Рішення

від 21.07.2022 по справі 300/6438/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2022 р. справа № 300/6438/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чуприни О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Савченко Н.В.

позивача - не з`явився,

представника позивача - Савчука Р.Р.,

представника відповідача - Федик Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Савчук Роман Романович, до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови від 15.04.2021 за №ІФ256/528/АВ/П/ТД-ФС, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ФОП ОСОБА_1 , підприємець), в інтересах якої діє адвокат Савчук Роман Романович (надалі по тексту також - представник позивача), звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, Управління, Управління Держпраці в області, контролюючий орган) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ІФ256/528/АВ/П/ТД-ФС від 15.04.2021 (надалі по тексту також - оскаржувана постанова/рішення).

Позов мотивовано тим, що відповідач протиправно, з порушенням норм чинного законодавства виніс постанову про накладення штрафу №ІФ256/528/АВ/П/ТД-ФС від 15.04.2021, якою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, а саме допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, застосовано штраф у розмірі 60 000,00 гривень. За доводами позивача, між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 укладено цивільно-правовий договір №4/03 від 04.03.2021, за умовами якого ОСОБА_2 виконувала такі роботи за адресою АДРЕСА_1 , а саме: контроль за своєчасним обслуговуванням відвідувачів, дотримання чистоти у приміщенні, збереження майна й устаткування; вирішення конфліктів; інформування керівництва організації про наявні недоліки в обслуговуванні клієнтів, вживання заходів до їх ліквідації; інші поточні доручення. Примірник такого договору був наданий державним інспекторам Управління в ході інспекційного відвідування 04.03.2021, що відображено і в акті інспекційного відвідування від 16.03.202, однак при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не врахований. Отож згідно аргументів позивача ОСОБА_2 не перебувала з ним у трудових відносинах, а лише надавала ФОП ОСОБА_1 послуги/виконувала роботу в межах укладеного цивільно-правового договору. Факт укладення вказаного цивільно-правового договору та виконання його умов підтверджується також відповідною податковою звітністю ФОП ОСОБА_1 , в якій відображено нарахування і сплату податкових платежів та єдиного соціального внеску із сум, які були сплачені ОСОБА_2 згідно з умовами договору. Всупереч наведеному відповідач при винесенні оскаржуваної постанови проігнорував наявність такого договору. З огляду на вказане позивач не мав обов`язку повідомляти територіальний орган ДФС про прийняття на роботу ОСОБА_2 за трудовим договором.

Окрім вказаного, позивач звертає увагу на безпідставність інспекційного відвідування, так як відповідачем не зазначено яку саме інформацію керівником органу контролю про проведення інспекційних відвідувань було проаналізовано та зроблено висновок про наявність можливих порушень саме позивачем вимог трудового законодавства з питань не оформлення та порушення порядку оформлення трудових відносин. Водночас згідно пояснень ФОП ОСОБА_1 акт інспекційного відвідування від 16.03.2021 не містить відмітки про його отримання, при цьому наявні відомості про надіслання поштовим зв`язком такого акту рекомендованим листом з описом документів. Таким чином, на думку позивача, орган контролю порушив вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 "Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю" (надалі по тексту також - Порядок №823), оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про неможливість особистого вручення вказаного акту і припису позивачу 16.03.2021, а тому у відповідача відсутні підстави надсилати такий акт поштовим зв`язком. В той же час, примірник акту надісланий за адресою реєстрації ФОП ОСОБА_1 (с. Яворів, Косівський район) незважаючи на те, що підприємницьку діяльність останній здійснює в с. Поляниця. Таким чином відповідач, який не виконав обов`язку щодо особистого вручення припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю та акта інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 фактично позбавив позивача права на подання своїх зауважень до вказаних документів.

Отже, на переконання позивача, постанова про накладення штрафу є протиправною, оскільки її прийнято з неправильним з`ясуванням фактичних обставин та з порушенням процедури. З огляду на вказане ФОП ОСОБА_1 просить скасувати постанову контролюючого органу про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ІФ256/528/АВ/П/ТД-ФС від 15.04.2021, як таку, що прийнята відповідачем з грубим порушенням норм чинного законодавства.

При первинному розподілі матеріалів позовної заяви внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями 25.10.2021 суддею визначено ОСОБА_3 (а.с.33).

Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 01.11.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження (а.с.34-35).

В подальшому ухвалою суду від 13.12.2021 закрито підготовче провадження у справі №300/6438/21 і призначено підготовче судове засідання на 12.01.2022 о 10:10 год. (а.с.78).

Відповідно до підпункту 2.3.20. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду 11.01.2022 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №300/438/21.

Згідно з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 11.01.2022 за №6, у зв`язку з відрахуванням зі штату суду судді ОСОБА_3 на підставі статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України), справу №300/6438/21 передано на розгляд судді Чуприні О.В. (а.с.81).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 прийнято до провадження та призначено до розгляду адміністративну справу №300/6438/21 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 02.02.2022 о 10:15 год. (а.с.84).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву від 25.01.2022 за №17-07/15-10/478, який надійшов на адресу суду 28.01.2022 із відповідними письмовими доказами (а.с.91-104, 105-144). Контролюючий орган не погоджується із доводами позивача, наведеними у позовній заяві, та вказує на наступні обставини. Так, 04.03.2021 під час інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 встановлено на робочому місці працівника ОСОБА_2 . Згідно наданих нею пояснень вона працює у позивача із 04.03.2021 на посаді адміністратора, що зафіксовано засобами відеотехніки. Під час здійснення інспекційного відвідування позивачем надано цивільно-правовий договір від 04.03.2021 терміном дії до 18.03.2021, згідно якого ОСОБА_2 виконує роботу за посадою адміністратор (код класифікатора професій - 4222). Таким чином, орган контролю вважає, що ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах із позивачем без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Щодо підставності проведення інспекційного відвідування відповідач покликається на підпункт 3 пункту 5 Порядку №823, відповідно до якого однією з підстав для здійснення інспекційного відвідування є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту. Так, начальником Управління Держпраці в області проаналізовано інформацію щодо стану неформальної зайнятості в Івано-Франківській області, оголошену інспекторами за результатами проведених ними інспекційних відвідувань у січні і першій половині лютого 2021 року. Зазначена інформація неодноразово досліджувалася та аналізувалася на апаратних нарадах керівництва Управління Держпраці в області. Керівником відповідача встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють забезпечення функціонування туристичної галузі в області, доволі часто здійснюють допуск найманих працівників до роботи без укладення трудових договорів та повідомлення органів ДПС про прийняття їх на роботу, зважаючи на сезонність робіт. Внаслідок цього керівником прийнято рішення про необхідність здійснення інспекційних відвідувань у таких суб`єктів господарювання, в тому числі й у ФОП ОСОБА_1 на предмет можливого порушення законодавства про працю. Оскільки Порядком №823 законодавчо не обумовлена будь яка форма рішення керівника органу контролю за наслідками проведеного аналізу, то у наказі від 02.03.2021 та направленні зроблено посилання на підпункт 3 пункту 5 Порядку №823.

Водночас, на переконання відповідача, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки у зв`язку з чим за умови такого допуску підставою для скасування рішення може бути лише неправильність його прийняття по суті. Оскільки позивач правом щодо недопуску до проведення зазначеного інспекційного відвідування не скористався, то ФОП ОСОБА_1 фактично визнав підставність його здійснення.

В частині доводів позивача щодо протиправного надсилання акту перевірки поштовим зв`язком, то відповідач стверджує про виїзд 04.03.2021 і 10.03.2021 інспекторів Управління до ФОП ОСОБА_1 за фактичною адресою здійснення ним підприємницької діяльності. Тому відповідачем обрано альтернативний спосіб ознайомлення позивача із необхідними документами, складеними за наслідками проведеного у нього заходу контролю, а саме, надсилання акту і припису засобами поштового зв`язку протягом наступного робочого дня за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованим листом. Таке поштове відправлення на адресу Управління не поверталось, при цьому фактичне неотримання адресатом документів не залежить від відправника та не може свідчити про протиправність рішення.

Не погоджується також відповідач із доводами позивача про відсутність з його боку порушення законодавства про працю, оскільки між ним і ОСОБА_2 укладено договір цивільно-правового характеру. На думку відповідача у спірному випадку наявні ознаки, притаманні трудовим відносинам, а тому ФОП ОСОБА_1 повинен укласти трудовий договір на строк за погодженням сторін, а не договір цивільно-правового характеру, та повідомити органи ДПС про прийняття працівника на роботу. Такі дії позивачем вчинені не були, що свідчить про порушення останнім законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками. Просив відмовити в задоволенні позову.

В свою чергу, позивачем направлено поштовим зв`язком відповідь на відзив від 07.02.2022, який надійшов на адресу суду 10.02.2022 (а.с.155-159). За доводами позивача, відповідачем не долучено до матеріалів справи жодного документа, який би підтверджував вказані у відзиві відомості, зокрема відповідні письмові аналізи, звіти щодо стану неформальної зайнятості в Івано-Франківській області, доповідні записки інспекторів Держпраці з цих питань тощо. Окрім цього відповідач не вказав, яка саме інформація давала підстави керівнику Держпраці ініціювати інспекційне відвідування саме у ФОП ОСОБА_1 . Також позивач посилається на Порядок №823, яким встановлено лише дві виключні підстави, які дають право не допустити інспекторів Держпраці до проведення інспекційного відвідування, серед яких відсутня така підстава, як необґрунтованість наказу керівника Управління Держпраці та направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Вкотре позивач заперечив перебування із ОСОБА_2 у трудових відносинах, що також не підтверджено жодними доказами.

Окрім цього у відповіді на відзив, позивач заявив клопотання про виклик у судове засіданні і допит свідка ОСОБА_2 . Проте таке клопотання 22.07.2022 в ході розгляду справи по суті усно відкликано представником позивача, вказуючи на відсутність необхідності викликати і допитувати ОСОБА_2 як свідка.

Судом призначено на 02.02.2022, 24.02.2022, 18.03.2022 і проведено підготовчі судові засідання.

18.03.2022 ухвалою суду закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.179).

В підготовчих судових засіданнях і судовому розгляді справи по суті позивач підтримав заявлені позовні вимоги, а представник відповідача заперечив щодо задоволення таких вимог, виходячи із змісту власної правової позиції, визначеної у позовній заяві, відзиві на позов, відповіді на відзив та додаткових письмових пояснень, наявних у матеріалах справи.

Разом з тим, в судовому засіданні із розгляду справи по суті (22.07.2022) представник позивач на стадії доведення до відома власного вступного слова (пояснень), окрім доводів і аргументів, викладених в адміністративному позові і відповіді на відзив, зазначив про зовсім нові фактичні і правові підстави оскарження постанови. Зокрема, представник позивача вказав на протиправність перевірки в цілому так як постанова Уряду України, яким затверджений спірний Порядок №823, визнана протиправною і нечинною в судовому порядку, а при проведенні перевірки посадові особи Управління порушили вимоги Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 за №877-V в частині проведення перевірки з підстав, які не визначені коментованим Законом, недотримання строків перевірки суб`єкта малого підприємництва, не роз`яснення позивачу про його права і обов`язки як особи, яка притягується до відповідальності, неможливості притягнення до відповідальності за умови одночасного внесення припису про усунення виявлених порушень.

Суд наголошу на тому, що представник позивача в силу вимог статті 47 КАС України до закінчення підготовчого засідання не подав письмової заяви про збільшення підстав позову в межах того ж предмету оскарження, на які в останньому судовому засіданні вказав у своїх поясненнях.

Крім цього, у відповідності до положень частити 4 статті 211, статті 220 КАС України в судовому засіданні 22.07.2022 здійснено відтворення відеозапису диску для лазерних систем зчитування, оформленого відповідачем як додаток до акта спірного інспекційного відвідування.

Розглянувши матеріали адміністративної справі, вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов і відповіді на відзив відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Інспекторами праці ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , в період з 02.03.2021 по 16.03.2021, на підставі направлення Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 02.03.2021 за №15-10/1562 та наказу контролюючого орану від 02.03.2021 за №218-Д, проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань додержання вимог законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками, в тому числі з неповнолітніми за фактичною адресою здійснення підприємницької діяльності: готель " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.51-52).

Процес інспекційного відвідування службовими особами Управління зафіксовано технічними засобами відеозйомки на дисках для лазерних систем зчитування, що долучений до акта перевірки, та цифрова копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.50а, 115).

Згідно наданих усних пояснень в ході інспекційного відвідування 04.03.2021 о 12 год. 45 хв., які у вигляді відеозйомки зафіксовані на диску для лазерних систем зчитування, ОСОБА_2 , знаходячись за барною стійкою не виконує роботу адміністратора, а за проханням ОСОБА_7 - адміністратора готелю, заміняє останнього 2-3 години. Окрім вказаного ОСОБА_2 повідомила про те, що вона допомагає і наглядає за приміщенням з 11:00 год. по 14-15:00 год., тобто не працює у готелі "ІНФОРМАЦІЯ_1".

В подальшому в ході інспекційного відвідування ОСОБА_2 надала 10.03.2021 о 12:55 усні пояснення, які також зафіксовані на диску для лазерних систем зчитування, про те, що вона працює на посаді адміністратора готелю у ФОП ОСОБА_1 .

Як свідчать матеріали справи, інспектором Управління вимогу про надання документів від 04.03.2021 за №ІФ256/527/ПД (терміном виконання до 10.03.2021), вручено 04.03.2021 ФОП ОСОБА_8 , про що свідчить підпис останнього на вказаній вимозі (а.с.107-108). Дана обставина також зафіксована при відеозйомці, здійсненого 04.03.2021 під час спірної відвідування.

За змістом вимоги від 04.03.2021 за №ІФ256/527/ПД відповідачу надані документи для проведення заходу контролю, про що зроблено відповідну відмітку (зворотній бік а.с.107). Так об`єктом контролю згідно вимоги надано: засвідчені копії виписки з ЄДРПОУ, паспортні дані та ідентифікаційний код ФОП ОСОБА_1 ; список працівників станом на 04.03.2021; трудові договори накази про прийняття працівників на роботу, повідомлення в ДПС, підтверджуючі квитанції (№2), належним чином засвідчені їх копії; табелі обліку використання робочого часу з грудня 2020 року по лютий 2021 року, належним чином засвідчені їх копії; відомості нарахування заробітної плати з грудня 2020 року по лютий 2021 року, належним чином засвідчені їх копії; штатний розпис за період 2020-2021 роки, належним чином засвідчені їх копії; копії договорів про стажування, договір цивільно-правового характеру та акти виконаних робіт.

В матеріалах справи міститься штатний розпис ФОП ОСОБА_9 з 01.12.2020 і з 01.01.2021, згідно яких наявна одна штатна одиниця - бармен ОСОБА_10 ; наказ №30/11/20 від 30.11.2020 про прийняття ОСОБА_10 на посаду бармена з 01.12.2020; повідомлення про прийняття ОСОБА_10 на роботу, подане в органи ДПС; трудовий договір від 01.12.2020, укладений між ФОП ОСОБА_11 і ОСОБА_10 ; наказ №31/12/20 про збільшення ОСОБА_10 заробітної плати; табель обліку робочого часу ОСОБА_10 ; відомість нарахування заробітної плати ОСОБА_10 за грудень 2020-лютий 2021 року; цивільно-правовий договір від 04.03.2021, укладений між ФОП ОСОБА_11 і ОСОБА_2 ; список працівників станом на 04.03.2021, згідно якого у позивача працюють два працівники, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_2 (а.с.122-135).

Подія такого відвідування посадовими особами відповідача 16.03.2021 оформлена шляхом складання акту №ІФ256/528/АВ (надалі по тексту також - акт інспекційного відвідування, Акт).

Коментованим Актом (а.с.55-60), поряд з іншим, встановлено порушення частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (надалі по тексту також - КЗпПУ).

На підставі акта інспекційного відвідування контролюючим органом у відношенні до ФОП ОСОБА_1 внесено припис про усунення виявлених порушень від 16.03.2021 за №ІФ256/528/АВ/П (а.с.61-62), із визначеним терміном виконання до 08.04.2021, та складено попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю від 16.03.2021 за №ІФ256/528/АВ/П/ПВ (а.с.63).

Водночас листом від 16.03.2021 за №05-16/24 (а.с.64) контролюючим органом повідомлено позивача про необхідність з`явитись 26.03.2021 о 11:00 год. в приміщення Управління Держпраці в Івано-Франківській області (за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 67, каб. 25) для складання протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 41 КУпАП (надалі по тексту також - КУпАП).

Під час розгляду справи відповідач не надав докази складання відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, причини не вирішення того питання не пояснив.

Два примірники акту від 16.03.2021 за №ІФ256/528/АВ, припису від 16.03.2021 за ІФ256/528/АВ/П, попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю від 16.03.2021 за №ІФ256/528/АВ/П/ПВ та виклик для складання протоколу про адміністративне правопорушення направлені підприємцю для підпису рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення поштового відправлення на наступний робочий день після його складення 17.03.2021, що засвідчується поштовим відправленням 7601868282346, та описом такого поштового відправлення (119, 120).

Листом від 25.03.2021 за №05-07/15-10/2208 відповідачем повідомлено позивача про отримання 25.03.2021 уповноваженою особою Управління Держпраці в області акт, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю від 16.03.2021 за №ІФ256/528/АВ, який є підставою для накладення штрафу за порушення законодавства про працю за частиною 2 статті 256 КЗпП України (а.с.136).

Вказаний лист 26.03.2021 поштовим відправленням 7601868265603 через національного поштового оператора АТ "Укрпошта" скерований Управлінням на адресу позивача, про що свідчить фіскальний чек про оплату послуг №3000372176, та отримане позивачем 01.04.2021, що підтверджується даними розділу "трекінг" (відстеження) офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта" (зворотній бік а.с.136, а.с.137).

Слід констатувати, що поштові листи 7601868282346 і 7601868265603 як інша поштова кореспонденція із документами, які складені відповідачем, скеровувалася Управлінням на адресу позивача, яка відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - АДРЕСА_2 .

Як слідує із матеріалів справи та підтверджується доводами відповідача, позивачем не надано відповідь на припис, що свідчить про невиконання останнім коментованого припису у встановлений строк (а.с.117-118).

По наслідках розгляду справи про накладення штрафу, на підставі акта інспекційного відвідування від 16.03.2021 за №ІФ256/528/АВ за порушення позивачем законодавства про працю та зайнятість населення, а саме частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 КЗпП України, постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України №413, відповідач на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України 15.04.2021 прийнято оскаржувану постанову за №ІФ256/528/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 60 000,00 гривень (а.с.15-16).

Позивач, вважаючи протиправним винесення відповідачем постанови від 15.04.2021 №ІФ256/528/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу розмірі 60 000,00 гривень з підстав встановлення недостовірної обставини допуску ОСОБА_2 до роботи без належного оформлення трудових відносин, зважаючи на порушення контролюючим органом процедури прийняття рішення, звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

В першу чергу суд надає оцінку додатковому обґрунтуванню протиправності оскаржуваної постанови, висловленого представником позивача 22.07.2022 при наданні усних пояснень.

Так, згідно коментованих пояснень рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №640/17424/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за №823 "Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю". Таким чином, на переконання позивача, орган контролю безпідставно керувався положеннями Порядку №823 при призначенні і проведенні інспекційного відвідування та винесення оскаржуваної постанови, так як остання вже на час перевірки як нормативно-правовий акт Уряду України не відповідав положенням правового акта вищої юридичної сили - Закону України.

Зокрема, відповідач протиправно, за відсутності підстав, вичерпний перелік яких визначений статтею 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 за №877-V, провів інспекційне відвідування; відповідач порушив строки проведення інспекційного відвідування, який для суб`єкта малого підприємництва складає два дні; відповідач протиправно застосував фінансові санкції, незважаючи на виконання вимог припису; відповідач під час здійснення державного контролю не проінформував позивача про його права та обов`язки.

Такі аргументи позивача відсутні як у позовній заяві та і у відповіді на відзив.

З наведеного слідує, що позивач в останньому судовому засіданні з розгляду справи по суті, змінив підстави позову, зазначивши вище вказанні обґрунтування протиправності дій та рішення відповідача.

З даного приводу суд вважає за не обхідне звернути увагу позивача на частину 1 статті 47 КАС України, в силу приписів якої позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У розглядуваному випадку позивач до закінчення підготовчого засідання не звертався із відповідною заявою щодо зміни підстави позову, а тому в силу вимог процесуального закону, такі доводи позивача не підлягають дослідженню судом при вирішення спірних правовідносин.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

При вирішенні даного спору суд вважає за необхідне дослідити кожний аргументи позивача окремо у його співвідношенні до змісту заперечення відповідача, та виходячи із фактичних обставин справи, підтверджених належними доказами.

Стосовно доводів позивача про порушення контролюючим органом порядку призначення і проведення інспекційного відвідування, включаючи підставність його проведення і термін, а також належних контрольних повноважень посадових осіб, які його проводили, слід відзначити наступне.

Повноваження, правові відносини суб`єктів владних повноважень та суб`єктів господарювання у сфері дотримання законодавства про працю, питання нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, відповідальність за порушення законодавства про працю врегульовуються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 за №877-V (надалі по тексту також - Закон №877-V), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за №823 (надалі по тексту також - Порядок №823), Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 (надалі по тексту також - Порядок №509), а також положеннями статті 265 Кодексу законів про працю України.

Державний нагляд (контроль) в силу вимог статті 1 Закону №877-V - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (надалі по тексту також - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (надалі по тексту також - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року №1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі по тексту також - Закон), визначає Порядок №823.

Абзацом 2 пункту 1 Порядку №823 встановлено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку.

Так, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів (пункт 2 Порядку №823).

За правилами підпункту 3 пункту 5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Як свідчать наказ про проведення інспекційного відвідування від 02.03.2021 за №218-Д та направлення на перевірку від 02.03.2021 за №15-10/1562, інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення фактичної господарської діяльності (готель "ІНФОРМАЦІЯ_1") проводилося, зокрема, на підставі підпункту 3 пункту 5 вищевказаного Порядку №823, а також відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України (а.с.51, 52).

Вказані обставини свідчать про безпідставність доводів позивача про відсутність у наказі на проведення позапланового заходу підстав його проведення, оскільки наказ про проведення інспекційного відвідування від 02.07.2021 за №0923-П містить чітку підставу, а саме підпункт 3 пункту 5 Порядку №823 (а.с.74, 75 том І).

Крім того, згідно пояснень відповідача, наведених у відзиві на позов, начальником Управління Держпраці в області проаналізовано інформацію щодо стану неформальної зайнятості в Івано-Франківській області, оголошену інспекторами за результатами проведених ними інспекційних відвідувань у січні і першій половині лютого 2021 року.

Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні (22.07.2022), посадовою особою Дубнюк Іванною Іванівною усно доведено до відома керівника Управління інформацію про те, що суб`єкти господарювання, які здійснюють забезпечення функціонування туристичної галузі в області, доволі часто здійснюють допуск найманих працівників до роботи без укладення трудових договорів та повідомлення органів ДПС про прийняття їх на роботу, зважаючи на сезонність робіт.

Саме вказана обставина і слугувала підставою для прийняття відповідачем рішення про проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 .

Варто зауважити й те, що питання стосовно підстав для здійснення позапланових заходів не охоплюється положеннями статті 4 Закону №877-V, яка визначає загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) й, у її частині четвертій, наводить вичерпний перелік питань, які встановлюються виключно законами.

Суд звертає увагу на Рішення Конституційного Суду України 09.07.1998 за №12-рп/98 у справі №17/81-97 за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України (справа про тлумачення терміну "законодавство"), де зазначено, що терміном "законодавство" охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

У мотивувальній частині цього ж Рішення Конституційного Суду України зазначено, що термін "законодавство" досить широко використовується у правовій системі в основному у значенні як сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права. Цей термін без визначення його змісту використовує і Конституція України (статті 9, 19, 118, пункт 12 Перехідних положень). У законах залежно від важливості і специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших, передусім кодифікованих, в поняття "законодавство" включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Зважаючи на контекст, у якому в частині четвертій статті 4 Закону №877-V вжито термін "закон", цю правову норму, ураховуючи її конструкцію, необхідно розуміти так, що нею наводиться виключний і остаточний перелік питань, які у межах правовідносин щодо здійснення державного нагляду (контролю), встановлюються саме законами.

Вказане дає підстави для висновку, що усі, окрім передбачених у частині четвертій статті 4 Закону №877-V питання, які пов`язані з здійсненням державного нагляду (контролю), зокрема, за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (наприклад, переліку підстав для проведення Держпраці інспекційних відвідувань), можуть урегульовуватись, як законами, так й іншими актами законодавства, у тому числі й нормами міжнародної конвенції, яка ратифікована Україною у встановленому законом порядку.

З урахуванням наведеного, безпідставними є доводи позивача про те, що відповідач може здійснювати державний контроль виключно на підставі Закону №877-V, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин Порядку №823, яким керувався відповідач, призначаючи інспекційне відвідування.

До того ж суд звертає увагу на те, що норма підпункту 3 пункту 5 Порядку №823 не встановлює вичерпного переліку джерел інформації, натомість, передбачає, що інформація може надходити і з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством. Також, законодавець не пов`язує підставу проведення інспекційного відвідування з обов`язковістю наявної інформації у таких джерелах стосовно конкретної особи, оскільки такі висновки віднесено до компетенції керівника органу контролю за результатами здійсненого ним аналізу наявної інформації.

Таким чином, належною підставою для проведення інспекційного відвідування позивача, визначеною підпунктом 3 пункту 5 Порядку №823, є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування, а саме: наказ від 02.03.2021 за №218-Д, прийнятий за результатами аналізу усної інформації, наданої посадовою особою ОСОБА_12 про можливість допуску найманих працівників до роботи без укладення трудових договорів та повідомлення органів ДПС про прийняття їх на роботу.

Під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці в силу вимог пункту 6 Порядку №823 може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема, шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю.

Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування.

За змістом пункту 8 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів (пункт 9 Порядку №823).

Згідно із підпунктами 1, 3, 6 пункту 10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, які стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі 1947 року, ратифікованої Законом України №1985-IV від 08.09.2004 (надалі по тексту також - Конвенція №81), інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і у будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, а також наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм.

У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм, суд зазначає про відсутність обов`язку у відповідача повідомляти об`єкт відвідування заздалегідь до проведення такого відвідування. Зазначене правило є логічним, оскільки сенс інспекційного відвідування у багатьох випадках і полягає у раптовості та несподіваності перевірки, завдяки чому у випадку об`єктивної дійсності і можливо виявити певні порушення законодавства про працю, зокрема, і фактичний допуск особи до роботи без укладення трудового договору.

Підпункт 1 пункту 10 Порядку №823 надає безумовне право інспектору праці за наявності службового посвідчення та з підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку (рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації), проводити інспекційне відвідування без попереднього повідомлення об`єкта відвідування.

Слід відмітити, інспектори праці під час проведення інспекційного відвідування самостійні у реалізації своїх повноважень щодо здійснення такого відвідування.

Інспекційне відвідування, в разі його проведення з питань виявлення неоформлених трудових відносин, як уже відмічалось судом, мають несподіваний характер, що обумовлено специфікою вказаних порушень.

У розглядуваному випадку відсутній спір щодо наявності у осіб, які проводили перевірку належного позивачу закладу, службового посвідчення, в тому числі порядку повідомлення позивача чи його уповноваженого представника про проведення інспекційного відвідування.

Як уже відзначалось судом, процедура та порядок проведення інспекційних відвідувань як окремого виду здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю врегульовано Порядком №823, згідно пункту 9 якого передбачена тривалість інспекційного відвідування не більше 10 робочих днів (пункт 9 Порядку №823).

Відомості із акту інспекційного відвідування від 16.03.2021 за №ІФ256/528/АВ свідчать про проведення відповідачем позапланового заходу державного контролю щодо додержання позивачем вимог законодавства про працю в період з 02.03.2021 по 16.03.2021, тобто протягом 10 робочих днів.

Таким чином, суд дійшов висновку про дотримання Управління процедури як призначення так і проведення інспекційного відвідування, визначених Порядком №823.

Так, згідно пункту 11 Порядку №823 вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Варто наголосити, що згідно пункту 16 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (надалі по тексту також - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці (пункт 17 Порядку №823).

Пунктом 18 Порядку №823 визначено, що якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті (пункт 19 Порядку №823).

За змістом пунктів 20, 21 Порядку №823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

В силу вимог пункту 23 Порядку №823 у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.

У разі відмови об`єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.

Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.

Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об`єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Виходячи з наведеного вище, законодавчо встановлена альтернатива ознайомлення об`єкта відвідування із необхідними документами, складеними за наслідками проведення заходу контролю

Як уже зазначалось судом, два примірники акту від 16.03.2021 за №ІФ256/528/АВ, припису від 16.03.2021 за ІФ256/528/АВ/П, попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю від 16.03.2021 за №ІФ256/528/АВ/П/ПВ та виклик для складання протоколу про адміністративне правопорушення направлені підприємцю для підпису рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення поштового відправлення на наступний робочий день після його складення 17.03.2021, що засвідчується поштовим відправленням 7601868282346, та описом такого поштового відправлення (119, 120).

Тому відповідачем обрано альтернативний спосіб ознайомлення позивача із необхідними документами, складеними за наслідками проведеного у нього заходу контролю, а саме надсилання рекомендованим листом акту і припису засобами поштового зв`язку протягом наступного робочого дня за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Токарня, 4, с. Яворів, Косівський район, Івано-Франківська область, 78644).

Представник позивача в ході судового розгляду не довів обставину зміни ОСОБА_1 , станом на час спірних правовідносин, своєї адреси як суб`єкта підприємницької діяльності (ФОП), в тому числі за місцем фактичного розташування готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_1 .

Досліджуване поштове відправлення на адресу Управління не поверталось, при цьому фактичне неотримання адресатом документів не залежить від відправника та не може свідчити про протиправність рішення.

Такі обставини свідчать про дотримання контролюючим органом порядку складення акта інспекційного відвідування та припису про усунення порушень, а також їх направлення для підпису позивачу.

В матеріалах справи відсутній акт про відмову від підпису акта інспекційного відвідування та докази його направлення об`єкту відвідування.

При цьому, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23.01.2018 у справі №2а/2570/6273/2011, за яким процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки.

Окремо суд погоджується із доводами представника позивача, що посадові особи відповідача повинні були вживати заходів до безпосереднє ознайомлення позивача із складеним актом, а вже після того як останній відмовився його отримувати, вирішувати питання про скерування акта поштовим зв`язком. Разом з тим, відсутність обставини складання акту відмови від ознайомлення і одночасного скерування акта інспекційного відвідування за належною адресою суб`єкта господарської діяльності не може бути як єдина і самостійна підстава для визнання протиправною оскаржуваної постанови в цілому.

За змістом спірних правовідносин позивач таки отримав Акт та ознайомившись із ним і постановою від 15.04.2021, а також своєчасно подав адміністративний позов до суду.

Тобто, незважаючи на вказане позивач не втратив права на оскарження в судовому порядку спірної постанови. Суд прийняв до розгляду такий позов і розглянув його за правилами Кодексу адміністративного судочинства України як один із способів захисту від порушень зі сторони контролюючих органів, в тому Управління Держпраці в Івано-Франківській області.

Не особисте отримання акта відвідування безпосередньо від інспектора не змінює змість оскаржуваної постанови та, за встановлених у справі обставин, безпосередньо не впливає на рішення Управління про застосування адміністративно-господарських санкцій.

Разом з цим, основним доводом ФОП ОСОБА_1 щодо протиправності винесення відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 15.04.2021 за №ІФ256/528/АВ/П/ТД-ФС, являється встановлення відповідачем недостовірної обставини допуску ОСОБА_2 до роботи без належного оформлення трудових відносин.

За аргументами позивача ОСОБА_2 надавала послуги адміністратора на підставі цивільно-правового договору від 04.03.2021, укладеного між ФОП ОСОБА_11 і ОСОБА_2 , правовідносини в рамках якого регулюються Цивільним кодексом України, а не КЗпП України.

Як уже зазначалось вище по тексту судового рішення, за змістом підпунктів 3 і 6 пункту 10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, які стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення, а також фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Матеріали справи свідчать про проведення інспекційного відвідування у готелі "ІНФОРМАЦІЯ_1" за місцем фактичного здійснення діяльності: АДРЕСА_1 , яке посадовими особами Управління зафіксовано технічними засобами відеозйомки.

Відеозйомка інспекційного відвідування 04.03.2021 і 10.03.2021 зафіксовано на диску для лазерних систем зчитування, який долучено до акта інспекційного відвідування та міститься в матеріалах адміністративної справи (а.с.115).

При відтворенні в судовому засіданні відеозапису з`ясовано на вказаному дичку наявні чотири (4) окремі відеофайла, три з яких запис відвідування, яке мало місце 04.04.2021, а один - 10.03.2021.

Позивач в адміністративному позові не заперечує, що фіксація спірного інспекційного відвідування, яке мало місце 04.03.2021 і 10.03.2021, здійснювалася за допомогою відеотехніки та/або техніки, яка може забезпечувати відповідну відеозйомку. Також позивач не спростовує і не ставить під сумнів достовірність змісту зафіксованої інформації у відповідному відеофайлі (відеофайлах).

Досліджуючи обставини, що відображені в розділі "Опис виявлених порушень" акту перевірки від 16.03.2021, в тому числі як результат фіксування відповідачем 04.03.2021 і 10.03.2021 процесу самого відвідування, судом встановлено, що в готелі " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , мало місце виконання трудової функції ОСОБА_2 на посаді адміністратора (а.с.109-114).

Згідно усних пояснень, що зафіксовані відеозйомкою 04.03.2021 о 12:41 год., ОСОБА_2 не працює, а тільки заміняє ОСОБА_7 , який є адміністратором. При цьому, ОСОБА_2 у вказаний день відвідування не змогла чітко відповісти, яку саме посаду ОСОБА_13 займає у позивача- адміністратора чи бармена. ФОП ОСОБА_1 вказав на те, що ОСОБА_2 йому допомагає.

В ході інспекційного відвідування 10.03.2021 о 12:58 год. ОСОБА_2 повідомила про те, що вона працює у ФОП ОСОБА_1 з 04.03.2021 на посаді адміністратора, що також зафіксовано засобами відеотехніки.

Так, в матеріалах справи міститься представлений позивачем цивільно-правовий договір від 04.03.2021, укладений між ФОП ОСОБА_11 (замовник) і ОСОБА_2 (виконавець), згідно якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи (послуги) у строк з 04.03.2021 по 18.03.2021: послуги адміністратора; розширення клієнтської бази, інші поточні доручення (а.с.134).

Як свідчить долучений до матеріалів справи акт прийому-передачі наданих послуг від 18.03.2021, ОСОБА_2 виконала для ФОП ОСОБА_1 , а останній прийняв послуги з розширення клієнтської бази, вартість яких становила 2 000,00 гривень (а.с.162).

Перевіряючи вказані аргументи позивача із посиланням на коментовані документи, суд критично ставиться до них як на належні докази, що можуть спростувати висновки контролюючого органу.

По перше, право фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами відеотехніки і отримувати усні пояснення визначені пункту 10 Порядку №823.

Судом досліджено і оглянуто долучений як додаток до акту перевірки диск для лазерної системи зчитування (а.с.115).

Даний диск являє собою магнітний носій інформації, в якому збережено (записано) чотири цифрові (електронні) файли "2021_0304_124124_002" із розширенням (mоv) розміром 687 837 кб; "2021_0304_125125_003" із розширенням (mоv) розміром 688 125 кб.; "2021_0304_130125_004" із розширенням (mоv) розміром 687 837 кб; "2021_0310_125124_002+" із розширенням (mkv) розміром 558 089 кб.

Відтворення і дослідження судом даних файлів свідчить про відеозапис інформації за 04.03.2021 (файли "2021_0304_124124_002", "2021_0304_125125_003", "2021_0304_130125_004") і 10.03.2021 (файл "2021_0310_125124_002+").

На даних відеозаписах чітко зафіксовано обставини про:

- раптовий початок і перебіг перевірки об`єкта інспекційного відвідування;

- фізичну присутність на об`єкті відвідування інспекторів праці, які здійснюють відвідування;

- фізичну присутність на об`єкті відвідування особи, яка знаходилась за барною стійкою, ідентифікованої як ОСОБА_2 ;

- постійного розміщення/перебування ОСОБА_2 за барною стійкою одного із приміщень готельного комплексу (файли "2021_0304_124124_002", "2021_0304_125125_003", "2021_0304_130125_004");

- обслуговування/спілкування ОСОБА_2 із двома відвідувачами (особами жіночої і чоловічої статі), які потрапили в кадри відеозапису під час інспекційного відвідування (з 3 хв. 20 сек. запису файл "2021_0304_130125_004").

ФОП ОСОБА_11 в адміністративному позові не заперечує:

- подію проведення відповідачем 04.03.2021 і 10.03.2021 інспекційного відвідування на об`єкті - місці провадження позивачем господарської діяльності по АДРЕСА_1 ;

- подію безпосереднього перебування особи ОСОБА_2 (під час інспекційного відвідування) на об`єкті відвідування за барною стійкою.

По друге, як свідчить відеозапис на файлі після встановлення інспекторами праці особи (прізвище, ім`я, якої відображено у Акті), що безпосередньо знаходилась за барною стійкою ( ОСОБА_2 ), остання на запитання посадових осіб відповідача, надаючи усні пояснення, не вказала, що вона надає послуги адміністратора та послуги із розширення клієнтської бази на підставі цивільно-правової угоди від 04.03.2021, укладеної із ФОП ОСОБА_1

ОСОБА_2 , визнаючи що тимчасового 04.03.2021 заміняє ОСОБА_7 , взагалі не підтвердила свої правовідносини із позивачем на підставі будь-якого цивільно-правового договору.

По третє, усні пояснення ОСОБА_2 , надані 04.03.2021 зовсім не відповідають поданим позивачем документам, а саме, в частині укладення цивільно-правової угоди саме 04.03.2021, а така особа навпаки повідомила інформацію "я не працюю", "я заміняю бармена ОСОБА_7 на його прохання", "наглядаю за приміщенням", "допомагаю", що ставить під сумнів обставину укладення із ОСОБА_2 станом на 04.03.2021 і саме в момент інспекційного відвідування (приблизно 12:40 год.) цивільно-правового договору про надання послуг адміністратора.

Тобто, за умови об`єктивності доводів позивача, усвідомлюючи про домовленість із керівником закладу про укладення цивільного правочину, а не трудового договору, ОСОБА_2 не вказала про таку обставину, при цьому заперечила факт виконання будь-яких робіт.

Тільки в ході повторного інспекційного відвідування, що відбулося 10.03.2021, ОСОБА_2 надала усні пояснення, згідно яких вона виконує функції адміністратора на умовах цивільно-правового договору з 04.03.2021, укладеного з ФОП ОСОБА_1 , про що також зафіксовано в акті перевірки від 16.03.2021.

Вказане у своїй сукупності, на переконання суду, викликає обґрунтований сумнів щодо виконання 04.03.2021 ОСОБА_2 функцій адміністратора на підставі цивільно-правової угоди, про яку вказує позивач як на обґрунтовану підставу щодо протиправності оскаржуваної постанови.

Посилання позивача і обґрунтування правової позиції на цивільно-правову угоду про надання послуг адміністратора свідчить про явну невідповідність із поясненнями працівника ОСОБА_2 , наданих 04.03.2021.

По четверте, у адміністративному позові представник позивача зазначає відомості із угоди №4/03 від 04.03.2021, яка за номером, датою і сторонами співпадає із поданою копією, втім опис предмета такого договору зовсім не відповідає долученій копії, зокрема: "контроль за своєчасним обслуговуванням відвідувачів, дотримання чистоти у приміщенні, збереження майна й устаткування; вирішення конфліктів; інформування керівництва організації про наявні недоліки в обслуговуванні клієнтів, вживання заходів до їх ліквідації; інші поточні доручення".

Така невідповідність опису угоди, на переконання суду, є додатковою обставиною, що обґрунтовано ставить під сумнів взагалі наявності угоди як такої, що була укладена до моменту початку інспекційного відвідування 04.03.2021.

Саме вказане, в сукупності наявних у матеріалах справи доказів і встановлених обставин, дає для суду підстави вважати, що позивач, стверджуючи про укладення 04.03.2021, поданого до суду цивільно-правового договору, діяв з метою приховування факту порушення трудового законодавства.

Також суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09 лютого 2022 року у справі №480/343/20, зі змісту яких слідує наступне:

"28.Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

29. Характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року № 327; обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

30. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

31. Так, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

32. Основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

33. Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегульоване - чинним законодавством України.

34. Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.".

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною, зокрема у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі №804/6962/17, від 29 вересня 2021 року у справі №825/1943/18, від 13 жовтня 2020 року у справі №809/1185/16, від 13 жовтня 2020 року у справі №825/446/17, від 17 грудня 2020 року у справі №160/1179/19, від 02 лютого 2021 року у справі №0540/5987/18-а, від 04 березня 2021 року у справі №0840/3691/18, від 07 квітня 2021 року у справі №580/1823/19, від 13 квітня 2021 року у справі №620/4113/18, та від 22 липня 2021 року у справі №360/1955/19, від 28 липня 2021 року у справі №2040/8124/18 та від 23 вересня 2021 року №280/1379/19.

З цивільно-правового договору від 04.03.2021, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 убачається, що предметом укладеного договору є процес праці, а не її кінцевий результат. В укладеному договорі не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи/надавати послуги адміністратора, розширення клієнтської бази. У самому договорі (угоді) не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо, а процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату.

Наявний в матеріалах справи акт прийому виконаних робіт до цивільно-правового договору також не містять ні результату роботи, ні її обсягу, а у вказаному акті визначено період надання послуг та розмір оплати.

За таких обставин, суд вважає, що предметом вказаної вище угоди є власне праця працівника щодо здійснення та забезпечення трудової функції в діяльності готелю на посаді адміністратора (або бармену як свідчить постійне фізичне розташування ОСОБА_2 в одному приміщень готелю), тобто, сам процес праці, а не її кінцевий результат, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру мають бути виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт, які виконавець повинен передати замовнику. Вказане свідчить про систематичне виконання робіт ОСОБА_2 , що є метою трудового договору.

Відтак, на переконання суду, договір, укладений позивачем з ОСОБА_2 не був спрямований на кінцевий результат, який характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а був пов`язаний із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій.

Зазначене спростовує доводи позивача про безпідставне визначення цивільних відносин між позивачем та ОСОБА_2 як трудових.

Щодо інших доводів, які викладені у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву, то, з огляду на вищевказані мотиви, якими суд керується, вирішуючи цю справу, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені позивачем, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Окрім вказаного, суд вважає безпідставним посилання позивача на неможливість застосування у спірних правовідносинах Порядку №823, у зв`язку з визнанням такого протиправним та нечинним, та вказує таке.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2021 у справі №640/17424/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Лігал Сервіс Груп", фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою "Єдина служба правової допомоги" задоволено, а саме: визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 "Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю".

Суд звертає увагу на положення частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Враховуючи те, що постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за №823 "Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю" є нормативно-правовим актом, то така втратила чинність з моменту набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2021 у справі №640/17424/19 з 14.09.2021.

Отже, станом на час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 (з 02.03.2021 по 16.03.2021) Порядок №823 був чинним, що спростовує доводи позивача у цій частині.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами 2-7 статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (надалі по тексту також - штрафи), визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509.

Як вже відзначено вище по тексту судового рішення у відповідності до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (надалі по тексту також - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Відповідно до пункту 3 Порядку №509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

В силу вимог пункту 4 Порядку №509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому-сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Повертаючись до фактичних обставин у справі з`ясовано, що відповідач листом від 25.03.2021 за №05-07/15-10/2208 повідомив позивача про отримання 25.03.2021 уповноваженою особою Управління Держпраці в області акт, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю від 16.03.2021 за №ІФ256/528/АВ, який є підставою для накладення штрафу за порушення законодавства про працю за частиною 2 статті 256 КЗпП України (а.с.136).

Вказаний лист 26.03.2021 поштовим відправленням 7601868265603 через національного поштового оператора АТ "Укрпошта" направлений Управлінням на адресу позивача, про що свідчить фіскальний чек про оплату послуг №3000372176, та отримане позивачем 01.04.2021, підтвердженням чого є дані розділу "трекінг" (відстеження) офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта" (зворотній бік а.с.136, а.с.137).

На переконання суду зазначеними доказами засвідчено обставину повідомлення суб`єкта господарювання за його адресою реєстрації як суб`єкта господарської діяльності (ФОП) про дату одержання акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факт використання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 праці неоформлених працівників, а тому відповідачем не допущено порушення вимог пункту 3 Порядку №509.

Крім того, варто зазначити, що чинним Порядком №509 не передбачено участі суб`єкта господарювання або його представника під час розгляду постанови про накладення штрафу.

Відсутність доказу отримання позивачем чи його уповноваженим представником повідомлення про отримання акту інспекційного відвідування, не випливає на правильність висновків контролюючого органу за результатами такого відвідування та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Частиною 2 статті 265 КЗпП України визначено перелік порушень законодавства про працю, за які суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) несуть фінансову відповідальність у виді штрафу.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", який вступив в дію з 01.01.2021, встановлено, що мінімальна заробітна плата в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року складає 6 000,00 гривень

Як уже встановлено судом, відповідачем за результатами розгляду справи про накладення штрафу, на підставі акта інспекційного відвідування від 16.03.2021 за №ІФ256/528/АВ за порушення позивачем законодавства про працю та зайнятість населення (частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 КЗпП України, постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України №413), винесено оскаржувану постанову від 15.04.2021 за №ІФ256/528/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 60 000,00 гривень (а.с.15-16).

Так, згідно вимог частини 4 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що позивачем не спростовано висновків акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувану постанову, та з урахуванням доведеності відповідачем здійснення допуску до роботи без належного оформлення трудових відносин однієї особи, суд дійшов висновку про правомірність постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.04.2021 за №ІФ256/528/АВ/П/ТД-ФС.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).

Суд вжив всіх заходів на з`ясування обставин, які мають значення для даної справи, в тому числі витребував додаткові пояснення і докази з власної ініціативи.

Представлені відповідачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати, що оскаржувана постанова про накладення штрафу від 15.04.2021 за №ІФ256/528/АВ/П/ТД-ФС, є правомірною, прийнятою обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

В сукупності вказаного вище, суд робить висновок про не обґрунтованість адміністративного позову, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що позивач за подання до суду адміністративного позову майнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 908,00 гривень згідно квитанції від 21.10.2021 за №1018348341 (а.с.1).

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягають стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень судовий збір.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_2 ;

представник позивача - Савчук Роман Романович (ордер на надання правничої допомоги серії АТ 1015830 від 21.10.2021), АДРЕСА_3;

відповідач - Управління Держпраці в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39784625), вул. Василіанок, буд. 62-А, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Чуприна О.В.

Рішення складене в повному обсязі 27 липня 2022 року.