Рішення

від 24.07.2022 по справі 910/19643/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.07.2022Справа № 910/19643/21Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ Транс»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 2 812, 34 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 25.07.2022.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 2 812, 34 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 було відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, одночасно встановивши відповідачу строк який становить п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позов та доказів направлення відзиву позивачу; встановивши позивачу строк, який становить п`ять днів з дня отримання відзиву на позов, для подання до суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу.

04.01.2022 від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 14.03.2022.

Судове засідання призначене на 14.03.2022 судове засідання з розгляду справи не відбулося з об`єктивних причин, що не залежать від суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2022 було перепризначено розгляд справи на 04.07.2022.

10.06.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ Транс» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

20.06.2022 від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшли додаткові пояснення по справі.

01.07.2022 від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшло клопотання про зменшення розміру неустойки.

04.07.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ Транс» надійшло клопотання про розгляд справибез участі представника позивача.

У судовому засіданні 04.07.2022 представник відповідача надав усні пояснення по справі та на рахунок поданого клопотання, на рахунок закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечував.

Представник позивача у судове засідання 04.07.2022 не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 25.07.2022.

У судовому засіданні 25.07.2022 представник відповідача надав усні пояснення по справі та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання 25.07.2022 не з`явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТЕП ТРАНС» (далі - Позивач) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі - Відповідач) укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 43-40413541/2020-001 (далі - Договір) шляхом прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укласти публічний договір (оферти), що підтверджується Повідомленням про укладення Договору.

Відповідно до п. 1.1. Договору, предметом цього Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послу (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 1.4. Договору, надання послуг за цим Договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/збирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.

Відповідно до пп. 1.6, 9.4 Договору, Договір, зміни та доповнення до нього оприлюднюються перевізником на веб-сайт.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору, замовник зобов`язаний надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів (далі - Система планування перевезень) з проставленням ознаки, що містить умови надання послуг за наявності.

Відповідно до п. 2.3.1. - 2.3.2. Договору, перевізник зобов`язаний розглядати надані замовником місячні та додаткові замовлення на перевезення вантажів, інші замовлення (далі - замовлення на перевезення вантажів). Приймати до перевезення вантажні у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору та Збірнику тарифів.

Відповідно до п. 3.1. Договору, розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов збірника тарифів.

Відповідно до п. 12.1. Договору, договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення Договору здійсненого на веб-сайті та діє до його припинення.

Відповідачем згідно залізничної накладної №23165158 здійснено перевезення вантажу - вагони залізничні порожні у кількості 5 шт., станція відправлення - Високо-Литовськ, Білорусь, станція призначення - Білгородка Південно-Західної залізниці, Україна. Одержувач - ТОВ «СТЕП ТРАНС».

Позивач зазначає, що відповідно до ст. 24 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), граничний термін доставки вантажу - 15.06.2021, однак вагони № 95837688, № 95845400 та № 95845418 доставлено 16.06.2021, чим допущено прострочення доставки на 1 добу, а вагони № 95837944 та № 95845475 доставлено по досильним відомостям № 23159620 та № 23159621 лише 22.06.2021, чим допущено прострочення доставки на 7 діб.

Позивач, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, на підставі УМВС та Статуту залізниць України, нарахував до стягнення з відповідача штрафні санкції у загальному розмірі 2 812, 34 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, судом встановлено, що безпосереднє перевезення товару відповідачем позивачу, що підтверджується накладною УМВС № 23165158 свідчить про виникнення між сторонами прав та обов`язків за договором перевезення.

Позивач стверджує, що за накладною УМВС від № 23165158 відповідачем були порушені строки доставки.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на невірний розрахунок позивачем суми штрафу за прострочення доставки вантажу, а саме - нарахування позивачем окремо штрафу за прострочення кожного перевізника. Також відповідач вказує на неприпустимість як доказу досильної відомості до накладної , оскільки вона не є самостійним документом. Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частинами 1 та 3 статті 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 909 Цивільного кодексу України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами (ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України).

У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно з пунктом 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до пункту 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно ст. 4 Статуту залізниць перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу та вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні сполучення.

За приписами ст. 10 Цивільного кодексу України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, є частиною національного цивільного законодавства України.

Правовідносини в Україні щодо перевезення вантажів у міжнародному сполученні регулюються Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 (надалі - УМВС), яка є чинною для України відповідно до Закону України "Про правонаступництво в Україні" та Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів та згідно якої здійснюється перевезення вантажів у прямому міжнародному залізничному вантажному між станціями у внутрішньому залізничному сполученні країн, залізниці яких приймають участь в даній Угоді, за накладними, передбаченими даною Угодою.

Угода про міжнародні вантажні сполучення встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу у прямому міжнародному залізничному сполученні і в прямому залізничо - поромному сполученні (параграф 1 ст. 3 УМВС).

Згідно зі ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

У відповідності до пунктів 22, 23 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Параграфом 1 ст. 14 УМВС передбачено, що у відповідності з договором перевезення перевізник зобов`язується за плату перевезти доручений йому відправником вантаж до станції призначення за маршрутом, погодженим відправником і договірним перевізником, і видати його одержувачу. Параграфом 3 цієї ж статті передбачено підтвердження укладення договору перевезення накладною.

З наведених норм права вбачається, що між сторонами спору на підставі залізничної накладної № 23165158 виникли правовідносини з перевезення вантажу залізницею у міжнародному сполученні між Республікою Білорусь та Україною.

Умовами статті 24 УМВС передбачено, що якщо відправником і перевізником не погоджене інше, термін доставки визначається на весь шлях прямування вантажу і не повинен перевищувати терміну, обчисленого виходячи з норм, які містяться у цій статті.

Термін доставки вантажу визначається виходячи з таких норм:

для контейнерів - 1 доба на кожні розпочаті 150 км;

для інших відправлень - 1 доба на кожні розпочаті 200 км.

Термін доставки вантажу збільшується на 1 добу на операції, пов`язані з відправленням вантажу.

Строк доставки вантажу продовжується на весь час затримки на шляху слідування з причин, що не залежать від перевізника.

Перебіг терміну доставки вантажу починається з 0.00 годин дня, наступного за днем укладення договору перевезення, і закінчується в момент передачі одержувачу повідомлення про прибуття вантажу, при цьому неповну добу розраховують як за повну.

Строк доставки вважається дотриманим, якщо вантаж прибув на станцію призначення до спливу строку доставки і перевізник повідомив отримувача про прибуття вантажу і можливості передачі вантажу в розпорядження отримувача. Порядок повідомлення отримувача визначається національним законодавством, що діє в місці видачі вантажу.

Згідно статті 23 Статуту дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій.

Як вбачається із залізничної накладної № 23165158:

- 11.06.2021 - день укладення договору (графа 26);

- відстань перевезення по території Білорусії - 323 км (графа 38 Розділу А);

- відстань перевезення по території України - 272 км (графа 38 Розділу Е);

- вантаж - вагони залізничні порожні (графа 15);

- провізна плата по території Білорусії 943,65 BYN (білоруських рублів) (графа 48 Розділу А);

- провізна плата по території України - 7 204,50 грн (графа 51 Розділу Е).

Розрахунок терміну доставки вантажу.

323 км + 272 км = 595 км (загальна відстань перевезення);

595 км ч- 200 км/добу = 2,98 ~ 3 доби (округлюється до повної доби),

З доби + 1 доба = 4 доби (відповідно до параграфу 3 ст. 24 УМВС збільшується на 1 добу на операції, пов`язані з відправленням вантажу).

Таким чином, кінцевий термін доставки вантажу - 15.06.2021.

Однак, з незалежних від Позивача обставин вагони № 95837688, №95845400 та №95845418 доставлено 16.06.2021, чим допущено прострочення доставки на 1 добу, а вагони № 95837944 та № 95845475 доставлено по досильним відомостям №23159620 та № 23159621 лише 22.06.2021, чим допущено прострочення доставки на 7 діб (згідно параграфу 5 ст. 24 УМВС неповна доба вважається за повну).

Параграфом 4 ст. 24 УМВС передбачено, що термін доставки вантажу продовжується на весь час затримки на шляху прямування з причин, які не залежать від перевізника.

Згідно п. 8 «Пояснення щодо заповнення накладної» Розділу II Додатка 1 до УМВС «Правила перевезення вантажів», відмітка про збільшення терміну доставки, тривалість та код такої затримки, які дають право на збільшення терміну доставки, та відтиск штемпеля перевізника проставляються самим же перевізником в графі 32 накладної.

Проте залізнична накладна № 23165158 (лист повідомлення про прибуття вантажу) відміток про причини, які дають право перевізнику на збільшення терміну доставки, в графі 32 не містить.

Разом з цим, відповідно до параграфу 3 ст. 41 УМВС, обов`язок доказування того факту, що перевищення терміну доставки вантажу сталось не з вини перевізника, покладається на перевізника.

Відповідно до параграфу 3 ст. 37 УМВС, перевізник несе відповідальність за перевищення терміну доставки

У силу приписів параграфу і ст. 45 УМВС якщо перевізником не було дотримано термін доставки вантажу, обчислений відповідно до ст. 24 «Термін доставки вантажу», перевізник сплачує відшкодування за перевищення терміну доставки у вигляді неустойки.

Згідно параграфу 2 статті 45 УМВС розмір неустойки за перевищення терміну доставки вантажу визначається виходячи з провізної плати того перевізника, який допустив перевищення терміну доставки, та величини (тривалості) перевищення терміну доставки і розраховується, як відношення перевищення терміну доставки (в добах) до загального терміну доставки, а саме:

- 6% провізної плати при перевищенні терміну доставки не більше однієї десятої загального терміну доставки;

- 18% провізної плати при перевищенні терміну доставки більше за одну десяту, але не понад три десятих загального терміну доставки;

- 30% провізної плати при перевищенні терміну доставки понад три десятих загального терміну доставки.

Так, для визначення величини (тривалості) перевищення терміну доставки кожного із перевізника позивачем наведено наступний розрахунок:

Щодо вагонів № 95837688, № 95845400 та № 95845418:

Як вбачається з відтиску печатки в графі 33 залізничної накладної № 23165158, вантаж Відповідачеві передано 13.06.2021, тобто в межах терміну доставки по території Білорусії (323 км 200 км/добу + 1 доба на відправлення), однак доставлено 16.06.2021.

Таким чином, перевищення терміну доставки вантажу по вказаним вагонам відбулося саме по території України.

1 доба / 4 доби = 0,25 загального терміну доставки,

де: 1 доба - кількість діб перевищення терміну доставки, 4 доби - загальний термін доставки.

Таким чином, згідно параграфу 2 ст. 45 УМВС розмір неустойки становить 18% від провідної плати по території України.

Розмір провідної плати по території України 5-ти вагонів становить 7 204,50 грн., а тому розмір неустойки 3-х вагонів становить: 7 204,50 грн / 5 вагонів х 3 вагони х 18% =778,09 грн.

По території Білорусії:

Оскільки графа 32 залізничної накладної № 23165158 не містить будь- яких відомостей про збільшення терміну доставки, то кінцевий термін прибуття на станцію переходу Горинь (Білорусь) - 14.06.2021 (323 км + 200 км/добу + 1 доба на відправлення), однак з відтиску печатки на звороті досильних відомостей № 23159620 та № 23159621 вбачається, що проходження прикордонних станцій відбулося 18.06.2021, тому перевищення терміну доставки по території Білорусії становить 4 доби.

4 доби/4 доби = 1,0 загального терміну доставки,

де: 4 доби - кількість діб перевищення терміну доставки, 4 доби - загальний термін доставки.

Таким чином, розмір неустойки становить 30% від провідної плати по території Білорусії.

Параграфом 4 Міжнародного залізничного транзитного тарифу встановлено, що тарифною валютою є швейцарський франк.

Згідно даних Національного банку Республіки Білорусь, курс білоруського рубля по відношенню до швейцарського франка станом на дату укладення договору становить: 1 шв.фр. = 2,7864 білоруських рублів.

Таким чином, розмір провізної плати 5-ти вагонів по території Білорусії в швейцарських франках становить: 943.65 ВYN - 2,7864 = 338,66 шв. фр.

Тому розмір неустойки 2 вагонів становить: 338.66 шв. фр. /5 вагонів х 2 вагони х 30% = 40,64 шв.фр, що еквівалентно 1 169,71 грн.

По території України:

Як зазначалося раніше, вантаж мав перейти прикордонні станції 14.06.2021, а кінцевий термін доставки - 15.06.2021, таким чином, на перевезення по території України відведено 1 добу.

Оскільки з відтиску печатки на звороті досильних відомостей № 23159620 та № 23159621 вбачається, що проходження прикордонних станцій відбулося 18.06.2021, а на станцію призначення вантаж прибув 22.06.2021 то перевищення терміну доставки по території України становить 3 доби.

З доби /4 доби = 0,75 загального терміну доставки. де: 3 доби - кількість діб перевищення терміну доставки, 4 доби - загальний термін доставки.

Таким чином, розмір неустойки становить 30% від провідної плати по території Білорусії.

Розмір провідної плати по території України 5-ти вагонів становить 7 204,50 грн, а тому розмір неустойки 2-х вагонів становить: 7 204,50 грн /5 вагонів х 2 вагони х 30% =864,54 грн.

Всього разом: 778,09 грн + 1 169,7! грн + 864,54 грн = 2 812,34 грн.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку неустойки за прострочення доставки вантажу, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до параграфу 1 статті 47 УМВС позов може бути пред`явлено тільки після пред`явлення відповідної претензії і тільки до того перевізника, до якого булла пред`явлена претензія.

Параграфом 2 статті 47 УМВС передбачено момент виникнення права на пред`явлення претензії та позову, за умовами якого право пред`явлення претензії та позову про відшкодування за недостачу, пошкодження (псування) вантажу, а також за перевищення строку доставки, виникає з дня видачі вантажу одержувачеві.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач на виконання вимог УМВС з метою досудового врегулювання спору звернувся до відповідача з претензією від 19.07.2021 за вих. № 2021/ПР-14 на адресу Відповідача направлено Претензію про сплату штрафу за перевищення терміну доставки вантажу на суму 1 642,63 грн та 40,64 шв.фр. (швейцарських франка).

Листом від 10.11.2021 № ЦМЮ-15/843 У-367/21 претензію визнано лише на суму 1 296,81 грн, в іншій частині залишена без задоволення у зв`язку із відмовою Білоруської залізниці, а також з мотивів безпідставності розрахунку на підставі досильних відомостей

Відповідачем до відзиву на позовну заяву додано платіжне доручення від 16.12.2021 № 4333328 на суму 1 296, 81 грн.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору відбувається, зокрема, у випадку сплати суми боргу боржником.

За таких обставин, оскільки відповідачем частково сплачено позивачеві суму заборгованості у розмірі 1 296, 81 грн., провадження у справі в частині стягнення 1 296, 81 грн грн. заборгованості підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Заперечення відповідача щодо неприпустимості досильної відомості в якості доказу перевезення з простроченням спростовуються позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.12.2020 у справі №910/17063/19.

Матеріалами справи, зокрема, накладними та розрахунком ціни позову підтверджується факт затримки доставки вантажу залізницею, а відповідачем вказані обставини не спростовані, доказів оплати претензії суду не надано.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача з урахуванням часткової оплати штрафу відповідачем.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/19643/21 в частині стягнення 1 296 (одна тисяча двісті дев`яносто шість) грн. 81 коп. закрити.

2.В іншій частині позовні вимоги задовольнити повністю.

3.Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03150, м. Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТЕП ТРАНС» (Україна, 18029, Черкаська обл., місто Черкаси, вул.Сумгаїтська, будинок 23/3; ідентифікаційний код 40413541) неустойку за перевищення терміну вантажу в розмірі - 1 515 (одна тисяча п`ятсот п`ятнадцять) грн. 53 коп. та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.07.2022.

Суддя І.В. Алєєва