Рішення

від 22.07.2022 по справі 340/3100/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3100/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Кіровоградської обласної державної адміністрації до Знам`янської міської ради Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

Перший заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Кіровоградської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Знам`янської міської ради Кіровоградської області щодо незабезпечення проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Дуби-велетні" площею 6,6 га, що знаходиться в адміністративних межах Знам`янської міської ради Кіровоградської області;

- зобов`язати Знам`янську міську ради Кіровоградської області забезпечити проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Дуби-велетні" площею 6,6 га, що знаходиться в адміністративних межах Знам`янської міської ради Кіровоградської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, на території Знам`янської міської ради знаходиться територія зеленої зони ''Міський парк відпочинку'' у межах якого розташована ботанічна пам`ятка природи ''Дуби-велетні'' площею 6,6 га, яка передана в 2003 році у комунальну власність міста для оперативного управління міському Палацу культури, проте наразі межі території ботанічної пам`ятки не визначено, оскільки відсутня документація із землеустрою. При цьому, відсутня навіть Положення про об`єкт природно-заповідного фонду місцевого значення ботанічна пам`ятка природи ''Дуби-велетні''. Зазначене свідчить про невжиття Знам`янською міською радою належних заходів щодо забезпечення охорони території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення ''Дуби-велетні'' та є наслідком тривалого незабезпечення проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж зазначеної ботанічної пам`ятки природи.

Ухвалою судді від 05.07.2022 року відкрито провадження у даній справі, вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Вказану ухвалу, у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування на поштове відправлення, направлено на офіційну електронну адресу Знам`янської міської ради (а.с.68). Згідно інформації із офіційного сайту ''Укрпошта трекінг відстеження'' копію позовної заяви Знам`янською міською радою отримано 30.06.2022 року. Вказане свідчить про обізнаність Знам`янської міської ради про перебування в суді даної справи.

Знам`янська міська рада відзив на позов до суду не подала.

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що рішенням виконкому Кіровоградської обласної ради від 09 червня 1971 року №233 було оголошено пам`яткою природи місцевого значення дуби в парку залізничників м.Знам`янка площею 6,6 га.

Прокурор вказує, що у відповідності з картами первинного обліку територій та об`єктів природо-заповідного фонду України територія площею 6,6 га була підпорядкована Знам`янській дистанції захисних лісонасаджень Одеської залізниці.

За інформацією Знам`янської міської ради, рішенням сесії Знам`янської міської ради від 29.08.2003 №401 ''Про прийняття в комунальну власність парку культури та відпочинку'' територія зеленої зони ''Міський парк відпочинку'', в межах якого розташована ботанічна пам`ятка природи ''Дуби велетні'' площею 6,6 га була прийнята у комунальну власність міста та передана для оперативного управління міському Палацу культури.

Відповідно до статті 27 Закону України ''Про природно-заповідний фонд України'' пам`ятками природи оголошуються окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне, пізнавальне і культурне значення, з метою збереження їх у природному стані.

Оголошення пам`яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Згідно статті 28 Закону України ''Про природно-заповідний фонд України'' на території пам`яток природи забороняються суцільні, поступові, лісовідновні та прохідні рубки, видалення захаращеності, полювання та будь-яка інша діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених пам`ятками природи, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

За інформацією Знам`янської міської ради, наразі, межі території ботанічної пам`ятки природи ''Дубивелетні'' площею 6,6 га не визначено, документація із землеустрою відсутня.

Доказів, які б спростовували наведені факти, відповідачем суду не надано.

Вважаючи, бездіяльність Знам`янської міської ради щодо невиконання обов`язку у проведенні робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення ''Дуби-велетні'' площею 6,6 га протиправною, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин 3, 4статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України "Про прокуратуру" від 14.12.2014 №1697-VII (далі Закон №1697-VII).

Відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відтак, суд вважає, що ''інтереси держави'' охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація ''інтересів держави'', особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а.

Крім того, суд зазначає, що Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France), заява № 61517/00, пункт 27).

Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі ''Менчинська проти Російської Федерації'' (заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку думку: сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

'У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року № 1604 (2003) ''Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону'' щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 4 частини другої статті 129 Конституції України).

Так, згідно з ч.3 ст.23 Закону №1697-VII прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

В даному позові прокурор зазначив, що з інформації Кіровоградської обласної військової адміністрації від 22.06.2022 вбачається, що на виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 12.05.2021 №392-р ''Про інвентаризацію територій та об`єктів природно-заповідного фонду'' Департаментом екології та природних ресурсів облдержадміністрації проводиться звірка матеріалів, внесення змін в положення про території та об`єкти природно-заповідного фонду, розташовані на території області і оформлення на них охоронних зобов`язань. З метою недопущення порушення законодавства при використанні територій природно-заповідного фонду протягом 2021 року скеровувався лист до Знам`янської міської ради Кіровоградської області стосовно заходів з розширення мережі природно-заповідного фонду, винесення в натуру (на місцевості) територій природно-заповідного фонду

Разом з тим, із відповіді Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації від 22.06.2022 вбачається, що останній самостійно звертатися до суду із відповідним позовом не планує та не має заперечень щодо представництва інтересів держави Знам`янською окружною прокуратурою.

Охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій, ніж визначені в ч. 1 ст. 60 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань ст. 60 цього Закону.

Ботанічна пам`ятка природи місцевого значення "Дуби-велетні" розташована в межах м.Знам`янка та перебуває у віданні Знам`янської міської ради Кіровоградської області.

Недивлячись на те, що ботанічна пам`ятка природи місцевого значення "Дуби - велетні" площею 6,6 га була прийнята у комунальну власність міста ще в 2003 році та до теперішнього часу, тобто упродовж дев`ятнадцяти років, міською радою не здійснено жодних заходів щодо приведення об`єкту ПЗФ - ботанічну пам`ятку природи місцевого значення "Дуби - велетні" площею 6,6 га у відповідність до чинного законодавства.

Згідно із ст.12 Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження землями комунальної власності територіальних громад, до яких відноситься і ботанічна пам`ятка природи "Дуби - велетні", віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про природно-заповідний фонд" обласні державні адміністрації є уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань ст. 60 цього Закону.

Статтею 28 цього ж Закону визначено, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених пам`ятками природи, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

За викладених обставин ботанічна пам`ятка природи місцевого значення "Дуби - велетні" площею 6,6 га, розташована на землях комунальної власності Знам`янської міської ради та перебуває у віданні Знам`янської міської ради, а відтак саме вона має здійснювати охоронні заходи щодо вказаного об`єкта природно-заповідного фонду з метою його збереження.

Статтею 8 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено основні засоби збереження територій та об`єктів природно заповідного фонду серед яких встановлення заповідного режиму; додержання вимог щодо охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля; здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання; проведення інших заходів з метою збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

За приписами ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду, аналогічною є норма ст. 43 ЗК України.

Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 61 Закону України "Про охорону земель" ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об`єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і економічну цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, вилучаються з господарського використання повністю або частково і оголошуються територією чи об`єктом природно-заповідного фонду України.

Земельна ділянка як об`єкт цивільних прав передбачає її формування з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру ст. 79-1 ЗК України.

Одним зі способів формування земельних ділянок є відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються, зокрема, з метою збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу ст. 47 Закону України "Про землеустрій".

За цією ж нормою проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природнозаповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про землеустрій" замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Відповідно до абз. "в" ч. 2 ст. 25 Закону України "Про землеустрій" до документації із землеустрою належать проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історикокультурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Відповідно до ч. 6 ст. 47 Закону України "Про землеустрій" рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Підставою для здійснення землеустрою, відповідно до ст. 22 Закону України "Про землеустрій" є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження землями комунальної власності територіальних громад, до яких відноситься і ботанічна пам`ятка природи "Дуби - велетні", віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить також:

а) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

б) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом;

в) здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 47 Закону України "Про землеустрій" рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Державою делеговано відповідні повноваження у сфері охорони об`єктів та територій природно-заповідного фонду органам місцевого самоврядування.

Зокрема статтею 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, серед яких організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.

Статтею 19 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: організація і здійснення землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст віднесена, окрім іншого, організація землеустрою та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Підставою для здійснення землеустрою, відповідно до ст. 22 Закону України "Про землеустрій" є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, згідно зі ст. 50 цього Закону, розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.

Згідно ст. 55 Закону України "Про землеустрій" встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

Статтями 125 та 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За визначенням статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За викладених обставин, саме орган місцевого самоврядування, що законом закликаний сприяти охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, в даному випадку Знам`янська міська рада Кіровоградської області має попіклуватися про дотримання охоронного режиму розміщеного на її території об`єкту природно-заповідного фонду місцевого значення "Дуби-велетні" площею 6,6 га, шляхом здійснення робіт із землеустрою із відведення та винесення в натуру (на місцевості) меж земельної ділянки такого об`єкта, маючи для цього законні підстави та необхідні економічні важелі.

Зокрема для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища за правилами ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Крім того, згідно п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим 20 відсотків.

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи заходи для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ч.ч. 1, 3 ст. 140 Конституції України).

Таким чином, місцеве самоврядування є одним із проявів здійснення народом, у формі територіальної громади, влади, яка, в свою чергу, не належить до жодної із гілок державної влади, що характеризується самостійністю у вирішенні певного кола питань.

Водночас, предметом відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто ті, що пов`язані передусім із життєдіяльністю територіальних громад.

Виходячи з вказаних конституційних положень в їх системному зв`язку з положеннями статті 6 Конституції України, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 вказав на те, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Таким чином, для вирішення тих чи інших питань орган місцевого самоврядування повинен бути наділений відповідними повноваженнями Конституцією України та законами України.

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Конституція України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до п.п. 34, 37 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами "сезону тиші" з обмеженням господарської діяльності та добуванням об`єктів тваринного світу.

Таким чином, з огляду на зміст зазначених норм, на Знам`янську міську раду Кіровоградської області покладається обов`язок із вчинення дій щодо замовлення проекту землеустрою на пам`ятку природи місцевого значення організації і встановлення меж території, здійснення контролю за його виготовленням.

Водночас, через тривалу бездіяльність відповідача щодо виконання вимог чинного законодавства, межі об`єкта ботанічної пам`ятки природи місцевого значення ''Дуби-велетні'' в натурі (на місцевості) до теперішнього часу не визначені.

З огляду на ситуацію яка склалась існує небезпека використання території ботанічної пам`ятки природи (земельної ділянки) не за цільовим призначенням, знищення ботанічної пам`ятки природи, а тому наявні підстави для зобов`язання відповідача вжити заходів з винесення меж ботанічної пам`ятки природи та закріплення її меж в натурі (на місцевості).

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем у даній справі не понесені.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву керівника Знам`янської окружної прокуратури (27400, Кіровоградська область, м.Знам`янка, вул.Братів Лисенків, 5) до Суботцівської сільської ради (27444, Кіровоградська область, Знам`янський район, с.Суботці, вул.Центральна, 24, ЄДРПОУ 04365106) в інтересах держави в особі Департаменту екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Кіровоградської обласної державної адміністрації (вул. Віктора Чміленка, 84/37, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25000; код ЄДРПОУ 38802449) до Знам`янської міської ради Кіровоградської області (вул. Михайла Грушевського, 19, м. Знам`янка, Кіровоградська область, 27400; код ЄДРПОУ 32986436) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність Знам`янської міської ради Кіровоградської області щодо незабезпечення проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Дуби-велетні" площею 6,6 га, що знаходиться в адміністративних межах Знам`янської міської ради Кіровоградської області.

Зобов`язати Знам`янську міську ради Кіровоградської області забезпечити проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Дуби-велетні" площею 6,6 га, що знаходиться в адміністративних межах Знам`янської міської ради Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук