Ухвала

від 16.04.2019 по справі 631/359/19

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ряд.98

Справа № 631/359/19

Провадження № 1-кп/631/64/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2019 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

з боку сторони обвинувачення:

прокурора ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

з боку сторони захисту:

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

а також

секретаря судового засідання ОСОБА_6

розглянувши і перевіривши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань № 1 Нововодолазького районного суду Харківської області в селищі міського типу Нова Водолага справу за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 березня 2019 року під № 12019220390000136, щодо обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Винники Нововодолазького району Харківської області, громадянки України, із середньою освітою, не заміжньої,

реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

раніше не судимої, яка працює продавцем в ТОВ «ПОСАД РІТЕЙЛ»,

має на утриманні малолітню дитину - доньку

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

зареєстрована за адресом:

АДРЕСА_1 ;

проживає за адресом:

АДРЕСА_1 ;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України,-

в с т а н о в и в:

08 квітня 2019 року під вхідним № 2479/19-вх до Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку, передбаченому статтями 291 та 293 Кримінального процесуального кодексу України, надійшов складений заступником начальника Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_8 та затверджений 31 березня 2019 року начальником Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури юристом 1 класу ОСОБА_2 , якому на підставі приписів статей 36 і 37 зазначеного кодифікованого процесуального закону України надані відповідні повноваження, обвинувальний акт із доданими до нього документами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 березня 2019 року під № 12019220390000136, щодо вчинення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України (а. с. 15).

Зазначений обвинувальний акт відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, в день надходження зареєстровано під єдиним унікальним № 631/359/19 (провадження № 1-кп/631/64/19) та передано на розгляд головуючого судді ОСОБА_1 (а. с. 18).

Із змісту обвинувального акту вбачається, що у липні 2016 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме: на отримання державної соціальної допомоги з державного бюджету України як одинокій матері до повноліття дитини. З метою його реалізації, спрямованого на заволодіння чужим майном у виді грошових коштів з корисливих мотивів, 29.07.2016 року вона звернулася із письмовою заявою № 673/2 від 29.07.2016 року до УПТСЗН Нововодолазької РДА про призначення допомоги на дитину одинокій матері, й Рішенням цього органу від 16.08.2016 року їй як одинокій матері призначено допомогу за період з 01.07.2016 року по 31.12.2016 року у сумі 1531,00 гривень щомісячно. Проте з довідки про доходи № 368 від 22.03.2019 року, видної ТОВ Фірма «Посад», вбачається, що ОСОБА_4 у період з січня 2016 року по червень 2016 року перебувала на посаді продавця продовольчих товарів та отримувала заробітну плату, а саме: у січні 2016 року 900,00 гривень; у лютому 2016 року 1800,00 гривень; у березні 2016 року та у квітні 2016 року по 1900,00 гривень; у травні 2016 року 2142,86 гривень; та у червні 2016 року 1745,63 гривень. Отже, ОСОБА_4 , будучи письмово попередженою 29.07.2016 року, що в разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання соціальної допомоги, вона повинна повідомити УПТСЗН Нововодолазької РДА, але маючи умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України, діючи умисно, протиправно, шляхом обману, при поданні заяви про призначення допомоги на дитину одинокій матері, а також декларації, яка в обов`язковому порядку долучається до заяви, не вказала розмір отримуваної нею заробітної плати, чим умисно не повідомила Управління про відомості, а саме: про отримання доходів за роботу продавцем продовольчих товарів у ТОВ Фірма «ПОСАД», які згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2017 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» мають суттєве значення при призначенні та нарахуванні державної соціальної допомоги та порушила вимоги статті 34 вказаної постанови та статті 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

Відтак, за період з 01.07.2016 року по 31.12.2016 року ОСОБА_4 незаконно отримала державну соціальну допомогу, загальний розмір якої відповідно до довідки, виданої УПТСЗН Нововодолазької РДА, становить 9344,00 гривень. Також, ОСОБА_4 будучи письмово попередженою 29.07.2016 року про повернення надміру нарахованих коштів у разі подання неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім`ї, не повернула грошові кошти в сумі 9344 гривень, які надмірно виплачені їй у зв`язку з тим, що вона подала недостовірні дані про доходи у декларації, та використала їх на власну користь, чим спричинила Управлінню праці та соціального захисту населення Нововодолазької РДА матеріальну шкоду на вказану суму.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме: на отримання державної соціальної допомоги з державного бюджету України, 04.01.2017 року ОСОБА_4 звернулася із письмовою заявою № 6/1 від 04.01.2017 року до УПТСЗН Нововодолазької РДА про призначення допомоги на дитину одинокій матері. Рішенням Управління від 11.01.2017 року їй як одинокій матері призначено допомогу за період з 01.01.2017 року по 30.06.2017 року у сумі 1689,00 гривень щомісячно. З довідки № 368 від 22.03.2019 року, видної ТОВ Фірма «Посад», встановлено, що ОСОБА_4 у період з липня 2016 року по грудень 2016 року перебувала на посаді продавця продовольчих товарів ТОВ Фірма «ПОСАД» та отримувала заробітну плату, а саме: у липні 2016 року 1594,65 гривень; у серпні 2016 року 2015,98 гривень; у вересні 2016 року 2167,14 гривень; у жовтні 2016 року 2228,05 гривень; у листопаді 2016 року 2314,77 гривень; у грудні 2016 року 2100,00 гривень. Таким чином, ОСОБА_4 , будучи письмово попередженою 04.01.2017 року, що в разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання соціальної допомоги, вона повинна повідомити УПТСЗН Нововодолазької РДА, але маючи умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України, діючи умисно, протиправно, шляхом обману, при поданні заяви про призначення допомоги на дитину одинокій матері, а також декларації, яка в обов`язковому порядку долучається до заяви, не вказала розмір отримуваної нею заробітної плати, чим умисно не повідомила Управління про отримання доходів за роботу продавцем продовольчих товарів у ТОВ Фірма «ПОСАД», які згідно з Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2017 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» мають суттєве значення при призначенні та нарахуванні державної соціальної допомоги та порушила положення статті 34 вказаної постанови та статті 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

Відтак, за період з 01.01.2017 року по 30.06.2017 року ОСОБА_4 незаконно отримала державну соціальну допомогу, загальний розмір якої згідно з довідкою, виданою УПТСЗН Нововодолазької РДА, становить 10310,00 гривень. Також, ОСОБА_4 будучи письмово попередженою 04.01.2017 року про повернення надміру нарахованих коштів у разі подання неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім`ї, не повернула грошові кошти в сумі 10310,00 гривень, які надмірно виплачені їй у зв`язку з тим, що вона подала недостовірні дані про доходи у декларації, та використала їх на власну користь, чим спричинила Управлінню праці та соціального захисту населення Нововодолазької РДА матеріальну шкоду на вказану суму.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, а саме: грошовими коштами з корисливих мотивів, 14.07.2017 року ОСОБА_4 звернулася із письмовою заявою № 783/1 від 14.07.2017 року до УПТСЗН Нововодолазької РДА про призначення допомоги на дитину одинокій матері. Рішенням Управління від 20.07.2017 року їй як одинокій матері призначено допомогу за період з 01.07.2017 року по 31.12.2017 року у сумі 1777,00 гривень щомісячно. Згідно з довідкою № 368 від 22.03.2019 року, видною ТОВ Фірма «Посад», встановлено, що вона у період з січня 2017 року по червень 2017 року перебувала на посаді продавця продовольчих товарів ТОВ Фірма «ПОСАД» та отримувала заробітну плату, а саме: у січні 2017 року 3282,35 гривень; у лютому 2017 року 3480,00 гривень; у березні 2017 року 3200,00 гривень; у квітні 2017 року 3285,71 гривень; у травні 2017 року 3307,32 гривень; та у червні 2017 року 3200,00 гривень. Таким чином, ОСОБА_4 , будучи письмово попередженою 14.07.2017 року, що в разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання соціальної допомоги, вона повинна повідомити УПТСЗН Нововодолазької РДА, але маючи умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України, діючи умисно, протиправно, шляхом обману, при поданні заяви про призначення допомоги на дитину одинокій матері, а також декларації, яка в обов`язковому порядку долучається до заяви, не вказала розмір отримуваної нею заробітної плати, чим умисно не повідомила Управління про отримання доходів за роботу продавцем продовольчих товарів у ТОВ Фірма «ПОСАД», які згідно які згідно з Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2017 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» мають суттєве значення при призначенні та нарахуванні державної соціальної допомоги та порушила положення статті 34 вказаної постанови та статті 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

Відтак, за період з 14.07.2017 року по 31.12.2017 року ОСОБА_4 незаконно отримала державну соціальну допомогу, загальний розмір якої згідно з довідкою, виданою УПТСЗН Нововодолазької РДА, становить 10745,00 гривень. Також, ОСОБА_4 будучи письмово попередженою 14.07.2017 року про повернення надміру нарахованих коштів у разі подання неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім`ї, не повернула грошові кошти в сумі 10745,00 гривень, які надмірно виплачені їй у зв`язку з тим, що вона подала недостовірні дані про доходи у декларації, та використала їх на власну користь, чим спричинила Управлінню праці та соціального захисту населення Нововодолазької РДА матеріальну шкоду на вказану суму.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме: на отримання державної соціальної допомоги з державного бюджету України, ОСОБА_4 звернулася із письмовою заявою № 32/1 від 10.01.2018 року до УПТСЗН Нововодолазької РДА про призначення допомоги на дитину одинокій матері. Рішенням Управління від 10.01.2018 року їй як одинокій матері призначено допомогу за період з 01.01.2018 року по 30.06.2018 року у сумі 1860,00 гривень щомісячно. Згідно з довідкою № 368 від 22.03.2019 року, видною ТОВ Фірма «Посад», вона у період з липня 2017 року по грудень 2017 року перебувала на посаді продавця продовольчих товарів ТОВ Фірма «ПОСАД» та отримувала заробітну плату, а саме: у липні 2017 року 3486,90 гривень; у серпні 2017 року 3561,90 гривень; у вересні 2017 року 3777,37 гривень; у жовтні 2017 року 3200,05 гривень; у листопаді 2017 року 3886,36 гривень; та у грудні 2017 року 3950,00 гривень. Таким чином, ОСОБА_4 , будучи письмово попередженою 10.01.2018 року, що в разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання соціальної допомоги, вона повинна повідомити УПТСЗН Нововодолазької РДА, але маючи умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України, діючи умисно, протиправно, шляхом обману, при поданні заяви про призначення допомоги на дитину одинокій матері, а також декларації, яка в обов`язковому порядку долучається до заяви, не вказала розмір отримуваної нею заробітної плати, чим умисно не повідомила Управління про отримання доходів за роботу продавцем продовольчих товарів у ТОВ Фірма «ПОСАД», які згідно які згідно з Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2017 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» мають суттєве значення при призначенні та нарахуванні державної соціальної допомоги та порушила положення статті 34 вказаної постанови та статті 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми». Нараховані грошові кошти ОСОБА_4 отримувала щомісяця до моменту проведення вибіркової перевірки та складання акту № 52 від 20.02.2018 року, після чого виплата їй грошових коштів була припинена.

Відтак, за період з 01.01.2018 року по 28.02.2018 року ОСОБА_4 незаконно отримала державну соціальну допомогу, загальний розмір якої згідно з довідкою, виданою УПТСЗН Нововодолазької РДА, становить 3720,00 гривень. Також, ОСОБА_4 будучи письмово попередженою 14.07.2017 року про повернення надміру нарахованих коштів у разі подання неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім`ї, не повернула грошові кошти в сумі 3720,00 гривень, які надмірно виплачені їй у зв`язку з тим, що вона подала недостовірні дані про доходи у декларації, та використала їх на власну користь, чим спричинила Управлінню праці та соціального захисту населення Нововодолазької РДА матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, за період з 01.07.2017 року по 28.02.2018 року ОСОБА_4 незаконно отримала державну соціальну допомогу, загальний розмір якої згідно з довідкою, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Нововодолазької РДА, становить 34119,00 гривень (а. с. 2 9).

Вказане діяння ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковане як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що передбачене частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 в порядку, передбаченому частиною 2 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України, звернулась до суду із клопотанням, зареєстрованим за вхідним № 2685/19-вх від 15.04.2019 року, в якому просила звільнити її від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям та закрити відповідне кримінальне провадження. Крім того, зазначила, що добре розуміє суть пред`явленого їй обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності, своє право заперечувати проти цього та проти закриття провадження у справі з цих підстав, чим фактично і беззастережно підтвердила судові свою згоду на її звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям (а. с. 208).

Одночасно ОСОБА_4 звернула увагу суду на те, що винною себе у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, тобто у тому, що вона заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство),- визнає у повному обсязі, щиро кається у вчиненому, на злочинний шлях встала внаслідок збігу тяжких сімейних обставин та на цей час добровільно відшкодувала усі завдані державі в особі потерпілої сторони збитки.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої - ОСОБА_5 , що діяв на підставі Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням № 1658 від 28.03.2019 року та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1772, виданим 29.08.2012 року на підставі рішення Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 13 від 29.08.2012 року, повністю підтримав клопотання своєї підзахисної як таке, що ґрунтується на положеннях кримінального та кримінального процесуального кодифікованого законодавства України, та просив його задовольнити й закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 березня 2019 року під № 12019220390000136, щодо вчинення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, звільнивши її від кримінальної відповідальності за вчинене та інкриміноване їй кримінальне правопорушення у зв`язку із дійовим каяттям (а. с. 201, 202).

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав заявлене стороною захисту клопотання та вважав за можливе звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності у зв`язку із її дійовим каяттям, закривши провадження у справі.

У підготовчому судовому засіданні представник потерпілої особи - Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації заступник начальника Управління ОСОБА_3 , що діяв на підставі відповідної довіреності, виданої та зареєстрованої за № 621 від 05.03.2019 року із строком дії до 05.02.2020 року, зі свого боку в порядку, передбаченому частиною 2 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України, звернувся до суду із заявою, зареєстрованою за вхідним № 2686/19-вх від 15.04.2019 року, в якій просив задовольнити клопотання ОСОБА_4 та звільнити її від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям, закривши відповідне кримінальне провадження. Крім того, зазначив, що добре розуміє суть своєї заяви, підстави звільнення від кримінальної відповідальності, та підтверджує факт повного відшкодування ОСОБА_4 завданої шкоди (а. с. 186, 38).

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, а саме: сторони захисту та сторони обвинувачення, які підтримали клопотання та не заперечували проти його задоволення й закриття провадження у справі,- всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час розгляду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в підготовчому судовому засіданні, у їхні сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд приходить до висновку про можливість його задоволення, виходячи з наступного.

Порядок кримінального провадження на території України як обумовлено змістом статті 1 Кримінального процесуального кодексу України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, що складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Частина 2 статті 42 Кримінального процесуального кодексу України визначає обвинуваченого (підсудного) як особу, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.

Також, частиною 3 наведеної вище статті перелічені права обвинуваченого, серед яких, зокрема, наявне право заявляти клопотання про проведення процесуальних дій (пункт 12 вказаної норми процесуального права).

Одночасно з цим, керуючись пунктом 2 частини 3 статті 314 кримінального процесуального кодифікованого закону України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 8, 10 частини 1 або частиною 2 статті 284 цього кодексу.

Отже, порядок закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності передбачений параграфами 1 та 2 глави 24 й главою 27 Кримінального процесуального кодексу України № 4651-VІ від 13.04.2012 року (із змінами та доповненнями).

Частина 1 статті 283 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

При цьому норма права, визначена пунктом 1 частини 2 та частиною 8 статті 284 цього ж процесуального кодексу України обумовлює, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Крім того, як вказують частини 1 статей 285 та 286 Кримінального процесуального кодексу України особа звільняється судом від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності під час підготовчого судового зсідання, суд у відповідності до приписів частини 2 статті 288 кримінального процесуального кодифікованого закону України зобов`язаний з`ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності, а також згідно обов`язкових для суду вказівок абзацу 5 пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» ще й повинен переконатись в тому, що діяння, у вчиненні якого підозрюється особа, дійсно мало місце, що воно містить в собі склад злочину, передбаченого особливою частиною Кримінального кодексу України, цей підозрюваний винний у його вчиненні, а також, у тому, що умови та підстави його звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом, і встановлені матеріалами кримінального провадження.

Тобто, іншими словами, звільнення від кримінальної відповідальності допускається тільки при наявності достатніх доказів винуватості особи у вчиненні конкретного злочинного діяння, бо інститут звільнення від кримінальної відповідальності передбачає, що звільненню підлягає саме особа, яка вчинила злочин (частина 1 статті 44 Кримінального кодексу України).

Отже, з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 березня 2019 року під № 12019220390000136, вбачається, що дійсно 31 березня 2019 року Заступник начальника Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітан поліції ОСОБА_8 за погодженням з Начальником Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області юристом 1 класу ОСОБА_2 склали обвинувальний акт, яким ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуватили у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України.

У ході підготовчого судового засідання судом безпосередньо встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 винною себе у вчиненні інкримінованого їй злочинного діяння, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, визнає повністю, щиро кається у вчиненому та не оспорює фактичних обставин справи й вірно їх розуміє.

Окрім повного визнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованому їй злочинному діянні, її винуватість у вчиненому також доведена повністю й всіма зібраними в рамках цього кримінального провадження та дослідженими у підготовчому судовому засіданні доказами в їх сукупності.

Так, відповідно до Свідоцтва про народження (серії НОМЕР_2 ), виданого 21.05.2018 року Станичненською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 21.05.2008 року зроблено відповідний актовий запис за № 10, та її батьками зазначені громадяни України: ОСОБА_9 та ОСОБА_4 (а. с. 52).

З Рішення Управління праці та соціального захисту Нововодолазької районної державної адміністрації «Про призначення допомоги сім`ям з дітьми» від 27.03.2019 року, вбачається факт призначення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , відповідно до Закону України допомоги одиноким матерям (з урахуванням доходів) з 01.07.2016 року по 30.11.2016 року в сумі 664,54 гривень, з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року в сумі 822,54 гривні, з 01.01.2017 року по 30.04.2017 року в сумі 653,95 гривень, та з 01.05.2017 року по 30.06.2017 року в сумі 741,95 гривні (а. с. 24, 26).

Згідно з протоколом від 27.03.2019 року по особовому рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_4 було нарахована допомога одиноким матерям з урахуванням доходів: за 7 місяць 2016 року в сумі 664,54 гривень, виплачена сума 1531,00 гривень, борг за місяць в сумі 866,46 гривень; за 8 місяць 2016 року в сумі 664,54 гривень, виплачена сума 1531,00 гривень, борг за місяць в сумі 866,46 гривень; за 9 місяць 2016 року в сумі 664,54 гривень, виплачена сума 1531,00 гривень, борг за місяць в сумі 866,46 гривень; за 10 місяць 2016 року в сумі 664,54 гривень, виплачена сума 1531,00 гривень, борг за місяць в сумі 866,46 гривень; за 11 місяць 2016 року в сумі 664,54 гривень, виплачена сума 1531,00 гривень, борг за місяць в сумі 866,46 гривень; за 12 місяць 2016 року в сумі 822,54 гривень, виплачена сума 1689,00 гривень, борг за місяць в сумі 866,46 гривень; за 1 місяць 2017 року в сумі 653,95 гривень, виплачена сума 1689,00 гривень, борг за місяць в сумі 1039,05 гривень; за 2 місяць 2017 року в сумі 653,95 гривень, виплачена сума 1689,00 гривень, борг за місяць в сумі 1039,05 гривень; за 3 місяць 2017 року в сумі 653,95 гривень, виплачена сума 1689,00 гривень, борг за місяць в сумі 1039,05 гривень; за 4 місяць 2017 року в сумі 653,95 гривень, виплачена сума 1689,00 гривень, борг за місяць в сумі 1039,05 гривень; за 5 місяць 2017 року в сумі 741,95 гривень, виплачена сума 1777,00 гривень, борг за місяць в сумі 1039,05 гривень; за 6 місяць 2017 року в сумі 741,95 гривень, виплачена сума 1777,00 гривень, борг за місяць в сумі 1039,05 гривень (а. с. 25, 27).

Як убачається з довідок про розмір надміру виплаченої державної соціальної допомоги ОСОБА_4 :

- в період з 01.01.2018 року по 28.02.2018 року управлінням праці та соціального захисту населення Нововодолазької РДА було нараховано та виплачено допомогу на дітей одиноким матерям на суму 3720,00 гривень;

- в період з 01.07.2017 року по 31.12.2017 року, управлінням праці та соціального захисту населення Нововодолазької РДА було нараховано та виплачено допомогу на дітей одиноким матерям на суму 10745,00 гривень;

- в період з 01.01.2017 року по 30.06.2017 року, управлінням праці та соціального захисту населення Нововодолазької РДА було нараховано та виплачено допомогу на дітей одиноким матерям на суму 10310,00 гривень;

- в період з 01.07.2016 року по 31.12.2016 року, управлінням праці та соціального захисту населення Нововодолазької РДА було нараховано та виплачено допомогу на дітей одиноким матерям на суму 9344,00 гривень (а. с. 28 - 31).

Відповідно до довідки про доходи, що видана ТОВ «ПОСАД РІТЕЙЛ» 20.03.2019 року за № 56, ОСОБА_4 працює продавцем продовольчих товарів в ТОВ «ПОСАД РІТЕЙЛ» з 01.06.2018 року на умовах неповного робочого часу згідно з наказом № 28-К від 31.05.2018 року, та за період з 01.06.2018 року по 28.02.2019 року отримала дохід в сумі 9735,94 гривень (а. с. 32).

Згідно з довідкою про доходи, що видана ТОВ Фірма «ПОСАД» 22.03.2019 року за № 368, ОСОБА_4 займала посаду продавця продовольчих товарів в ТОВ Фірма «ПОСАД», та за період з 18.01.2016 року по 31.05.2018 року отримала дохід в сумі 82721,30 гривень, без урахування аліментів (а. с. 33 - 34).

Як убачається з довідки (характеристики), виданої виконавчим комітетом Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області 06.03.2019 року № 302, ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Винники, навчалася в Литовчанській школі І-ІІ ступенів, а після закінчення отримала професію кондитера. З 2016 року по день видачі довідки працює в супермаркеті «Посад» в місті Харкові, проживає разом з батьками, не одружена. Має доньку ОСОБА_7 , 2008 року народження, ученицю 5 класу (а. с. 53).

Відповідно до квитанції № 4 від 29.03.2019 року, виданої 29.03.2019 року АТ «Ощадбанк», ОСОБА_4 зробила переказ на реквізити ГУ ДКСУ у Харківській області в сумі 22905,22 гривні, із зазначенням призначення платежу: «переплата о/матерям минулі роки; н водолага; 0956151530; зінченко тетяна миколаївна» (а. с 187).

Таким чином, наведеним доведено, що ОСОБА_4 дійсно у інкримінований їй органом досудового розслідування період безпідставно отримала державну соціальну допомогу, що є ознакою вчинення злочину у виді заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), проте на час підготовчого провадження відшкодувала завдані державі збитки.

Викладене свідчить про наявність та доведеність належними і допустимими доказами у їх сукупності події інкримінованого обвинуваченій злочину, а також його складу, що ставиться їй у провину стороною обвинувачення й визначений за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України.

Стаття 62 Основного Закону нашої держави - Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (зі змінами та доповненнями), в своїх 1, 2 і 3 частинах мовить про те, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, до тих пір, поки її провина не буде доведена в законному порядку і встановлена обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Всі сумніви про доведеність вини особи тлумачаться на її користь.

Дана стаття закріплює одне з основних положень демократичної і правової держави - презумпцію невинуватості, що також знайшла своє відображення і в пункті 1 статті 11 Загальної декларації прав людини, у пункті 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, в пункті 2 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, затриманих або що утримуються під вартою в будь-якій формі, частини 2 статті 2 Кримінального кодексу України, а також в статті 17 Кримінального процесуального кодексу України.

Вказане положення про презумпцію невинуватості звернене до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, а також до суспільства в цілому.

Аналогічної позиції дотримується і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.1995 року по справі «Аллен де Рібермон проти Франції», в якому суд підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше: він обов`язковий не тільки для кримінального суду, що дозволяє питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Стаття 84 Кримінального процесуального кодексу України роз`яснює, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

З положень статей 86 та 87 вказаного вище кодексу випливає, що доказ повинен бути отриманий тільки у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, інакше він повинен бути визнаний недопустимим й не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень й на нього неможна посилатись при ухваленні судового рішення.

Аналогічної за своїм змістом думки притримується й Пленум Верховного Суду України у своїх Постановах № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» та № 7 від 30.05.1997 року «Про посилення судового захисту прав і свобод людини і громадянина».

Таким чином, всебічно, повно та об`єктивно розглянувши і проаналізувавши всі досліджені в підготовчому судовому засіданні докази в їх сукупності, що відповідають вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд приходить до переконання, що в матеріалах цього кримінального провадження достатньо доказів винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, і її дії правильно кваліфіковані як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Відтак, з огляду на приписи частини 4 статті 286 та частини 3 статті 288 Кримінального процесуального кодексу України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Отже, таким законом є Кримінальний кодекс України, який у своєму розділі ІХ «Звільнення від кримінальної відповідальності» встановлює матеріально-правові підстави та матеріально-правові умови звільнення винної особи від кримінальної відповідальності.

Так, зі змісту частини 1 і 2 статті 44 кримінального кодифікованого закону убачається, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим кодексом, що здійснюється виключно судом.

З огляду на це, під матеріально-правовою передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного кримінального правопорушення, незалежно від того, закінченого його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті.

Матеріально-правовою ж підставою звільнення винної особи від кримінальної відповідальності є або певна поведінка особи після вчинення кримінального правопорушення, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (зміна обстановки, закінчення встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності).

Можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності визначена статтею 45 Кримінального кодексу України, якою обумовлено, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

При цьому корупційними злочинами, з огляду на зміст примітки до вказаної статті, вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 369-2 цього кодексу.

Системно аналізуючи наведену норму права, суд переконаний, що особу слід звільняти від кримінальної відповідальності:

а) за умови:

- вчинення злочину, який не є корупційним;

- вчинення злочину невеликої тяжкості;

- та вчинення злочину вперше;

б) за наявності таких підстав:

- щирого розкаяння після вчинення злочину;

- активного сприяння розкриттю злочину;

- повного відшкодування завданого злочином збитку або усунення заподіяної школи.

Розв`язуючи питання щодо наявності матеріально-правових передумов задля звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, суд, перш за все, виходить з того, що вчинений ОСОБА_4 злочин кваліфікований за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, а тому не є корупційним згідно із приписом його примітки до статті 45.

Класифікація злочинів залежно від ступеня їх тяжкості наведена у статті 12 Кримінального кодексу України.

Так, залежно від класифікації, визначеної у статті 12 наведеного кодексу України, по ступеню тяжкості злочини поділяються на:

а) злочини невеликої тяжкості - злочини, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

б) злочини середньої тяжкості - злочини, за які передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років;

в) тяжкі злочини це злочини, за які передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років;

г) та особливо тяжкі злочини це злочини, за які передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі.

Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин (частина 6 статті 12 Кримінального кодексу України).

Санкція частини 1 статті 190 цього кодифікованого кримінального закону України у абзаці 2 вказаної норми права передбачає покарання за його вчинення у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот сорока годин, або виправних робот на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.

Таким чином, вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення за ступенем тяжкості відноситься до злочину невеликої тяжкості, за вчинення якого вона може бути звільнена від кримінальної відповідальності, за наявності інших вимог, встановлених статтею 45 Кримінального кодексу України.

Також, такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра не має судимості.

Доречи, частиною 1 статті 88 Кримінального кодексу України встановлено, що особа визнається такою, що має судимість з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.

Окрім цього, відповідно до змісту частини 3 і 4 вказаної вище норми кримінального права, особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або із звільненням від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, кримінальна протиправність і карність якого усунута законом, або які були реабілітовані, визнаються такими, що не мають судимості.

Як убачається з довідки № 37-26022019/63087, за даними ОСК ГУНП України в Харківській області станом на 26.02.2019 року ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувалась та судимостей не має (а. с. 59).

Таким чином, суд переконався, що наявні усі необхідні матеріально-правові передумови задля звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності згідно із статтею 45 Кримінального кодексу України.

Також, розв`язуючи питання щодо наявності матеріально-правових підстав задля звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, суд, ураховує, що:

1. щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалась.

2. активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.

3. повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та морально шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.

Наведені підставі повинні існувати одночасно у сукупності й відсутність хоча б однієї із цих складових виключає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності за статтею 45 Кримінального кодексу України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.

Аналогічне за своїм змістом роз`яснення надано у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», від якої на цей час Верховний Суд не відступив, а тому вона обов`язкова до застосування.

На момент прийняття цього судового рішення ОСОБА_4 після вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, дійсно:

- щиро розкаялась у вчиненому злочину, оскільки фактично визнала шляхом відкритого вираження своєї провини, висловила жаль щодо факту своєї злочинної поведінки, якій надала осуд, зокрема, й у підготовчому судовому засіданні;

- активного сприяла розкриттю та розслідуванню вчиненого нею злочину, а також встановленню істини у справі, шляхом надання допомоги слідчому щодо встановлення усіх фактичних обставин справи, причетних до нього осіб, часу, способу та місцю її кримінальної діяльності;

- повністю відшкодувала завдані нею збитки держави шляхом перерахування безпідставно отриманих нею коштів на відповідний рахунок потерпілої особи.

Таким чином, суд переконався, що наявні усі необхідні матеріально-правові підстави задля звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності згідно із статтею 45 Кримінального кодексу України.

Одночасно із цим чинне законодавство України задля звільнення особи від кримінальної відповідальності передбачає ще й процесуально-правові підстави, якими є: притягнення особи як обвинуваченої та її згода на таке звільнення.

В силу приписів частин 2 та 3 статті 285 Кримінального процесуального кодексу України особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення, суть обвинувачення, підстава звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Після цього згідно із частиною 4 статті 286 та частиною 1 й пунктом 2 частини 3 статті 314 цього ж кодифікованого кримінального процесуального закону України, якщо під час здійснення судового провадження (в тому числі й під час підготовчого судового засідання) щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

При цьому, на виконання приписів частини 2 статті 288 Кримінального процесуального кодифікованого закону України суд зобов`язаний з`ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинене.

Постановляючи ухвалу та ураховуючи особливості і обставини вчинення інкримінованого обвинуваченій злочину, суд ураховує, що у цьому кримінальному провадженні бере участь представник потерпілої особи Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації, який у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання сторони захисту не заперечував та був згодний із закриттям кримінального провадження з підстав дійового каяття ОСОБА_4 .

Здебільшого суд застосовує приписи пункту 42 остаточного Рішення Європейського суду з прав людини, ухваленого 15.11.2007 року за заявою № 22750/02 у справі «Бендерський проти України», де суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитись залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (рішення «Руїз Торійа проти Іспанії» від 09.12.1994 року). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення «Артіко проти Італії» від 13.05.1980 року). Право може вважатись ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (пункт 33 рішення «Дюлоранс проти Франції» від 21.03.2000 року та пункти 32 і 35 рішення «Донадзе проти Грузії» від 07.03.2006 року).

З урахуванням викладеного, а також характеру та ступеню суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченою злочину, її дій, що свідчать про дійове каяття, ступеню активності та ефективності, суд вважає недоцільним притягувати ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, яка після вчиненням інкримінованого їй кримінального правопорушення невеликої тяжкості своїми позитивними діями довела своє дійове розкаяння, чим втратила суспільну небезпеку.

Вивчаючи зміст клопотання, що вирішується за суттю, суд вбачає, що воно є обґрунтованим, повністю відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та містить всі необхідні відомості, які закон вважає за потрібне.

Отже, перевіривши вказане клопотання обвинуваченої на його відповідність вимогам Кримінального та Кримінального процесуального законодавства України, встановивши наявність підстав, передбачених статтею 45 зазначеного матеріального закону, беззастережне бажання ОСОБА_4 на таке її звільнення, суд визнає можливим та необхідним його задовольнити, звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 березня 2019 року під № 12019220390000136, закрити.

Відповідно до пункту 7 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України речові докази: копію особової справи № 1730 про нарахування державної соціальної допомоги ОСОБА_4 , вилучену протоколом тимчасового доступу до речей і документів, складеним 04.03.2019 року заступником начальника СВ Нововодолазього ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_8 на підставі ухвали слідчого судді Нововодолазького районного суду Харківської області ОСОБА_10 , постановленої 26.02.2019 року у справі з єдиним унікальним № 631/137/19 (провадження № 1-кс/626/100/19) про тимчасовий доступ до речей та документів, та визнану речовим доказом відповідною постановою, складеною 02.02.2019 року заступником начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП В Харківській області капітаном поліції ОСОБА_8 й долучену до матеріалів провадження (а. с. 185, 193 195, 196, 197), - підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

В рамках цього кримінального провадження цивільний позов пред`явлений не був, процесуальних витрат не має, відомостей і доказів щодо застосування на стадії досудового розслідування заходів забезпечення кримінального провадження сторонами не надано.

Постановляючи ухвалу, суд також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Оскільки на цей час Валківський окружний суд свою діяльність не розпочав, справа перебувала на розгляді належного суду.

На підставі викладеного, керуючись статтею 62 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (зі змінами та доповненнями), остаточним рішенням Європейського суду з прав людини за заявою № 8599/02, ухваленим 21.09.2006 року у справі «Грабчук проти України», остаточним рішенням Європейського суду з прав людини, ухваленим 15.11.2007 року за заявою № 22750/02 у справі «Бендерський проти України», рішенням, ухваленим 10.02.1995 року у справі «Аллен де Рібермон проти Франції», статтями 4, 5, 12, 44, 45, 88, і частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України № 2341-III від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями), Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», Постановою Пленум Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Постановою Пленум Верховного Суду України № 7 від 30.05.1997 року «Про посилення судового захисту прав і свобод людини і громадянина», пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року, статтями 31, 35, 37, 55, 84 87, 100, 118, 122, 124, 126, 128, 174, 283 286, 288, 314, 367 372, 375 376, 392, 393, пункт 2 части 2 статті 395, 532, 533 та 535 Кримінального процесуального кодексу України, -№ 4651-VІ від 13.04.2012 року (із змінами та доповненнями), -

у х в а л и в:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності, зареєстроване за вхідним № 2685/19-вх від 15.04.2019 року, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 березня 2019 року під № 12019220390000136, щодо обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, задовольнити повністю.

У зв`язку із у зв`язку з дійовим каяттям звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 березня 2019 року під № 12019220390000136, щодо обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, закрити.

Речові докази: копію особової справи № 1730 про нарахування державної соціальної допомоги ОСОБА_4 , вилучену протоколом тимчасового доступу до речей і документів, складеним 04.03.2019 року заступником начальника СВ Нововодолазього ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_8 на підставі ухвали слідчого судді Нововодолазького районного суду Харківської області ОСОБА_10 , постановленої 26.02.2019 року у справі з єдиним унікальним № 631/137/19 (провадження № 1-кс/626/100/19) про тимчасовий доступ до речей та документів, та визнану речовим доказом відповідною постановою, складеною 02.02.2019 року заступником начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП В Харківській області капітаном поліції ОСОБА_8 й долучену до матеріалів провадження, залишити в матеріалах цього кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченій, її захиснику та прокурору.

Копію цього судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати копію ухвали в суді.

На ухвалу може бути подана апеляція в Харківській Апеляційний суд через Нововодолазький районний суд протягом 7 днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала, що набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання нею законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Повний текст ухвали було постановлено з урахуванням приписів частини 7 статті 115 Кримінального процесуального кодексу України, виготовлено шляхом комп`ютерного набору, підписано суддею в одному примірнику та оголошено у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду 16.04.2019 року о 18 годині 00 хвилин.

Суддя: ОСОБА_1