Ухвала

від 22.07.2022 по справі 953/13539/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/13539/21

н/п 1-кс/953/2564/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2022 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчої судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретарясудовий засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м.Харкові клопотання слідчої в ОВС СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні, заступником начальника відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню № 12021220000000604 від 29.04.2021, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Харків, громадянці України, із вищою освітою, заміжній, пенсіонерці, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , та яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимій,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2022 року до суду надійшло клопотання слідчої в ОВС СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220000000604 від 29.04.2021, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідча вказує, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220000000604 від 29.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме за фактом того, що у період часу 2019-2020 рр. група невстановлених осіб на території Харківської області організувала злочинну діяльність з оформлення та видачі громадянам України свідомо підроблених офіційних документів, необхідних для отримання водійських посвідчень з подальшим їх використанням та наданням до сервісних центрів з метою отримання заздалегідь незаконним шляхом незаконної винагороди за вказані дії. З метою прикриття своєї незаконної діяльності по видачі медичних довідок про придатність до керування транспортними засобами група невстановлених осіб організувала товариство з обмеженою відповідальністю «Герман-Мед» (ЄДРПОУ 42913212). Вказані матеріали 29.04.2021 було виділено з кримінального провадження № 12020220000000392 від 03.04.2020, яке 31.05.2021 направлено до суду за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368-3, ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що навесні 2019 року ОСОБА_7 маючи досвід роботи у медичних установах, діючи умисно, із корисливих мотивів, розробила план щодо заволодіння грошовими коштами підприємств та громадян шляхом видач офіційних документів - медичних довідок щодо придатності до керування транспортним засобом ф. № 083/о (далі медична довідка) із завідомо неправдивими відомостями про проведення попереднього медичного огляду кандидатів у водії для отримання права на керування транспортним засобом. Для створення організованої групи ОСОБА_7 навесні 2019 року залучила співорганізатора свою онуку - ОСОБА_8 , а також співучасників свою доньку ОСОБА_9 та знайому ОСОБА_4 , які надали згоду на вчинення злочинів у складі організованої групи. На виконання злочинного умислу, ОСОБА_7 спланувала здійснити реєстрацію юридичної особи з подальшим отриманням ліцензії на заняття медичною практикою, після чого, видаючи себе за медичних працівників проводити на підприємствах попередніх медичних оглядів кандидатів у водії для отримання права на керування транспортним засобом за що незаконно отримувати грошові кошти.

Слідча зазначає, що 27.03.2019 ОСОБА_8 , виконуючи свою роль, здійснила реєстрацію ТОВ «Герман-Мед» та відповідно до Рішення № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Герман-Мед» її призначено на посаду директора, внаслідок чого ОСОБА_8 набула статусу службової особи .

Так, у період з вересня 2020 року по січень 2021 року ОСОБА_7 , знаходячись у приміщенні УВК «Зелена Хвиля» за адресою: м. Харків, просп. Незалежності, 5, кім. 202, діючи умисно, реалізуючи злочинний план, разом із ОСОБА_4 під виглядом медичних працівників ТОВ «Герман-Мед», всупереч вимогам «Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів», провели відповідно до договору № 2 з УВК «Зелена Хвиля» медичний огляд 31 кандидата у водії транспортних засобів за результатом яких склали офіційний документ - медичні довідки форми 086/о на офіційному бланку із завідомо неправдивими відомостями про проходження медичного огляду та визначення придатності кандидатів до безпечного керування транспортними засобами, які заздалегідь були надані ОСОБА_9 . При цьому ОСОБА_8 , діючи відповідно до єдиного злочинного плану, використовуючи свої повноваження як службової особи юридичної особи приватного права, надаючи медичним довідкам статусу офіційного документу, заздалегідь передала ОСОБА_9 відтиск офіційної печатки та штампу ТОВ «Герман-Мед», а остання, виконуючи свою роль активного учасника, завірила ними вказані медичні довідки.

Також слідча вказує, що в подальшому ОСОБА_7 надала до УВК «Зелена Хвиля» вказані медичні довідки, внаслідок чого особи отримали право на керування транспортними засобами по медичним показникам без фактичного проходження медичного огляду, передбаченого вимогами вищевказаного Положення.

Слідча зазначає, що орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, тобто пособництво у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинені організованою групою.

17.02.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких та за які законом передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

11.03.2022 у порядку ст. 290 КПК України матеріали вказаного провадження було відкрито сторонам для ознайомлення. Однак жодна із сторін не реалізувала своє право на доступ до матеріалів досудового розслідування. У подальшому виникла необхідність у проведенні додаткових слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні. Тому 21.06.2022 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021220000000604 було відновлено. Строк досудового розслідування закінчується 28.07.2022.

Підставою для звернення до слідчої судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді застави стали наявність достатніх підозр вважати, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави підтримала. Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбаченихпунктами 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваної, у зв`язку з чим, сторона обвинувачення просила застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на підозрювану обов`язків.

Підозрювана заперечувала проти пред`явленої підозри та проти задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність існування ризиків, передбаченихч.1 ст. 177 КПК України. Крім того, прохала врахувати те, що закордонного паспорта не має, є пенсіонеркою, іншого доходу не має. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та пошкодження майна за місцем проживання, вона на даний час вимушена були виїхати проживати до Чугуївського району Харківської області, де на даний час проживає разом з чоловіком, який теж є пенсіонером.

Слідча суддя, заслухавши позицію сторін,дослідивши надані матеріали та документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.

З наданих матеріалів встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021220000000604 від 29.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

В межах розгляду даного клопотання встановлено, що ОСОБА_4 о 16 годині 25 хвилин 17.02.2022 у кримінальному провадженні № 12021220000000604 від 29.04.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, тобто пособництві у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене організованою групою. Повідомлення про підозру та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки вручені особисто ОСОБА_4 , права підозрюваної оголошені та роз`яснені 17.02.2022.

Зазначений факт підтверджується особистим підписом ОСОБА_4 , який міститься в підозрі та пам`ятці про процесуальні права та обов`язки підозрюваного.

З огляду на зазначене, слідча суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру було вручено у встановлений законом строк, а отже, відповідно до вимог ст.42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.177КПКУкраїни метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Частинами 4, 5 статті 182 КПК визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно із частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до частини 5 статті 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно з частиною 7 статті 194 КПК обов`язки, передбачені частиною 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».

З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, тобто за пособництво у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене організованою групою.

Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється, остання є осудною особою, яка досягла 16-річного віку.

За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів, а саме: даними, які містяться в заяві ОСОБА_10 про вчинення злочину від 03.04.2020; показаннями свідка ОСОБА_10 , які містяться в протоколі допиту від 07.04.2020; показаннями свідка ОСОБА_10 , які містяться в протоколі додатково допиту від 13.04.2020; даними, які містяться в протоколі обшуку від 03.02.2021 з додатком до протоколу обшуку; даними, які містяться в протоколах огляду предметів та документів від 03.02.2021; даними, які містяться в протоколах обшуку від 03.02.2021 з додатком до протоколу обшуку від 03.02.2021; даними, які містяться в протоколі огляду предмету від 05.02.2021; даними, які містяться в протоколі огляду предметів та документів від 04.02.2021; даними, які містяться в протоколі обшуку від 29.03.2021 з описом до протоколу обшуку; даними, які містяться в протоколі огляду предметів і документів від 29.03.2021; даними, які містяться в протоколі огляду предмету від 26.04.2021; показаннями свідка ОСОБА_11 , які містяться в протоколі допиту від 18.03.2021; даними, які містяться в протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 від 18.03.2021 з довідкою до протоколу; показаннями потерпілого ОСОБА_12 , які містяться в протоколі допиту від 16.03.2021; даними, які містяться в протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_12 від 18.03.2021 з довідкою до протоколу; показаннями свідка ОСОБА_13 , які містяться в протоколі додаткового допиту від 17.03.2021; даними, які містяться в протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_13 від 17.03.2021 з довідкою до протоколу; показаннями свідка ОСОБА_14 , які містяться в протоколі додаткового допиту від 22.02.2021; показаннями свідка ОСОБА_15 , які містяться в протоколі додаткового допиту від 24.02.2021; показаннями свідка ОСОБА_16 , які містяться в протоколі додаткового допиту від 01.03.2021; показаннями свідка ОСОБА_17 , які містяться в протоколі додаткового допиту від 24.02.2021; висновком експерта № СЕ-19/121-21/5329-ПЧ від 15.04.2021; висновком експерта № СЕ-19/121-21/7613-ДД від 26.04.2021; показаннями свідка ОСОБА_18 , які містяться в протоколі допиту від 05.02.2022; показаннями свідка ОСОБА_19 , які містяться в протоколі допиту від 06.02.2022.

Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_4 дій, що кваліфікуються за ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Вказане можебути підставоюдля застосуваннязаходу забезпеченнякримінального провадженняу видізапобіжного заходу.

Разом із цим, належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Слідча суддя враховує наявність ризику,передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваною: переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Слідча суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв`язку з чим цього ж дня Президентом України підписаноУказ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, а саме злочином у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, санкція якого передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, то тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, особливо на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 у сукупності з іншими обставинами.

Доводи підозрюваної про відсутність вищезазначеного ризику не спростовують наведених вище висновків слідчої судді.

Разом з тим, слідча суддя вважає не доведеним ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрювана раніше не судима, стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували, що остання вчиняла подібні дії у минулому. А тому, будь-які обґрунтовані підстави вважати, що наявний ризик можливого вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення, без надання вагомого і достатнього підтвердження цього є неприпустимим і суперечить презумпції невинуватості.

Крім того, слідча суддя враховує у сукупності наступні обставини:

- ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, а саме злочином у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, санкція якого передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

-дані щодоособи ОСОБА_4 ,яка ранішедо кримінальноївідповідальності непритягувалася,має зареєстрованемісце проживання, є пенсіонеркою,додаткові засобиотримання прибуткувідсутні,перебуває ушлюбі,тобтомає стійкісоціальні зав`язкита є особою, яка не становить великої суспільної небезпеки. Крім того, у зв"язку з тим, що 24 лютого 2022 року Україна зазнала чергового акту збройної агресії з боку Російської Федерації, відбулося широкомасштабне вторгнення в Україну збройних сил Росії, що триває і досі, на цей час місто Харків піддається постійним ракетним ударам та артобстрілам з боку Російської Федерації, ведуться активні бойові дії в передмісті міста Харкова, ОСОБА_4 разом з її чоловіком, який є пенсіонером, змушені були змінити своє місце проживання та на даний час є внутрішньо перемішені особи за адресою: АДРЕСА_2 .

Частина 1 статті 189 КПК визначає, що особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 189 КПК підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Системний аналіз норм КПК щодо загальних положень запобіжних заходів свідчить, що особисте зобов`язання є найменш жорстким запобіжним заходом з їх переліку, наведеному у статті 176 КПК, тобто закон дозволяє обирати такий запобіжний захід у разі коли немає необхідності обирати більш суворі запобіжні заходи. Особисте зобов`язання, як правило, застосовується до осіб, які не становлять великої суспільної небезпеки і які мають певне місце проживання та/або місце праці, тобто у випадку незначної ймовірності ухилення від органів досудового розслідування і суду.

Оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши позицію сторін, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, з урахуванням доведеного ризику, відомості щодо особи підозрюваної ОСОБА_4 , слідча суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж застава, здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної і виконання нею процесуальних обов`язків, а тому клопотання слідчої про обрання запобіжного заходу у вигляді застави підлягає частковому задоволенню, а саме необхідно обрати підозрюваній ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням на останню обов`язків, передбачених частини 5 статті 194 КПК.

При цьому, слідча суддя зазначає, що частина 5 статті 194 КПК містить припис щодо визначення обов`язку підозрюваній, обвинуваченій (без визначення строку дії такого обов`язку) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади при застосуванні до неї запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Окремо від цього слідча суддя, суд зобов`язує підозрювану, обвинувачену виконувати один або декілька обов`язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК).

Тобто запобіжний захід, у даному випадку особисте зобов`язання, безстроково забезпечує виконання підозрюваною чи обвинуваченою процесуальних обов`язків, покладених на неї безпосередньо процесуальним законом - частиною 7 статті 42 КПК, - а також на певний строк визначених ухвалою слідчого судді чи суду обов`язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу.

Слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021220000000604 від 29.04.2021 закінчується 27.07.2022, а тому строк обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання визначити в межах строку досудового розслідування, а саме на 7 (сім) днів, тобто до 26.07.2022 включно.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 177, 178, 179, 182-184, 193-199, 309, 369-372, 376, 532 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчої в ОВС СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні, заступником начальника відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню № 12021220000000604 від 29.04.2021, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчою суддею, визначити в межах строку досудового розслідування строком на 7 (сім) днів, тобто до 26 липня 2022 року - включно.

Ухвала слідчої судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 25 липня 2022 року.

Слідча суддя ОСОБА_1