Рішення

від 26.07.2022 по справі 916/1112/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1112/22Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Шевченко І.В.,

від відповідача: Цюпа В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Фермерського господарства "РІКО" ТРЮХАНА ОЛЕГА ФЕДОРОВИЧА до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ БАШТАНКИ" про стягнення 50653,17 грн.

Встановив:

08.06.2022 р. Фермерське господарство "РІКО" ТРЮХАНА ОЛЕГА ФЕДОРОВИЧА (далі Ф/Г "РІКО" ТРЮХАНА О.Ф., позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ БАШТАНКИ" (далі ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ", відповідач) 289311,68 грн заборгованості, з яких 252192,03 грн основного боргу, 13603,51 грн пені, 21475,61 грн інфляційних нарахувань та 2040,53 грн 3% річних, нарахованих у зв`язку із неналежним виконанням умов договору від 10.01.2022 р. № 10/1-НС в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.

Додатково просить стягнути з ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" судові витрати із сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2022 р. позовній заяві Ф/Г "РІКО" ТРЮХАНА О.Ф. присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/1112/22 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для розгляду справи.

Розпорядженням Верховного Суду від 22.03.2022 р. № 12/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей)» змінено територіальну підсудність судових справи Господарського суду Миколаївської області на Господарський суд Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2022 р. прийнято позовну заяву Ф/Г "РІКО" ТРЮХАНА О.Ф. до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1112/22, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 07.07.2022 р.

24.06.2022 р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява Ф/Г "РІКО" ТРЮХАНА О.Ф. (відповідно до відмітки поштової установи заяву надіслано до суду 22.06.2022 р.) про зміну предмету позову, відповідно до якої просить стягнути з ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" 19545,57 пені, 28548,87 грн інфляційних нарахувань та 2558,73 грн 3% річних. Додатково просить стягнути з ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" судові витрати із сплати судового збору та витрат на правничу допомогу, а також вирішити питання щодо повернення судового збору у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Позивач посилається на те, що 15.06.2022 р. відповідачем сплачено основний борг у розмірі 252192,03 грн, однак внаслідок прострочення строку оплати заявляє до стягнення з відповідача (збільшує період нарахування) 19545,57 пені, 28548,87 грн інфляційних нарахувань та 2558,73 грн 3% річних.

27.06.2022 р. ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" реалізовано право на подачу відзиву, в якому не заперечує проти часткового задоволення позовних вимог, а саме щодо стягнення 7529,40 грн інфляційних нарахувань, однак при цьому просить зменшити розмірі пені та 3% річних на 90%. Посилається, серед іншого на те, що умовами укладеного між сторонами договору передбачено обов`язок сплати вартості поставленого товару після отримання рахунку, який, за посиланням відповідача, отримано 08.04.2022 р., після чого сплачено 50000,00 грн заборгованості, решту коштів у розмірі 252192,03 грн сплачено 15.06.2022 р. Наслідком воєнних дій після вторгнення військових формувань Російської Федерації до України стало зупинення діяльності підприємства (з метою збереження життя та здоров`я працівників), що, в свою чергу, позбавило можливості здійснювати господарську діяльність та розрахунки з контрагентами. Підставами для зменшення розміру пені та 3% річних на 90% зазначає, серед іншого, відсутність завдання збитків позивачу та самостійну сплату основної заборгованості. Заперечує проти наданого позивачем розрахунку пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, у зв`язку з чим наводить свій контррозрахунок. Крім того, звертає увагу суду, що умовами договору передбачено оплату за отриманий товар частинами, а саме 86% вартості отриманого товару протягом 3 днів з дня отримання рахунку, та 14% вартості отриманого товару після здійснення реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних та/або надання комплексу документів, передбачених п.4.9 договору (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, рахунок-фактура), у зв`язку з чим повідомляє суду, що умовами договору не встановлено строк для оплати 14% вартості отриманого товару, відтак нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних нарахувань в цій частині суперечить положенням законодавства. Заперечує проти заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки ним не надано договору про надання правової допомоги, детального опису робіт (послуг), що надаються адвокатом.

04.07.2022 р. до Господарського суду Одеської області надійшли письмові пояснення ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" на заяву Ф/Г "РІКО" ТРЮХАНА О.Ф. про зміну предмету позову, в яких посилається на те, що, на його думку, позивачем неправомірно здійснено нарахування пені, інфляційних нарахувань та 3% річних на суму коштів у розмірі 14% вартості поставленого товару, у зв`язку з чим наводить свій контррозрахунок. Посилається на форс-мажорні обставини, внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України та воєнні дій, які мали місце у Баштанці Миколаївської області (місце розрахування підприємства) як на підставу для зменшення розміру пені та 3% річних, оскільки воєнні дії відобразились на господарський діяльності відповідача, адже працівники підприємства відправлені на простій, однак підприємством знайдено кошти для погашення суми основної заборгованості.

В ході судового засідання 07.07.2022 р. господарським судом прийнято до розгляду заяву Ф/Г "РІКО" ТРЮХАНА О.Ф. про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 р. відкладено розгляд справи на 26.07.2022 р.

Ухвалами Господарського суду Одеської області за попереднім зверненням із відповідними заявами забезпечено участь представників сторін в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В ході розгляду справи представник позивача підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному об`ємі, представник відповідача натомість заперечував проти задоволення позову та наполягав на відмові у задоволенні позову.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

10.01.2022 р. між Ф/Г "РІКО" ТРЮХАНА О.Ф. (Продавець) та ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" (Покупець) укладено договір № 10/1-НС (Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити насіння Соняшника врожаю 2021 року (ДСТУ 4694:2006 «Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови») (Товар) в строки та на умовах визначених цим Договором.

Кількість Товару, що має бути переданим на умовах даного Договору зазначається у Специфікаціях які є невід`ємною складовою даного Договору і оформляються на кожну партію Товару окремо (пункт 3.1 Договору).

Ціна на Товар договірна, вказується у Специфікаціях, які є невід`ємною складовою даного Договору (пункт 3.2 Договору).

Загальна кількість Товару, що поставляється за цим Договору визначається як сумарна кількість Товару, поставленого Продавцем Покупцеві на підставі та в період дії цього Договору (пункт 3.3 Договору).

Загальна сума Договору визначається як сумарна вартість Товару, поставленого Продавцем Покупцеві на підставі цього Договору (пункт 3.4 Договору).

Кількість і ціна Товару узгоджуються сторонами додатково в специфікаціях і визначається остаточно в видатковій накладній, що надається Покупцю після прийняття Товару Покупцем за якістю та кількістю (пункт 4.2 Договору).

Партією Товару вважається кількість товару, поставленого відповідно до одної специфікації (пункт 4.3 Договору).

Продавець на кожну партію товару зобов`язується передати одночасно з Товаром наступні документи: товарно-транспортну накладну; видаткову накладну; рахунок-фактуру (пункт 4.9 Договору).

Датою поставки Товару вважається дата видаткової накладної на Товар (пункт 4.10 Договору).

Покупець здійснює оплату Товару у формі безготівкового розрахунку, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, на підставі наданого ним рахунку в наступному порядку: 86% від суми зазначеної в наданому Продавцем рахунку Покупець сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів, наступних за днем отримання рахунку від Продавця; 14% сплачується на рахунок Продавця після здійснення ним реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних та/або надання комплекту документів передбачених п.4.9 Договору (пункт 5.1 Договору).

У випадку не надання комплекту документів передбачених п.4.9 Договору, нездійснення реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних, оплата не здійснюється до надання повного комплекту документів та/або реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних. Така затримка в оплаті не вважається простроченням і санкції у випадку такого нездійснення оплати до Покупця не застосовуються, Покупець також звільняється від будь-яких зобов`язань по відшкодуванню збитків, які виникли чи можуть виникнути у Продавця (пункт 5.2 Договору).

У разі порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором і чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (пункт 7.1 Договору).

За прострочення сплати вартості поставленого Товару Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від нездійсненого платежу за кожний день прострочення (пункт 7.2 Договору).

Договір набуває чинності з дати підписання його Сторонами і діє до 31.01.2022 р., а в частині розрахунків до повного виконання договірних відносин (пункт 10.1 Договору).

15.02.2022 р. між Ф/Г "РІКО" ТРЮХАНА О.Ф. як Продавцем та ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" як Покупцем підписано Специфікацію № 4 до Договору, відповідно до якої визначено найменування Товару (насіння соняшника), його кількість (15,0 т), ціну за одиницю без ПДВ (17719,30 грн), ціну за одиницю з ПДВ (20200,00 грн), загальну вартість (303000,03 грн з ПДВ). Строк поставки визначено 28.02.2022 р. Інші умови залишено без змін у викладеній в Договорі редакції.

15.02.2022 р. між Ф/Г "РІКО" ТРЮХАНА О.Ф. як Продавцем та ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" як Покупцем підписано видаткову накладну № 5, відповідно до якої відповідачем отримано Товар загальною вартістю 302192,03 грн.

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 15.02.2022 р. № 5 відповідачем прийнято товар без зауважень.

Разом з цим, Ф/Г "РІКО" ТРЮХАНА О.Ф. надано до матеріалів справи рахунок від 15.02.2022 р. № 5 загальною вартістю 302192,03 грн для оплати ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" в рамках Договору отриманого Товару, однак наданий позивачем рахунок не підписано з боку відповідача.

При цьому, ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" надано до матеріалів справи аналогічний рахунок від 15.02.2022 р. № 5 загальною вартістю 302192,03 грн для оплати в рамках Договору отриманого Товару, однак наданий відповідачем рахунок ним підписано, та на ньому наявна позначка ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" «вх.№38 отримано 08.04.2022 р. разом із підписом отримувача».

15.02.2022 р. Ф/Г "РІКО" ТРЮХАНА О.Ф. надіслано до податкових органів податкову накладну, в якій відображено здійснення господарської операції з ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" стосовно передачі Товару загальною вартістю 302192,03 грн з ПДВ. 17.02.2022 р. вказану податку накладну отримано податковими органами та прийнято, а 28.02.2022 р. її надіслано ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ".

Відповідно до виписки по рахунку відповідача 08.04.2022 р. ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" перераховано Ф/Г "РІКО" ТРЮХАНА О.Ф. 50000,00 грн із призначенням платежу «оплата насіння соняшника згідно рахунку від 15.02.2022 р. № 5»

Відповідно до виписки по рахунку відповідача 15.06.2022 р. на рахунок ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" зараховано 252000,00 грн із призначенням платежу «поповнення статутного капіталу згідно рішення № 3…», у той же день ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" перераховано Ф/Г "РІКО" ТРЮХАНА О.Ф. 252000,03 грн із призначенням платежу «оплата насіння соняшника згідно рахунку від 15.02.2022 р. № 5».

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частинами 1 та 2 статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В свою чергу частини 1-3 статті 692 ЦК України передбачають, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір від 10.01.2022 р. № 10/1-НС.

При цьому Ф/Г "РІКО" ТРЮХАНА О.Ф. як Продавцем виконано належим чином взяті на себе обов`язки за Договором та поставлено відповідачу Товар загальною вартістю 302192,03 грн, що підтверджується дослідженою в описовій частині рішення видатковою накладеною від 15.02.2022 р. № 5, проти чого відповідач не заперечує.

В свою чергу, ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" як Покупцем в порушення приписів статей 525,526,610,629,691,692,712 ЦК України, статей 193,265 ГК України та умов Договору вартість отриманого Товару вчасно не сплачено, не дивлячи на те, що з урахуванням частини 1 статті 530, частини 1 статті 692, частини 1 статті 712 ЦК України, пункту 5.1 Договору строк виконання зобов`язання на суму 209885,15 грн настав.

Умовами пункту 5.1 Договору передбачено оплату 86% вартості отриманого товару протягом 3 банківських днів, наступних за днем отримання рахунку на Товар. Враховуючи те, що наданий позивачем рахунок від 15.02.2022 р. № 5 не містить підпису з боку відповідача як покупця, інших доказів отримання або передачі відповідачу відповідного рахунку саме 15.05.2022 р. позивачем не представлено, господарський суд позбавлений можливості встановлення факту виникнення у відповідача обов`язку оплати отриманого Товару протягом 3 банківських днів з 15.02.2022 р., у той же час, наданий відповідачем аналогічний рахунок від 15.02.2022 р. № 5 підписано з боку відповідача як покупця, та містить позначку «отримано 08.04.2022 р. із підписом отримувача», з огляду на, що господарський суд доходить висновку, що у ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" виник обов`язок оплати 86% вартості отриманого товару протягом 3 банківських днів з 08.04.2022 р. (259885,15 грн (86% від 302192,03 грн = 259885,15 грн) мало бути сплачено в строк до 11.04.2022 р., при цьому 08.04.2022 р. відповідачем сплачено 50000,00 грн, відтак 209885,15 грн мало бути сплачено в строк до 11.04.2022 р.).

При цьому пунктом 5.1 Договору передбачено, що 14% сплачується на рахунок Продавця після здійснення ним реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних та/або надання комплекту документів передбачених п.4.9 Договору (товарно-транспортної накладної; видаткової накладної; рахунку-фактури), враховуючи те, що така подія як реєстрацій продавцем податкової накладної та/або надання відповідного пакету документів цілком залежить від волевиявлення виключно позивача, іншого строку виконання відповідачем обов`язку щодо сплати 14% вартості отриманого товару (14% від 302192,03 грн = 42306,88 грн) умовами Договору не встановлено, а матеріали справи не містять оформленої відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України вимоги, господарський суд доходить висновку, що відповідачем не порушено строк виконання зобов`язання в цій частині.

В свою чергу, як було зазначено в описовій частині рішення, 08.04.2022 р. відповідачем перераховано позивачу 50000,00 грн, а 15.06.2022 р. 252192,03 грн за поставлений в рамках виконання умов Договору Товар.

З огляду не належне виконання ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" умов Договору в частині своєчасної сплати вартості отриманого Товару, Ф/Г "РІКО" ТРЮХАНА О.Ф. заявлено до стягнення: 11694,83 грн інфляційних нарахувань, 982,58 грн 3% річних та 6550,53 грн пені, нарахованих за період з 19.02.2022 р. по 05.04.2022 р. на суму 259885,15 грн; 12349,01 грн інфляційних нарахувань, 1207,56 грн 3% річних та 10120,49 грн пені, нарахованих за період з 06.04.2022 р. по 14.06.2022 р. на суму 209885,15 грн; 4505,03 грн інфляційних нарахувань, 368,59 грн 3% річних та 2874,55 грн пені, нарахованих за період з 01.03.2022 р. по 14.06.2022 р. на суму 42306,88 грн.

Частиною 3 статті 14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В статті 549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, пунктом 7.2 Договору передбачено, що за прострочення сплати вартості поставленого Товару Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від нездійсненого платежу за кожний день прострочення.

Як визначено у частині 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані Ф/Г "РІКО" ТРЮХАНА О.Ф. розрахунки інфляційних нарахувань, пені та 3% річних, господарський суд не погоджується із визначеними позивачем періодами та сумами нарахувань, оскільки як зазначено вище по тексту рішення, 209885,15 грн мало бути сплачено ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" в строк до 11.04.2022 р. (період прострочення з 12.04.2022 р. по 14.06.2022 р. (15.06.2022 р. відповідачем повністю сплачено основну заборгованість)), а в враховуючи відсутність визначеного умовами Договору строку сплати 42306,88 грн, господарським судом встановлено відсутність порушення строку виконання зобов`язання в цій частині.

Здійснивши власний розрахунок, в межах визначених позивачем, господарським судом встановлено, що стягненню з ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" на користь Ф/Г "РІКО" ТРЮХАНА О.Ф. підлягає 12349,01 грн інфляційних нарахувань, 1104,05 грн 3% річних та 9430,46 грн пені, нарахованих за період з 12.04.2022 р. по 14.06.2022 р. на суму 209885,15 грн, відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Однак стягнення з ТОВ "ЗОРЯ БАШТАНКИ" пені у розмірі 9430,46 грн унеможливлюється наступним.

За змістом частини 3 статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, в свою чергу частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Так, зокрема, неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

Відповідно до частини 2 статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 902/417/18 та постанові Верховного Суду від 26.01.2021 р. у справі № 922/4294/19.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013.

Поряд з цим, відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно із частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

24.02.2022 р. Президентом України підписано Указ № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні воєнний стан запроваджено з 5:30 24.02.2022 р. строком на 30 діб. Враховуючи продовження військової агресії Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 14.03.2022 р. № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану на 30 діб, Указом Президента України від 18.04.2022 р. № 259/2022 продовжено строк дії воєнного стану на 30 діб, Указом Президента України від 18.05.2022 р. № 341/2022 строк дії воєнного стану продовжено на 90 діб. Відповідні Укази Президента України підтримано Верховною Радою.

Приймаючи до уваги те, що Ф/Г "РІКО" ТРЮХАНА О.Ф. не надано будь-яких доказів завдання йому збитків внаслідок порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання, яке, в свою чергу повністю виконано відповідачем, враховуючи військову агресію Російської Федерації проти України, те, що наслідком військової агресії спричинено військові дії, зокрема не території здійснення відповідачем господарської діяльності, що призвело до значних громадських хвилювань, завдано значні лиха антропогенного характеру (руйнування внаслідок воєнних дій); значне уповільнення суспільного життя, котре не мого не відобразитись на господарський діяльності відповідача, а також приймаючи до уваги, що в контексті наведеного розмір пені у сумі 9430,46 грн, на думку, господарського суду, є надмірно великим, суд зменшує належну до стягнення пеню до 3000,00 грн.

Зменшення розміру пені на 90% про, що клопотав відповідач у відзиві, суперечить принципу відповідальності за порушення виконання взятих на себе за умовами договору зобов`язань, так само як і зменшення розміру 3% річних на 90%, при цьому розмір 3% річних у сумі 1104,05 грн не є надмірно великим за переконанням господарського суду, так само як і зменшення розміру інфляційних нарахувань.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Пунктом 2 частини 1 та пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, без урахування зменшення розміру пені.

При цьому звертаючись із заявою про зміну предмету позову Ф/Г "РІКО" ТРЮХАНА О.Ф. заявлено про повернення сплаченого судового збору в розмірі 1858,69 грн, оскільки внаслідок зміни предмету позову фактично відбулось зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

В свою чергу, пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи те, що наслідком прийняття заяви про зміну предмету позову розмір позовних вимог зменшено з 289311,68 грн до 50653,17 грн, а також, приймаючи до уваги, що розмір судового збору у випадку звернення з позовною заявою майнового характеру у будь-якому разі не може бути меншим аніж 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2022 р. 2481,00 грн), господарський суд доходить висновку про повернення Ф/Г "РІКО" ТРЮХАНА О.Ф. надлишково сплаченого 1858,69 грн судового збору з Державного бюджету Україну.

Керуючисьст.ст.13,20,73,74,76,86,126,129,165,231,232,233,237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Фермерського господарства "РІКО" ТРЮХАНА ОЛЕГА ФЕДОРОВИЧА до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ БАШТАНКИ" про стягнення 50653,17 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ БАШТАНКИ" (56101, Миколаївська обл., Баштанський р-н, м. Баштанка, вул. Промислова, буд. 4, Код ЄДРПОУ 38556258) на користь Фермерського господарства "РІКО" ТРЮХАНА ОЛЕГА ФЕДОРОВИЧА (56101, Миколаївська обл., Баштанський р-н, м. Баштанка, вул. Гагаріна, буд. 97, Код ЄДРПОУ 39540228) 12349/дванадцять тисяч триста сорок дев`ять/грн 01 коп. інфляційних нарахувань, 1104/одну тисячу сто чотири/грн 05 коп. 3% річних, 3000/три тисячі/грн 00 коп. пені та 2481/дві тисячі вісімдесят/грн. 00 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути Фермерському господарству "РІКО" ТРЮХАНА ОЛЕГА ФЕДОРОВИЧА (56101, Миколаївська обл., Баштанський р-н, м. Баштанка, вул. Гагаріна, буд. 97, Код ЄДРПОУ 39540228) з Державного бюджету України (ГУК в Одеській обл./Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ЕАП), р/р UA938999980313141206083015758, МФО 899998, КБК 22030101) 1858/одну тисячу вісімсот п`ятдесят вісім/грн 69 коп. судового збору, сплаченого за платіжним доручення від 23.05.2022 р. № 148, оригінал якого знаходиться у Фермерського господарства "РІКО" ТРЮХАНА ОЛЕГА ФЕДОРОВИЧА.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 26 липня 2022 р.

Суддя С.Ф. Гут