Рішення

від 27.07.2022 по справі 701/412/22

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/412/22

Номер провадження2/701/206/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2022 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого судді - Костенка А. І.

за участю секретаря - Брітан О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Буцької селищної ради смт. Буки Маньківського району Черкаської області про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності в порядку спадкування.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кислин Маньківського району Черкаської області померла мати позивача - ОСОБА_2 , яка на момент смерті постійно проживала за адресою АДРЕСА_1 . На момент смерті вона проживала одиноко, неповнолітніх, недієздатних за вказаною адресою не зареєстровано. Після смерті матері позивача відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 2,1801 га, кадастровий номер 7123182800:02:001:0065, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЧР № 2122632 виданого 07 вересня 2004 року. Спадкоємцями за законом були позивач та сестра позивача - ОСОБА_3 . 10 листопада 2015 року ОСОБА_2 склала заповіт та заповіла позивачу земельну ділянку, яка належала їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 122632 від 07 вересня 2004 року. На даний час вказаний заповіт не скасовано. Позивач прийняв спадщину, 14 лютого 2017 року звернувся з заявою до державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори, за заявою позивача відкрито спадкову справу № 42 за 2017 рік. Сестра позивача - ОСОБА_3 спадщину не приймала, проти прийняття позивачем спадщини за заповітом не заперечує і відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України, вважається такою, що спадщину не прийняла. Позивач являється єдинним спадкоємцем за заповітом. 01 червня 2022 року позивач звернувся з заявою до нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,1800 га, кадастровий номер 7123182800:02:001:0065 після ОСОБА_2 . Державним нотаріусом підтверджено факт вступу позивачем в спадщину та визнано його право на спадкування за заповітом, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачу було відмовлено, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку. Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 122632 від 07 вересня 2004 року позивачем було втрачено, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Позивач в судове засідання не з`явився, але в своїй позовній заяві просив справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Буцької селищної ради в судове засідання не з`явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу слухати у його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із того, що як встановлено в судовому засіданні, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кислин Маньківського району Черкаської області померла мати позивача - ОСОБА_2 про що 18.11.2016 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 10), яка на момент смерті постійно проживала за адресою АДРЕСА_1 . Після смерті матері позивача відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 2,1801 га, кадастровий номер 7123182800:02:001:0065, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЧР № 2122632 виданого 07 вересня 2004 року (а.с. 15). Згідно довідки виконавчого комітету Буцької селищної ради № 69 від 23.05.2022 року спадкоємцями за законом були позивач та сестра позивача - ОСОБА_3 (а.с. 14). 10 листопада 2015 року ОСОБА_2 склала заповіт та заповіла позивачу земельну ділянку, яка належала їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 122632 від 07 вересня 2004 року (а.с. 12). На даний час вказаний заповіт не скасовано. Позивач прийняв спадщину, 14 лютого 2017 року звернувся з заявою до державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори, за заявою позивача відкрито спадкову справу № 42 за 2017 рік. Сестра позивача - ОСОБА_3 спадщину не приймала, відповідно до її заяви проти прийняття позивачем спадщини за заповітом не заперечує і відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України, вважається такою, що спадщину не прийняла (а.с. 13). Позивач являється єдинним спадкоємцем за заповітом. 01 червня 2022 року позивач звернувся з заявою до нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,1800 га, кадастровий номер 7123182800:02:001:0065 після ОСОБА_2 . Державним нотаріусом підтверджено факт вступу позивачем в спадщину та визнано його право на спадкування за заповітом, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачу було відмовлено, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку (а.с. 7-8). Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 122632 від 07 вересня 2004 року позивачем було втрачено.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. За ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи. Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. За ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. За ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. За ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування із збереженням її цільового призначення. Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. За ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» надано такі роз`яснення: Відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут). Статтею 16 ЦК України надано право кожній особі звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав може бути визнання права. Частина 4 ст. 319 ЦК Українивизначає,що власність зобов`язує.Згідно ст.322ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить. Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. В даному випадку, спадщина належить позивачу-спадкоємцю з часу відкриття спадщини в порядку спадкування, що зобов`язує утримувати майно, здійснити його державну реєстрацію, проте відсутня можливість здійснювати ці обов`язки у зв`язку з відсутністю можливості його отримати у нотаріальному порядку, тому суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають до повного задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 319, 322, 328, 392, 1218, 1223, 1233, 1235, 1261-1265, 1268, 1270, 1273, 1274 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (жителем АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), право власності на земельну ділянку, площею 2,1801 га, кадастровий номер 7123182800:02:001:0065, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в адміністративних межах села Кислин, Буцької селищної ради Уманського району Черкаської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 2122632 від 07 вересня 2004 року, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кислин Маньківського району Черкаської області, актовий запис № 6 складено 18 листопада 2016 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя А. І. Костенко