Рішення

від 29.06.2022 по справі 440/16987/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/16987/21Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

судді Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Рибальченко О.І.,

представника позивача Лопайчука О.І.,

представника відповідача Дудника В.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" до Полтавської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" (далі ТОВ "Фабрика рукавних фільтрів") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови (з урахуванням уточнень, зазначених у судовому засіданні 15.02.2022), а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної митної служби України Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UA806070/2021/000006/2 від 15.07.2021;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA806070/2021/00021 від 15.07.2021.

В обґрунтування своїх вимог позивач наголошував на безпідставності проведеного відповідачем коригування митної вартості товару, що визначено із застосуванням резервного методу. Зауважував, що митна вартість товару позивачем визначена із застосування основного методі - за ціною договору (контракту) на підставі належних документів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/16987/21, за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 02.02.2022.

18.01.2022 до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач позов не визнає з огляду на правомірність рішення щодо коригування митної вартості. За доводами відповідача, у процесі порівняння рівня заявленої декларантом митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, посадовою особою митниці виявлено, що рівень цін подібних товарів значно перевищує заявлену декларантом позивача митну вартість.

Відповідно до довідки від 02.02.2022 судове засідання, призначене на 02.02.2022 у справі 440/16987/21, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Канигіної Т.С. у відпустці, судове засідання відкладено на 15.02.2022.

15.02.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача, наполягаючи на задоволенні позову, наголошував на раніше наведених аргументах.

Протокольною ухвалою суду від 15.02.2022 оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 02.03.2022.

Відповідно до довідки від 02.03.2022 з огляду на запровадження в Україні воєнного стану, відповідно до наказу голови суду від 24.02.2022 №18/13 (зі змінами, внесеними наказом від 27.02.2022 №19/13) "Про організацію роботи суду у зв`язку із запровадженням воєнного стану", судове засідання у справі №440/16987/21, призначене на 02.03.2022, не проводилось, наступне судове засідання призначено на 11.05.2022.

Протокольною ухвалою суду від 11.05.2022 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 09.06.2022.

Протокольною ухвалою суду від 09.06.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 29.06.2022 для отримання додаткових доказів.

У судовому засіданні 29.06.2022 представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити. Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що у межах здійснення своєї підприємницької діяльності між ТОВ "Фабрика рукавних фільтрів" (покупець) та YANPAI FILTRATION TECHNOLOGY CO., LTD (продавець) укладено контракт купівлі-продажу № А005 від 11.01.2021 (надалі контракт № А005), відповідно до умов якого продавець зобов`язується виготовити та поставити у власність покупця, а покупець оплатити і прийняти товар в порядку та умовах, передбачених в додатках до цього контракту (пункт 1.1 контракту № А005).

Відповідно до пунктів 2.1 - 2.3 контракту ціна товару, умови оплати та умови поставки згідно з Інкотермс вказуються в додатках до цього контракту. Загальна вартість товару складається із сум, що зазначені в додатках до даного контракту. Валюта цього контракту долар США.

Поставка товару за цим контрактом повинна проводиться в терміни, зазначені в додатках до цього контракту (пункт 3.1 контракту № А005).

Відповідно до специфікації № 2 (додаток № 3 до контракту № А005) від 30.03.2021 сторонами визначено умови оплати 3480 дол. США передоплата, решта банківським переказом на рахунок продавця протягом 60 днів після отримання копії коносаменту. Поставка товару здійснюється на умовах FOB Ningbo, Китай (Інкотермс 2010). Товар має бути завантажено на вказане покупцем судно. Вартість пакування, маркування, транспортування до порту завантаження, завантаження на борт судна включені до ціни товару. Якість товару, що поставляється відповідно до поточної специфікації, повинна відповідати технічним характеристикам, зазначеним у додатку 4 від 30.03.2021 до даного контракту.

З метою митного оформлення товару до митного оформлення подана електронна митна декларація №UA806070/2021/000550, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення було заявлено товар: Повсть, одержана голкопробивним способом, просочена: поліефірна повсть 500 г/м2 з вологомасловідштовхувальним просоченням (ширина 2,15 м) - 15675, 65 м2 (146 рулонів). Обробка повсті - обпалювання, теплова обробка, каландрування, масловологовідштовхувальне просочення. Використовується для пошиття рукавів фільтрувальних, що використовуються на газоочисних спорудах промислових підприємств. Відповідно до даної декларації позивачем заявлена митна вартість товар становить 18183,75 дол. США.

Митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначена позивачем відповідно до пункту 1 частини першої статті 57 Митного кодексу України із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту), тобто контракту № А005.

До митної декларації №UA806070/2021/000550 від 13.07.2021 додані копії наступні документи: копія зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу № А005 від 11.01.2021; копія сертифікату якості б/н від 19.04.2021 та його переклад; копія пакувального листа б/н від 12.05.2021 та його переклад; копія рахунку-фактури (iнвойсу) №LY-210049 від 12.05.2021 та його переклад; копія коносаменту №ZM202105124В від 01.06.2021; копія міжнародної товарно-транспортної накладної №24В від 12.07.2021; банківський платіжний документ №91 від 06.04.2021 на суму 3480 дол. США; копія рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг (морське перевезення) № 1219 від 12.07.2021; довідка про транспортні витрати № 12-07/7 від 12.07.2021; копія додаткової угоди №3 від 12.05.2021 до контракту № А005; копія додатку № 3 Специфікація № 2 від 30.03.2021; копія договору про надання послуг митного брокера № 18/08/2020 від 18.08.2020; копія договору транспортного експедирування №А082 від 23.10.2020; лист від 13.07.2021 № А0164.

За результатами розгляду цих матеріалів 15.07.2021 державним інспектором митного поста "Кременчук" прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA806070/2021/000006/2 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2021/00021.

Митний орган посилається на наступне: поставка товару здійснюється згідно з контрактом № А005 від 11.01.2021 на умовах поставки FOB CN Ningbo. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 01.01.11, умови поставки FОВ "франко борт" означають, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати (у тому числі транспортування вантажу морем до місця призначення) і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця. За умовами терміну FОВ на продавця покладаються обов`язки з митного очищення товару для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера, а також витрати із завантаження товарів на судно. До складових митної вартості товару належать фактурна вартість товару, витрати на страхування, фрахт судна. Згідно з частиною десятою статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Згідно з пункту 3.1 контракту № А005 від11.01.2021 поставка товару повинна проводитися в терміни, зазначені в додатках до цього контракту. У наданих до оформлення додатку №3 від 12.05.2021 та додатку №3 від 30.03.2021 відсутня інформація про терміни поставки. Відповідно до інвойсу №LY-210049 від 12.05.2021 "поставка: впродовж 25 днів з моменту здійснення передплати". Відповідно банківського платіжного документа №91 від 06.04.2021 передплата здійснена 06.04.2021. Згідно з пунктом 3.3 контракту № А005 від 11.01.2021 датою відвантаження вважається дата, зазначена в товарно-транспортній накладній. Відповідно до інформації в коносаменті №ZМ202105124В від 01.06.2021 товар завантажено на борт судна 01.06.2021. Виходячи з вище зазначеного, терміни поставки значно перевищені та не відповідають умовам, зазначеним в інвойсі №LY-210049 від 12.05.2021.

Також наданий до оформлення переклад інвойсу №LY-210049 від 12.05.2021 не відповідає оригіналу документа. Згідно з інвойсом №LY-210049 від 12.05.2021 зазначено: "Delivery: within 25 days after received the advance payment". У перекладі зазначено "Термін виготовлення: впродовж 25 днів після отримання передоплати". У дійсності перекладається "Доставка протягом 25 днів після отримання авансового платежу".

Згідно з пунктом 10.1 контракту № А005 від 11.01.2021 якщо поставка товару не буде здійснена з вини продавця в терміни, зазначені в контракті, продавець сплачує покупцеві штраф у розмірі 1% від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення, але не більше ніж загальна сума не поставленого товару. Враховуючи вищезазначене, вартість товару, зазначена в інвойсі №LY-210049 від 12.05.2021, не прораховується.

Надано банківський платіжний документ № 91 від 06.04.2021, у якому відсутнє посилання на рахунок, відповідно до якого здійснювалась оплата.

Відповідно до пункту 7 висновків постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 "Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012" платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки відправлення товару.

Відповідно до пункту 2.4.2 договору № А082 від 23.10.2020 одним із документів для здійснення транспортування є заявка. Відповідно до поданої митної декларації від 13.07.2021 №UA806070/2021/000550 дані транспортні документи відсутні. Відповідно до статті 53 МКУ одним із документів, які підтверджують митну вартість, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Частиною другою статті 58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до вимог частини першої-другої статті 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Відповідно до вимог пункту 8 статті 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до частини п`ятої статті 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням пункту 3 статті 53 МКУ, у рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.) Згідно з пунктом 6 статті 53 Митного кодексу України декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. На підставі статті 254 МКУ необхідно надати переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог пункту 2.5 розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672. Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні документи, відповідач просив повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення. Враховуючи те, що строк проведення митного оформлення, передбачений частиною першою статті 255 МКУ, було перевищено на час виконання відповідних формальностей відповідно до пункту 6 частини другої статті 255 МКУ, тобто на період подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МКУ, повідомлено, що митне оформлення буде закінчено у випадку відмови товариства від надання затребуваних або інших документів, у тому числі і на підставі частини шостої статті 53 МКУ, або на підставі закінчення 10-денного строку подання таких документів. Своїм електронним повідомленням від 15.07.2021 № б/н декларантом заявлено про неможливість подання додаткових документів, крім прас-листа б/н від 12.05.2021 та експортної декларації країни відправлення.

Наданий прайс-лист від 12.05.2021 не містить всіх відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо товару, що свідчить про суб`єктивний характер зазначеного документа та суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під "дійсною вартістю" розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі з умовах вільної конкуренції. Згідно із загальносвітовою практикою прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін доставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни зводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

На підставі пункту 5 статті 55 МКУ в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості та за результатами розгляду наявних документів здійснено контроль співставлення. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД від № 13.07.2021 № UA806070/2021/000550, відсутність документального підтвердження відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно пункту 2 статті 58 МКУ, пункту 6 статті 54 МКУ. Проводиться консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Відповідно до статті 59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у статті 59 МКУ. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна виробництва, виробник. Відповідно до статті 60 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 і статті 59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (пункт 3 статті 60 МКУ). Враховуючи зазначене, неможливо застосування митної вартості за ціною договору щодо ідентичних (стаття 59 МКУ) товарів, враховуючи ознаки ідентичності, визначені положеннями статті 59 МКУ.

До товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару № UA806070/2021/000006/2.

За доводами відповідача, митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів з дотриманням положень статті 60 МКУ. Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 11.05.2021 №UA110370/2021/005028 - 4,3 доларів США за кілограм. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 15.07.2021 № UA806070/2021/000006/2.

Позивач звернувся із заявою № А0210 від 02.08.2021 до Полтавської митниці, у якій просив, зокрема: винести письмове рішення про визнання заявленої митної вартості за основним методом; скасувати винесене рішення про коригування митної вартості №UA806070/2021/000006/2 від 15.07.2021. Також позивач надав додаткові документи, а саме: експертний висновок ДП Держзовнішінформ №113/304 від 30.07.2021; експортну декларацію №310120210518255464 від 26.05.2021; прайс-лист виробника б/н від 12.05.2021.

Однак, Полтавська митниця листом №7.23-1/15-1/13/592 від 11.08.2021 повідомила, що у митниці відсутні підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA806070/2021/000006/2 від 15.07.2021.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю наведених рішення про коригування митної вартості товарів №UA806070/2021/000006/2 від 15.07.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2021/00021 від 15.07.2021, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 7 Митного кодексу України засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 3 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

За змістом статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Частинами першою та другою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За змістом частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з положенням частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до приписів частини шостої статті 53 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України визначено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту та порядок їх застосування.

Так, відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положень частин другої шостої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 Митного кодексу України).

Згідно з частиною десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина двадцять перша статті 58 Митного кодексу України).

За змістом частин першої п`ятої статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 540/2605/18 (провадження № К/9901/24076/19), від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, від 02.07.2020 у справі № 803/916/17 (провадження № К/9901/1137/17).

Суд відхиляє твердження митного органу, що терміни поставки значно перевищені та не відповідають умовам, зазначеним в інвойсі №LY-210049 від 12.05.2021 (зокрема, щодо перекладу стосовно доставки), оскільки ця обставина не впливає на визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, та не передбачено нормами митного законодавства України.

При цьому, митним органом не аргументовано, яким чином дана обставина вплинула або могла вплинути на ціну товару за контрактом.

Також є безпідставними доводи відповідача, що наданий банківський платіжний документ № 91 від 06.04.2021, у якому відсутнє посилання на рахунок, відповідно до якого здійснювалась оплата, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки відправлення товару.

Як вищезазначено, умовами контракту № А005 передбачено, що поставка товару за цим контрактом повинна проводиться в терміни, зазначені в додатках до цього контракту (пункт 3.1 контракту № А005). Відповідно до специфікації № 2 (додаток № 3 до контракту № А005) від 30.03.2021 сторонами визначено умови оплати 3480 дол. США передоплата, решта банківським переказом на рахунок продавця протягом 60 днів після отримання копії коносаменту.

Отже, умовами контракту не передбачено здійснення платежу після отримання відповідного рахунку.

Щодо твердження відповідача про ненадання документів, передбачених пунктом 2.4.2 договору №А082 від 23.10.2020, а саме: заявки на перевезення вантажу, суд зазначає наступне.

Порядок оформлення та подання заявки, направлення заявки визначений пунктом 2.4.2 договору транспортного експедирування №А082 від 23.10.2020, водночас, цей пункт стосується виключно взаємовідносин між клієнтом та експедитором. Таким чином, відсутність такої заявки не може бути підставою для сумнівів у правильності визначення митної вартості товару.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 16.11.2018 у справі №813/1012/17 з цього приводу висловлена правова позиція, що вимога митниці про надання додаткових документів, зокрема, заявки на поставку товарів, подання якої не передбачено ні статтею 53 Митного кодексу України, ні Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, безпідставна, оскільки вказана заявка не містить відомостей щодо вартості товару, у зв`язку з чим жодним чином не може підтверджувати його митну вартість.

Суд також відхиляє твердження відповідача щодо неможливості обчислення дійсних витрат клієнта, понесених відповідно до договору транспортного експедирування №А082 від 23.10.2020, оскільки дана обставина не впливає на визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, та не передбачена нормами митного законодавства України, а митним органом не аргументовано, яким чином наведене виплинуло або могло вплинути на ціну товару за контрактом.

Щодо твердження відповідача, що наданий позивачем прайс-лист від 12.05.2021 не містить всіх відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо товару, що свідчить про суб`єктивний характер зазначеного документа та суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари, суд зазначає наступне.

Митним законодавством встановлено виключний перелік документів, що підтверджують митну вартість товарів, який визначено частиною другою статті 53 Митного кодексу України. До таких документів не відноситься прайс-лист.

Отже, жодним нормативно-правовим актом України не встановлено вимог до змісту та форми прайс-листа постачальника. Порядок складання іноземними суб`єктами документів в іноземних державах та вимоги щодо форми та змісту таких документів визначаються законодавством відповідної іноземної держави.

Прайс-лист виробника товару не має імперативного характеру та не є документом, що підтверджує митну вартість товару, і за наявності його у декларанта може прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості.

Прайс-лист виробника товару виступає в якості документу, що підтверджує митну вартість товару лише за наявності розбіжностей, неповноти відомостей чи неточностей в основних документах.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними висновки відповідача щодо прайс-листа від 12.05.2021.

При цьому, суд зазначає, що при вирішенні спору по суті суд не оцінює доводи сторін в частині висновку ДП "Держзовнішінформ" № 113/304 від 30.07.2021, оскільки останній не був врахований при прийнятті відповідачем спірного рішення.

Щодо того, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, суд зазначає наступне.

Виходячи із приписів частин третьої та четвертої статті 53 Митного кодексу України, право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України неодноразово наведено у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 31.03.2015 у справі №21-127а15, постановах Верховного Суду, зокрема, від 18.07.2022 у справі № 815/3805/16, від 17.06.2022 № 826/11710/17.

Як зазначив у постанові від 18.07.2022 у справі № 815/3805/16 Верховний Суд, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд зазначає також, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

При цьому, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим, суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, оскільки законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові, зокрема, від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.

Інші доводи відповідача є безпідставними та не впливають на висновки суду.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA806070/2021/000006/2 від 15.07.2021 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, прийнято без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, за відсутності підстав для його прийняття, у зв`язку з чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Враховуючи те, що картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2021/00021 від 15.07.2021, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA806070/2021/000550 від 13.07.2021, прийнято з причин порушення вимог статей 52, 58, 64 Митного кодексу України в частині заявлення митної вартості товару, тобто з тих же підстав, що і рішення про коригування митної вартості товарів №UA806070/2021/000006/2 від 15.07.2021, зважаючи на аналіз судом обставин, пов`язаних із визначенням митної вартості позивачем, суд дійшов висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2021/00021 від 15.07.2021 є необґрунтованою, а тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачений судовий збір у загальному розмірі 4751,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 03.12.2021 №2024 та від 09.05.2022 №2410.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 4751,00 грн підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" (вул. Ярмаркова, 5-Д, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, код ЄДРПОУ 31700904) до Полтавської митниці Державної митної служби України (вул. Кукоби Анатолія, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 43997576) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA806070/2021/000006/2 від 15.07.2021.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2021/00021 від 15.07.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці Державної митної служби України (вул. Кукоби Анатолія, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 43997576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" (вул. Ярмаркова, 5-Д, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, код ЄДРПОУ 31700904) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4751 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят одну) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.07.2022.

Суддя Т.С.Канигіна