Рішення

від 25.07.2022 по справі 400/1455/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2022 р. № 400/1455/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марич Є. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Доманівського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Центральна, 21а,Доманівка,Вознесенський район, Миколаївська область,56401,

третя особа:Національна академія Національної гвардії України, майдан Захисників України, 3,Харків,61001,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Доманівського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи - Національна академія Національної гвардії України, в якому просить визнати протиправною бездіяльність щодо не зняття арешту з коштів боржника та зобов`язати скасувати постанову про арешт коштів боржника щодо рахунку, на який надходить заробітна плата.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було неправомірно прийнято спірну постанову, оскільки арешт накладено на рахунок на який надходить заробітна плата від військової частини НОМЕР_4 і який є єдиним джерелом для існування позивача та його сім`ї. Вважає, що його зарплатний рахунок має спеціальний режим використання у зв`язку чим постанова відповідача є протиправною та такою, що порушує його права та законні інтереси.

Ухвалою суду від 04.02.2022 відкрито провадження у справі відповідно до ст. 287 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач надав відзив на позовну заяву та зазначив, що відповідно до частини 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Від банку не надходило документальне підтвердження, що рахунок позивача щодо якого виник спір має спеціальний режим використання та\або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Крім того, від позивача надійшла довідка банку, однак в ній зазначено, що на даний рахунок також може бути зараховано інші виплати та перерахування. У зв`язку з вищевикладеним, арешт з рахунку може бути знято у разі повного погашення боргу або за рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

11.01.2022 р. відповідачем постановою відкрито виконавче провадження №68077093 за виконавчим листом Миколаївського окружного адміністративного суду №400/5862/21 від 25.11.2021 р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Національної академії Національної гвардії України витрати пов`язані з утриманням у навчальному закладі в сумі 178977,71 грн.

12.02.2022 р. відповідачем винесено постанову про арешт коштів боржника в межах суми стягнення та з урахуванням виконавчого збору та витрат на виконавче провадження, копії якої надіслано в установи банків для виконання та позивачу до відома.

АТ «Універсал банк» та АТ КБ «Приватбанк» постанову виконали в повній мірі, арешт накладено. З інших банківських установ постанову повернуто без виконання.

21.01.2022 р. позивачем надано відповідачу довідку з АТ КБ «Приватбанк», в якій зазначено що позивач на розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_1 отримує заробітні виплати, а також на даний рахунок може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).

Після надання відповідачу вищезазначеної довідки банку відповідачем не було вчинено дій щодо зняття арешту з даного рахунку у банку, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (ч. 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (ч. 4 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження з прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права па грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Аналогічна норма міститься у ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 19-1 Закону України «Про теплопостачання» на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про теплопостачання», ст. 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади. що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Крім того, ст. 56 та 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачають, що арешт на майно (кошти) боржника накладаються виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника. При цьому, арешт накладається у розмірі стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно з цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавцем спірною постановою накладено арешт у тому числі на рахунок НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк», Київ, Україна, РНОКПП: НОМЕР_3 , на який зараховується заробітна плата від військової частини НОМЕР_4.

Суд враховує, що зазначені кошти є заробітною платою та є єдиним джерелом існування позивача. Як наслідок, накладення арешту на такі кошти, на переконання суду, не є співмірним заходом примусового виконання вимог виконавчого документа, адже призводить до позбавлення позивача засобів до існування.

Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 у справі №340/3042/19 зазначив, що враховуючи обмеження в накладенні арешту, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», та враховуючи наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на пенсійні виплати, виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов`язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби. Без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений ст. 2 Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Проте, згідно із частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 12.01.2022 р. ВП№68077093 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на грошові кошти у вигляді заробітної плати на рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), номер рахунку НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк», Київ, Україна, та зобов`язати відповідача зняти арешт, накладений на грошові кошти, що містяться на рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), номер рахунку НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк», Київ, Україна.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір в сумі 992,40 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 73-78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_3 ) до Доманівський відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Центральна, 21а,Доманівка,Вознесенський район, Миколаївська область,56401 34929301) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Доманівського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Центральна, 21а, Доманівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 56401, ідентифікаційний код 34929301) від 12.01.2022 р. ВП№68077093 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на грошові кошти у вигляді заробітної плати на рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), номер рахунку НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк», Київ, Україна.

3. Зобов`язати Доманівський відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Центральна, 21а, Доманівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 56401, ідентифікаційний код 34929301) зняти арешт, накладений на грошові кошти, що містяться на рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), номер рахунку НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк», Київ, Україна.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Доманівського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Центральна, 21а,Доманівка,Вознесенський район, Миколаївська область,56401 34929301) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 992,40 грн.

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич