Постанова

від 12.07.2010 по справі 2а-2682/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12 липня 2010 року   < Текст >                                    Справа №  2а-2682/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді                             О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання         С.А. Даниловій,     

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Управління пенсійного фонду України в Бердянському районі Запорізької області

до:  Відкритого акціонерного товариства Андріївське виробниче підприємство «Агротехсервіс»

про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком, призначених на пільгових умовах у розмірі 3 037,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління пенсійного фонду України в Бердянському районі Запорізької області звернулося до суду із адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства  Андріївське виробниче підприємство «Агротехсервіс», в якому просить стягнути з відповідача борг по фактичним витратам на виплату та доставку пільгової пенсії в сумі                  3 037,18 грн. за період з 01.01.2009  по 31.12.2009.   

Позивач ґрунтує свої вимоги посилаючись на положення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та вказує, що працівнику відповідача ОСОБА_1 призначено та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах. Однак, відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не відшкодовує управлінню  пенсійного фонду  витрати на виплату та доставку пільгової пенсії гр. ОСОБА_1, що в свою чергу ускладнює виконання Пенсійним фондом України одного з основних завдань – забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій.   

09.06.2010  від позивача до суду надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог, в якій Управління пенсійного фонду України в Бердянському районі Запорізької області просить суд стягнути з відповідача 6 143,01 грн. боргу з фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії.

Однак, в судовому засіданні 12.07.2010  представник позивача не підтримав уточнення до позовної заяви, пояснивши, що збільшення позовних вимог буде заявлено в окремому позові. Підтримав первісно заявлені вимоги, просить суд стягнути з відповідача  борг по фактичним витратам на виплату та доставку пільгової пенсії в сумі 3 037,18 грн. за період з 01.01.2009  по 31.12.2009.    

Відповідач проти позову не заперечив, представник у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Статтею 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 № 400 (надалі Закон № 400) визначено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.   

ВАТ Андріївське виробниче підприємство «Агротехсервіс» є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який повинен своєчасно та в повному обсязі сплачувати збір та внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду.

З 01.01.2004 набрав чинності  Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі за текстом - Закон № 1058), який визначив принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» та ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1992 № 1788 (далі Закон № 1788), суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та ін. установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи зобов’язанні відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (36-2003-п) та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 06.09.1996 № 11-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.09.1996 за № 550/1575, було затверджено Інструкцію про Порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових внесків до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів.

Згідно з пп. 4.11. п. 4 зазначеної Інструкції, підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, понад суми зборів, нарахованих за вищезазначеними тарифами, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, у розмірах  - 100 % по пенсіях, починаючи з 1996 року.

Отже, згідно із наведеним вище Порядком обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових внесків до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, що діяв раніше, відповідач був зобов’язаний відшкодовувати УПФУ зазначені витрати.

Пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України і за результатами атестації робочих місць, за якими підтверджується право працівника на пільги та компенсації, пов’язані із зайнятістю в несприятливих умовах праці:

- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше  10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, мають здійснюватись відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з пунктами 6.1. та 6.2. нині чинної Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі Інструкція № 21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (1058- ІV) в таких розмірах:

- 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому, стаж роботи на останньому підприємстві враховується в повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах.

Згідно з п. 6.4. та 6.8. Інструкції № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії. Підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Не сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Позивач надав суду докази направлення та отримання відповідачем повідомлень про розмір сум, необхідних для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» - «з»  ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно матеріалів пенсійної справи, доданих до позовної заяви, які відповідачем не оспорювалися, а також повідомленнями про виплату пільгових пенсій, загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії, за період  з 01.01.2009 по 31.12.2009  становить 3 037,18 грн., а саме:  ОСОБА_1 – 3 037,18 грн.; пільговий стаж роботи на підприємстві 8 років 6.27 місяців (частка сплати підприємства 68,18 %).

На час судового розгляду справи відповідач доказів щодо сплати зазначеної суми не надав, доводів позивача не спростував.     

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача  3 037,18 грн. заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної за віком на пільгових умовах, є законними, обґрунтованими, підтверджуються зібраними в справі доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов – задовольнити у повному обсязі.    

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Андріївське виробниче підприємство «Агротехсервіс» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період 01.01.2009  по 31.12.2009 на користь управління Пенсійного фонду України в Бердянському районі Запорізької області, код ЄДРПОУ 20508634, р/р 25604301001087, МФО 313957, банк – ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» суму у розмірі 3 037 (три тисячі тридцять сім) грн. 18 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

  Постанова складена в повному обсязі 16.07.2010.  

                      Суддя                                                                                                   О.В. Конишева