Рішення

від 25.07.2022 по справі 910/1308/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.07.2022Справа № 910/1308/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Люкс Монтаж"

вул. Криворіжсталі 10, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50051

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування "ТММ-Енергобуд"

вул. Провіанська, 3, м. Київ, 04116

про стягнення 978 177,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електро Люкс Монтаж" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування "ТММ-Енергобуд" (далі-відповідач) про стягнення 978 177,33 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.02.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/1308/22 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення №01054889353 отримано відповідачем 10.05.2022.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/1308/22 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

22.04.2021 року між ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГЕТИЧНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ «ТММ- ЕНЕРГОБУД» (далі за текстом - Відповідач, Генпідрядник та/або TOB «ЗЕМ «ТММ- ЕНЕРГОБУД») та ТОВ «ЕЛЕКТРО ЛЮКС МОНТАЖ» (далі за текстом - Позивач, Субпідрядник) було укладено договір субпідряду 22/04 ЕЛМ (далі за текстом - Договір).

Згідно до п.1.1. Договору Субпідрядник приймає па себе зобов`язання на свій ризик виконати електромонтажні роботи (надалі - Роботи) по об`єкту: «Реконструкция ОНРС с установкой комплекса МНЛЗ №2 и №3. Конвекторный цех. Участок ковшевого хозяйства. Дымоудаление от установок сушки ковшей. ПАО «АрселорМиттал Кривой Рог» (далі Об`єкт), а Генпідрядник прийняти належним чином виконані Роботи та оплатити їх відповідно до підписаних Сторонами актів виконаних робіт. Перелік Робіт за Договором визначається у підписаній Сторонами Договірній ціні (Додаток № 1 до Договору).

Відповідно до умов п.п.2.1., 2.2. Договору, з урахуванням Додаткової угода №1 від 22.07.2021, договірна ціна Робіт (без врахування вартості матеріалів і обладнання) (згідно Додатку №1 до Договору), що дорученні для виконання Субпідряднику, складає 826 591 грн. 20 коп., в т.ч. ПДВ - 137 765,20 грн. Договірна ціна враховує всі витрати Субпідрядника, пов`язані із виконанням цього Договору, в тому числі в разі придбання Субпідрядником за дорученням Генпідрядника матеріалів та/або обладнання згідно Специфікації (Додаток № 2%о Договору) ціна договору збільшується на вартість придбаних Субпідрядником таких матеріалів/обладнання. Остаточна ціна Робіт визначається згідно підписаних Сторонами актів виконаних робіт.

В силу вимог ст.4.1., 4.2. Договору, оплата Генпідрядником виконаних Субпідрядником Робіт проводиться на підставі актів виконаних робіт по типовій формі № КБ-2в та довідки Яо формі № КБ-3. оформлених у двосторонньому порядку і рахунків/ доданих до них, шляхові перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок Субпідрядника. При цьому Субпідрядник зобов`язаний пред`явити Генпідряднику оформлені документи до оплати в місяці, коли була виконана Робота, але не пізніше 1-го числа місяця, що слідує за звітним. Розрахунок за виконані Роботи проводиться протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з моменту підписання Сторонами Акту виконаних робіт.

Так, на виконання умов Договору, між ТОВ «ЗЕМ «ТММ-ЕНЕРГОБУД» та ТОВ «ЕЛЕКТРО ЛЮКС МОНТАЖ» було підписано та скріплено печатками: акт КБ-2в №97-6 від 15.06.2021 року та довідку КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 15.06.2021 року на суму 374 119,60 грн., в т.ч. ПДВ 62 353,27 грн.; акт КБ-2в №101-7 від 30.06.2021 року та довідку КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 30.06.2021 року на суму 91 148,60 грн., в т.ч. ПДВ 15 191,38 грн.; акт КБ-2в №100-7 від 30.06.2021 року та довідку КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 30.06.2021 року на суму 257 175,60 грн., в т.ч. ПДВ 42 862,60 грн.; акт КБ-2в № 103-7 від 26.07.2021 року, акт КБ-2в № 104-7 від 26.07.2021 року та довідку КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 26.07.2021 року на загальну суму 17 446,80 грн., в т.ч. ПДВ 2 907,80 грн.; акт КБ-2в №143-12 від 02.12.2021 року, акт КБ-2в №?144-12 від 02.12.2021 року, акт КБ-2в №145-12 від 02.12.2021 року, акт КБ-2в №146-12 від 02.12.2021 року, акт КБ-2в №147- 12 від 02.12.2021 року, акт КБ-2в №148-12 від 02.12.2021 року довідку КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року від 02.06.2021 року на суму 341 354,76 грн., в т.ч. ПДВ 56 892,46 грн., а всього на суму - 1 081 245,36 грн., в т.ч. ПДВ 180 207,56 грн.

Разом зі вказаними вище первинними документами ТОВ «ЕЛЕКТРО ЛЮКС МОНТАЖ» виставило TOB «ЗЕМ «ТММ-ЕНЕРГОБУД» рахунки на оплату:

№110 від 15.06.2021 року на суму 374 119,26 грн., в т.ч. ПДВ 62 353,21 грн., граничний термін для оплати згідно п.4.1. Договору, - 07.07.2021 року.

№113 від 30.06.2021 року на суму 91 148,60 грн., в т.ч. ПДВ 15 191,38 грн., граничний термін для оплати згідно п.4.1. Договору, - 21.07.2021 року.

№114 від 30.06.2021 року на суму 257 175,60 грн., в т.ч. ПДВ 42 862,60 грн., граничний термін для оплати згідно п.4.1. Договору, - 21.07.2021 року.

№119 від 26.07.2021 року на суму 17 446,80 грн., в т.ч. ПДВ 2 907,80 грн., граничний термін для оплати згідно п.4.1. Договору, - 16.08.2021 року;

№157 від 02.12.2021 року на суму 341 354,76 грн., в т.ч. ПДВ 56 892,46 грн. граничний термін для оплати згідно п.4.1. Договору, - 23.12.2021 року.

27.09.2021 року Позивач направив засобами поштового зв`язку на адресу Відповідача претензію вих.181 з вимогою сплатити суму основного боргу в розмірі 739 890,26 грн. та пеню за несвоєчасний розрахунок в сумі 13 957,18 грн. Претензія отримана Відповідачем 31.08.2021 року.

Після отримання та розгляду вказаної претензії, Відповідач частково сплатив суму, основної заборгованості 10.09.2021 року в розмірі 100 000 грн., та 15.09.2021 року в розмірі ще 100 000 грн.

Таким чином, звертаючись до суду із означеним позовом, позивач вказує, що станом на 19.01.2022 року зі сторони ТОВ «ЗЕМ «ТММ-ЕНЕРГОБУД» так і не було виконано покладені на нього зобов`язання зі своєчасної та повної оплати виконаних робіт, передбачених п.1.1. Договору, на загальну суму 881 245,36 грн.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини підряду на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Кодексу).

Як встановлено ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України робота виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, при укладенні договору підряду № 22/04 ЕЛМ від 22.04.2021 сторони були вільні у визначенні умов договору, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши договір, в тому числі і щодо вартості проведення будівельних робіт.

Судом встановлено, що відповідач кількість та якість робіт перевірив, підписавши відповідні акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) без зауважень та заперечень, що не спростовувалося стороною відповідача. Матеріали справи не містять мотивованої відмови відповідача від приймання виконаних позивачем робіт з підстав неналежної якості, обсяг виконаних робіт погоджений сторонами.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, відповідачем, виконані роботи оплачено не було, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 881 245,36 грн.

Таким чином, враховуючи надані суду докази суд дійшов висновку про порушення умов укладеного між сторонами договору з боку відповідача в частині проведення повної оплати за виконані роботи у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 881 245,36 грн. є обґрунтованими.

Позивачем заявлено до стягнення із відповідача 3% річних у розмірі 10 089,92 грн. та інфляційних втрат у розмірі 30 114,77 грн.

Стосовно вказаних позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично вірним, таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 10 089,92 грн. та інфляційних втрат у розмірі 30 114,77 грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Також позивачем заявлено до стягнення із відповідача пені - 56 727,28 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 15.3 Договору визначено, що у випадку порушення Генпідрядником строків розрахунків за договором, при наявності вини Генпідрядника, останній сплачує Субпідрядникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично вірним, таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня у розмірі 56 727,28 грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування "ТММ-Енергобуд" (вул. Провіанська, 3, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 40025455) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Люкс Монтаж" (вул. Криворіжсталі 10, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50051; код ЄДРПОУ 32974698) 881 245,36 грн. - основного боргу, 10 089,92 грн. - 3% річних, 30 114,77 грн. - інфляційних втрат, 56 727,28 грн. - пені 14 672,66 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов