Рішення

від 25.07.2022 по справі 580/2918/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2022 року справа № 580/2918/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування повідомлення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі позивач) до Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення ВДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) від 26 травня 2022 № 20.15-37/7403 про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було подано до відповідача заяву про відкриття виконавчого провадження згідно виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду №580/414/22 від 19.05.2022р., за наслідками розгляду якого державним виконавцем прийнято спірне повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з підстав, що виконавчий документ не передбачає застосування заходів примусового виконання. Позивач вважає спірне повідомлення протиправним та зазначає, що резолютивна частина рішення передбачає заходи примусового виконання, а саме: «Застосувати заходи реагування» та передбачено порядок виконання виконавчого документу, а саме: «у вигляді заборони експлуатації будинків (споруд) та приміщень підприємства, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлених в акті від 19.10.2021 №181».

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.07.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи ухвалено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

У строк встановлений судом та станом на дату прийняття рішення в даній справі відзив на позов від відповідача не надходив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Черкаським окружним адміністративним судом видано 19.05.2022р. виконавчий лист №580/414/22, згідно резолютивної частини рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.04.2022р. у справі №580/414/22: «Застосувати заходи реагування до спеціалізованого виробничого приватного підприємства «ФАКЕЛ» (Черкаська область, м. Сміла, вул. Чапаєва, 2, код ЄДРПОУ: 02124864), у вигляді заборони експлуатації будинків (споруд) та приміщень підприємства, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлених в акті від 19.10.2021 №181».

19.05.2022р. Позивачем подано заяву про відкриття виконавчого провадження, до якої додав вказаний виконавчий документ.

26.05.2022р. Відділом державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з підстав, що виконавчий документ (виконавчий лист №580/414/22 від 19.05.2022р.) не передбачає застосування заходів примусового виконання.

Вважаючи вказане повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання протиправним, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (далі Закон №1404-VІІІ).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною ст.5 Закону №1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 ст.18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

На підставі п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Ст.4 Закону №1404-VІІІ визначено вимоги до виконавчого документа. Так, відповідно до ч.1 цієї норми у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону №1404-VІІІ виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою.

Суд встановив, що виконавчий лист Черкаського окружного адміністративного суду №580/414/22 від 19.05.2022р. відповідає вищевказаним вимогам.

Частиною 5 ст.26 Закону №1404-VІІІ визначено обов`язок виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа.

Водночас, п.7 ч.4 ст.4 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Згідно з п.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі Інструкція №512/5) виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Оцінюючи доводи сторін щодо наявності підстав для примусового виконання вищевказаного судового рішення, суд врахував, що відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України.

Згідно з п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Приписами ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст.70 Кодексу цивільного захисту України визначений виключний перелік підстав для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є.

Відповідно до ч.2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є підставою для звернення до адміністративного суду щодо ним застосування заходів реагування.

Однак, ні Кодексом цивільного захисту України, ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки (ДСНС) здійснювати виконання відповідного рішення адміністративного суду про застосування заходів реагування.

У контексті викладеного, суд врахував, що заходи примусового виконання рішень визначені ст.10 Закону №1404-VІІІ, які передбачають:

звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Суд врахував, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.04.2022р. у справі №580/414/22, застосовано заходи реагування до спеціалізованого виробничого приватного підприємства «ФАКЕЛ» (Черкаська область, м. Сміла, вул. Чапаєва, 2, код ЄДРПОУ: 02124864), у вигляді заборони експлуатації будинків (споруд) та приміщень підприємства, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлених в акті від 19.10.2021 №181.

Отже, фактично рішення суду передбачає заборону Спеціалізованому виробничому приватному підприємству «ФАКЕЛ» експлуатації майна, що відповідно до ст.10 Закону №1404-VІІІ передбачає заходи його примусового виконання.

З урахуванням зазначеного, підстави повернення позивачу виконавчого листа, зазначені у спірному повідомленні, суд вважає необґрунтованими.

Суд також врахував висновки Верховного Суду у постанові від 31.07.2019р. у справі №806/2453/17 відповідно до яких часткове зупинення виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання є превентивним заходом, який спрямований на запобігання виникнення надзвичайних ситуацій та пов`язаних з ними ризиків завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Мета такого заходу досягається шляхом припинення експлуатації машин, устаткування або заборони доступу до приміщень та об`єктів, що використовуються для виготовлення суб`єктами господарювання продукції, надання послуг, виконання робіт, і які не відповідають вимогам до безпеки праці. Отже, за рішенням суду, яким повністю або частково зупинено реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єкт господарювання, відносно якого вжито таких заходів контролю, зобов`язаний припинити використання приміщень, об`єктів, устаткування, ідентифікуючі ознаки яких визначено в рішенні суду.

Таким чином, Верховний Суд у зазначеній постанові дійшов висновку, що рішення суду про вжиття заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг установлює заборону боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, що в розумінні статті 10 Закону №1404-VIII є одним із заходів примусового виконання рішення.

Отже, спірне повідомлення державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 26.05.2022р. про повернення виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду №580/414/22 від 19.05.2022р. є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 26.05.2022р. №20.15-37/7403 про повернення виконавчого документу (виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду №580/414/22 від 19.05.2022р.) стягувачу без прийняття до виконання.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно статті 255 КАС і може бути оскаржене в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 287, 293, 295-297 КАС України через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня підписання.

Суддя Марина БІЛОНОЖЕНКО