Вирок

від 26.07.2022 по справі 345/1920/22

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/1920/22

Провадження № 1-кп/345/266/2022

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.07.2022 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньза №12021096170000292 про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця, с. Сівка-Калуська, жителя та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, із середньою спеціальною освітою, розлученого, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Злочини вчинено за таких обставин.

Відповідно до рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.04.2014 року вирішено стягувати із ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_6 аліменти в розмірі ј частини сіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дочки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі вищевказаного рішення, Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області видано виконавчий лист у справі № 345/1409/14-ц від 29.04.2014 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти в розмірі ј частини сіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дочки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_2 достовірно знаючи про зазначене рішення Калуського міськрайонного суду в Івано-Франківській області від 29.04.2014,яке набралозаконної сили,не маючинаміру виконуватирішення суду,усвідомлюючи, що він злісно ухиляється від сплати аліментів і бажаючи цього, у період з квітня 2014 року по липень 2022 року допомоги на утримання неповнолітньої дитини не надавав, аліменти не сплачував, заходів до погашення заборгованості по сплаті аліментів не вживав, в той же час отримував доходи та мав можливість сплачувати аліменти.

Так, у період часу з 06.07.2016 по 29.09.2016 ОСОБА_2 будучи працевлаштованим та працюючи на ТзОВ «ТаркеттВінісін» ЄДРПОУ 14361581, що в м. Калуш, вул. Промислова буд. 10, Івано-Франківської області та отримавши доходи в розмірі 9154,45 грн., допомоги на утримання неповнолітньої дитини не надавав, аліменти не сплачував, заходів до погашення заборгованості по сплаті аліментів, не вживав, а отримані доходи витрачав на власні потреби.

Окрім цього, у період часу з 24.01.2017 по 14.03.2017 ОСОБА_2 будучи працевлаштованим та працюючи на ПрАТ «Калуський завод будівельних машин» ЄДРПОУ 01267876, що в м. Калуш, вул. Богдана Хмельницького, буд. 79, Івано-Франківської області та отримавши доходи в розмірі 4968,47 грн., допомоги на утримання неповнолітньої дитини не надавав, аліменти не сплачував, заходів до погашення заборгованості по сплаті аліментів, не вживав, а отримані доходи витрачав на власні потреби.

Також у період часу з 05.02.2021 по 22.02.2021 ОСОБА_2 будучи працевлаштованим та працюючи у фізичної особи підприємця « ОСОБА_8 » ІПН НОМЕР_1 , та отримавши доходи в розмірі 3802,85 грн., допомоги на утримання неповнолітньої дитини не надавав, аліменти не сплачував, заходів до погашення заборгованості по сплаті аліментів не вживав, а отримані доходи витрачав на власні потреби.

Таким чином, ОСОБА_2 маючи можливість сплачувати аліменти на утримання дитини, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно впродовж періоду часу з квітня 2014 по липень 2022 року злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, визначені рішенням суду коштине сплачував, внаслідок чого допустив заборгованість у сумі 190819,75 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав та пояснив, що йому було відомо про наявність судового рішення, якими було постановлено стягувати з нього аліменти на користь колишньої дружини на утримання дочки. Проте, аліменти не сплачував, в тому числі і в ті періоди, коли був офіційно працевлаштований. Готовий відбути покарання у виді громадських робіт.

Потерпіла не оспорила обставини вчинення кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті. Щодо покарання, то покладається на розсуд суду, але вважає, що обвинуваченого не слід позбавляти чи обмежувати волі.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оскільки, ні стороною захисту, яка представлена самим обвинуваченим, ні стороною обвинувачення, яка представлена прокурором, а ні потерпілою не оспорюються обставини щодо: часу, місця, способу і послідовності вчинення проступку, а також форми вини у виді умислу зі сторони обвинуваченого, то зі згоди сторін кримінального провадження судом дослідження доказів і фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого, а також дослідженням письмових матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. Щодо решти доказів, то суд визнав недоцільним їхнє дослідження, оскільки вони стосуються обставин справи, які ніким не оспорюються.

При цьому суд переконався, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин справи та відсутні сумніви у добровільності їхньої позиції. Також судом роз`яснено учасникам кримінального провадження наслідки щодо позбавлення у такому випадку права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином,суд приходитьдо висновку,що вина ОСОБА_2 у вчиненнікримінального правопорушенняу судовомузасіданні доведенаповністю,а йогозлочинні діїслід кваліфікуватиза ч.1ст.164КК Українияк злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, і позицію прокурора.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому на підставі ст. 66 КК України, суд відносить повне визнання вини та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

Обставини, які б відповідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому, стороною обвинувачення в обвинувальному акті не наведено. Не встановлено таких обставин і під час судового розгляду кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор просив врахувати дані про особу обвинуваченого та обставини вчинення кримінального правопорушення і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 120 годин.

З урахуванням обставин справи, вище наведених пом`якшуючих покарання обставин, особи обвинуваченого, зокрема те, що він на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання та сталі соціальні зв`язки, має на утриманні малолітню дитину, відсутні негативні характеристики щодо нього, суд вважає, за можливе призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 164 К України у виді громадських робіт.

Саме таке покарання суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченому на досудовому слідстві не обирався. Відсутні підстави обирати запобіжний захід вироком суду.

Цивільний позов не заявлявся. Судові витрати відсутні. Арешт на майно не накладався.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374, 395 КПК України,

у х в а л и в:

Засудити ОСОБА_2 тавизнати його винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 120 (сто двадцять) годин.

Речові докази:

- супровідний лист від 07.07.2022, два додатки відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела суми доходів, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження №12020095170000121 залишити там же;

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок можебути оскаржено вапеляційному порядкудо Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляції протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя