Рішення

від 22.10.2007 по справі 27/204-07-7263

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/204-07-7263

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2007 р.Справа  № 27/204-07-7263

За позовомвідкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії ВАТ „Укртелеком”

До відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю „Гарант”

Про стягнення 594,69 грн.

Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

Від позивачаЄренчук В.В., довіреність № 16 від 11.01.2007 року;

Від відповідачане з'явився;

Суть спору:Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення  з Відповідача 594,69 грн.

          Позивач наполягає на своїх позовних вимогах.

          Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх  представників  в  судове  засідання  не направив незважаючи на виклик суду, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.

          Керуючись ст. 75  ГПК  України  суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача   і без відзиву на позов за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі  обставини справи та заслухавши представника позивача, суд,

встановив.

          08.11.2000 року між відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку № 5 (м. Котовськ) Одеської дирекції ВАТ „Укртелеком” та товариством з обмеженою відповідальністю „Гарант” було укладено Договір № 5/132 про надання послуг телефонного зв'язку.

          Згідно рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Укртелеком" (протокол № 3 від 16.04.2004) та наказу ВАТ „Укртелеком" від 14.05.2004 р № 173 запроваджені нові назви філій ВАТ „ Укртелеком", в т.ч. Одеську дирекцію ВАТ „Укртелеком" перейменовано в Одеську філію ВАТ „ Укртелеком" з правонаступництвом в частині основної діяльності.

          Відповідно до п.п. 2.1.1 та 2.1.4 означеного договору ВАТ „Укртелеком" взяло на себе зобов'язання забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв‘язку, а  також  усувати пошкодження телефонного зв'язку та радіомереж в контрольні технологічні терміни.

          Згідно п. 3.2.8 цього договору абонент (Відповідач) зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

          Згідно з п. 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації" споживач телекомунікаційних послуг зобов'язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, в тому числі, своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги.          

          Однак, Відповідач умови Договору не виконав та за період з 01.09.2004 року по 01.08.2007 року у абонента виникла заборгованість за послуги зв'язку у розмірі 571,10 грн.

          Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх  представників в судове засідання не направив незважаючи на виклик суду, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив та доказів належної сплати заборгованості у розмірі 571,10 грн. до суду не надав.  

          Згідно з п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 435-IV від „16” січня 2003 року, що набрав чинності з 01.01.2004 року - Цивільний   кодекс  України  застосовується  до  цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

          У відповідності до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України № 436-IV від «16»січня 2003 року, що набрав чинності з 01.01.2004 року - Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин,  які виникли  після  набрання  чинності його положеннями відповідно до прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України. До господарських  відносин,  що  виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення   застосовуються   щодо   тих  прав  і  обов'язків,  які продовжують існувати або  виникли  після  набрання  чинності  цими положеннями.

          Враховуючи те, що правовідносини що є предметом позову за цією справою виникли до 01.01.2004 року, але фактично продовжували існувати і після 01.01.2004 року, до правовідносин, що є предметом позову за цією справою повинні застосовуватись, як ЦК УРСР так і нові Цивільний та Господарський кодекси України.

          Згідно ст. 151 ЦК Української РСР в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          У відповідності до ст.ст. 161, 162 ЦК Української РСР, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк згідно закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - згідно вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          З 01.01.2004 року набули чинності нові ЦК та ГК України, однак, щодо спірних правовідносин, законодавець не змінив своєї правової позиції та відповідні норми ЦК УРСР знайшли своє відображення в новому УК. Так саме:

          Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України 435-IV від „16” січня 2003 року, що набрав чинності з 01.01.2004 року, - в силу зобов'язання одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          У відповідності до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України 435-IV від „16” січня 2003 року, що набрав чинності з 01.01.2004 року, - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 571,10 грн. обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, відповідачем не заперечуються, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" № 1280-IV від 18 листопада 2003 року, з подальшими змінами та доповненнями, - у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової  ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки.

          Обов'язок відповідача сплати пені в разі затримки оплати за надані позивачем послуги також передбачена і п. 5.8 Договору № 5/132 від 08.11.2000 року.

          Згідно з розрахунком позивача сума пені складає –23,59 грн.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 23,59 грн. також обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, відповідачем не заперечуються, отже підлягають задоволенню.

          Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїм правом на участь у судових засіданнях не скористався, позовні вимоги по суті не заперечив.

          У відповідності до ст. 69 ГПК спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.                    

          Відповідно до ст. 93 Цивільного Кодексу України, - місцезнаходженням  юридичної  особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

          Згідно з Довідкою головного управління статистики в Одеській області № 01-02-114-2246 від 18.09.2007 року товариство з обмеженою відповідальністю „Гарант” значиться в ЄДРПОУ за адресою, що вказана позивачем у позовній заяві.

          Ухвали господарського суду надіслані на адресу відповідача, що вказана позивачем у позовній заяві та відповідачем у спірних договорах до суду не повертались, що свідчить про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

          Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.

          Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.

          Станом на 22.10.2007 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв'язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.

          Тому подальше відкладення розгляду справи неможливе та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку відповідача у судове засідання.

          Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Гарант” (66323, Одеська обл., Котовський район, с. Миколаївка, 1-й км. Автодороги Котовськ-Балта), код ЄДРПОУ 25421286, р/р 26000301370190 в „Промінвестбанк”, МФО 328522 на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії ВАТ „Укртелеком”  (65029, м. Одеса, вул. Садова, 10), код ЄДРПОУ 01186691, р/р 26004258 в ООД ВАТ „Райфайзен Банк „Аваль”, МФО 328351 –571,10 грн. основного боргу, 23,59 грн. – пені, 102  грн. державного мита  та 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.

          Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Семенюк Г.В.