Рішення

від 29.06.2022 по справі 280/1575/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року Справа № 280/1575/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання П`яниди Б.В.

представника позивача - Семенова М.В.

представника відповідача - Прокоф`єва С.А

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю СП ЮКОЙЛ (69014, Запорізька обл., м.Запоріжжя, вул.Базова, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 31852954)

до Запорізької митниці (69041. м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ ВП 44005647)

про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СП ЮКОЙЛ (далі позивач) звернулось із позовною заявою до Запорізької митниці (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів № UA112080/2022/000008/1 від 06.01.2022;

визнати протиправною та скасувати картку відмови Запорізької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2022/000011 від 06.01.2022від 06.01.2022.

В обґрунтування позову посилається на те, що підстава для витребування додаткових документів у відповідача була відсутня, тому що митним органом не доведено та не обґрунтовано належними та достатніми доводами й доказами наявність у поданих йому документах, зазначених у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, розбіжностей, ознак підробки, відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, що унеможливлює законне витребування додаткових документів за частиною 3 статті Митного кодексу України. Вказує, що в прийнятому відповідачем Рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено які ж саме відомості про митну вартість товарів залишилися неповними чи недостовірними, адже на кожний пункт запиту додаткових документів відповідні документи були надані. Вважає, що позивач надав усі документи, які дозволяють чітко визначити митну вартість за основним (першим) методом без жодних суперечностей та неузгодженостей у числових значеннях контрактної вартості продукції. Посадові особи Запорізької митниці не обґрунтували того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Вважає, що винесені відповідачем рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є незаконними та підлягають скасуванню. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, у письмовому відзиві від 24.02.2022 вх. № 14045 зазначає, що Запорізька митниця винесла законні та обґрунтовані Рішення про коригування митної вартості товарів та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Стверджує, що відповідно до ч.3 ст.53 МКУ за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості, встановлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Крім того, під час здійснення митного оформлення імпортованого товару для підтвердження митної вартості товарів декларантом не були надані належні та у повному обсязі документи на виконання вимог ст. 53 МК України. Вказує, що декларантом не надано усіх необхідних документів для підтвердження митної вартості товарів, а тому рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству. У задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 02.02.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі №280/1575/22 та призначено підготовче засідання на 02.03.2022.

Ухвалою суду від 20.05.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 29.06.2022.

У судовому засіданні 29.06.2022 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві. Просить у задоволені позову відмовити повністю.

У судовому засіданні 29.06.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

08.06.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ» (Запоріжжя, Україна) уклало з компанією «SIA «Lat Chem» (Латвія) контракт №08/06-17, предметом якого є придбання продуктів нафтопереробки. Відповідно до додатку №187 від 01.12.2021 до вказаного контракту компанія «SIA «Lat Chem» взяло на себе зобов`язання протягом грудня 2021 - січня 2022 поставити для TOB «СП ЮКОЙЛ» масло індустріальне марки И-40А у кількості 120 тн (+/- 10%) за ціною 775 доларів США за 1 тонну на суму 93 000 доларів США. Умови поставки визначено DAP, Росія/Україна, ст. Соловей/Тополі; відправник АО «РН-ТРАНС» (446207, РФ, м.Новокуйбишевськ Самарської області, вул.Осіпенко, 11; Отримувач TOB «ДМС-ТРЕЙД», Україна, 69035, м.Запоріжжя, вул.Седова, 3).

Вказаний товар у кількості 112,350 тн ввезено на територію України та 04.01.2022 для його оформлення митному органу подано митну декларацію якій присвоєно №UA112080/2022/000033. В графі 31 декларації опис товару зазначено як «масло індустріальне марки И-40А - 112,350 тн. Являє собою мастильний матеріал із вмістом нафтопродуктів більше 70% в якості основного складового. Без вмісту доданих присадок. Дисульфід молібдену, газойлів та синтетичних мастильних матеріалів (складні ефіри, поліхлорбіфеніли, полігліколі та силікони) в складі відсутні. Країна виробництва: RU. Виробник ООО «Новокуйбышевский завод масел и присадок».

Для здійснення митного оформлення подано наступні документи: паспорт №3-1206 від 14.12.2021 на масло індустріальне марки И-40А; інвойс №194-М від 23.12.2021; інвойс №195-М від 23.12.2021; залізнична накладна 31885062, залізнична накладна 31885064; інвойс №3200051552 від 03.11.2021; інвойс №3200051553 від 03.11.2021; контракт №08/06-17 від 08.06.2017; додаткова угода №8 від 21.12.2021; додаток № 187 від 01.12.2021 до контракту №08/06-17 від 08.06.2017; договір про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів №12/07-2017 від 12.07.2017; контракт №8080018/0478К від 15.08.2018; висновок лабораторії 1420003700-0769 від 21.10.2021; додаток №137 від 03.11.2021 до контракту №8080018/0478K від 15.08.2018; додаток №138 від 03.11.2021 до контракту №8080018/0478К від 15.08.2018; розрахунок щільності; митна декларація країни відправлення 10006060/191221/3012937; митна декларація країни відправлення 10006060/191221/3012942.

Митну вартість товару позивачем визначено виходячи з ціни контракту згідно вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 Митного кодексу України на підставі наданих документів. Митна вартість товару за МД UA112080/2022/000033 склала 87 071,25 доларів США, про що зазначено в графі 42 декларації, та за курсом валюти 27,2782 грн за долар США (графа 23 декларації) становила 2 375 146,97 грн. Сума ПДВ за ставкою 20% становила 475 029,39 грн (графа 47 декларації).

04.01.2022 надійшло повідомлення від митниці декларанту, що у відповідності до ст.337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:

1)до митного оформлення заявлено два залізничних вагони згідно залізничних накладних від 20.12.2021 №№31885062, 31885064 загальною кількістю тонн - 112,350, проте паспорт якості від 14.12.2021 №3-1206 надано на-2544,5 тн.

2)відповідно до п.1.2 контракту від 08.06.2017 № 08/06-17 строки поставки товару зазначаються у додатку. Додатком від 01.12.2021 № 187 до контракту (п.4) передбачено оплата протягом 14 днів з моменту прибуття до станції призначення. Вантаж надійшов до станції призначення 31.12.2021, до митного оформлення платіжні доручення не подавались.

В зв`язку із наведеним, митним органом запропоновано декларанту надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості.

06.01.2022 декларантом митному органу додатково надано висновок Запорізької торгово- промислової палати №ОИ - 737 від 05.01.2022.

06.01.2022 Запорізькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2022/000008/1, якою вартість товару скориговано до 985 доларів США за тонну, а загальну суму скориговано до 110664,75 доларів США.

Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД UA112080/2022/000033 від 04.01.2022 та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2022/000011.

06.01.2022 позивачем з урахуванням рішення № UA 112080/2022/000008/1 митному органу подано нову митну декларацію №UA 112080/2022/000211 та товар випущено у вільний обіг.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 Резервний метод МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності (постанова ВС від 05.12.2019 у справі № 826/3120/16, від 14.11.2019 у справі № 814/264/16 тощо).

Під час здійснення Запорізькою митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом у митного органу виникли сумніви щодо достовірності фактурної вартості заявленого до митного оформлення товару, а саме:

1.До митного оформлення заявлено два залізничних вагони згідно залізничних

накладних від 20.12.2021 №№31885062, 31885064 загальною кількістю тонн 112,350, проте паспорт якості від 14.12.2021 №3-1206 надано на 2544,5 тонн.

На вказане зауваження митного органу суд зауважує, що паспорт якості від 14.12.2021 №3-1206 виробником складено на конкретну партію виготовленої 14.12.2021 продукції загальною масою 2544,5 тн, що міститься в резервуарі 613 заводу-виробника. В графі 24 залізничних накладних від 20.12.2021 №№31885062, 31885064 є безпосереднє посилання на цей паспорт, що дає змогу ідентифікувати партію товару. Товар загальною кількістю 112,350 тн, що міститься в залізничних вагонах за залізничними накладними від 20.12.2021 №№31885062, 31885064 є частиною виготовленої партії продукції заводу виробника.

2. Відповідно до п.1.2 контракту від 08.06.2017 № 08/06-17 строки поставки товару

зазначаються у додатку. Додатком від 01.12.2021 № 187 до контракту (п.4) передбачено оплата протягом 14 днів з моменту прибуття до станції призначення. Вантаж надійшов до станції призначення 31.12.2021, до митного оформлення платіжні доручення не подавались.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до штемпелю на залізничних накладних №№31885062, 31885064 вантаж прибув на станцію «Запоріжжя-Вантажне» Придніпровської залізниці 31.12.2021. До митного оформлення вантаж заявлено 04.01.2022. Рішення про коригування митної вартості винесено митницею 06.01.2022. Тобто, навіть на момент винесення оскаржуваного рішення передбачений додатком від 01.12.2021 № 187 до контракту строк оплати ще не сплив.

Крім того, п. 4 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України чітко передбачає, банківські платіжні документи можуть підтверджувати митну вартість товарів лише в тому випадку, якщо на момент митного оформлення товару декларантом повністю оплачено рахунок за такий товар.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Так, ВС у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей….

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.

Проте, на підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Запорізькою митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір купівлі-продажу та додатки до нього у разі їх наявності; 2) договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку транспортного засобу; 3) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, про вартість транспортного засобу.

Також відповідно до частини 6 статті 53 МК України декларанту було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Слід зазначити, що з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим митниця може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі можливі документи, передбачені у статті 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд зауважує, що витребовуючи весь перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений ч. 3 ст. 53 МК України, митний орган не обґрунтував яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену мину вартість товару.

На виконання вимог митного органу декларантом було надано 06.01.2022 декларантом митному органу додатково надано висновок Запорізької торгово- промислової палати №ОИ - 737 від 05.01.2022.

До додатково наданих документів митним органом встановлено наступні зауваження: У висновку Запорізької торгово-промислової палати від 05.01.2022 №ОИ-737 інформація щодо рівня цін на товар « Масло індустріальне марки И-40А » на підставі даних статистики Міжнародного торгового центра та даних компаній Російської Федерації, наведений діапазон цін на подібну продукцію який становить 729,00 860,88 USD/т. Тобто, ціна товару може бути і вища від заявленої (775,00 USD/т), що не дає можливості однозначно впевнитись в актуальній оцінці ринкової вартості товару. Разом з цим, відсутня інформація щодо умов поставки, які були враховані під час моніторингу рівня цін на подібні товари.

Однак, слід врахувати, що Запорізькою торгово-промисловою палатою при аналізі цін з урахуванням кон`юнктури ринку, умов Контракту № 08/06-17 від 08.06.2017 характеристик товару і країни виробництва, вищевказані контрактні ціни на масло індустріальне марки И- 40А, на умовах поставки DAP ст. Соловей/Тополі Російської залізниці, відповідають середньому рівню цін, який склався при експорті подібної (аналогічної) продукції постачальниками із країни виробництва за вказаний період. Ринкова вартість подібної продукції є різною, має певний діапазон, в якому також знаходиться і ціна, за якою придбав товар позивач.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Як зазначено митницею в оскаржуваному рішенні, за результатом проведення консультації встановлено, що застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, у відповідності до вимог п.2 ч.6 ст.54 МКУ.

Зокрема зазначено, що у рахунках від 03.11.2021 №№3200051553, 3200051553 вказано загальну кількість товару «Масло індустріальне марки И-40А» -120 тон, а до митного оформлення заявлено 112,35 тон, що не дає змоги ідентифікувати відомості у рахунках з оцінюваною партією товару. Однак, відповідачем не враховано, що рахунки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_1 виставлено 03.11.2021 як авансовий платіж за партію товару «Масло індустріальне марки И-40А» загальною кількістю 120 тон, що поставляється згідно контракту №8080018/0478К від 15.08.2018. Відповідно до додатків №137 та №138 від 03.11.2021 до цього контракту фактична кількість товару, що поставляється, може відрізнятися від вказаних на +/- 10%. Аналогічні положення закріплено і в додатку №187 від 01.12.2021 до контракту №08/06-17 від 08.06.2017. Кількість товару 112,35 тон знаходиться в межах передбаченого контрактом можливого фактичного відхилення.

Також, митний орган в рішенні зазначає, що у наданих до митного оформлення інвойсах від 23.12.2021 N№ 194-М, 195-М зазначені зокрема банківські реквізити банка продавця: АО ALFA BANK, 27 Kalanchevskaya str., Moscow, Russia, натомість у п.16.1 контракту від 08.06.2017 реквізити цього банку відсутній.

Проте, наявність різних банківських рахунків у продавця та їх різне зазначення в контракті та інвойсі ніяк не впливає на визначення митної вартості товару та не може свідчити про невірність її визначення.

Також, відповідачем в оскаржуваному рішенні вказано, що до митного оформлення надані копії митних декларацій країни відправлення від 19.12.2021 ММ10006060/191221/3012937, 10006060/191221/3012942, вартість партії товару згідно яких становить 69263,70 EUR. Інформація щодо крос-курсу валют відсутня, тому перевірити вартісні характеристики, які зазначені у копіях митних деклараціях країни відправлення не є можливим.

З цього приводу суд зазначає, що митним органом не надано ніякого обґрунтування того, яким чином відсутність у митній декларації країни-виробника крос-курсу валюти впливає на перевірку розрахунку митної вартості товару. Митна декларація країни відправлення містить дані про постачальника та покупця товару, вагу, найменування, ціну товару та інші відомості, що в повній мірі співпадають із даними, зазначеними в поданих до митного оформлення документах. Надання інформації щодо крос-курсу не передбачено вимогами ст.53 МК України. Ця інформація є загальнодоступною та, у разі необхідності, може бути перевірена митницею самостійно при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів.

В свою чергу, митна вартість товару, що імпортується, визначена митним органом із застосуванням резервного методу згідно наявної у митниці інформації щодо продажу на експорт в Україну подібного товару за ціною угоди з розрахунку 985 USD/т, за МД від 28.12.2021 №UA807090/2021/2264, від 28.12.2021 № UA112050/2021/3249, від 28.12.2021 №UA112050/2021/3250.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у Постанові від 27 липня 2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2022/000008/1 від 06.01.2022, у ньому зазначено лише про наявність у митниці інформації щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Однак, оскаржуване рішення такої інформації не містить.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На думку суду, позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів. В свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною МД документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Відтак, рішення Запорізької митниці № UA112080/2022/000008/1 від 06.01.2022 про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2022/000011 від 06.01.2022, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачений позивачем судовий збір в сумі 4962,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СП ЮКОЙЛ (69014, Запорізька обл., м.Запоріжжя, вул.Базова, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 31852954) до Запорізької митниці (69041. м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ ВП 44005647) про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати рішення Запорізької митниці №UA112080/2022/000008/1 від 06.01.2022 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2022/000011 від 06.01.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СП ЮКОЙЛ судовий збір у розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 25.07.2022

Суддя Л.Я.Максименко