Рішення

від 27.07.2022 по справі 904/70/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2022м. ДніпроСправа № 904/70/22за позовом Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі

позивача-1: Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ

позивача-2: Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Дніпро

до Селянського (фермерського) господарства "Фенікс", с. Карабинівка Павлоградського району Дніпропетровської області

про стягнення 29 691,23 грн.,

Суддя Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Бочарова М.О.

Представники сторін

Прокурор: Трубіцина В.Д., посвідчення №058497 від 07.12.2020, прокурор відділу прокуратури

Від позивача-1: не з`явився

Від позивача-2: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Фенікс" на користь держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 29 691,23 грн., з яких: 11 745,00 грн. інфляційні втрати; 13 693,15 грн. пеня; 4 253,08 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №28 ФГ-2017 від 06.12.2017 про надання фінансової підтримки на поворотній основі в частині своєчасного повернення коштів.

Прокурор зазначає, що 06.12.2017 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Селянським (фермерським) господарством "Фенікс" був укладений договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 28ФГ-2017 від 06.12.2017.

На виконання умов договору позивач-2 надав відповідачу фінансову підтримку на поворотній основі в сумі 400 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №290 від 11.12.2017. Відповідач частину коштів за встановленим договором графіком не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 100 000,00 грн., яку стягнуто рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/7638/21. Враховуючи наявність прострочення виконання зобов`язання щодо повернення 100 000,00 грн. фінансової підтримки на поворотній основі, прокурором заявлено до стягнення 11 745,00 грн. інфляційних втрат 13 693,15 грн. пені, 4 253,08 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/70/22 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2022 постановлено перейти до розгляду справи №904/70/22 за правилами загального позовного провадження; у зв`язку із запровадженням з 24.02.2022 воєнного стану, задля забезпечення безпеки представників сторін зазначено, що про дату, час та місце розгляду справи буде повідомлено сторін додатково ухвалою суду.

Рішенням Ради суддів України №9 від 24.02.2022 було рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Так, відповідно до рішення зборів суддів Господарського суду Дніпропетровської області № 2 від 24.02.2022 та розпорядження голови суду №30 від 24.02.2022 "Про роботу суду в умовах воєнного стану" розгляд справ у відкритих судових засіданнях, призначених Господарським судом Дніпропетровської області, з 24.02.2022 не відбувався.

Розпорядженням голови Господарського суду Дніпропетровської області №34 від 28.03.2022 "Про роботу суду в умовах воєнного стану" відповідно до статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв`язку із запровадженням 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ та рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9 з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду в Господарському суді Дніпропетровської області встановлений особливий режим роботи суду, а розпорядження №30 від 24.02.2022 визнане таким, що втратило чинність з 28.03.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2022 призначено підготовче засідання у справі №904/70/22 на 26.04.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2022 відкладено підготовче засідання у справі №904/70/22 на 24.05.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2022 відкладено підготовче засідання у справі №904/70/22 на 29.06.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в засіданні на 27.07.2022.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.07.2022, представник прокуратури підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання, яке відбулося 27.07.2022, представник відповідача не з`явився, відзиву на позов не надав.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2022 у справі №904/70/22 відповідачу встановлений строк на подання відзиву на позовом протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2022 у справі №904/85/22 направлена, зокрема, на юридичну адресу Селянського (фермерського) господарства "Фенікс", що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З метою належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи господарським судом направлялися на адресу Селянського (фермерського) господарства "Фенікс" та на адресу Селянського (фермерського) господарства "Савойя", керівником якого є Щербина Олександр Іванович таж особа, що і керівник Селянського (фермерського) господарства "Фенікс" копії ухвал у справі №904/70/22, однак направлена поштова кореспонденція повернулась на адресу суду із зазначенням Укрпошти: "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою".

У зв`язку із запровадженням з 24.02.2022 воєнного стану, господарським судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження для надання можливості обом учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу під час розгляду даної справи. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами при розгляді справ як джерело права.

Господарським судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився, станом на 27.07.2022 від Селянського (фермерського) господарства "Фенікс" відзиву на позов чи клопотання про продовження строку на подання відзиву на позов до господарського суду не надходило.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 27.07.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2017 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (далі - Укрдержфонд) та Селянським (фермерським) господарством "Фенікс" (далі фермерське господарство) укладено договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 28ФГ-2017, відповідно до пункту 1 якого Укрдержфонд надає фінансову підтримку на поворотній основі фермерському господарству "Фенікс" в сумі 400 000,00 грн., а фермерське господарство зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути зазначену суму фінансової підтримки у строк та на умовах, що визначені цим договором

На підставі довідки від 06.11.2017 №28, виданої комісіє, фінансова підтримка на поворотній основі надається для придбання поголів`я великої рогатої худоби та вівцематок і ярок відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам від 25.08.2004 №1102 (пункт 2 договору).

Відповідно до пункту 3.2.1 договору Укрдержфонд зобов`язаний надати обумовлену договором суму фінансової підтримки у безготівковому порядку шляхом перерахування зазначеної суми платіжним дорученням на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Фермерське господарство зобов`язане повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 01.12.2019 в сумі 50 000,00 грн.; до 01.12.2020 в сумі 50 000,00 грн.; до 01.12.2021 в сумі 100 000,00 грн.; до 01.11.2022 в сумі 200 000,00 грн. (пункт 3.4.2 договору).

Фінансова підтримка надається фермерському господарству з кінцевим терміном повернення 01 листопада 2022 року та повертається останнім згідно з встановленим графіком (пункт 3.4.2 договору), крім випадків зміни умов договору та/або розірвання договору Укрдержфондом в односторонньому порядку та вимоги від фермерського господарства дострокового повернення фінансової підтримки (пункт 4.1 договору).

Цей Договір діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов`язань, передбачених цим договором (пункт 4.2 договору).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін і діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов`язань, передбачених цим договором (пункти 7.1, 7.2 договору).

Українським державним фондом підтримки фермерських господарств на виконання пункту 3.2.1 договору перераховано у безготівковому порядку на поточний рахунок Селянського (фермерського) господарства "Фенікс" 400 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №290 від 11.12.2017 (а.с. 90, том 1).

У вересні 2021 року виконуючий обов`язки керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, з позовом про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Фенікс" 100 000,00 грн. коштів поворотної фінансової допомоги за договором про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству № 28 ФГ - 2017 від 06.12.2017.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2021 у справі 904/7638/21 стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Фенікс" на користь держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 100 000,00 грн. поворотної фінансової допомоги.

Керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області посилається на несвоєчасне повернення Селянським (фермерським) господарством "Фенікс" 100 000,00 грн. поворотної фінансової допомоги за договором про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству № 28 ФГ - 2017 від 06.12.2017 та просить стягнути з останнього пеню, інфляційні втрати та 3% річних, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь держави в особі в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 11 745,00 грн. інфляційних втрат, 13 693,15 грн. пені, 4 253,08 грн. 3% річних.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству № 28 ФГ - 2017 від 06.12.2017, факт надання фінансової допомоги,за договором, строк повернення фінансової допомоги, строк дії договору, наявність / відсутність прострочення повернення фінансової допомоги.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно пункту 5.1 договору відповідно до законодавства України у випадку прострочення строку виконання зобов`язання з повернення коштів фінансової підтримки Укрдержфонду фермерське господарство зобов`язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

За несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення (пункт 5.2 договору).

Прокурором заявлено до стягнення з відповідача 11 745 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2019 року по жовтень 2021 року (щодо прострочення повернення позики у сумі 50 000,00 грн.) та з грудня 2020 по жовтень 2021 року (щодо прострочення повернення позики у сумі 50 000,00 грн.), 13 693,15 грн. пені за період з 31.10.2020 по 31.10.2021, 4 253,08 грн. 3% річних за період з 01.12.2019 по 31.10.2021.

Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі №815/4720/16, від 13.06.2018 у справі №815/1298/17, від 14.08.2018 у справі №803/1387/17, від 28.08.2018 у справі №814/4170/15).

Матеріалами справи підтверджується, що прокурором заявлені до стягнення інфляційні втрати, 3% річних та пеня за прострочення повернення фінансової підтримки у сумі 100 000,00 грн., строк повернення яких відповідно до пункту 3.4.2 договору до 01.12.2019 50 000,00 грн., до 01.12.2020 50 000,00 грн., відповідно прострочення з повернення 50 000,00 грн. (строк повернення яких встановлено до 01.12.2019) настав 03.12.2019, оскільки 01.12.2019 вихідний день неділя, тому строк повернення є наступний робочий день 02.12.2019; прострочення з повернення 50 000,00 грн. (строк повернення яких встановлено до 01.12.2020) настав 02.12.2020.

Прокурором нарахована та заявлена до стягнення пеня у сумі 13 693,15 грн. за період з 31.10.2020 по 31.10.2021, яка розрахована на суму заборгованості 100 000,00 грн.

Між тим, станом на 31.10.2020 у відповідача виникла заборгованість лише у сумі 50 000,00 грн., заборгованість у сумі 100 000,00 грн. виникла з 02.12.2020.

Після здійсненого перерахунку господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 13 656,19 грн.

При цьому господарським судом враховані приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року.

До того ж сторонами договір №12с/151/53-142-04-20-01303 укладено 16.11.2020, тобто вже після внесення змін до чинного законодавства.

Станом на 03.06.2020 (кінцеву дату нарахування пені з урахування приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (в частині платежу зі строком повернення до 01.12.2019) на усій території України продовжував діяти карантин, пов`язаний із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, нарахування пені за порушення відповідачем зобов`язань з оплати за поставлену продукцію є правомірним у період з 31.10.2020 по 31.10.2021.

Прокурором нарахована та заявлена до стягнення пеня у сумі 4 253,08 грн. 3% річних за період з 01.12.2019 по 31.10.2021.

Після здійсненого перерахунку (з урахуванням встановлених дат виникнення прострочення) господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% у розмірі 4 240,76 грн.

Крім того, під час здійснення розрахунку 3% річних та пені позивачем не враховано, що 2020 рік містить 366 днів, а не 365 днів.

Прокурором нарахована та заявлена до 11 745 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2019 року по жовтень 2021 року (щодо прострочення повернення позики у сумі 50 000,00 грн. до 01.12.2019) та з грудня 2020 по жовтень 2021 року (щодо прострочення повернення позики у сумі 50 000,00 грн. до 01.12.2020).

Враховуючи, що прострочення з повернення позики у сумі 50 000,00 грн. зі строком повернення до 01.12.2019 виникло з 03.12.2019, позовні вимоги в частині інфляційних втрат за прострочення повернення позики у сумі 50 000,00 грн. зі строком повернення до 01.12.2019 підлягає задоволенню частково у сумі 6 839,84 грн. за період з грудня 2019 року по жовтень 2021 року; інфляційні втрати за прострочення повернення позики у сумі 50 000,00 грн. зі строком повернення до 01.12.2020 розраховані правильно та підлягають стягненню у сумі 4 735,00 грн.

Таким чином, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 11 574,84 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2019 року по жовтень 2021 року.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 29 471,79 грн. (13 656,19 грн. пеня + 4 240,76 грн. 3% річних + 11 574,84 грн. інфляційні втрати).

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (частина 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).

Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

В постанові від 24.04.2019 по справі №911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:

"Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява №61517/00, пункт 27).

Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."

Прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання ним на адреси Міністерства аграрної політики та продовольства України, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств запитів у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо вжиття заходів претензійно-правового характеру щодо стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Фенікс" пені, інфляційних втрат та 3% річних за допущене прострочення виконання зобов`язання за договором №28 ФГ-2017 від 06.12.2017 та яких саме; якщо такі заходи не вживалися надати інформацію про причини; повідомити чи планується звернення із позовом до суду з метою стягнення коштів (запити №04/63-5237вих-21 від 29.11.2021, №04/63-5238вих-21 від 29.11.2021, №04/63-5239вих-21 від 29.11.2021 а.с. 32-43, том 1).

Дніпропетровське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств листом від 06.12.2021 за вих. №53-4/ЗК/06-12/21-1 повідомило керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області про невжиття заходів претензійно-правового характеру щодо стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Фенікс" пені, інфляційних втрат та 3% річних за допущене прострочення виконання зобов`язання за договором №28 ФГ-2017 від 06.12.2017, про бажання звернутись до суду та відсутність коштів для сплати судового збору, що унеможливлює звернення до суду (а.с 44, том 1).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги у розмірі 29 471,79 грн. (13 656,19 грн. пеня + 4 240,76 грн. 3% річних + 11 574,84 грн. інфляційні втрати).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Селянського (фермерського) господарства "Фенікс" про стягнення 29 691,23 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Селянсько-фермерського господарства "Фенікс" (51471, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Карабинівка, ідентифікаційний код 30172584) на користь держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, кім. 503, 505, 507, 509, 511, ідентифікаційний код 20029342) в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (49600, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52, кім. 459, код ідентифікаційний 20029342) 13 656,19 грн. пені, 4 240,76 грн. 3% річних, 11 574,84 грн. інфляційних втрат.

Стягнути з Селянсько-фермерського господарства "Фенікс" (51471, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Карабинівка, ідентифікаційний код 30172584 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, буд. 38, ідентифікаційний код 02909938) 2 253,22 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.07.2022

Суддя Ю.А. Бажанова