Рішення

від 26.07.2022 по справі 927/34/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іменем України

РІШЕННЯ

26 липня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/34/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді С.В. Белова, за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви

за позовом: Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, код ЄДРПОУ 21602826

вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035;

e-mail: kv@amcu.gov.ua

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСКОМСЕРВІС,

код ЄДРПОУ 35591829

вул. Комунальна, 2, м. Чернігів, 14005

предмет спору: про стягнення 68000,00 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Північним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСКОМСЕРВІС про стягнення 68000,00 грн, з яких: 34000,00 грн штрафу та 34000,00 грн пені.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем п.13 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08 лютого 2022 року; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу встановлено строк протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов, для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; відповідачу встановлено строк протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для подачі до суду заперечення на відповідь позивача на відзив.

Ухвала суду від 17.01.22, яка була двічі направлена на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСКОМСЕРВІС: вул. Комунальна, 2, м. Чернігів, 14005, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась на адресу суду з поштовою відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.

З`ясовуючи належність повідомлення сторін про розгляд справи та можливість вирішення даного господарського спору, суд виходить з такого.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, відсутністю адресата за вказаною адресою.

Судом встановлено, що адреса відповідача, яка зазначена у позовній заяві повністю збігаються з адресою, зазначеною у рекомендованому повідомленні.

Ухвала суду, яка направлялась на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСКОМСЕРВІС,код ЄДРПОУ 35591829, вул. Комунальна, 2, м. Чернігів, 14005, міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулись із відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Заяв про зміну місцезнаходження чи місця проживання від відповідача не надходило.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, а також близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

Враховуючи викладене вище та факт надсилання судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі, враховуючи повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу про відкриття провадження у справі №927/34/22.

Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Ухвалою від 08.02.22 відкладено підготовче засідання на 03.03.22.

Водночас згідно з указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 було введено воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до положень статті 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.22 №9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно з указом Президента України Про продовження дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Згідно з указом Президента України Про продовження дії воєнного стану в Україні №259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

Розпорядженням Верховного Суду від 22.03.2022 №12/0/9-22 Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану було змінено територіальну підсудність судових справ господарського суду Чернігівської області.

Розпорядженням Верховного Суду від 22.04.2022 №25/0/9-22 Про відновлення територіальної підсудності судових справ господарських судів Сумської та Чернігівської областей з 25.04.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Чернігівської області.

За наведених обставин, призначене на 03.03.22 судове засідання з розгляду справи № 927/34/22 не відбулося з об`єктивних причин, що не залежать від суду.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розгляд даної справи здійснюється господарським судом Чернігівської області після відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04 травня 2022 року підготовче засідання суду призначено на 23.05.22.

У судовому засіданні 23 травня 2022 року суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 14.06.22.

14.06.22 у судовому засіданні суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06 липня 2022 року.

Повноважні представники сторін у судове засідання 06.06.22 не з`явились, суд перейшов до розгляду справи по суті.

Позивач взяв участь у судовому засіданні 26.07.22 в режимі відеоконференції за межами приміщення суду, надавши суду усні пояснення по справі, в яких підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь в судових засіданнях. Про дату, час та місце їх проведення був належним чином повідомлений згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2021 року адміністративною колегією Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі-Відділення) було прийнято рішення №60/20-р/к по справі №85/60-96-рп/к.20, було визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСКОМСЕРВІС з неподання інформації Відділенню на вимогу №60-02/3300 від 17.06.20 у встановлений головою відділення строк порушенням, передбаченим п. 13 ст. 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції; за вчинене порушення на Товариству з обмеженою відповідальністю ЕКСКОМСЕРВІС накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн.

Супровідним листом №60-02/2744 від 08.04.21 Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСКОМСЕРВІС примірник рішення від 08.04.21 №60/20-р/к по справі №85/60-96-рп/к.20, яке було повернуто відділенням зв`язку у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 14).

У подальшому інформація про прийняте Відділенням рішення від 08.04.21 №60/20-р/к по справі №85/60-96-рп/к.20 була надрукована в газеті «Урядовий кур`єр» №104 (6972) від 02.06.2021 року (а.с.15-17).

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСКОМСЕРВІС про стягнення пені та штрафу, позивач зазначив про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки штраф, накладений на відповідача згідно рішення від 08.04.21 №60/20-р/к по справі №85/60-96-рп/к.20 так і не був сплачений відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України „Про Антимонопольний комітет України від 26 листопада 1993 року 3659-XII (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту Закон України „Про Антимонопольний комітет України) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з ч. 1-2 ст. 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.

В свою чергу, положеннями ч. 4 ст. 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року № 2210-III (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту Закон України „Про захист економічної конкуренції) передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, Комісія (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Положеннями ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має зокрема наступні повноваження: 1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; 2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; 5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

В силу вимог п. 5 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має права і виконує обов`язки в межах компетенції, визначеної цим Законом, іншими актами законодавства, Положенням про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, що затверджується Антимонопольним комітетом України, здійснює керівництво діяльністю територіального відділення, забезпечує виконання завдань і функцій, покладених на територіальне відділення та його адміністративні колегії.

Статтею 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання. Інформація, що становить банківську таємницю, надається у порядку та обсязі, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Пунктом 13 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки, є порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішенням Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.04.21 №60/20-р/к по справі №85/60-96-рп/к.20, було визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСКОМСЕРВІС з неподання інформації Відділенню на вимогу №60-02/3300 від 17.06.20 у встановлений головою відділення строк порушенням, передбаченим п. 13 ст. 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції; за вчинене порушення на Товариству з обмеженою відповідальністю ЕКСКОМСЕРВІС накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Як вбачається із матеріалів справи, копія рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.04.21 №60/20-р/к по справі №85/60-96-рп/к.20 була надіслана на адресу відповідача. Проте, поштове відправлення, яке було направлено Відділенням на адресу відповідача, було повернуто у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Інформація про прийняте Відділенням рішення від 08.04.21 №60/20-р/к по справі №85/60-96-рп/к.20 була надрукована в газеті „Урядовий кур`єр №104 (6972) від 02.06.2021р.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що ТОВ «ЕКСКОМСЕРВІС» було у встановленому чинним законодавством порядку повідомлено про прийняте Відділенням рішення від 08.04.21 №60/20-р/к по справі №85/60-96-рп/к.20. Таким чином, вказане рішення вважається таким, що вручене відповідачу 11 червня 2021 року.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п`ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

В матеріалах даної справи відсутні докази на підтвердження скасування господарським судом прийнятого Відділенням рішення від 08.04.21 №60/20-р/к по справі №85/60-96-рп/к.20, у зв`язку з чим, суд доходить висновку, що на час вирішення даного спору відповідне рішення є чинним, виконання його в порядку, передбаченому Законом України «Про захист економічної конкуренції», не зупинене, а строк на його оскарження до господарського суду є таким, що сплинув.

У п. п. 2, 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» від 26 грудня 2011 року №15 зазначено, що при застосуванні частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати, що передбачені вказаними нормами строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів. Аналогічним чином вирішується й питання щодо строків оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, прийнятих у справах про недобросовісну конкуренцію. Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Таким чином, з огляду на чинність прийнятого Відділенням рішення від 08.04.21 №60/20-р/к по справі №85/60-96-рп/к.20, господарський суд доходить висновку про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСКОМСЕРВІС обов`язку сплатити штраф у розмірі 34 000,00 грн, докази сплати якого відповідачем суду надані не були. Наведене має наслідком задоволення позовних вимог Відділення у названій частині шляхом присудження до стягнення із відповідача штрафу у розмірі 34 000,00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКСКОМСЕРВІС прийнятого Відділенням рішення щодо сплати в дохід державного бюджету штрафу у розмірі 34 000,00 грн, стало підставою для нарахування позивачем пені у розмірі 34 000,00 грн. Перевіривши заявлений до стягнення розмір пені, господарський суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв`язку з чим, вимоги позивача у вказаній частині також підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог шляхом присудження до стягнення із відповідача штрафу у розмірі 34 000,00 грн та пені у розмірі 34 000,00 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСКОМСЕРВІС, (код ЄДРПОУ 35591829, вул. Комунальна, 2, м. Чернігів, 14005) в дохід загального фонду Державного бюджету України (рахунок ГУК у Чернігівській області/тг м.Чернігів, код ЄДРПОУ 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA288999980313000106000025739, код класифікації доходів бюджету: 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції») 34 000 грн штрафу та 34 000 грн пені.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСКОМСЕРВІС, (код ЄДРПОУ 35591829, вул. Комунальна, 2, м. Чернігів, 14005) на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (на рахунок (IBAN): НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 21602826, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035) судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 26 липня 2022 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/