Постанова

від 25.07.2022 по справі 340/9277/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2022 року м. Дніпросправа № 340/9277/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу управління Держпраці у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 р. (суддя Петренко О.С., повне судове рішення складено 17.02.2022 р.) в справі № 340/9277/21 за позовом Приватного підприємства «Віра-транс» до управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Віра-транс» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до управління Держпраці у Кіровоградській області (далі управління) про визнання протиправною та скасування постанови № КР6905/214/АВ/ТД-ФС від 16.08.2021 р. про накладення штрафу в розмірі 120 000,00 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 р. позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову від 16.08.2021 р. № КР6905/214/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в розмірі 120 000,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що вантажними митними деклараціями, оформленими для здійснення переміщення товару через митний кордон України, доводиться, що водії 22.06.2020 р. ОСОБА_1 та 26.06.2020 р. ОСОБА_2 , які залучені позивачем для здійснення міжнародних перевезень вантажів та здійснили переміщення товару через митний кордон, на час перетину митного кордону не перебували у трудовий відносинах з позивачем. Так, ОСОБА_1 прийнятий на роботу до ПП «Віра-транс» 07.09.2020 р., звільнений 06.11.2020 р., а водій ОСОБА_2 прийнятий 19.05.2016 р., звільнений 06.07.2016 р. Відтак, зазначені особи допущені до роботи без оформлення трудових відносин.

Зауважує, що Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення не передбачено повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.04.2021 року до відповідача надійшов лист ГУ ДПС у Кіровоградській області від 22.04.2021 року за №2063/5/11/28-07-10-14 про надання інформації про залучення юридичними особами області водіїв для здійснення міжнародних перевезень, в якому зазначено, що за результатами опрацювання отриманої інформації встановлено факти не перебування водіїв у трудових відносинах з відповідними юридичними особами.

Враховуючи надану інформацію, 16.07.2021 заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Пасічник Т.В. складено службову записку з проханням прийняти рішення про проведення інспекційного відвідування у позивача.

За результатами розгляду інформації, що містилася у такій службовій записці, управлінням видано наказ від 19.07.2021 № 768 «Про проведення інспекційного відвідування» та направлення від 19.07.2021 № 768/02.19 на проведення інспекційного відвідування у ПП «Віра-Транс» з 21.07.2021 по 22.07.2021 з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

За результатами інспекційного відвідування складено акт №КР6905/214/АВ від 22.07.2021, в якому зафіксовано, що відповідно до інформації, наданої ГУ ДПС у Кіровоградській області від 22.04.2021 №2063/5/11-28-07-10-14, станом па час перетину кордону встановлено факт не перебування водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у трудових відносинах з ПП «Віра-Транс» для здійснення міжнародних перевезень, про що свідчать відповідні вантажно-митні декларації, оформлені водіями для здійснення переміщення товару через митницю України.

22.07.2021 винесено попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю та припис про усунення виявлених порушень №КР6905/214/АВ/П, яким зобов`язано позивача усунути порушення ст. ст. 21, 24 КЗпП України до 20.08.2021.

Належних доказів повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про працю та зайнятість населення суду не надано.

16.08.2021 винесено постанову про накладення штрафу №КР6905/214/АВ/ТД-ФС, згідно з якою до позивача за порушення ст. ст. 21, 24 КЗпП України застосовано штраф у розмірі 120 000,00 грн.

Суд першої інстанції вважав, що відповідачем не дотримано процедури проведення інспекційного відвідування, а також належними та допустимими доказами не доведено вчинення позивачем порушення вимог ст. ст. 21, 24 КЗпП України щодо допуску до роботи особи без укладення трудового договору, тому дійшов висновку, що постанова від 16.08.2021 №КР6905/214/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу є такою, що прийнята всупереч чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у зв`язку з отримання листа ГУ ДПС у Кіровоградській області від 22.04.2021 р. № 2063/5/11-28-07-10-14 про надання інформації про залучення юридичними особами водіїв для здійснення міжнародних перевезень, які не перебувають у трудових відносинах з підприємствами перевізниками, на підставі службової записки заступника начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Пасічник Т.В. від 16.07.2021 р. управлінням Держпраці видано наказ від 19.07.2021 р. № 768 про проведення в період з 21.07.2021 р. по 22.07.2021 р. державного нагляду (контролю) з питань додержання законодавства про працю у формі інспекційного відвідування на ПП «Віра-транс» (ЄДРПОУ 34140980) у зв`язку з наявністю інформації, передбаченої пп. 3 п. 5 Порядку № 823 (а.с. 42-47).

На реалізацію наказу № 768 від 19.07.2021 р. видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 19.07.2021 р. № 768/02.19, яким доручено провести інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю в ПП «Віра-транс», предмет здійснення заходу виявлення неоформлених трудових відносин (а.с. 48).

За результатами інспекційного відвідування відповідачем складено акт № КР6905/214/АВ від 22.07.2021 р., в якому зафіксовано, що відповідно до інформації, наданої ГУ ДПС у Кіровоградській області від 22.04.2021 р. №2063/5/11-28-07-10-14, станом па час перетину кордону встановлено факт не перебування водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у трудових відносинах з ПП «Віра-транс» для здійснення міжнародних перевезень, про що свідчать відповідні вантажні митні декларації, оформлені водіями для здійснення переміщення товару через митницю України (а.с. 51).

Управлінням 22.07.2021 р. винесено попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю та припис про усунення виявлених порушень №КР6905/214/АВ/П, яким зобов`язано позивача усунути порушення ст. ст. 21, 24 КЗпП України до 20.08.2021 р. (а.с. 53, 54).

Управлінням 16.08.2021 р. прийнято постанову про накладення штрафу №КР6905/214/АВ/ТД-ФС, якою до ПП «Віра-транс» за порушення ст. ст. 21, 24 КЗпП України в частині допуску водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору застосовано штраф у розмірі 120 000,00 грн. (а.с. 63).

Спірним під час апеляційного перегляду справи є дотримання відповідачем процедури проведення інспекційного відвідування та доведеність порушенням вимог трудового законодавства в частині допуску до роботи двох осіб без укладання трудового договору.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Управління Держпраці у Кіровоградській області є територіальним органом Державної служби з питань праці, положення про яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 р. № 96, за яким Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Згідно з пунктом 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною першою статті 265 КЗпП встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Порушення законодавства про працю, за які до юридичних і фізичних осіб підприємців, що використовують найману працю, застосовуються штрафи, визначені у частині другій статті 265 КЗпП.

Так, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України (частина третя статті 265 КЗпП).

Частиною четвертою статті 265 КЗпП передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стосовно дотримання процедури здійснення інспекційного відвідування суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі Закон № 877-V), відповідно до частини першої статі 2 якого дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації (частина 4 статті 2 Закону № 877-V).

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону № 877-V).

На час проведення інспекційного відвідування позивача процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, (далі - об`єкт відвідування) визначав Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 823 (далі Порядок № 823).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені пункту 5 Порядку № 823, відповідно до підпункту 3 якого інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Як зазначено вище, у випадку, що розглядається, інспекційне відвідування призначено у зв`язку з отриманням інформації від ГУ ДПС у Кіровоградській області про допущення до роботи водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин.

Положеннями пункту 8 Порядку № 823 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Відповідно до пункту 13 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування;

3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі:

відсутності службового посвідчення;

коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування;

4) вимагати припинення інспекційного відвідування у разі перевищення визначеного пунктом 9 цього Порядку максимального строку здійснення такого заходу;

5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування;

6) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед поданням акта інспекційного відвідування для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою;

7) перед підписанням акта інспекційного відвідування бути поінформованим про свої права та обов`язки;

8) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;

9) вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об`єкта відвідування;

10) оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці;

11) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань;

12) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

13) оскаржувати відповідно до пункту 26 цього Порядку припис та/або вимогу інспектора праці.

Позивач стверджує, що фактичне інспекційне відвідування відповідачем не проводилось, копія направлення не вручалось.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів вручення позивачу направлення на проведення інспекційного відвідування, а також фактичного проведення інспекційного відвідування.

Пунктом 16 Порядку № 823 визначено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 823 акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 823 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Згідно з пунктом 19 Порядку № 823 матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

За змістом пункту 23 Порядку № 823 у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.

У разі відмови об`єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.

Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.

Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

Пунктом 24 Порядку № 823 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Відтак, пунктом 23 Порядку № 823 чітко визначено, що тільки у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженою ним особою від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис надсилаються об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення.

В цьому випадку відповідачем не подано доказів на підтвердження відмови об`єкта відвідування від отримання акту інспекційного відвідування, попередження та припису.

Відсутність факту відмови об`єкта відвідування від отримання, зокрема, акту виключає можливість направлення акту підприємству засобам поштового зв`язку.

Сукупність приведених обставин дає підстави для висновку про порушення відповідачем Порядку № 823 процедури проведення інспекційного відвідування, а також порядку складення та вручення акта інспекційного відвідування об`єкту відвідування.

Суд зазначає, що перевірка як захід державного нагляду (контролю), в тому числі позаплановий захід контролю, як в цьому випадку, є способом реалізації владних управлінських функцій відповідачем як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Лише дотримання умов та порядку проведення суб`єктом владних повноважень заходів державного нагляду (контролю) може бути належною підставою для прийняття будь-яких рішень за наслідками такого заходу нагляду (контролю). Невиконання вимог Порядку № 823 призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Акт позапланового заходу контролю, отриманий в результаті незаконної перевірки, є недопустимим доказом, виходячи із положень процесуального принципу допустимості доказів, закріплених статтею 74 КАС України, за якою суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В контексті спірних правовідносин підставою для прийняття постанови про накладення штрафу є акт інспекційного відвідування (фактично позапланового заходу контролю).

Оскільки акт отриманий з порушенням вимог законодавства, такий акт не є належним та допустимим доказом порушень позивачем вимог статей 21, 24 КЗпП, відповідно, є протиправною постанова про накладення штрафу уповноваженими особами від 16.08.2021 р. №КР6905/214/АВ/ТД-ФС.

Стосовно дотримання процедури накладення штрафу суд вважає за необхідне звернути увагу та наступне.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджено постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2013 р. №509 (далі Порядок №509), відповідно до пункту 2 якого штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Пунктом 3 Порядку № 509 передбачено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відтак, у будь-якому випадку уповноважена особа, яка накладає штраф, має повідомити не пізніше ніж через п`ять днів після отримання документів суб`єкт господарювання та роботодавця про одержання документів.

В спірному випадку відповідачем направлено ПП «Віра-транс» повідомлення про одержання документів, яке вручено позивачу (а.с. 59-61).

При цьому Порядком № 509 не встановлено обов`язку відповідача повідомляти суб`єкт господарювання (роботодавця) про розгляд справи про порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Тобто, така підстава позову, як недотримання відповідачем процедури накладення штрафу в частині неповідомлення позивача про розгляд справи, є помилковою.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів у розумінні статей 73-76 КАС України допуску до роботи водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин.

Частинами першою та третьою статті 24 КЗпП встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 21 КЗпП трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Виходячи з приведених приписів законодавства, в контексті спірних правовідносин підставою для застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій є встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

В обґрунтування правомірності накладення штрафу відповідач посилається на інформацію, отриману від органів ДПС, щодо перевезення вантажів водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також інформацію органу Пенсійного фонду України щодо того, що на час перетину митного кордону України ці особи не перебували у трудових правовідносинах з позивачем.

В спірному випадку відповідачем не доведено допущення зазначених вище осіб позивачем до роботи без укладення трудових договорів.

При цьому тільки зазначені вище обставини не можуть бути покладені в основу висновку про порушення позивачем статей 21 та 24 КЗпП, позаяк відповідачем не перевірено можливість виконання цими особами перевезень на інших цивільно-правових підставах.

З приведених вище норм КЗпП випливає, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 820/1432/17, від 24.12.2019 р. у справі № 823/1167/16, від 05.02.2020 р. у справі № 620/3913/18, від 06.02.2020 р. у справі № 0840/3690/18, від 03.03.2020 р. у справі № 1540/3913/18.

В той же час взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору.

Статтею 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень в цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Цивільно-правові договори застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Європейським Судом з прав людини у рішенні в справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) № 37801/97 від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано жодних належних, достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували, що водії ОСОБА_1 й ОСОБА_2 перебували в трудових відносинах з позивачем, а не виконували перевезення вантажу на підставу цивільно-правового договору, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність постанови від 16.08.2021 р. №КР6905/214/АВ/ТД-ФС про накладення на позивача штрафу в розмірі 120 000,00 грн.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Держпраці у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 р. в справі № 340/9277/21 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 р. в справі № 340/9277/21 за позовом Приватного підприємства «Віра-транс» до управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 25.07.2022 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 25.07.2022 р.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.В. Білак

суддяН.А. Олефіренко