Рішення

від 26.07.2022 по справі 904/556/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2022р. Справа № 904/556/22

За позовом: Акціонерного товариства «Криворізької теплоцентраль,»", м. Кривий Ріг

До: Приватного підприємства «Антіса», м. Кривий Ріг

Про: стягнення 9 481,02 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ :

АТ «Криворізька теплоцентраль» (позивач) звернувся з позовом до ПП «Антіса» (відповідач) про стягнення 9 481,02грн. ( в т.ч.: 7 749, 24 грн. - основний борг, 189, 25 грн. - пеня, 196, 01 грн. - штраф, 978, 71 грн. - інфляційні втрати та 367, 81 грн. - 3% річних) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної оплати поставленої теплової енергії відповідно до умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 31.10.13р. № 800 (укладеного між сторонами).

Ухвалою суду від 21.02.22р. відкрите провадження у справі №904/556/22 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ПП «Антіса» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням , направленим на адресу відповідача та повернутим органами зв`язку з посиланням «адресат відсутній за вказаною адресою».

За визначенням п. 4, 5 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд враховує висновок Верховного суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17: у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) від 07.07.1989).

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду цієї справи та необхідність надання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з приписами ст.114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

31.10.13р. між ДП «Криворізька теплоцентраль» (правонаступник - АТ «Криворізька теплоцентраль», теплопостачальна організація продавець) та ПП «Антіса» (споживач покупець) укладено договір №800 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого теплопостачальна організація - продавець бере на себе зобов`язання постачати споживачеві-покупцю теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач-покупець зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1 договору).

За умовами пункту 4.2.5 договору теплопостачальна організація-продавець зобов`язана виписувати рахунки споживачеві-покупцю для оплати спожитої ним теплової енергії у звітному періоді не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а також направляти акти здачі-прийняття послуг, які підтверджують обсяг отриманої теплової енергії та які повинні бути повернуті в підписаному або в не підписаному вигляді до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності розрахунковим способом.

Згідно з пунктами 6.1., 6.2. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до пункту 6.3. договору оплата за теплову енергію здійснюється споживачем-покупцем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем-покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місцем споживання теплової енергії.

Пунктом 7.2.7 договору передбачено, що за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми. Період, за який нараховується штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій встановлено сторонами у три роки.

За умовами пункту 10.1. договору договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 30.10.2014р., з урахуванням частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 10.3. договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією зі сторін.

На виконання умов договору позивач у періоди з січня по квітень 2020р. і з жовтня по грудень 2020р. надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 7 749,24 грн.(з урахуванням коригування боргу від 20.08.21р.), що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття послуг (а.с.18-21).

Однак відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань надані позивачем послуги у спірний період на час звернення з цим позовом не оплатив; у зв`язку з чим (згідно наданого позивачем розрахунку) за відповідачем рахувалась заборгованість за вищезазначеним договором у загальному розмірі 7 749,24грн. (а.с.9). Окрім того - позивач відповідно до п. 7.2.7. договору та приписів ст.625 ЦК України нарахував відповідачу: 189,25грн. - пені; 196,01грн. - штрафу; 978,71грн. - інфляційних втрат та 367,81грн. - 3% річних (а.с.9).

За своєю правовою природою договір №800 від 31.10.13р., укладений між сторонами, відноситься до договорів постачання енергетичних та іншими ресурсами через приєднану мережу. Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язаний оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. У відповідності із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. У відповідності зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.(ст.525 ЦК України).

Перевіривши надані позивачем розрахунок штрафу, інфляційних та 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість в межах їх можливого нарахування, а тому останні підлягають до стягнення у визначених позивачем сумах.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, суд зазначає наступне.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеного у п. 2.1 постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.13р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Враховуючи вищевикладені норми законодавства, суд приходить до висновку, що сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, а тому її нарахування та вимоги позивача щодо стягнення пені з відповідача є неправомірними та безпідставними.

Так, п. 7.2.7 договору містить положення щодо формування розміру пені, але з нього конкретно не вбачається її розмір, оскільки сторонами визначено, що за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, проте таке викладення не є однозначним . З огляду на що суд не вбачає підстав у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 189,25грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 7 749,24грн. заборгованості за договором; 978,71грн. інфляційних втрат; 367,81грн. - 3% річних; 196,01грн. 7% штрафу. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 189,25грн. суд вважає за необхідне відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 238, 240, 241, 243, 247-252, 331 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з відповідача Приватного підприємства «Антіса» (50086, м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, буд. 2А; код ЄДРПОУ 35229509) на користь позивача - Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1; код ЄДРПОУ 00130850): 7 749,24грн. заборгованості за договором; 978,71грн. інфляційних втрат; 367,81грн. - 3% річних; 196,01грн. - 7% штрафу та 2 224,69грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 189,25грн. пені, судові витрати в цій частині покласти на позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 26.07.22р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.