Постанова

від 26.07.2022 по справі 927/1057/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2022 р. Справа№ 927/1057/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Яковлєва М.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Чудівське»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2021

у справі №927/1057/21 (суддя Белов С.В.)

за позовом Державної екологічної інспекції у Чернігівській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Чудівське»

про відшкодування шкоди у сумі 4 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області (далі - позивач) подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Чудівське» (далі - відповідач, скаржник) шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в сумі 4 000,00 грн, шляхом перерахування коштів одержувачам: 1200,00 грн до спеціального фонду Державного бюджету України; 2800,00 грн до спеціального фонду місцевих бюджетів територіальної громади селища Любеч та Чернігівської обласної ради.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог абз. 10 ч.1 ст. 19 та абз. 1 п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», що підтверджується Актом №06/07, складеним за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, внаслідок чого державі було завдано збитків. Позивач заявив клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного провадження.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2021 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Чудівське» загальну суму шкоди 4000,00 грн., заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, з перерахуванням коштів: до спеціального фонду Державного бюджету України 1200,00 грн., що становить 30% завданої шкоди та до спеціального фонду місцевих бюджетів територіальної громади селища Любеч та Чернігівської обласної ради 2800 грн., що становить 70% завданої шкоди.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Чудівське» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2021 у справі №927/1057/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено усіх необхідних елементів деліктного правопорушення, вчиненого відповідачем, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову. Також скаржник вважає, що позивач звернувся до суду із пропуском строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, а тому позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Чудівське» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2021 у справі №927/1057/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів Чорногуза М.Г., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Чудівське» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2021 у справі №927/1057/21 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/1057/21.

Від Господарського суду Чернігівської області надійшли матеріали справи №927/1057/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Чудівське» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2021 у справі №927/1057/21. Роз`яснено учасникам апеляційного провадження, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Судом перевірено, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0411636805084, наявного в матеріалах справи, позивач отримав ухвалу про відкриття апеляційного провадження 18.02.2022, однак своїм процесуальним правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2022 у зв`язку перебування судді Чорногуза М.Г. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №927/1057/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2022 для розгляду справи №927/1057/21 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Чудівське» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2021 у справі №927/1057/21 прийнято до провадження у визначеному складі. Роз`яснено учасникам апеляційного провадження, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 341/2022 від 23 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

Державна екологічна інспекція у Чернігівській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Державної екологічної інспекції України та забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на території області відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області затвердженої наказом Державної Екологічної інспекції України № 652 від 28.09.2017 (в редакції, чинній станом на липень-жовтень 2018 року).

У відповідності до п. 2 Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства в тому числі про раціональне використання, відтворення і охорону об`єктів тваринного світу; під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання.

Згідно ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції позивача належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та господарювання, громадянами України, законодавства про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання.

На підставі наказу від 23.07.2018 № 400 посадовою особою Інспекції 25-30 липня 2018 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Чудівське». За результатом перевірки складено Акт №06/07.

В п.7 розділу VI Акту перевірки №06/07 зазначено, що відповідачем порушено положення абз.10 ч.1 ст.19, абз.1 п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» та п.1.4 Наказу № 25 «Про проведення полювання на диких парнокопитних та хутрових тварин у мисливський сезон 2017-2018 років на території мисливських угідь TOB «МГ «Чудівське» у мисливський сезон 2017/2018 років» від 14.10.2017.

В детальному описі виявленого порушення зазначено, що мисливствознавцем Товариства ОСОБА_1 видано мисливцям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відстрільні картки №000038, №000039, №000040 на добування хутрового звіра (вовка) разову відповідно на 11.03.2018, що припадає на недозволені для полювання строки. За участю цих мисливців 11.03.2018 було добуто 2 особини вовків (акт від 11.03.2018, пояснення ОСОБА_5 від 26.07.2018, ОСОБА_9 від 26.07.2018, ОСОБА_6 від 07.08.2018).

До Акту додано пояснення посадових осіб відповідача. У наданих поясненнях щодо вказаного порушення директор підприємства ОСОБА_6 , мисливствознавець ОСОБА_5 та старший єгер ОСОБА_7 пояснили, що мисливці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були залучені до відстрілу вовків, їм було видано відстрільні картки на добування хутрового звіра (вовка) одноразові за № 000038, №000039, №000040 відповідно. Вказані мисливці брали участь у відстрілі, стояли на стрілецьких номерах. По вовкам стріляли ОСОБА_5 і ОСОБА_8 . Додатково директор підприємства відповідача зазначив, що мисливці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були запрошені як нагоничі. Зброї у них із собою не було, відстрільні картки їм було видано з метою підпису про проведення інструктажу з техніки безпеки.

04.10.2018 Інспекцією листом № 12-03/2407 на адресу відповідача надіслано претензію про відшкодування збитків у сумі 4000 грн заподіяних державі внаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання внаслідок незаконного добування вовків ТОВ «МГ «Чудівське» з додатком та на підставі ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 111 Водного кодексу України, запропоновано на добровільних засадах в десятиденний термін внести вказану суму на відшкодування заподіяних збитків.

Розрахунок суми шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, виконано згідно такс для обчислення розміру збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України), затвердженими наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.06.2017 № 301/222, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.07.2017 за № 842/30710.

Звернувшись до суду з даним позовом, позивач стверджує, що добровільного відшкодування відповідачем завданої шкоди не здійснено.

У свою чергу відповідач у поданому до суду відзиві заперечував, що вчинив неправомірні дії по незаконному добуванню вовків в заборонений для полювання час (недозволені для полювання строки) наслідком чого були завдані державі збитки, стверджуючи, що 11.03.2018 на території МГ «Чудівське» незаконне полювання на вовка не проводилось. Як стверджує відповідач, у цей період ним було організовано відстріл вовка, як хижої та шкідливої тварини, з метою регулювання його чисельності для чого було залучено в якості загоничів трьох мисливців.

Суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, виходячи з того, що неправомірна поведінка відповідача полягає у вчиненні ним неправомірних дій по незаконному добуванню вовків в порушення вимог, встановлених чинним законодавством, а внаслідок неправомірних дій навколишньому природному середовищу завдана шкода, яка має матеріальний вимір. Водночас, суд зазначив, що матеріалами справи спростовуються твердження відповідача про пропуск позивачем позовної давності.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Чудівське», колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Положеннями ст. 32 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що в інтересах охорони здоров`я і безпеки населення, запобігання захворюванням сільськогосподарських та інших свійських тварин, відвернення заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, господарській та іншій діяльності здійснюються заходи, спрямовані на регулювання чисельності окремих видів диких тварин. Регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин у порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється відповідно до Закону України «Про мисливське господарство та полювання», інших нормативно-правових актів.

Стаття 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» містить визначення терміну дозвіл на добування - документ (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на селекційний, діагностичний та науковий відстріл), який дає право на добування (в тому числі відлов) дикої тварини (тварин), а також право на використання (транспортування, перенесення, зберігання) продукції полювання.

Також в нормі вказаної статті передбачено, що полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах. Згідно зазначеної статті регулювання чисельності диких тварин - вилучення (відстріл та відлов) диких тварин, що перебувають у стані природної волі, за умови, що їх чисельність на конкретній території загрожує життю та здоров`ю людей, свійських тварин, завдає значних збитків сільському, лісовому чи мисливському господарству, порушує природний баланс видів, загрожує існуванню інших видів диких тварин.

Відповідач зазначав, що єгері та інші працівники користувачів мисливських угідь уповноважені здійснювати охорону мисливських угідь, а відтак, добування вовків у порядку ч. 4 ст. 33 Закону про полювання належить до службових обов`язків таких осіб та здійснюється без спеціального на це дозволу протягом року. Добування працівниками відповідача вовків не в мисливський сезон проводилось у порядку ч. 4 ст. 33 Закону про полювання, без необхідності отримання будь-якого спеціального дозволу. Залучення інших мисливців в якості загоничів до вилучення вовків, яке проводилось працівниками відповідача у порядку ч. 4 ст. 33 Закону про полювання, також не суперечить чинному законодавству, оскільки вказані особи не проводили безпосереднього відстрілу чи відлову хижих тварин, тобто, не здійснювали їх добування, а відтак, не займались полюванням. Також відповідач вказував, що видача відстрільних карток №000038, №000039, №000040 була зумовлена відсутністю визначення в законодавстві статусу інших осіб, які залучаються до відстрілу вовків, що проводиться у порядку ч. 4 ст. 33 Закону про полювання.

Відповідно до частини четвертої статті 33 вказаного закону добування вовків, лисиць, єнотовидних собак, бродячих собак і котів, сірих ворон належить до службових обов`язків працівників, уповноважених здійснювати охорону мисливських угідь, і здійснюється без спеціального на це дозволу протягом року.

Як було зазначено вище, позивачем заявлено до стягнення з відповідача шкоду з посиланням на завдання шкоди навколишнього середовищу.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що неправомірна поведінка відповідача полягає у вчиненні ним неправомірних дій по незаконному добуванню вовків, в порушення вимог, встановлених чинним законодавством, а внаслідок неправомірних дій навколишньому природному середовищу завдана шкода, яка має матеріальний вимір.

З вказаним висновком колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 68,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними, рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особливості застосування цивільної відповідальності визначені у ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно з якою шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; вину заподіювана шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Щодо неправомірності поведінки відповідача та наявності його вини суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що службовими особами відповідача неправомірно було видано трьом мисливцям відстрільні картки на полювання в період 11.03.2018, що припадає на заборонений для полювання час.

В даному контексті слід зауважити, що незаконне полювання становить склад кримінального (ст. 248 Кримінального кодексу України) або адміністративного (ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

При цьому, суд враховує, що матеріали справи не містять доказів того, що посадові особи відповідача чи мисливці, яким було видані відстрільні картки, були притягнуті до відповідальності за вказаними статтями, а тому на переконання судової колегії в даному випадку покладення на відповідача деліктної відповідальності та стягнення збитків без встановлення в передбаченому законодавстві порядку в діях його посадових осіб вини - є передчасним, що не було враховано судом першої інстанції.

Щодо наявності заподіяної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 33 вказаного закону добування вовків, лисиць, єнотовидних собак, бродячих собак і котів, сірих ворон належить до службових обов`язків працівників, уповноважених здійснювати охорону мисливських угідь, і здійснюється без спеціального на це дозволу протягом року.

Судом перевірено, що матеріали справи не містять доказів того, що мисливці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 полювали на вовків (здійснювали їх відстріл), водночас з матеріалів справи також не вбачається, що вказані особи перебували в угіддях зі зброєю.

При цьому, відстріл тварин проводився працівниками відповідача уповноваженими здійснювати охорону мисливських угідь.

Отже, відсутні підстави стверджувати, що була завдана шкода навколишньому природному середовищу саме діями відповідача.

Стосовно причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Суд першої інстанції зазначив, що протиправна поведінка відповідача полягає у видачі мисливцям відстрільних карток на полювання вовка не в мисливський сезон.

У відповідності до п.3 Порядку видачі відстрільних карток на території мисливських угідь TOB МГ «Чудівське», затвердженого наказом від 19.03.2015 №2 «відстрільна картка - це документ суворої звітності, який засвідчує право мисливця на добування певного виду мисливських тварин, зазначеного у картці, в угіддях певного користувача мисливських угідь (крім ліцензійних видів), облік яких ведеться в книзі обліку бланків суворої звітності, яка прошнурована, пронумерована і сріплена підписом керівника та печаткою.

Відстрільні картки згідно п.4 цього Порядку можуть бути: для добування пернатої дичини; для добування хутрових звірів.

Пунктом 7 вказаного Порядку встановлено, що відстрільна картка виписується індивідуально на кожного мисливця і має такі реквізити: назву користувача мисливських угідь, вартість, місце полювання (господарство, єгерський обхід), термін дії картки, види тварин, які дозволено добувати, номер відстрільної картки, П.І.Б. мисливця, серію і номер його посвідчення та контрольної картки, підпис особи, яка видавала відстрільну картку, печатку користувача мисливських угідь та підпис мисливця (з технікою безпеки та правилами проведення полювання ознайомився і отримав картку).

Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що відстрільні картки видаються мисливцям, працівникам господарства згідно встановленої пропускної спроможності угідь господарства.

Відповідач зазначає, що вважаючи, що відстрільні картки будуть підтверджувати правомірність перебування загоничів у мисливських угіддях та їх обізнаність з технікою безпеки, мисливствознавець видав їх мисливцям, оскільки альтернативних шляхів допуску таких осіб до процесу вилучення звіра у порядку ч.4 ст.33 Закону «Про полювання» чинне законодавство не передбачає.

Виходячи з викладеного, судова колегія не вбачає наявність правового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача, що за твердженням позивача полягала у видачі відстрільних карток мисливцям, та спричиненою внаслідок таких дій шкодою.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами завдання відповідачем шкоди навколишньому середовищу, тому підстави для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, в зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

З огляду на висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, строк позовної давності до спірних правовідносин не застосовується.

Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо недоведення позивачем усіх необхідних елементів деліктного правопорушення, вчиненого відповідачем, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2021 у справі №927/1057/21 є таким, що підлягає скасуванню на підставі ст. 277 ГПК України.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Чудівське» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2021 у справі №927/1057/21 підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати розподіляються за правилами, встановленими статтею 129 ГПК України, а саме - у зв`язку зі скасуванням рішення суду першої інстанції та прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 129, 269, 275, 276, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Чудівське» - задовольнити.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2021 у справі №927/1057/21 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (14017, м. Чернігів, вул. Малясова, 12, код ЄДРПОУ 38053846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Чудівське» (15000, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Шкуранка, вул. Лісова, 4, код ЄДРПОУ 32903344) 3405,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.

Матеріали справи №927/1057/21 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді Є.Ю. Шаптала

М.Л. Яковлєв