Постанова

від 27.07.2022 по справі 908/3468/13

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року

м. Київ

Справа № 908/3468/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2021

у складі колегії суддів: Паруснікова Ю. Б., Білецької Л. М., Верхогляд Т. А.

у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Руденка Анатолія Петровича

до

1. Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод"

2. Товарної біржі "Херсонська універсальна товарна біржа"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничої фірми "Орбіта"

4. ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1, 2, 4 ОСОБА_1

про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", які відбулись на товарній біржі "Херсонська універсальна товарна біржа" та оформлені протоколами від 06.04.2015 за № 1_3/060415; визнання недійсними договорів від 10.04.2015 купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Водна станція "Дніпро" та, магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

в межах справи № 908/3468/13

про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод"

ВСТАНОВИВ:

Вступ

1. Третя особа 09.08.2021 подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 29.03.2021 в якій заявила клопотання про поновлення пропущеного строку обґрунтоване тим, що в останньому судовому засіданні вона участі не брала, а про наявність рішення дізналась 28.06.2021, а в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 04.08.2021.

2. Ухвалами від 03.09.2021 та від 20.09.2021 суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу без руху з мотивів несплати судового збору та у зв`язку з визнанням неповажними причин пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно.

3. Ухвалою від 18.11.2021 суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу у зв`язку з неусуненням скаржником допущених недоліків.

4. Під час розгляду касаційної скарги третьої особи Верховний Суд має вирішити питання чи підлягає поверненню апеляційна скарга залишена без руху, якщо апелянт у визначений строк не усунув допущені недоліки зазначені у відповідній ухвалі у тому випадку коли така ухвала останнім не отримувалась.

5. Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги виходячи з такого.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог та обставин справи

6. 05.01.2017 року до суду в межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (далі - ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод") надійшла заява кредитора Фізичної особи-підприємця Руденка Анатолія Петровича (далі - ФОП Руденко А. П.) від 30.12.2016 року з вимогами про визнання недійсними:

- результатів аукціонів з продажу майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" (код ЄДРПОУ 00191247), які відбулися на Товарній біржі "Херсонська універсальна товарна біржа" та оформлені протоколами від 06.04.2015 за № 1_3/060415, № 3_3/060415;

- договорів від 10.04.2015 купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Водна станція "Дніпро" (далі - ТОВ "Водна станція "Дніпро") та магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

7. 29.03.2021 Господарським судом Запорізької області прийнято рішення по справі № 908/3468/13 (повний текст рішення складено та підписано 12.04.2021), яким позов ФОП Руденка А. П. задоволено частково - визнано недійсними результати аукціонів з продажу майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", які відбулися на Товарній біржі "Херсонська універсальна товарна біржа" та оформлені протоколами від 06.04.2015 за № 1_3/060415, № 3_3/060415; визнано недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Водна станція "Дніпро", укладений між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ "Орбіта" від 10.04.2015; в іншій частині позову відмовлено; здійснено розподіл судових витрат.

8. Не погоджуючись із прийнятим рішення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1, 2, 4 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа, скаржник, апелянт касатор) 09.08.2021 подано апеляційну скаргу в якій апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 29.03.2021 у справі № 908/3468/13 та відмовити в задоволенні позовних вимог.

9. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку із ненаданням доказів сплати судового збору при зверненні до суду з апеляційною скаргою в розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

10. 13.09.2021 засобами поштового зв`язку апелянтом на адресу Центрального апеляційного господарського суду направлено заяву від 10.09.2021 б/н про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано оригінал квитанції від 13.09.2021 № 0.0.2262775686.1 про доплату судового збору на суму 1 033,50 грн.

11. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку із визнанням неповажними підстав пропуску строку на апеляційне оскарження вказаними в заяві про поновлення строку та надано строк у 10 днів з моменту вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків шляхом подання клопотання з наведенням інших поважних причин для поновлення пропущеного строку.

Короткий зміст ухвали апеляційного господарського суду

12. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2021 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.03.2021 у справі № 908/3468/13 повернуто ОСОБА_1 .

13. Апеляційний господарський суд, посилаючись на положення частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), виходив із того, що у встановлений судом строк скаржник не виконав вимог ухвали суду від 20.09.2021 та не подав протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали клопотання з наведенням інших поважних причин для поновлення пропущеного строку.

14. Апеляційним господарським судом було враховано, що ухвала від 20.09.2021 не отримувалась апелянтом, однак була надіслана за адресою зазначеною ним в апеляційній скарзі, а відтак отримання листів адресатом перебуває за межами контролю відправника, в цьому випадку суду, а також зауважено на обов`язку заінтересованої особи цікавитися про стан судового провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. Не погоджуючись із ухвалою Центрального апеляційного господарського суду ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу від 18.11.2021.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

( ОСОБА_1 )

16. ОСОБА_1 в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на помилковість висновку апеляційного господарського суду про необхідність повернення апеляційної скарги зазначаючи, зокрема, таке:

- апеляційним господарським судом безпідставно не поновлено строк на апеляційне оскарження ухвалою від 20.09.2021;

- ухвала про залишення без руху від 20.09.2021 не була вручена касатору, а відтак відсутні підстави для повернення апеляційної скарги.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

17. Відзивів, письмових пояснень, клопотань від інших учасників щодо поданої ОСОБА_1 касаційної скарги не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

18. Об`єктом касаційного перегляду є ухвала апеляційного господарського суду, якою повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.03.2021 у справі № 908/3468/13 на підставі частини четвертої статті 174 ГПК України у зв`язку із тим, що скаржник не усунув допущені при поданні апеляційної скарги недоліки у строк встановлений судом.

19. Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши дотримання господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права та вирішуючи наведене в пункті 4 цієї постанови питання Верховний Суд враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов таких висновків.

20. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

21. Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

22. У Рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абз. 13 п. п. 2.3 п. 2 мотивувальної частини Рішення).

23. Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абз. 8 п. п. 2.2 п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).

24. Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

25. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

26. Так, у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

27. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення ЄСПЛ у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 20.06.2011).

28. За умовами частини першої статті 253 ГПК України судом апеляційної інстанції здійснюється перегляд судового рішення, ухваленого місцевим господарським судом.

29. Згідно із статтею 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

30. Частинами першою-третьою статті 260 ГПК України визначено, що апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

31. Статтею 258 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

32. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

33. Частиною першою статті 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

34. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

35. Згідно з частиною четвертою статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

36. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

37. Частиною сьомою статті 260 ГПК України встановлено, що про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

38. Тобто, положеннями статей 174, 260 ГПК України законодавець передбачив механізм залишення апеляційної скарги без руху для забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом апеляційної інстанції до розгляду.

39. За приписами пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

40. Відповідно до статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

41. Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

42. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

43. Зі змісту наведеної норми убачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

44. Верховний Суд зауважує, що у разі звернення з апеляційною скаргою на судове рішення місцевого господарського суду з порушенням встановлених строків його оскарження суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим особа, яка звертається з цією скаргою, у клопотанні про поновлення строку має у порядку, передбаченому статтями 74-80, 86 ГПК України довести навести наявність та непереборність обставин, підтверджених відповідними доказами, які перешкоджали їй звернутися з апеляційною скаргою у межах встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження.

45. Дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, суд має залишити апеляційну скаргу без руху, надавши скаржникові можливість зазначити інші підстави для поновлення цього строку.

46. У цій справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що повний тест оскаржуваного рішення Господарського суду Запорізької області від 29.03.2021 складено 12.04.2021, а тому останнім днем на його оскарження було 05.05.2021 (за вирахуванням вихідних та святкових днів).

47. Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу 09.08.2021 з пропуском строку на апеляційне оскарження більш ніж на три місяці.

48. Судом апеляційної інстанції відхилені доводи скаржника щодо невручення повного тексту оскаржуваного рішення, оскільки на підтвердження зазначених доводів апелянтом не надано жодного доказу, в тому числі звернення до суду за видачею йому копії судового рішення, не надано доказів отримання рішення суду по пошті. Крім того докази неотримання рішення суду по пошті (повернення поштового відправлення) матеріали справи також не містять.

49. Суд також зазначив, що доводи апелянта щодо ознайомлення з повним текстом рішення лише 04.08.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень не може свідчити про поважність причин пропуску строку на оскарження рішення, оскільки рішення в реєстрі було оприлюднене ще 14.04.2021 і неознайомлення з ним в строк залежало виключно від волевиявлення самого апелянта, тобто залежало від суб`єктивних обставин, а не об`єктивних підстав. Крім того, апелянт не був позбавлений можливості ознайомитись зі змістом рішення безпосередньо в суді, шляхом подання відповідної заяви про ознайомлення з матеріалами справи.

50. Оскільки скаржник звернувся з апеляційною скаргою з пропуском встановленого законом строку і підстави для поновлення цього строку, зазначені скаржником, не визнані апеляційним господарським судом поважними, апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою від 20.09.2021.

51. Тобто, застосувавши серед іншого положення частини третьої статті 260 ГПК України (визнавши неповажними наведені скаржником підстави для поновлення строку) суд апеляційної інстанції у цій справі забезпечив скаржникові можливість навести інші підстави для поновлення строку.

52. Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що він копію ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 не отримував не може слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали від 18.11.2021 з огляду на таке.

53. Відповідно до частин третьої, сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом, для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

54. Згідно з пунктами 3 - 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

55. За матеріалами справи № 908/3468/13 вбачається, що Центральним апеляційним господарським судом ухвали від 03.09.2021 та від 20.09.2021 були надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 , яка була зазначена ним самим у його як апеляційній, а згодом і в касаційній скаргах (а.с.157-158, 161-162, т.78Б).

56. Згідно з довідками Акціонерного товариства "Укрпошта" про причини повернення (Ф.20) поштових відправлень № 4900092185708 і № 4900092985640 відповідно вони повернуті "за закінченням терміну зберігання".

57. За таких обставин факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою апеляційний суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

58. Верховний Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).

59. Суд касаційної інстанції також зазначає, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом (стаття 2 Закону України "Про доступ до судових рішень").

60. Згідно із частинами першою, третьою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

61. Ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 908/3468/13 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 21.09.2021.

62. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи, зокрема, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.

63. У контексті можливості реалізації апелянтом своїх процесуальних прав суд звертається до рішень ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" та від 14.10.2007 у справі "Трух проти України" за якими сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

64. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

65. Відповідно, з метою своєчасного усунення недоліків апеляційної скарги, скаржник не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися зміст ухвали апеляційного господарського суду та зрештою проявити розумну обачність та уважність щодо руху поданої ним апеляційної скарги, скориставшись для цього відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень. Однак скаржник такими можливостями не скористався, недоліків апеляційної скарги у встановлений строк не усунув (подібні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 06.03.2020 у справі № 5019/592/12, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).

66. До того ж процесуальна поведінка та доводи скаржника є суперечливими оскільки із змісту ухвали від 20.09.2021 слідує, що апелянтом 13.09.2021 засобами поштового зв`язку на адресу Центрального апеляційного господарського суду направлено заяву від 10.09.2021 б/н про усунення недоліків апеляційної скарги визначених ухвалою від 03.09.2021 до якої долучено докази сплати судового збору.

67. Водночас як зазначалось вище, апелянтом не було отримано як ухвалу від 03.09.2021 так і від 20.09.2021, що не завадило останньому усунути недоліки визначені лише ухвалою від 03.09.2021, в той час як свідчать матеріали справи, скаржник не усунув недоліків апеляційної скарги визначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 20.09.2021.

68. Таким чином Верховний Суд зазначає, що керуючись приписами частини другої статті 2, частин першої, другої, четвертої статті 174 та частини другої статті 260 ГПК України, суд апеляційної інстанції вжив належних заходів щодо сприяння скаржнику у справі № 908/3468/13 у реалізації ним права на апеляційне оскарження, яке гарантоване йому положеннями статті 129 Конституції України та частини першої статті 17 ГПК України, та визначивши, які недоліки містить апеляційна скарга, залишив апеляційну скаргу без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на усунення недоліків апеляційної скарги.

69. Оскільки у встановлений ухвалою суду від 20.09.2021 строк на усунення недоліків скаржник допущені при поданні апеляційної скарги недоліки не усунув, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку, що апеляційна скарга вважається неподаною, а відтак обґрунтовано повернув її скаржникові.

70. Повернення апеляційної скарги через те, що скаржник не виконав вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та не усунув недоліків такої скарги, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення апеляційної скарги забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду із скаржником, який не виконав вимог чинної ухвали про усунення допущених недоліків скарги (близький за змістом висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 9901/258/20).

71. Звідси касаційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою, з огляду на що правові підстави для скасування ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 відсутні, що узгоджується із правовим висновком викладеним у зазначеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду.

Щодо суті касаційної скарги

72. Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження в суді касаційної інстанції та не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

73. За змістом частин першої, третьої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

74. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

75. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

76. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги ОСОБА_1 зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишенні без змін ухвали апеляційного господарського суду як такої, що постановлена з додержанням норм процесуального права.

Щодо судових витрат

77. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскаржуваного судового рішення витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у відповідності до приписів статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норми права

78. У разі звернення з апеляційною скаргою на судове рішення місцевого господарського суду з порушенням встановлених строків його оскарження суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим особа, яка звертається з цією скаргою, у клопотанні про поновлення строку має у порядку, передбаченому статтями 74-80, 86 ГПК України довести навести наявність та непереборність обставин, підтверджених відповідними доказами, які перешкоджали їй звернутися з апеляційною скаргою у межах встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження.

79. Положеннями статей 174, 260 ГПК України законодавець передбачив механізм залишення апеляційної скарги без руху для забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом апеляційної інстанції до розгляду.

80. Не усунення недоліків апеляційної скарги у строк визначений ухвалою апеляційного господарського суду тягне в якості негативного процесуального наслідку повернення такої апеляційної скарги без розгляду.

81. Факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою апеляційний суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

82. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у цьому випадку, суду.

83. З метою своєчасного усунення недоліків апеляційної скарги, скаржник не позбавлений об`єктивної можливості дізнатися зміст ухвали апеляційного господарського суду та зрештою проявити розумну обачність та уважність щодо руху поданої ним апеляційної скарги, скориставшись для цього відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень.

84. Повернення апеляційної скарги через те, що скаржник не виконав вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та не усунув недоліків такої скарги, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення апеляційної скарги забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду із скаржником, який не виконав вимог чинної ухвали про усунення допущених недоліків скарги.

Керуючись статтями 129, 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі № 908/3468/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

В. Г. Пєсков