Рішення

від 26.07.2022 по справі 507/819/22

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 507/819/22

Провадження № 2/507/232/2022

Номер рядка звіту 60

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2022 р. смт. Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Вужиловського О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Вододюка В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Любашівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернулася 11 липня 2022 року до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_2 , а саме майнових прав засновника на фермерське господарства «Сатурн». В обґрунтування своїх вимог позивачі вказують, що її батько ОСОБА_2 за життя отримав земельну ділянку для створення фермерського господарства. В подальшому він створив і був засновником фермерського господарства «Сатурн». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Вона звернулась для оформлення спадкового майна, а саме майнових прав у фермерському господарстві «Сатурн», до нотаріальної контори, однак їй було відмовлено в зв`язку з відсутністю сформованого статутного капіталу. Фермерське господарство «Сатурн» не ліквідоване, функціонує, а тому вона просила визнати за нею її майнові права засновника зазначеного фермерського господарства.

Позивач надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, повністю підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Любашівська селищна рада Подільського району Одеської області надала суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, заперечень щодо позовних вимог не мають.

Процесуальні дії у справі.

15 липня 2022 року ухвалою судді Любашівського районного суду Одеської області Вужиловським О.В. провадження по даній справі було відкрито і постановлено провести розгляд справи за правила загального позовного провадження.

Згідно з частиною 3статті 211 ЦПК Україниособа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2статті 247 ЦПК України, не здійснюється.

Відповідно до ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

З Державного акту на право користування землею серії ІІ-ОД № 029981 виданого на підставі рішення Любашівської районної ради Любашівського району Одеської області від 30 грудня 1997 року № 114 видно, що ОСОБА_2 виділено для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку площею 4.00 га (а.с. 10).

Згідно статуту, зареєстрованому в реєстраційній службі Любашівського районного управління юстиції в Одеській області 24.02.2015 року за № 15411050005000654 було створено фермерське господарство «Сатурн», яке зареєстроване у встановленому законом порядку. Засновником вказаного господарства є ОСОБА_2 . Вказане фермерське господарство зареєстроване в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису 15411760000000654, про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АБ № 933599 (а.с. 15-20).

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

Згідно заповіту від 07 грудня 2019 року, який посвідчено нотаріально, ОСОБА_2 заповів все належне майно позивачу по справі (а.с. 9).

Із листа нотаріуса № 1287/02-14 від 16 жовтня 2021 року видно, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майнові права у фермерському господарстві «Сатурн» після смерті ОСОБА_2 в зв`язку з відсутністю сформованого статутного фонду та балансу господарства (а.с. 13,14).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 КПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

На час надання ОСОБА_2 права постійного користування земельною ділянкою діяв ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, який у відповідній редакції передбачав таке регулювання відносин щодо права постійного користування земельною ділянкою: постійним визнавалося землекористування без заздалегідь установленого строку. Право постійного користування землею посвідчували державні акти. Їх видавали та реєстрували сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів.

Громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, земельні ділянки передавалися у власність або надавалися в користування, в тому числі на умовах оренди, включаючи присадибний наділ.Землю у постійне користування надавали Ради народних депутатів, зокрема і для ведення громадянами України селянського (фермерського) господарства.

Громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздив з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подавали до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписував голова створюваного селянського (фермерського) господарства. У заяві зазначали: бажані розмір і місце розташування ділянки, кількість членів селянського (фермерського) господарства, повідомляли про їх досвід роботи в сільському господарстві та наявність кваліфікації або спеціальної підготовки. Можливими були також інші обґрунтування щодо виділення земельної ділянки.

Право користування земельною ділянкою чи її частиною припинялося, зокрема, у разі припинення діяльності селянського (фермерського) господарства.

Після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягало у 30-денний строк державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) й одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набувало статусу юридичної особи, одержувало печатку з його найменуванням і адресою, відкривало розрахунковий та інші рахунки в установах банку, вступало у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнавалося державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Успадкування землі і майна селянського (фермерського) господарства здійснюється відповідно до земельного та цивільного законодавства України (стаття 19 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство»).

Статті 27 і 114 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, а такожстаття 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 рокуне передбачали припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок смерті особи. Тому право постійного користування (на підставі відповідного державного акта)земельною ділянкою не припиняється зі смертю особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.

За змістом системного тлумачення статей2,4,5,7,8,10,11 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», статей1,5,7,8і12 Закону України «Про фермерське господарство», статей 7, 27, 38, 50 і 51 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, статей31,92 ЗК України від 25 жовтня 2001 рокупісля отримання у постійне користування земельної ділянки, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства, та проведення державної реєстрації такого господарства постійним користувачем цієї ділянки є відповідне господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Тому у такій ситуації зазначене право не може бути об`єктом спадкування, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство. Натомість право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, за змістом приписів статті 6 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року у редакції, чинній до 16 травня 1992 року, могло належати лише фізичній особі та згідно з частиною першоюстатті 55 цього кодексуу тій же редакції було об`єктом спадкування у випадку смерті громадянина, який вів селянське (фермерське) господарство. Тому, таке право зі створенням селянського (фермерського) господарства до останнього не переходило.

Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщину визначений устатті 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Проте право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. Тільки у такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець.

У випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 23 червня 2020 року по справі № 179/1043/16-ц

Згідно ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленомузакономпорядку.

Згідно ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як встановлено в судовому засіданні відповідно до Державного акту на право користування землею серії ІІ-ОД № 029981 виданого на підставі рішення Любашівської районної ради Любашівського району Одеської області від 30 грудня 1997 року № 114 ОСОБА_2 виділено для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку площею 4.00 га (а.с. 10).

Згідно статуту, зареєстрованому в реєстраційній службі Любашівського районного управління юстиції в Одеській області 24.02.2015 року за № 15411050005000654 було створено фермерське господарство «Сатурн», яке зареєстроване у встановленому законом порядку. Засновником вказаного господарства є ОСОБА_2 . Вказане фермерське господарство зареєстроване в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису 15411760000000654, про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АБ № 933599 (а.с. 15-20).

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

А тому, фермерське господарство «Сатурн», як юридична особа, майнові права засновника вказаного фермерського господарства, є об`єктом спадкування в розумінні ст. 1218 ЦК України.

Згідно заповіту від 07 грудня 2019 року, який посвідчено нотаріально, ОСОБА_2 заповів все належне майно позивачу по справі (а.с. 9).

Із листа нотаріуса № 1287/02-14 від 16 жовтня 2021 року видно, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майнові права у фермерському господарстві «Сатурн» після смерті ОСОБА_2 в зв`язку з відсутністю сформованого статутного фонду та балансу господарства (а.с. 13,14).

В судовому засіданні встановлено, що позивач дійсно своєчасно звернувся з приводу прийняття спадщини, а тому має право на спадкування після смерті ОСОБА_2 відповідно до ст. 1234 ЦК України як спадкоємець за заповітом.

За таких обставин, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , а саме на майнові права у фермерському господарстві «Сатурн» (код ЄДРПОУ 25414027).

Розподіл судовихвитрат міжсторонами.

Відповідно дост. 141 ЦПК України,судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Сторони не заявляли вимог про стягнення судових витрат, тому судові витрати необхідно залишити за сторонами.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про селянське фермерське господарство», ЗК УРСР (в ред. 1992 року), ст.ст. 1218-1219, 1261, 1268 ЦК України ст.ст. 12, 81, 263-268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як за спадкоємцем за заповітом, а саме на майнові права засновника Фермерського господарства «Сатурн» (код ЄДРПОУ 25414027), державну реєстрацію якого проведено 09.01.2014 року номер запису 15411760000000654, юридична адреса вул. мирна, 35-А смт. Любашівка Подільського району Одеської області.

Апеляційнаскаргана рішення судуподається до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня йогопроголошення.

Суддя: О.В. Вужиловський