Постанова

від 26.07.2022 по справі 138/1047/22

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/1047/22

Провадження №:3/138/583/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2022 року м. Могилів-Подільський

Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Савкова І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Південного регіонального управління 24 прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта ОСОБА_2про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АР Крим м.Сімферополь, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , ном.тел. НОМЕР_2 , -

за ч.1 ст.204-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 157747 від 27 травня 2022 року, 27.05.2022, о 23 год. 00 хв. в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Могилів-Подільський-Отач» на напрямку «в`їзд в Україну» було виявлено гр. ОСОБА_1 , який 07.01.2022 близько 02 год. 00 хв. незаконно перетнув Державний кордон України з території України в Республіку Молдова в пункті пропуску «Великоплоське» Одеської області, а саме без дозволу відповідних органів влади, чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991, тобто вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

В обгрунтування вини ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №157747 від 27.05.2022, в якому зазначено обставини правопорушення, додано: письмові пояснення ОСОБА_1 ; рапорти та письмові пояснення працівників Державної прикордонної служби України про обставини вказаного правопорушення; копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 .

Крім того до протоколу долучено лист за підписом першого заступника начальника Департаменту стратегічних розслідувань НП України № 4179/55/02-2022 від 30.05.2022.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Згідно письмового клопотання просить справу розглянути у його відсутність та звільнити від адміністративної відповідальності. Клопотання мотивовано наступним. Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. У межах вказаного провадження 10.05.2022 ОСОБА_1 було залучено до співробітництва з метою документування вищевказаного кримінального правопорушення. 27.05.2022 повертався на територію України з ціллю завершення дій по документуванню кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Складений на ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.204-1 КУпАП був наданий до слідчого органу та долучений до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів незаконного переправлення останнього за межі України. В підтвердження клопотання надав копію Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, копію постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України від 10.05.2022 про залучення особи до конфіденційного співробітництва та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій, копію протоколу складеного прикордонною службою Республіки Молдова.

Дослідивши матеріали справи, зміст клопотання з додатками, приходжу до наступних висновків.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з вимогами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За змістом статей 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до статті 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, наведеною у постанові від 21 грудня 2018 року в справі № 686/5225/17 (адміністративне провадження № К/9901/15521/18).

Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує».

Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

Отже, положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності у випадках, коли вчинені нею дії, які мають ознаки правопорушення і за які КУпАП передбачена відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.

Таким чином, суду необхідно встановити, чи були вчинені ОСОБА_1 дії, які кваліфіковано інспектором прикордонної служби як адміністративне правопорушення, у стані крайньої необхідності.

Зі змісту витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022000000000363 від 06.05.2022 встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за ознаками ч. 3 ст. 332 КК України (незаконне переправляння осіб через державний кордон України, вчинене з корисливих мотивів).

Згідно постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України від 10.05.2022 в межах кримінального провадження № 12022000000000363 від 06.05.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залучений до конфіденційного співробітництва та до проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій, з метою отримання відомостей та речей, які мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №157747 від 27.05.2022, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення 07.01.2022 близько 02 год. 00 хв..

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що єдиним доказом, який вказує на дату, час та місце скоєння адміністративного правопорушення, які вказані в протоколі є письмові пояснення ОСОБА_1 .. Разом з тим, останній згідно постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України від 10.05.2022, не мав права повідомляти дійсні обставини за яких здійснив перетин державного кордону України, оскільки був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 387 КК України за розголошення даних досудового розслідування.

Відповідно до копії листа за підписом першого заступника начальника Департаменту стратегічних розслідувань НП України № 4179/55/02-2022 від 30.05.2022, ОСОБА_1 в ході проведення НСРД у виді контролю за вчиненням злочину, 26.05.2022 був переправлений через державний кордон України в республіку Молдова та повертався на територію України через пункт пропуску «Могилів-Подільський - Отач», де відносно нього було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи, доходжу висновку, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному порядку та установленому порядку управління. При цьому, суд констатує, що небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами, а заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Відповідно до п. 4 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин: вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

Відтак, оскільки ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, яка являється обставиною, що виключає провадження по справі про адміністративне правопорушення, прихожу до висновку про необхідність закриття провадження по справі на підставі положень п. 4 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, - закрити у зв`язку з вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Суддя: І.М.Савкова