Рішення

від 24.07.2022 по справі 910/2642/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.07.2022Справа № 910/2642/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК ДОМІНО" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛЬВЕРА" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63)

про стягнення 163 616,28 грн.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК ДОМІНО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛЬВЕРА" про стягнення 163 616,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за умовами договору підряду № М-0506 від 05.06.2019 у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 93 845,22 грн, яку просить стягнути в судовому порядку. Крім цього, позивачем нараховано до стягнення пеня у розмірі 38 251,28 грн, 3% річних у розмірі 3 785,01 грн та інфляційні збитки у розмірі 12 734,77 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2022 суд відкрив провадження у справі №910/2642/22, розгляд якої вирішив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105491978950 вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 10.05.2022, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

05 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УБК ДОМІНО" (надалі - підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАЛЬВЕРА" (надалі - замовник, відповідач) був укладений договір підряду №М-0506, відповідно до якого підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик власними або залученими силами і засобами виконати ремонтні роботи на об`єкті Перша черга Заміського клубу з робочою назвою «Маяк» Вишгородський р-н., Київська обл., Лебедівська сільська рада, Рецепція: - комплекс робіт з влаштування внутрішніх інженерних мереж електропостачання (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору строки виконання робіт, об`єми та вартість, що виконуються підрядником згідно з умовами цього договору, вказуються у додатках до цього договору, що є невід`ємними частинами зазначеного договору. Зазначені додатки підписуються уповноваженими представниками сторін та вступають в дію з моменту їх підписання та скріплення печатками.

Ціна договору визначається сторонами як сукупна вартість робіт, а також вартість матеріалів, що використовуються підрядником при виконанні окреслених цим договором робіт, що на момент укладення цього договору складає 183 422,30 грн, в тому числі ПДВ 20%. - 30570,39 грн (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору строки виконання робіт - 21 робочий день з моменту підписання договору та перерахування авансу на рахунок підрядника. Підрядник зобов`язується розпочати роботи протягом 10 календарних днів з моменту підписання цього договору за умови проведення замовником авансування.

Згідно з п. 4.3.2. договору замовник приймає виконані підрядником належним чином роботи шляхом підписання Актів приймання виконаних робіт, які є підставою для розрахунків за фактично виконані роботи. Перелік і вартість матеріалів та обладнання, що передаються замовником підряднику фіксуються відповідним актом прийому-передачі в роботу (монтаж), надаються безплатно і списуються згідно з фактично використаним обсягом при виконанні робіт.

Підрядник не пізніше останнього робочого дня кожного місяця готує документи про виконання договору, в тому числі два примірники Акту приймання виконаних робіт із зазначенням в них обсягу та вартості виконаних робіт, підписує їх і надсилає Замовнику.

Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання документів про виконання Договору зобов`язаний:

- прийняти виконані належним чином Роботи, підписати Акти приймання виконаних та повернути підряднику два примірники підписаних Актів приймання виконаних робіт, або

- надати Підряднику мотивовану письмову відмову в прийнятті Робіт і підписанні Актів приймання виконаних робіт (п. 4.3.3., 4.3.4 договору).

Відповідно до п. 5.2. договору замовник до початку робіт перераховує на поточний рахунок підрядника аванс 100% від суми договору, а саме 183 422,30 грн, в тому числі ПДВ 20% - 30 570,39 грн.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 10.1. договору).

З банківської виписки по особовим рахункам від 17.09.2019 вбачається, що відповідачем була здійснена часткова оплата за виконання робіт згідно договору підряду №М-0506 від 05.06.2019 року на суму 54 922,40 грн.

Листом від 18.11.2019 за вих. №18112019/2 позивач направив на адресу відповідача Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 18.11.2019 на загальну суму 148 767,62 грн.

Листом від 22.11.2019 за вих. № 22112019/2 ТОВ «УБК ДОМІНО» повідомило про коригування Акту виконання робіт згідно зауважень інженера з технічного нагляду та направило відповідачу для підписання новий Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 22.11.2019 на загальну суму 148 767,62 грн.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що всупереч отриманому Акту приймання-передачі виконаних робіт відповідач не повернув його з підписом чи зауваженнями на адресу позивача, як і не сплатив суму виконаних робіт за ним, що є підставою для стягнення 93 845,22 грн в судовому порядку. Крім того, позивачем за неналежне виконання зобов`язань нараховано до стягнення пеню у розмірі 38 251,28 грн, 3% річних у розмірі 3 785,01 грн та інфляційні збитки у розмірі 12 734,77 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як встановлено судом, на виконання умов договору відповідач здійснив часткову оплату за виконання робіт згідно договору підряду №М-0506 від 05.06.2019 року на суму 54 922,40 грн, про що свідчить наявна в матеріалах справи банківська виписка від 17.09.2019.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 148 767,62 грн, про що свідчить складений Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 22.11.2019.

Судом встановлено, що листом від 22.11.2019 за вих. № 22112019/2 позивач направив відповідачу вищевказаний Акт для розгляду, а також для підписання та повернення одного примірника Акту на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК ДОМІНО".

Зі змісту договору вбачається, що відповідач зобов`язаний був протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання документів про виконання Договору прийняти виконані належним чином Роботи, підписати Акти приймання виконаних та повернути підряднику два примірники підписаних Актів приймання виконаних робіт, або надати Підряднику мотивовану письмову відмову в прийнятті Робіт і підписанні Актів приймання виконаних робіт.

З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення вбачається, що лист вих. № 22112019/2 від 22.11.2019 з Актом приймання-передачі виконаних робіт був отриманий відповідачем 27.11.2019, проте, станом на момент розгляду спору, залишений без розгляду та підписання. Жодних зауважень щодо складеного Акту від відповідача не надходило, як і оплат за виконані роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Оскільки матеріали справи не містять відмови чи обгрунтованих заперечень з боку відповідача щодо підписання Акту приймання виконаних робіт за договором, а також не містять доказів звернення до позивача для складання акта про недоліки, судом приймається останній як належний доказ в підтвердження виконання позивачем робіт та прийняття їх замовником на суму 148 767,62 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язання щодо оплати виконаних позивачем робіт та не спростовано заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором підряду належним чином доведений, документально підтверджений та строк оплати є таким, що настав, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 93 845,22 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів за виконані роботи не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Умовами п. 8.6. договору передбачено, що за порушення строку оплати робіт, передбачених договором, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ встановленої в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені встановив, що позивачем було здійснено нарахування пені щодо оплати на суму 93 845,00 грн за період більше ніж шість місяців (з 18.09.2019 по 19.01.2022), тобто, допущено помилки у визначені періоду та розміру нарахування пені.

З урахуванням викладеного, судом здійснено власний перерахунок розміру пені, за яким сума останньої становить 13 117,56 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання за договорами позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 785,01 грн та інфляційні втрати у розмірі 12 734,77 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання щодо оплати виконаних робіт, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення з відповідача суми 3% річних, суд дійшов висновку, що за визначеним позивачем періодом прострочення сума 3% річних складає 3 769,58 грн, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

За розрахунком суду розмір інфляційних втрат становить суму більше, ніж заявлено позивачем, однак, приймаючи до уваги, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог, то до стягнення підлягає сума у заявленому позивачем, а саме у розмірі 12 734,77 грн.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК ДОМІНО".

Що стосується заявлених позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п.п. 1-2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу Приватним позивачем було долучено договір про надання правової допомоги №10/12-1 від 10.12.2021, укладений між позивачем (клієнтом) та адвокатом Гасановим Р.А., Акт наданих послуг №19 від 24.01.2022 на суму 15 000,00 грн.

До матеріалів справи було також надано ордер СА№1020843 від 17.02.2022 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЧК№001184 від 02.09.2019 на ім`я Гасанова Р.А.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на приписи ст. 129 ГПК України та часткове задоволення позовних вимог, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК ДОМІНО" та покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 319 грн 21 коп.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в частині задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 236 - 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛЬВЕРА" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, ідентифікаційний код 41516482) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК ДОМІНО" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, ідентифікаційний код 41022440) основний борг у розмірі 93 845 грн 22 коп., пеню у розмірі 13 117 грн 56 коп., 3% річних у розмірі 3 769 грн 58 коп., інфляційні втрати у розмірі 12 734 грн 77 коп., судовий збір у розмірі 1 872 грн 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 319 грн 21 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 25.07.2022

Суддя Л. Г. Пукшин