Рішення

від 15.07.2022 по справі 761/847/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/847/22

Провадження № 2-а/761/365/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мальцева Д.О.,

за участю секретаря Любченко Б.А.,

представника позивача Тараторіна С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами позовного провадження в спрощеному порядку в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Києва справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту - відповідач), відповідно до якого просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспортні, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серія ВМ № 00003324 від 14.12.2021, винесену старшим державним інспектором відділу провадження системи автоматичної фіксації порушень департаменту державного контролю на транспорті Савченко В.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП; справу про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за правопорушення ч. 2 ст. 132-1 КУпАП - закрити; стягнути з рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 454, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.12.2021 позивачем було отримано оскаржувану постанову № 00003324 від 14.12.2021, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП за порушення п. 22.5 ПДР України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн. за те, що 20.10.2021 о 18 год. 51 хв. за адресою Н-23, км 2+998, Кіровоградська обл. зафіксовано транспортний засіб КТС модель KTDG 33 д.н.з. НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 10, 9 % (9, 298 тон.), навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 10, 2 % (4.994 тон). Позивач з постановою не погоджується, та вважає її протиправною.

Позивач вказує, що є директором ТОВ «ЮРОТРАНС», код ЄДРПОУ 43580921 і вказаний у постанові транспортний засіб дійсно належить вказаному Товариству.

Позивач зазначає, що згідно приписів п.п. 3, 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою КМУ від 18.01.2001 № 30 (далі по тексту - Правила), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених в п. 22. 5 ПДР України. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними п. 22.5 ПДР України на 2 % (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. З огляду на зазначене, на думку позивача, автомобіль з причепом можуть перевозити до 44 тонн вантажу та мати навантаження на здвоєні осі 18 тонн.

Так у пункті завантаження вантажу в автомобіль з причепом насипом насіння соняшника було завантажено 25 260, 00 кг (нетто). Маса автомобіля та причепа становила 18 740 кг, а загальна маса 44 000 кг.(брутто), а у пункті вивантаження маса вантажу склала 215 000 кг (нетто), маса автомобіля з причепом - 18 700 кг, а загальна маса - 43 800 кг (брутто) за мінусом палива 160 літрів, а отже автомобіль з причепом перевозили вантаж (брутто) загальною вагою 44000 кг, тобто в межах, допустимих п. 22.5. ПДР України.

Крім того, зазначені вагові показники зафіксовані та перевірені відповідальною особою - менеджером ОСОБА_2 ТОВ «Корнед-Трейд», та водієм ТОВ «ЮРОТРАНС» ОСОБА_3 з проставленням останніми своїх підписів у відповідних графах товарно-транспортної накладної № 9 від 20.10.2021. При цьому,

З огляду на зазначене, позивач вважає, що ніякого перевищення нормативних параметрів та порушень положень чинного законодавства України не відбулось, що не було враховано відповідачем, внаслідок чого на позивача безпідставно було накладено адміністративне стягнення.

Також позивач вказує, що оскаржувана постанова складена з порушенням Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512, зокрема, уповноваженою особою не вказано від якої саме маси зафіксовано перевищення нормативних параметрів, не вказано, що автомобіль рухався з причепом, не вказаний тип автомобіля і причепу, не зазначені габаритно-вагові параметри транспортного засобу для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги тощо. Також, на думку позивача, при винесенні оскаржуваної постанови уповноваженою особою не було враховано що вантаж (насіння соняшника) відноситься до сипучого, рухомого вантажу, а тому такий вантаж може переміщуватись по всім осям транспортного засобу, що при зважуванні (автоматичній фіксацій) буде створювати ефект перенавантаження.

З огляду на зазначене, на думку позивача, відповідачем не було враховано та не було досліджено вищевказаних обставин у зв`язку з чим позивача притягнуто до відповідальності за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Представник відповідача у своєму відзиві проти позову заперечував, зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Зазначає, що вимірюваним обладнанням автоматичного пункту проведено точне вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортного засобу «KTC KTDG33» д.н.з НОМЕР_2 , за результатами якого встановлено, що відповідальною особою допущено рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, а саме - загальної маси транспортного засобу на 10,9 (9,298 тон) та навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 10,2% (4,994 тони).

При цьому, відповідач вказує, що доводи позивача про те, що відповідність маси транспортного засобу нормативним параметрам, що визначені в пункті 22.5 ПДР України, підтверджена товарно- транспортною накладною є необґрунтованими, оскільки відповідно абзацу 27 гл. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Необґрунтованими є доводи позивача про те, що ТЗ KTC KTDG33 д.н.з. НОМЕР_2 з цим же самим вантажем було проведено зважування за допомогою стаціонарного вагового комплексу в місці розвантаження, за результатами якого не було зафіксовано перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, оскільки перше зважування на стаціонарному ваговому комплексі було проведено 20.10.2021 о 08 год. 47 хв., в той час як фіксація адміністративного правопорушення вимірювальним обладнанням QFREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022 автоматичного пункту була здійснена 20.10.2021 о 18 год. 51 хв.

З огляду на зазначене, представник відповідача зазначає, що від моменту фіксації адміністративного правопорушення в автоматичному режимі до моменту зважування транспортного засобу на стаціонарному пункті сплив значний проміжок часу, впродовж якого могла відбутися зміна вагових параметрів транспортного засобу KTC KTDG33 д.н.з НОМЕР_7.

Також вказав, що безпідставними є посилання позивача на те, що оскаржувана постанова складена з порушенням Інструкції від 27.09.2021 № 512, оскільки механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим ДСБТДСБТ(далі по тексту - Порядок №1174).

Вказаним Порядком також передбачені і відомості, які мають бути зазначені у постанові та відомості, зокрема, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються, зокрема, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги (п.17 Порядку №1174).

А тому, на думку представника відповідача, необґрунтованими є доводи позивача про те, що у постанові не зазначено, які саме вагові параметри транспортного засобу були зафіксовані за допомогою технічних засобів, оскільки вимоги до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені законодавцем та закріплені в п. 17 Порядку №1174.

Крім того, процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, доступ до чого є абсолютно обмеженим, та вносити/ коригувати або змінювати зміст такої постанови - є неможливим.

Також вказав, що доводи позивача про те, що вантаж був сипучим, а тому вага автомобіля могла змінюватись, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п. 22.5 ПДР України, перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, повинен обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу автомобіля, так і навантаження на осі.

З огляду на зазначене, представник відповідача вказав, що належний позивачу транспортний засіб здійснював рух автомобільними дорогами загального користування та перевозив вантаж з перевищенням нормативних параметрів, визначених п. 22.5 ПДР України без отримання на те спеціального дозволу, що формує у діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

А відтак оскаржувана постанова була винесена відповідачем з дотриманням положень чинного законодавства.

17.01.2022 ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва відкрито провадження по справі, призначено до розгляду в судовому засіданні за правилами позовного провадження у спрощеному порядку з повідомлення сторін, учасникам справи встановлено строки для надання заяв по суті справи.

18.05.2022 та 25.06.2022 від представника відповідача надійшов відзив.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, судом вживались заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місця проведення судового засідання.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України).

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи відомості щодо належного повідомлення учасників справ про дату, час та місце проведення судового засідання, а також ту обставину, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи у відповідності до ст. 268, 286 КАС України, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, встановив наступні фактичні обставини справи.

Позивач є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРОТРАНС» (код ЄДРПОУ 43580921).

Транспортний засіб «KTC KTDG33», д.н.з НОМЕР_3 (далі по тексту - транспортний засіб) згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , а також причіп «SCHMITZ AFW18», д.н.з. НОМЕР_5 згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 належить на праві власності ТОВ «ЮРОТРАНС».

14.12.2021 старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті, Савченко Владиславом Олеговичем складено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України Серія ВМ № 00003324.

Відповідно до вказаної постанови 20.10.2021 о 18 год. 51 хв. за адресою Н-23 км 2+998, Кіровоградська обл., зафіксовано транспортний засіб «KTC KTDG33», д.н.з НОМЕР_3 . Так, згідно постанови відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22. 5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 10, 9 % (9, 298 тон), навантаження на здвоєні осі ТЗ на 10, 2 % (4, 994 тон), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Також вказаною постановою вирішено притягнути позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього (неї) адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн.

Позивач, заперечуючи наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, зазначив що у пункті завантаження вантажу в автомобіль з причепом насипом насіння соняшника було завантажено 25 260, 00 кг (нетто), маса автомобіля та причепа при цьому становила 18 740 кг, а загальна маса 44 000 кг.(брутто). При цьому, у пункті вивантаження маса вантажу склала 21 500 кг (нетто), маса автомобіля з причепом - 18 700 кг, а загальна маса - 43 800 кг (брутто) за мінусом палива 160 літрів, а отже автомобіль з причепом перевозили вантаж (брутто) загальною вагою 44000 кг, тобто в межах, допустимих п. 22.5. ПДР України. Також як на підставу для звільнення від адміністративної відповідальності посилався на те, що товар під час руху міг переміщуватись внаслідок своїх фізичних властивостей (насіння), внаслідок чого навантаження могло переміщуватись по всім осям транспортного засобу, а відтак вага ТЗ зрости при зважуванні.

На підтвердження зазначених вище обставин позивач надав товарно-транспортну накладну №9 від 20.10.2021.

Згідно п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до ч.2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

За приписами частини 1 статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до ст. 14-3 ч.3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, постанова, у відповідності до норм чинного законодавства, винесена відносно особи позивача, який є відповідальною особою - керівником юридичної особи ТОВ «ЮРОТРАНС», за якою зареєстровано транспортний засіб «KTC KTDG33», д.н.з НОМЕР_3 та причіп «SCHMITZ AFW18», д.н.з. НОМЕР_5 .

Крім того, ч. 1, 4 ст. 279-5 КУпАП передбачено, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Верховний Суд в постанові від 31.07.2019 у справі №802/518/17-а дійшов висновку, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 28.02.2019 у справі №805/3598/16-а.

Тобто, товарно-транспортна накладна не може беззаперечно свідчити про достовірність важення транспортного засобу та вантажу з боку позивача, тому посилання позивача на те, що перевезення позивачем товару відповідно до товарно-транспортних накладних, з урахуванням ваги автомобіля та причепу, виключає перевантаження транспортних засобів, суд вважає необґрунтованими.

Крім того, аналізуючи положення п. 22.5 Правил дорожнього руху України перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Вказана норма імперативно забороняє рух автомобільними дорогами транспортних засобів та їх составів з перевищенням нормативних вагових параметрів у разі перевезення подільних (сипучих, наливних) вантажів.

Відповідно до п. 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Пунктом 8.20 глави 8 Правил визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Згідно пункту 8.21 глави 8 Правил, виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Законодавством не передбачено можливості звільнення від відповідальності за порушення нормативних параметрів транспортних засобів, що визначені в п.22.5 ПДР України, під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Переміщення вантажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Таким чином, з метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття, встановлено заборону перевезення подільних вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують вказані параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі). У разі перевезення подільних вантажів вагові параметри не повинні перевищувати вищезазначені межі.

З огляду на зазначене, надана позивачем Товарно-транспортна накладна № 9 від 20.10.2021 не є належним та достатнім доказом того, що вага транспортного засобу разом з вантажем не перевищувала допустимих нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, завантаження вантажу відбулось 20.10.2021, а вивантаження 21.10.2021. Порушення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України зафіксовано 20.10.2021 о 18 год. 51 хв., а отже між завантаженням вантажу та його вивантаженням минув значний проміжок часу, водночас доказів того, що вага транспортного засобу разом з вантажем не змінювалась у вказаний період, матеріали справи не містять.

За таких обставин сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Також суд не бере до уваги твердження позивача про те, що вантаж, в силу своїх фізичних властивостей, міг переміщуватись в транспортному засобі, а відтак вага ТЗ могла зрости при зважуванні, оскільки вимогами чинного законодавства передбачено, що для транспортування вантаж необхідно рівномірно розміщувати в кузові, він не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху тощо.

Отже позивачем не доведено тієї обставини, що вага транспортного засобу разом з вантажем не перевищувала допустимих нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України.

Крім того, механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (далі - Порядок № 1174).

Згідно з п.п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Пунктом 8 Порядку № 1174 передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.

Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно з п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення зафіксовано за допомогою технічного засобу QFREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022, Свідоцтво про повірку UA.TR.001 35 376-21 до 10.09.2022. Технічний засіб фіксації вищевказаного адміністративного правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідає вимогам вказаного Технічного регламенту, що підтверджується свідоцтвом про повірку, сертифікатом перевірки типу та сертифікатом відповідності.

Зазначені документи підтверджують те, що зважування транспортного засобу проводилось належною вимірювальною технікою, яка перебувала в робочому стані, достовірність її вимірювання позивачем не спростована.

Так, відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, остання містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та Порядком № 1174, зокрема, відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.

При цьому, норми чинного законодавства не передбачають обов`язкового посилання у постанові на вид (клас) транспортного засобу, дозволену та фактичну масу транспортного засобу, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, марка, модель, державний номерний знак причепу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.

Натомість, інформації, що наведена в оскаржуваній постанові цілком достатньо для висновку про те, чи має відповідна подія склад адміністративного правопорушення.

При цьому, позивачем не обґрунтовано, яким чином відсутність тих чи інших відомостей в оскаржуваній постанові спростовує факт перевищення позивачем при перевезення вантажу нормативних параметрів навантаження на осі, що встановлені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

Відтак, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення серії ВМ №00003324 від 14.12.2021 містить відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на осі).

При цьому, окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови не спростовують здійсненого адміністративного правопорушення, оскільки окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 753/4366/17, від 11.09.2018 у справі № 826/11623/16, від 14.08.2018 у справі № 826/15341/15.

Оскільки в судовому засіданні підтвердився факт скоєння позивачем правопорушення, суд не приймає до уваги посилання позивача, як на підставу скасування постанови, наявність певних процедурних порушень при винесені оскаржуваної постанови.

Інших доказів або пояснень, які б підтверджували факт протиправності прийняття відповідачем спірної постанови, до суду не надавалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Положеннями ч.2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, відповідачем у порядку ч. 2 ст. 77 КАС України було доведено правомірність свого рішення, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що було вчинено порушення п. 22.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП

Твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

За викладених обставин, враховуючи, що відповідачами винесено постанову з дотримання вимог закону, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 272, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: