Рішення

від 14.07.2022 по справі 404/9301/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/9301/21

Номер провадження 2/404/523/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2022 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.,

за участі секретаря - Добровольської Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку спрощеного провадження, справу за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Інноваційна гімназія Кропивницької міської ради» про скасування наказу, стягнення середнього заробітку,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання незаконним та скасування наказу №247-к від 05.11.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_2 » та поновлення його на роботі; зобов`язання відповідача виплатити позивачу невиплачену заробітну плати за час незаконного відсторонення позивача від роботи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач працює на посаді керівника гуртка позашкільного центру в Комунальному закладі "Навчально-виховне об`єднання № 35 "Загальноосвітня школа І-Ш ступенів, позашкільний центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області" з 01.09.2010 року на підставі наказу гуманітарного департаменту № 533-к від 31.08.2010 року, наказу по ЗШ № 35 від 01.09.2010 року №136-к, де продовжує працювати.

Вказує, що у листопаді 2021 року позивач стикнувся із грубим порушення його конституційного права на роботу з боку відповідача. Порушення полягало в тому, що від позивача постійно незаконно вимагали на роботі медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та обмеження прав працівника щодо повноцінної роботи.

Звертає увагу на тому, що ні в трудовому контракті, ні в посадові інструкції, ні в будь-якому іншому документі, що підписані між позивачем та відповідачем такого зобов`язання з боку позивача немає, так само, як і не передбачено повноваження відповідача на відсторонення позивача з роботи з підстав відсутності вищезгаданого щеплення.

Крім того, відсутні підстави вважати, що запропоноване відповідачем обовязкове щеплення від юридично невстановленої хвороби- є медичним захистом, а не проведення за примусом відповідача небезпечних медичних дослідів на працівниках освіти.

Вважає даний наказ незаконний та таким, який підлягає скасуванню судом.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10.12.2021 року позовну заяву залишено без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали позивачу.

28.12.2021 року позивач, через канцелярію суду, подав письмові докази належним чином засвідчені та позовну заяву, з її копіями відповідно до кількості відповідачів, в новій редакції.

Згідно ухвалисудді Кіровськогорайонного судум.Кіровограда від30.12.2021року позовнузаяву ОСОБА_1 до комунального закладу «Навчально-виховне об`єднання №35 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів позашкільний центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» про скасування наказу, стягнення середнього заробітку повернуто.

Постановою колегії суддів судової палати у цивільних справах Кропивницького апеляційного суду від 27.04.2022 року, з урахуванням ухвали від 02.05.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.12.2021 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Мохонько В.В. від 13.05.2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

22.06.2022 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про зменшення позовних вимог, по яким просить визнати незаконним та скасувати наказ комунального закладу «Навчально-виховне об`єднання №35 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів позашкільний центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» №247-к від 05.11.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_2 » та відновити попереднє становище позивача ОСОБА_1 , допустивши його до виконання свої трудових обов`язків на посаді керівника гуртка позашкільного центру комунального закладу «Навчально-виховне об`єднання №35 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів позашкільний центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за час відсторонення від роботи з 08.11.2021 року по 14.03.2022 року в розмірі 41 704,84 грн.

Представником відповідача 04.07.2022 року через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, яким просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивач працює на посаді керівника гуртка позашкільного центру в Комунальному закладі "Навчально-виховне об`єднання № 35 "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, позашкільний центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області" з 01.09.2010 року на підставі наказу № 533-к від 31.08.2010 року, наказу №136-к від 01.09.2010 року.

26.10.2021 року адміністрацією КЗ «Навчально-виховне об`єднання №35 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, позашкільний центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» ознайомлено працівників, в тому числі ОСОБА_1 керівника гуртка позашкільного центру, зі змінами до урядової постанови від 09.12.2020 року, що передбачають механізм відсторонення від роботи працівників, які підлягають обовязковому щепленню проти COVID-19 та які відмовляються від його проведення, наказом МОЗ від 04.10.2021 року №2153 та будуть відсторонені від роботи з 08.11.2021 року до усунення причин, що його зумовили, відповідно ст. 46 КзпП України, ч. 2 ст. 12 Закону Про захист населення від інфекційних хвороб та ч 3 ст. 5 Закону Про державну службу, про що складено акт №27 від 26.10.2021 року.

ОСОБА_1 був ознайомлений з актом №27 від 26.10.2021 року але відмовився від підписання, в звязку з чим складено акт № 28 від 26.10.2021 року.

Згідно повідомлення за вих. № 750/01-12 від 29.10.2021 року «Про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19» директор НВО №35 Бондаренко Л.О. повідомляє та просить ОСОБА_1 до 05.11.2021 року надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипозань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 року №595.

Як вбачається із акту № 38 від 29.10.2021 року завіреного членами комісії керівник гуртка позашкільного центру ОСОБА_1 був ознайомлений з повідомленням про обовязкове профілактичне щеплення від COVID-19, що було складено у двох примірниках (вихідний вих. № 750/01-12 від 29.10.2021 року) та йому був вручений другий примірник повідомлення. Педагогічний працівник ОСОБА_1 відмовився поставити підпис про ознайомлення у вищевказаному повідомленні.

ОСОБА_1 не надав відповідно до наказу МОЗ «По затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 року № 2153 та пункту 41-6 Постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширення н території України гострої респіраторної хвороби д COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 року № 1236 документів, що підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань застережень до проведення профілактичних щеплень, затверджених наказом МОЗ України від 16.09.2011 р.№ 595.

На підставі вищезазначеного адміністрацією комунального закладу «Навчально-виховне об`єднання №35 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, позашкільний центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» було видано наказ № 247-к від 05.11.2021 року, яким відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19 ОСОБА_1 », про ознайомлення з яким ОСОБА_1 відмовився підписувати, про що складено акт № 42.

На підставі рішення Кропивницької міської ради від 25.11.2021 року № 950 «Про перейменування закладів освіти» комунальний заклад «Навчально-виховне об`єднання № 35 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, позашкільний центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» було перейменовано на Комунальний заклад «Інноваційна гімназія Кропивницької міської ради».

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 25.02.2022 року № 380 «Про зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 року № 2153», листа управління освіти Кропивницької міської ради від 11.03.2022 року № 5119/1-01-12 «Про допуск до роботи» 11.03.2022 року видано наказ по комунальному закладу «Інноваційна гімназія Кропивницької міської ради» № 86-к «Про допуск до роботи ОСОБА_1 з 14.03.2022 року на період воєнного стану в Україні».

Звернувшись із даним позовом до суду позивач посилався на порушення його права на працю, наголошує на тому, що вакцинація працівників від COVID -19 є добровільною, а не примусовою, а тому роботодавець не має права застосовувати до нього, як до працівника будь які заходи впливу.

Згідно із ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Частиною 1 статті 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: - появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; - відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; - в інших випадках, передбачених законодавством.

У визначенні поняття «законодавством» суд враховує рішення Конституційного Суду України від 09 липня 1998 року № 12-рп/09 (справа про тлумачення терміну «законодавство»), відповідно до якого термін «законодавство», що вживається у частині третій статті 21 КЗпП України, треба розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

За змістом вищеназваної статті КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом (правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23.01.2019 року у справі № 755/6458/15-ц (провадження № 61-18651св18)).

Таким актом є, зокрема Закон України «Про захист населення від інфекційний хвороб», який передбачає відсторонення працівників як в разі відмови від обов`язкових щеплень, так і в разі ухилення від обов`язкових щеплень.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно із Положенням про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, є Міністерство охорони здоров`я України (далі МОЗ).

Наказом МОЗ від 05.02.2020 року за № 521 розділ «Особливо небезпечні інфекційні хвороби» Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носія збудників цих хвороб, який затверджений наказом МОЗ від 19 липня 1995 року № 133, доповнено пунктом 39 такого змісту: «COVID-19».

Наказом МОЗ від 04.10.2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153), відповідно до якого обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники, в тому числі закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Відповідно до примітки до Переліку № 2153 обов`язкове профілактичне щеплення проводиться в разі відсутності у працівника абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за №1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11 жовтня 2019 року №2070).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції від 26 жовтня 2021 року, що діяла на час спірних правовідносин) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року установлено на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 року №1096 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236» ця постанова доповнена п.41-6, відповідно до якого «керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 року № 2153; 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров`я» громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач працює на посаді керівника гуртка позашкільного центру в комунальному закладу «Інноваційна гімназія Кропивницької міської ради» та входить до кола працівників, визначених вказаними актами, які підлягають щепленню.

За змістом ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

На відповідача покладено контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 та відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень.

Відповідачем було повідомлено позивача про необхідність щеплення проти COVID-19 та надання відповідних документів про проходження цієї процедури або про наявність абсолютних протипоказань до такого щеплення.

Встановлено, що позивач ухиляється від проходження вакцинації без обґрунтованих протипоказань.

Тому, відсторонення ОСОБА_1 від роботи ґрунтується на вимогах закону, здійснено в спосіб, передбачений законом та за існування правових та фактичних підстав.

Щодо доводів позивача про порушення його конституційних прав, оскільки вакцинація від COVID-19 для працівників є добровільною, суд зазначає, що норми чинного законодавства України не містять норм щодо примусової вакцинації, тому діюче законодавство у разі відмови чи ухилення від обов`язкової вакцинації дозволяє відсторонювати таких працівників без виплати заробітної плати.

Слід визначити, що відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.

Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.04.2020 року у справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) дотримується послідовної практики, за якою будь-які втручання та обмеження прав особи мають бути виправданими, здійснюватися виключно відповідно до закону і мати на меті законні цілі, виправдані у демократичному суспільстві.

Досліджуючи питання наявності закону ЄСПЛ в ухваленому 08.04.2021 року рішенні у справі «Вавржичка та інші проти Чеської Республіки» (заява № 47621/13) у рішенні, яке суд вважає необхідним застосувати і при даних правовідносинах, наголошує наступне (п. 266):

«Суд повторює, що оспорюване втручання мало би опиратися на певну законодавчу базу внутрішнього законодавства, причому ці закони повинні бути як адекватно доступними, так і сформульованими з достатньою точністю, аби дозволити тим, до кого вони застосовуються, регулювати свою поведінку і, при необхідності, з відповідними порадами передбачити до ступеня, який є розумним за даних обставин, наслідки, які можуть спричинити за собою дані дії (див., наприклад, «Дубська і Крейзова проти Чеської Республіки» [GC], № № 28859/11 і 28473/12, § 167, 15 листопада 2016 р., з додатковим посиланням)».

ЄСПЛ встановив, що втручання у приватне життя у вигляді обов`язку зробити щеплення ґрунтується на законі, а тому у цьому немає порушень, що кореспондується і Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що відповідач з метою забезпечення безпеки усіх учасників освітньогопроцесу,з урахуваннямвимог ст.12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб»та ст.46КЗпП Україниправомірно прийняврішення протимчасове відстороненнявід роботипозивача,як наслідок,в задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 докомунального закладу«Інноваційна гімназіяКропивницької міськоїради» про скасування наказу, стягнення середнього заробітку необхідно відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронін проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. ст. 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні вимог ОСОБА_1 до комунального закладу «Інноваційна гімназія Кропивницької міської ради» про скасування наказу, стягнення середнього заробітку відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: комунальний заклад «Інноваційна гімназія Кропивницької міської ради», місцезнаходження: вул. Космонавта Попова, 28/20, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 33428795.

Повне судове рішення складено 25.07.2022 року.

Суддя

Кіровського районного суду

м. Кіровограда В.В.Мохонько