Рішення

від 24.07.2022 по справі 910/3947/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2022Справа № 910/3947/22Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "АГРОПРОМСИСТЕМА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТА ДЕКОР"

про стягнення 238 124,12 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "АГРОПРОМСИСТЕМА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТА ДЕКОР" про стягнення 238 124,12 грн, обґрунтована неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення № 1АПС0200017 від 07.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 відкрито провадження у справі № 910/3947/22, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

22.06.2022 через відділ діловодства суду позивач подав заяву про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ст. 191 ГПК України, оскільки відповідач частково погасив заборгованість перед позивачем, а частково сторони відстрочили термін погашення боргу у додаткових угодах.

29.06.2022 до суду відповідач подав заяву про закриття провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки частина заборгованості погашена після відкриття провадження у справі, а інша частина - реструктуризована шляхом узгодженого зменшення її розміру та відстроченням її оплати до 30.11.2022.

05.07.2022 від позивача до суду надійшла заява про уточнення вимог до заяви від 14.06.2022 вих. № 28/6, у якій позивач просив провадження в частині стягнення за комунальні послуги за січень, лютий та березень 2022 року в загальній сумі - 133 843,32 грн за Договором оренди нежитлового приміщення № 1АПС0200017 від 26.05.2022 закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору, та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості по сплаті експлуатаційних послуг за березень 2022 року в сумі 26 070,20 грн. і квітень 2022 року в загальному розмірі - 26 070,20 грн, в загальному розмірі 52 140,40 грн.

У вказаній заяві позивач також просив не розглядати подану ним заяву про закриття провадження у справі, що надійшла до суду 29.06.2022.

Розглянувши вказану заяву позивача, суд залишає без розгляду його попередню заяву про закриття провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 231 ГПК України, що надійшла до суду 29.06.2022.

Щодо заяви про уточнення позовних вимог, суд зазначає таке.

Частиною 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (надалі також - ГПК України) встановлено право позивача на зміну предмета або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Однак, суд зазначає, що процесуальним законом не передбачено права позивача на "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.

Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об`єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК.

На підставі наведеного суд розцінює подану позивачем заяву про уточнення вимог як зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення експлуатаційних послуг за березень та квітень 2022 року та приймає її до розгляду.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/3947/22 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана ними, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з тим, що відповідно до наказу Голови Господарського суду міста Києва від 24.06.2022 суддя Трофименко Т.Ю. у період з 11.07.2022 по 24.07.2022 перебувала у відпустці, суд розглядає справу після виходу з відпустки.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.09.2020 між Приватним акціонерним товариством "АГРОПРОМСИСТЕМА" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕТА ДЕКОР" (Орендар) укладено договір № 1АПС0200017 оренди нежитлового приміщення (надалі також - договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове оплачуване користування:

- нежитлове офісне приміщення площею 240,38 (двісті сорок цілих тридцять вісім сотих) квадратних метрів на 1-му поверсі Адміністративно-виробничого будинку (літера А-3) (надалі по тексту - Приміщення 1);

- нежитлове складське приміщення площею 562,00 (п`ятсот шістдесят дві цілих) квадратних метрів в підвалі Адміністративно-виробничого будинку(літера А-3) (надалі по тексту - Приміщення 2), іменовані далі за текстом «Об`єкт оренди», що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Гагаріна, 23.

Згідно з п. 1.5 договору, об`єкт оренди передається Орендарю « 15» жовтня 2020 року по Акту приймання-передачі (надалі за текстом Акт №1).

Приписами 3.1-3.6.3 зазначеного договору визначено таке:

- Орендар зобов`язаний вносити плату за користування Об`єктом оренди в розмірах та в строки, обумовлені цим Договором;

- Плата за оренду нараховується Орендареві з датии підписання сторонами Акта№1;

- Якщо Інше не передбачено цим Договором, Плата за Оренду сплачується Орендарем щомісяця не пізніше 5-го числа поточного (оплачуваного) місяця;

- Орендодавець виставляє Орендареві рахунок на оплату плати за оренду, рзрахованої відповідно до Додатка№ 2 до нього Договору. Орендар зобов`язаний сплачувати Плату за оренду не пізніше строку, зазначеного в цьому Договорі незалежно від факту одержання їм зазначених рахунків. При неотриманні Орендарем зазначених рахунків. Плата за оренду розраховується Орендарем самостійно відповідно до Додатка № 2 до цього Договору.

- У разі необхідності визначення розміру. Плати за оренду, а також інших платежів за цим Договором за певну кількість днів, розмір Плати за оренду, а також, інших платежів за один день визначається шляхомділення розміру Плати за оренду, а також інших платежів за відповідний місяць на. кількість календарних днів у ньому.

- Орендар, крім Плати за оренду, повинен компенсувати/сплачувати витрати на комунальні послуги якими вія користується (електроенергія, водопостачання, опалення й т.д.), та витрати на комунальні послуги і місцях загального користування, які розподіляються між всіма Орендарями Будівлі пропорційно площі Об`єкті оренди до загальної площі Будівлі.

- Компенсація витрат на комунальні послуги не входить до розрахунку Плати за оренду та оплачується Орендарем за діючими тарифами.

- Орендар компенсує Орендодавцю витрати на комунальні послуги на підставі виставленні Орендодавцем рахунків, згідно отриманих від Орендодавця розрахунків фактичних витрат, а також у випадку встановлення Орендодавцем лічильників - на підставі їх показників.

- Перерахування компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється Орендарем на підстав виставлених Орендодавцем рахунків або Актів наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг), їв пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем. Орендодавець до 5 числа місяця, що слідує зі оплачуваним місяцем, виставляє Орендареві рахунки на компенсацію витрат на комунальні послуги та Акт наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг). Обов`язок по отриманню вищевказаного рахунка та Акта покладається на Орендаря. У разі неотримання рахунка на компенсацію витрат на комунальні послуги за оплачуваний місяць або відповідного Акта Орендарем, останній зобов`язаний сплатити таку компенсацію Орендодавцю у розмірі витрат на комунальні послуги за місяць, попередній оплачуваному. Після отримання Орендарем рахунка або відповідного Акта за такий оплачуваний місяць Сторони проводять перерахунок. У разі, якщо сплачена Орендарем сума витрат перевищує суму, що мала бути сплачена, переплата зараховується в рахунок оплати витрат на комунальні послуги за наступний місяць. Якщо сплачена Орендарем сума витрат менша, ніж сума, що мала бути сплачена - Орендар здійснює доплату протягом трьох банківських днів з дати одержання рахунка або підписання Акта.

У Додатку № 2 сторони погодили розмір плати за оренду та порядок розрахунків.

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар в свою чергу прийняв в оренду об`єкт оренди, що підтверджується актом № 1 приймання-передачі.

Додатковою угодою № 1 від 01.04.2021 сторонами погоджено спеціальний режим плати за користування об`єктом оренди за період з 01.04.2021 по 30.04.2021.

Додатковою угодою № 2 від 30.06.2021 сторонами внесли зміни до п. 1.1 договору та п. 1.2 Додатку № 2 до договору у зв`язку із зменшенням площі об`єкту оренди.

За актом приймання-передачі від 31.07.2021 оренда повернув, а орендодавець прийняв з користування частину нежитлового складського приміщення площею 72,9 кв.м в підвалі адміністративно-виробничого будинку (літ. А-3), що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Гагаріна, 23.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач вказував про наявність у відповідача заборгованості за договором за період з 01.01.2022 по 30.04.2022 в загальному розмірі 238 124,12 грн, з якої: комунальні послуги за січень - 52 101,51 грн, комунальні послуги за лютий - 49 823,53 грн, комунальні послуги за березень - 31 918,28 грн, експлуатаційні послуги за березень - 52 140,40 грн, експлуатаційні послуги за квітень - 52 140,40 грн.

Надалі, у заяві про уточнення вимог позивач повідомив про сплату відповідачем заборгованості за комунальні послуги за січень-березень 2022 року у сумі 133 843,22 грн, а щодо заборгованості з оплати за експлуатаційні послуги за березень та квітень 2022 року, то сторонами було досягнуто згоди про зменшення розміру експлуатаційних послуг за березень 2022 року до розміру - 26 070,20 грн. з ПДВ та за квітень 2022 року до розміру - 26 070,20 грн. з ПДВ та встановлено термін погашення відповідної заборгованості до 30.11.2022, що відповідає умовам пункту 5 Додаткової угоди № 4 від 26.05.2022.

У зв`язку з наведеним позивач просив закрити провадження в частині стягнення за комунальні послуги за січень-березень 2022 року в сумі 133 843,32 грн. та стягнути з відповідача суму заборгованості по сплаті експлуатаційних послуг за березень і квітень 2022 року в сумі 52 140,40 грн.

Відповідач в свою чергу у заяві, поданій до суду 29.06.2022, за наведених обставин просив закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору у період з 01.01.2022 по 30.04.2022 позивач виставив відповідачу рахунки на оплату комунальних послуг за січень у розмірі 72 101,51 грн, за лютий у розмірі 49 823,53 грн, за березень у розмірі 31 918,28 грн, а також експлуатаційних послуг за березень у розмірі 52 140,40 грн та експлуатаційних послуг за квітень у розмірі 52 140,40 грн.

До звернення позивача до суду орендар частково сплатив комунальні послуги за січень 2022 року на суму 20 000,00 грн.

Водночас, після звернення позивача до суду з цим позовом та відкриття провадження у справі № 910/3947/21 відповідачем було сплачено позивачу заборгованість за комунальні послуги за січень у сумі 52 101,51 грн, за комунальні послуги за лютий у сумі 49 823,53 грн та за комунальні послуги за березень у сумі 31 918,28 грн, а загалом на суму 133 843,32 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 646, № 644, № 643 від 27.05.2022.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За наведених обставин суд дійшов висновку про закриття провадження у справі № 910/3947/22 в частині стягнення основного боргу в розмірі 133 843,32 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами в цій частині.

Щодо заборгованості відповідача з оплати експлуатаційних послуг за березень та квітень 2022 року, суму яких до стягнення позивачем було зменшено до 52 140,40 грн, суд зазначає таке.

В ході провадження у цій справі, а саме: 26.05.2022, сторони уклали додаткову угоду № 4 до договору № 1АПС0200017 оренди нежитлового приміщення від 07.09.2022, якою внесли зміни з 01 березня 2022 року до п. 1.2.2 Договору та виклали в новій редакції перелік, який містить в собі додаткова плата (вартість експлуатаційних витрат).

Також у п. 5 вказаної додаткової угоди сторони погодили, що заборгованість Орендаря перед Орендодавцем з Додаткової плати в період з 01 березня 2022 року до 31 травня 2022 року становить 78 210,60 грн, в т.ч. ПДВ (20%). Сторони погодили, що Орендар зобов`язаний погасити заборгованість по Додатковій платі не пізніше 30 листопада 2022 року.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, Сторони встановили, що умови пунктів 1 - 5 цієї Додаткової угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до моменту її укладення, а саме з 01 березня 2022 року. (п. 6 додаткової угоди № 4)

Відповідно до змісту вказаної додаткової угоди сторонами було погоджено суму та строк виконання зобов`язання зі сплати експлуатаційних витрат, в тому числі заявлених у цьому позові, до 30.11.2022.

За наведених обставин у суду відсутні підстави для стягнення боргу з експлуатаційних послуг за березень та квітень 2022 року у розмірі 52 140,40 грн, оскільки строк виконання цього зобов`язання було відстрочено сторонами у додатковій угоді та станом на час прийняття цього рішення він не настав, а тому право позивача на отримання вказаної суми коштів наразі не порушено.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, в частині зменшення розміру позовних вимог та закриття провадження у справі сплачена сума судового збору (2789,76 грн) підлягає поверненню позивачу у випадку звернення з відповідним клопотанням, а в частині відмови у задоволенні позовних вимог, відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 231, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/3947/22 в частині стягнення основного боргу в розмірі 133 843,32 грн.

2. У задоволенні позовних вимог про стягнення боргу з експлуатаційних послуг за березень та квітень 2022 року у розмірі 52 140,40 грн відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТА ДЕКОР" (вул. Чорногірська, 17/14, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код 32111235) на користь Приватного акціонерного товариства "АГРОПРОМСИСТЕМА" (пр-т Гагаріна, 23, м. Київ, 02094, ідентифікаційний код 00915122) судовий збір у розмірі 782,10 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 25.07.2022

Суддя Т. Ю. Трофименко