Рішення

від 20.04.2022 по справі 208/357/22

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/357/22

№ провадження 2/208/1195/22

РІШЕННЯ

Іменем України

20 квітня 2022 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю: секретаря судового засідання Грищенко О.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Працівників Транспорту м. Кам`янське до Комунального підприємства Кам`янської міської ради Транспорт про визнання незаконним та скасування наказу про обов`язкове щеплення та відсторонення від роботи, -

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Позивач Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України Працівників Транспорту м. Кам`янське звернулась до суду із позовом до Комунального підприємства Кам`янської міської ради Транспорт про визнання незаконним та скасування наказу про обов`язкове щеплення та відсторонення від роботи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 04 січня 2022 року Відповідач перший заступник директора КП КМР Транспорт Базарний О. видав наказ № 1 від 04.01.2022 року Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19, відповідно до якого працівників КП КМР Транспорт до 31.01.2022 року було зобов`язано надати документ, який підтверджує проходження або наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 або надати довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних показань та застережень про проведення профілактичних щеплень, або сертифікат про одужання, або ПЦР-тест який діє 72 години. Даним наказом визначено, що у разі ненадання перелічених документів у строк до 31.01.2022 року до працівників будуть застосовані примусові заході, а саме працівники КП КМР Транспорт будуть відсторонені від роботи без збереження заробітної плати, цей період відсторонення не увійде до страхового стажу для призначення пенсій та оплати тимчасової непрацездатності, а також цей період не увійде до стажу, що дає право на щорічну відпустку.

Позивач вважає, що оскаржуваний наказ порушує права працівників КП КМР Транспорт уже зараз, оскільки зобов`язує їх провести вакцинування від COVID-19 і надати документ, який це підтверджує у строк до 31.01.2022 року; у іншому випадку невакцинований працівник буде відсторонений від роботи без збереження заробітної плати та інших негативних наслідків для такого працівника.

Тому просить визнати незаконним та скасувати Наказ № 1 від 04.01.2022 КП КМР Транспорт, код ЄДРПОУ:42983447 Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19.

Представник відповідача, директор Комунального підприємства Кам`янської міської ради Транспорт Горбаренко І.Л., подав через канцелярію суду заяву, в якій просить суд у задоволенні позовних вимог Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Працівників Транспорту м. Кам`янське із визнання незаконним та скасування наказу відмовити. Справу розглядати без участі представника відповідача - КП КМР Транспорт, з урахуванням позиції, викладеної у заяві.

В обґрунтування зазначеної позиції представник відповідача зазначив, що Освітній омбудсмен оприлюднив відповіді від уповноважених органів влади на запитання щодо відсторонення від роботи з 8 листопада працівників закладів освіти всіх рівнів, які підлягають обов`язковим щепленням проти Covid-19, але не зробили їх. Держпраці надала відповідь листом № 7366/1/4.1-21 від 28.10.22021 р., МОЗ- листом № 26-04/31268/2-21 від 26.10.2021 р. Їх майже повністю можна застосовувати не лише до педагогів, а й до інших працівників, які повинні вакцинуватися.

Представник відповідача зазначає, що оскаржуваним наказом працівники підприємства від роботи не відсторонювались. Даний наказ винесений з метою доведення до відома усіх працівників підприємства наказу МОЗ України Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням від 04 жовтня 2021 р. № 2153 (зі змінами), наказу МОЗ України Про затвердження змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням від 30.11.2021 р. № 2664, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 16.12.2021 року № 1624/37246 (опублікований Офіційний вісник України, 31.12.2021, № 100) та пункту 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236. Жодного працівника підприємства з 31 січня 2022 року не було відсторонено від роботи з підстав, зазначених у наказі № 1 від 04.01.2022 року. Права та інтереси працівників підприємства не порушувались.

2. Заяви, клопотання позивача, відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить суд розглядати справу за відсутністю представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить суд розглядати справу за відсутністю представника, з позовними вимогами не погоджується.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи не з`явилися у судове засідання, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

3. Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 21.01.2022 року було відкрито провадження по справі.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про наступне.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.

04 січня 2022 року Комунальним підприємством Кам`янської міської ради Транспорт було видано наказ № 1 Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19.

11.01.2022 року профспілковий комітет Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Працівників Транспорту м. Кам`янське провів засідання, на якому постановили звернутися до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська із позовом про визнання протиправним та скасування НАКАЗУ № 1 від 04.01.2022 року та призначити Голову профкома Романюху С.П. уповноваженим представником інтересів трудового колективу КП КМР Транспорт у суді.

Ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позивачем обраний спосіб захисту, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 16 ЦК України та предметом позову є визнання незаконним та скасування наказу.

Згідно до вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

5. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Так, відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством (стаття 2 КЗпП).

Пунктами а, б ст. 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян, у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Відповідно до частини першої статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається в разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

До інших передбачених законодавством випадків належить, зокрема, відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництв та організацій, для яких таке щеплення є обов`язковим.

Відсторонення працівника від роботи слід розуміти як один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно із затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90) Положенням про Міністерство охорони здоров`я України головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, є Міністерство охорони здоров`я України (далі - МОЗ).

Накази МОЗ, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153). Цей перелік доповнено наказом МОЗ № 2393 від 01 листопада 2021 року. Відповідно до Переліку № 2153 з доповненнями обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники: 1. центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; 2. місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; 3. закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності; 4. підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади; 5. установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів; 6. підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83.

Відповідно до примітки до Переліку № 2153 обов`язкове профілактичне щеплення проводиться в разі відсутності у працівника абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11 жовтня 2019 року № 2070).

Пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, яку введений в дію з 08 листопада 2021 року, визначено керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153;

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що:

- на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»;

- відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються;

- строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Усі вище наведені законодавчі акти є чинними та у встановленому порядку не скасовувались і не визнавалися недійсними, пройшли процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Слід зазначити, що на сьогодні немає жодної правової позиції ЄСПЛ про відсторонення від роботи працівника, невакцинованого проти COVID-19.

Чинний на сьогодні ЦПК України передбачає, що при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 10.03.2021 року у справі № 331/5291/19 висловив правову позицію про те, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави, тобто було виправданим.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.04.2020 року у справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19) викладено висновок, що відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати. Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Разом з тим суд наголошує, що бездіяльність роботодавця з відсторонення працівників може мати негативні наслідки для нього, оскільки за статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення Порушення правил щодо карантину людей, яка визначає, що порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - він може бути притягнений до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Беручи до уваги позицію позивача з приводу лікарських засобів від корона вірусної хвороби, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби» лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 9-2 Закону України «Про лікарські засоби» врегульовано можливість державної реєстрації вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів для специфічної профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19) під зобов`язання для екстреного медичного застосування.

У разі настання будь-яких наслідків, спричинених застосуванням таких лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів для лікування та/або специфічної профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19), державою забезпечується здійснення відповідних компенсаційних виплат у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 9-2 вищевказаного Закону у чинній редакції). Отже питання компенсації вирішено на законодавчому рівні.

Можливість настання певних негативних наслідків для позивача суд вважає припущенням, а відповідно до положень ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У законодавстві України відсутня норма, яка дозволяє примусову вакцинацію. Навіть за умови визнання щеплення обов`язковим, змусити будь-кого вакцинуватися примусово неможливо, а тому в разі відсутності вакцинації діюче законодавство дозволяє відсторонювати деяких працівників без виплати заробітної плати. Тому особа має право вибору: вакцинуватися і продовжувати працювати або ж утриматися від вакцинації й бути відстороненою від роботи.

Суд вважає, що відсутнє порушення прав осіб, які працевлаштовані на даному комунальному підприємстві, на працю, визначене ст. 43 Конституції України, оскільки за ними зберігається робоче місце, трудовий договір не припиняється, обмеження були б правомірним та відповідали пріоритету забезпечення безпеки життя і здоров`я інших людей, оскільки будь-яке право об`єктивно кореспондується із обов`язками, а інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні забезпечення безпеки життя і здоров`я його громадян.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, провівши оцінку аргументів та доводів сторін дійшов висновку, що оскаржуваний Наказ № 1 від 04.01.2022 КП КМР Транспорт Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19, не є протиправним та виданий відповідно до діючого законодавства України.

Вирішення питання про стягнення судових витрат здійснюється згідно до приписів ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», отже у разі відмови у задоволенні позовних вимог витрати покладаються на позивача.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 19, 89, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Працівників Транспорту м. Кам`янське до Комунального підприємства Кам`янської міської ради Транспорт про визнання незаконним та скасування наказу про обов`язкове щеплення та відсторонення від роботи відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

Позивач Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України Працівників Транспорту м. Кам`янське, ЄДРПОУ: 41026910, адреса Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул.. Москворецька, 19.

Відповідач - Комунальне підприємство Кам`янської міської ради Транспорт, ЄДРПОУ: 42983447, адреса - Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул.. Москворецька, 19.

Суддя Похваліта С. М.