Рішення

від 24.07.2022 по справі 910/21779/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.07.2022Справа № 910/21779/21

За позовомПриватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Аероклін»простягнення 188 264,95 грн.Суддя Босий В.П.

Представники учасників справи: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (надалі - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аероклін» (надалі - ТОВ «Аероклін») про стягнення 188 264,95 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аероклін» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» заборгованість у розмірі 188 002,26 грн., 3% річних у розмірі 262,69 грн. та судовий збір у розмірі 2 823,97 грн.

21.07.2021 через канцелярію суду від ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» надійшла заява відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В обґрунтування заявлених судових витрат позивач посилається на наступні докази: договір про надання правової допомоги №308-20 від 15.04.2020 (надалі - «Договір»), укладений з Адвокатським об`єднанням «Перший радник», додаткову угоду №2 від 30.12.2020, додаткову угоду №3 від 28.04.2021, додаткову угоду №4 від 24.12.2021 та акт №69 від 14.07.2022.

Судом встановлено, що між Адвокатським об`єднанням «Перший радник» (виконавець) та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» (клієнт) було укладено Договір, відповідно до п. 1.1 якого в рамках даного договору виконавець зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.

Додатковою угодою №3 від 28.04.2021 до Договору сторони виклали договір в новій редакції.

Згідно з п. 5.1 Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатково угодою №4 від 24.12.2021 до Договору сторони дійшли згоди внести зміни до договору, зокрема, продовжити строк дії договору до 31.12.2022, що визначений в п. 5.1 договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.

14.07.2022 між Адвокатським об`єднанням «Перший радник» та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» підписаний акт №69 до Договору, відповідно до якого адвокатське об`єднання надало, а клієнт отримав професійну правничу допомогу в рамках даної справи, в наступному обсязі:

- надання консультацій клієнту щодо стратегії захисту та представництва його інтересів в суді;

- збір доказів по справі, визначення засобів доказування;

- роз`яснення клієнту правової позиції по судовій справі та узгодження її з клієнтом;

- підготовка, формування та подача позовної заяви від 28.12.2021 №3/06/39858 про стягнення 188 264,95 грн. вартості не облікованої електричної енергії згідно акту порушення ПРРЕЕ №000087 від 13.09.2021.

Відповідно до вказаного акту фіксована вартість наданих адвокатами виконавця послуг (розмір гонорару) в суді першої інстанції складає 20 000,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість положеннями пункту 2 частини 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019 Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Згідно з ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 року).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення віл 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позивачем витрат на послуги адвоката із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також що розмір таких витрат є необґрунтованим.

По-перше, суд вважає, що дана справа є незначної складності, що було зазначено в ухвалі суду від 05.01.2022 та стало підставою для розгляду її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

По-друге, надання консультацій клієнту щодо стратегії захисту і представництва його інтересів в суді та роз`яснення клієнту правової позиції по судовій справі, узгодження її з клієнтом фактично є одним і тим самим, оскільки передбачає надання клієнту консультації з приводу відповідного правового питання, а збір доказів по справі та визначення засобів доказування охоплюється послугою зі здійснення підготовки, формування та подачі позовної заяви.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про необхідність покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн., що є пропорційним предмету спору, складності даної справи та обсягом робіт (наданих послуг), виконаних за договором правової допомоги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 127, 129, 221, 243, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аероклін» (04050, м. Київ, вул. Лермонтовська, будинок 4, літера А; ідентифікаційний код 35710298) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, будинок 20; ідентифікаційний код 41946011) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

4. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий