно зазначив суд першої інстанції, законодавцем не встановлюються будь-які вимоги щодо необхідності безперервного підтвердження платником податків сум від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток, що переносяться з попередніх звітних податкових років, позаяк достатніми документами, що підтверджують суми від`ємного значення об`єкту оподаткування за попередні податкові звітні роки, є податкові декларації та фінансова звітність, подані до органу ДПС.

Таким чином є обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що в Податковій декларації з податку на прибуток за 2016рік позивач правомірно врахував результат діяльності за 2015 рік в попередньо задекларованій сумі (-) 4 483 200 грн.

Узагальнюючи викладене та враховуючи, що в цій справі суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень процесуального права і ухвалив законне й обґрунтоване рішення, колегія суддів, керуючись приписами статті 316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статтями: 308, 311, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіа Логістік» до Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Л. В. Стас

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 25.07.2022.