Ухвала

від 11.10.2007 по справі 15/258-07-7213

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/258-07-7213

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

        "11" жовтня 2007 р.Справа № 15/258-07-7213

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                               Петрова В.С.

При секретарі                                Стойковій М.Д.

За участю представників:

від прокуратури -   Клюкін К.І.

від позивача –      Кондратьєва І.Г.;

від відповідача –  Плачинда Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора Любашівського району Одеської області в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Астеліт” про визнання будівництва об'єкту нерухомості самочинним та зобов'язання виконати певні дії, –

                                                  ВСТАНОВИВ:

Прокурор Любашівського району Одеської області в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області звернувся до господарського  суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Астеліт” про визнання самочинним здійсненого відповідачем будівництва об'єкту нерухомості, розташованого на території с. Троїцьке Любашівського району Одеської області на автотрасі Київ-Одеса (333 км) та зобов'язання відповідача знести за власний рахунок самовільно збудовану вежу мобільного (стільникового) зв'язку, яка знаходиться на території с. Троїцьке Любашівського району Одеської області на автотрасі Київ-Одеса (333 км).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.09.2007 р. порушено провадження у справі №  15/258-07-7213 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Як встановлено судом під час розгляду справи, підставою для звернення до суду прокурора з даним позовом став виявлений перевіркою факт здійснення відповідачем будівництва вежі мобільного (стільникового) зв'язку на території с. Троїцьке Любашівського району Одеської області без отримання відповідного дозволу та погодження, отримання яких передбачено чинним законодавством, а також без проекту відведення земельної ділянки. Так, прокурор у позові вказує, що здійснене відповідачем будівництво є самочинним відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, а тому відповідно до ч. 4 ст. 376 того ж Кодексу підлягає знесенню у зв'язку з тим, що вказане будівництво порушує інтереси держави та територіальної громади в частині забезпечення здорового довкілля громадян.

Разом з тим пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Статтею 36 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99, поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Також Конституційний суд у рішенні від 8 квітня 1999 року у справі N 3-рп/99 вказав, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Цей орган фактично є позивачем у справі, порушеній за заявою прокурора.

У позові прокурором Любашівського району Одеської області позивачем визначено Управління з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області.

Між тим відповідно до положень ч. 3 ,4 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Також згідно ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Разом з тим, як вбачається з Положення про Управління з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області (Одеська облдержземінспекція) (а.с. 47-51 т. 2), вказане Управління входить до єдиної системи органів Держкомзему України, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель. При цьому, виходячи з аналізу покладених на Управління завдань та повноважень, передбачених вказаним Положенням, на думку суду, Управління не є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних правовідносинах, оскільки є органом лише з державного контролю за використанням та охороною земель, а не з питань будівництва.

Згідно роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 22.05.2002 р. № 04-5/570 „Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Якщо господарський суд помилково порушив справу за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідно до п. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суду залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має право підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

      Таким чином, оскільки справу було порушено за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

        Керуючись п. 1 ст. 81, ст. 86  Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                            УХВАЛИВ:

Позовну заяву Прокурора Любашівського району Одеської області в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Астеліт” про визнання будівництва об'єкту нерухомості самочинним та зобов'язання виконати певні дії залишити без розгляду.  

          Ухвалу може бути оскаржено у 10 денний термін після її прийняття.

                            Суддя                                                                                       Петров В.С.