Рішення

від 27.07.2022 по справі 924/332/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2022 р. Справа № 924/332/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСП Крафт" м. Тернопіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Тепло - Інвест" с.Олешин Хмельницького району Хмельницької області

про стягнення 21695,26 грн

Представники сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 07.06.2022 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСП Крафт" м. Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Тепло - Інвест" с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області про стягнення 21695,26 грн, з яких 14332,50 грн основний борг, 922,65 грн відсотки за користування грошовими коштами, 3896,87 грн інфляційні збитки, 2543,24 грн пеня. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на підставі договору поставки №20П.20 від 10.02.2020 останній поставив відповідачу товар на суму 74332,50 грн, що підтверджується видатковою накладною № 200331/012 від 31.03.2020 та товарно-транспортною накладною №Р200331/012 від 31.03.2022. Зазначає, що дана партія товару оплачена відповідачем лише частково на суму 60000,00 грн, у зв`язку із чим заборгованість становить 14332,50 грн. В в`язку з порушенням відповідачем зобов`язання, позивач на підставі п. 6.1 договору та ч.2 ст.625 ЦК України нарахував 922,65 грн відсотків за користування грошовими коштами, 3896,87 грн інфляційних збитків, 2543,24 грн пені.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2022 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 09.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/332/22 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено сторонам строк для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується наявною в матеріалах справи судовою повісткою про вручення відповідачу ухвали суду від 09.06.2022.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮСП Крафт" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля Тепло-Інвест" (далі - покупець) укладено договір поставки №20П.20 від 10.02.2020 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язується за замовленням (специфікацією) покупця передати останньому у власність певний товар, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити цей товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених даним договором.

Пунктом 1.2 договору визначено, що предметом постачання (надалі - товаром) є: панелі "сендвіч" (тришарова панель, що складається з металічних обшивок (холоднокатаної гарячеоцинкованої сталі з полімерним або іншим покриттям) і наповнювача (пінополіуретан та/або пінополіізоціанурат)), технічні характеристики яких та кількість викладені у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна товару вказується з ПДВ в рахунку-фактурі, що виставляється на кожну партію товару окремо, товарних накладних та у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору.

Загальна сума договору складається із сум, вказаних у товарних накладних та у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору (п. 2.2 договору).

За умовами п. 3.2 договору кількість товару вказується у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору. Загальна кількість товару за даним договором визначається методом сумування кількостей всіх специфікацій.

Згідно з п. 4.1 договору оплата за поставлений товар здійснюється у формі безготівкового розрахунку на таких умовах: 80% - передоплата, 20% - за партію товару на протязі 2 (двох) банківських днів від моменту письмового повідомлення про готовність до відвантаження.

Пунктом 4.2 договору визначено, що покупець здійснює попередню оплату за товар на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури, але не раніше підписання сторонами специфікації.

Оплата проводиться в безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника з обов`язковим вказанням поля призначення платежу у наступній форматі: "Оплата за ТМЦ та/або послуг згідно договору №____ від _____, в тому числі ПДВ____грн." (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 4.4 договору датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Датою отримання товару вважається дата безпосередньої передачі товару постачальником покупцю на умовах даного договору і підписання представником покупця необхідних документів, перелік яких зазначено в п. 1.3 даного договору (п. 5.2 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату вартості замовленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 2% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до "31" грудня 2020 року. В разі якщо за тридцять днів до закінчення строку дії договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його, то дія договору автоматично продовжується на один рік на тих же умовах. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання своїх обов`язків (п. 10.10. договору).

Договір підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач отримав товар (сендвіч-панелі) на загальну суму 74332,50 грн, що підтверджується підписаними між сторонами видатковою накладною №200331/012 від 31.03.2020 та товарно-транспортною накладною №Р200331/012 від 31.03.2020.

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2020 по 26.05.2022, який підписаний лише позивачем, відповідач 12.03.2020 сплатив позивачу 60000,00 грн, заборгованість становить 14332,50 грн.

Враховуючи, що відповідач не розрахувався за отриманий товар в повному обсязі, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають із договорів поставки. Так, на підставі договору поставки №20П.20 від 10.10.2020 позивач передав, а відповідач прийняв товар (сендвіч- панелі) на загальну суму 74332,50 грн, що підтверджується підписаними між сторонами видатковою накладною №200331/012 від 31.03.2020 та товарно-транспортною накладною №Р200331/012 від 31.03.2020.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

За умовами ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У п. 4.1 договору сторони погодили, що оплата за поставлений товар здійснюється у формі безготівкового розрахунку на таких умовах: 80% - передоплата, 20% - за партію товару на протязі 2 (двох) банківських днів від моменту письмового повідомлення про готовність до відвантаження.

Пунктом 4.2 договору визначено, що покупець здійснює попередню оплату за товар на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури, але не раніше підписання сторонами специфікації.

На виконання умов договору відповідач сплатив позивачу попередню оплату в сумі 60 000,00 грн, що відображено позивачем у акті звірки взаєморозрахунків.

В той же час оскільки матеріали справи не містять письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження, то остаточний розрахунок за отриманий товар відповідач зобов`язаний був здійснити у строк, встановлений ч. 1 ст. 692 ЦК України, тобто до 31.03.2020 включно.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не здійснив повного розрахунку з позивачем за отриманий товар в сумі 14332,50 грн. Доказів на спростування вказаного матеріали справи не містять.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 14332,50 грн основного боргу заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань з оплати товару, позивач просить стягнути 2543,24 грн пені, яка нарахована за період з 26.05.2021 по 26.05.2022.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату вартості замовленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 2% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Суд зазначає, що за умовами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З огляду на викладене та встановлений судом строк оплати товару, нарахування пені за прострочення сплати заборгованості за отриманий товар в сумі 14332,50 грн припинилось 01.10.2020.

Однак позивач заявив до стягнення пеню в розмірі 2543,24 грн за період з 26.05.2021 по 26.05.2022, що суперечить приписам ч. 6 ст. 232 ГК України.

З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності, закріплений в ст. 14 ГПК України, суд позбавлений права вийти за межі заявленого позивачем періоду нарахування пені, тому відмовляє у стягненні 2543,24 грн пені за період з 26.05.2021 по 26.05.2022, в зв`язку з безпідставністю проведеного нарахування за даний період.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 922,65 грн 3% річних за період з 03.04.2020 по 26.05.2022 та інфляційні втрати в сумі 3896,87 грн за період з квітня 2020 року по квітень 2022 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, встановив, що нарахування здійснене в межах максимально можливого розміру за заявлений період, а тому вимога про стягнення 922,65 грн 3% річних та 3896,87 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково та стягнути на користь позивача 14332,50 грн основного боргу, 922,65 грн 3% річних, 3896,87 грн інфляційних втрат. У стягненні 2543,24 грн пені суд відмовляє.

Згідно із ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСП Крафт" м. Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Тепло - Інвест" с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області про стягнення 21695,26 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Тепло-Інвест" (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Олешин, вул. Фітькала, 2/1, код 39294084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСП Крафт" (м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 28, код 38417400) 14332,50 грн (чотирнадцять тисяч триста тридцять дві гривні 50 коп.) основного боргу, 922,65 грн (дев`ятсот двадцять дві гривні 65 коп.) 3% річних, 3896,87 грн (три тисячі вісімсот дев`яносто шість гривень 87 коп.) інфляційних втрат та 2190,23 грн (дві тисячі сто дев`яносто гривень 23 коп.) витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У стягненні 2543,24 грн пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Л.О. Субботіна

Виготовлено у 3 примірниках: 1- до справи, 2- позивачу на електронну адресу: usppanels@gmail.com, 3- відповідачу (31312 Хмельницька обл, Хмельницький р-н, с. Олешин, вул. Фітькала, 2/1) рек. з пов. про вруч.