Рішення

від 27.07.2022 по справі 480/9876/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2022 р. Справа № 480/9876/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора Відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Горкуші Альони Володимирівни, Відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просив визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Горкуші Альони Володимирівни від 20.09.2021 № РВ-5901335882021 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області від 24.01.2020 йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля), яка розташована за межами населених пунктів на території Луциківської сільської ради (на даний час Миколаївська селищна рада) Білопільського району (на даний час Сумського району) Сумської області. На підставі цього рішення було виготовлено та погоджено проект землеустрою. Вказаний проект землеустрою було погоджено без зауважень. На звернення спеціалізованої організації, яка розробляла проект землеустрою (Північна регіональна філія ДП "УкрДАГП"), до Відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області з заявою про реєстрацію в Державному земельному кадастрі вказаної земельної ділянки отримав відмову. Рішення про відмову внести відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру мотивоване невідповідністю поданих документів Закону України "Про землеустрій". Згодом земельна ділянка на підставі Проекту землеустрою була зареєстрована в Державному земельному кадастрі. Разом з тим, спірне рішення є чинним, а тому для повного відновлення прав та інтересів позивача вважає за необхідне визнати його протиправним та скасувати.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що на час первинного звернення Північної регіональної філії ДП "УкрДАГП" як розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу з питання проведення державної реєстрації земельної ділянки за вказаним проектом чинним було положення Закону України "Про землеустрій", відповідно до якого поділ чи об`єднання земельних ділянок мав відбуватися виключно за технічною документацією щодо поділу чи об`єднання земельних ділянок. У зв`язку з цим державним кадастровим реєстратором було прийнято рішення про відмову в державній реєстрації земельної ділянки. Разом з тим, після внесення змін до законодавства на час повторного звернення Північної регіональної філії ДП "УкрДАГП" з питання проведення державної реєстрації земельної ділянки за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу державним кадастровим реєстратором прийняте рішення про проведення державної реєстрації земельної ділянки. Відповідно до відомостей, одержаних в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, гр. ОСОБА_1 зареєстрував свої речове право право приватної власності на земельну ділянку під кадастровим номером 5920685300:02:003:0311 за номером запису 46093110 від 05.01.2022. Таким чином, головна вимога позивача щодо проведення державної реєстрації земельної ділянки виконана. Просив у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області від 24.01.2020 гр. ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області.

На підставі цього рішення було виготовлено та погоджено проект землеустрою (а.с.15,16-12).

На звернення спеціалізованої організації, яка розробляла проект землеустрою Північної регіональної філії ДП "УкрДАГП", до Відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області з заявою про реєстрацію в Державному земельному кадастрі вказаної земельної ділянки рішенням № РВ-5901335882021 від 20.09.2021 державним кадастровим реєстратором Відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру через невідповідність поданих документів Закону України "Про землеустрій" (а.с.5).

15.11.2021 на підставі виготовленого та погодженого проекту в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 5920685300:02:003:0311 (а.с.49-53).

Враховуючи прийняте відповідачем рішення про проведення державної реєстрації земельної ділянки за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 , а також беручи до уваги, що рішення відповідача про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ним не скасоване, а відтак є чинним, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та скасувати оскаржуване рішення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України (далі ЗК України) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч. 7 ст. 118 ЗК України).

Таким чином, з огляду на положення наведених норм у спірних правовідносинах повинна розроблятися документація із землеустрою саме у вигляді проекту землеустрою.

Як встановлено судом, рішенням Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області від 24.01.2020 позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до пунктів "ґ", "й" ст. 25 Закону України "Про землеустрій" видами документації із землеустрою є:

- проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

- технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

На підставі ч. 1 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Так, проектом землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки передбачено поділ земельної ділянки площею 9,4462 га, кадастровий номер 5920685300:02:003:0169, яка має комунальну форму власності та перебуває в оренді у ФГ "Смакол", та зміну її цільового призначення з ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ведення особистого селянського господарства.

Отже, за таких обставин з огляду на положення ч.ч. 5, 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" технічна документація на поділ земельної ділянки не розробляється.

Крім того, Висновком експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 16.04.2020 № 3063/82-20, наданим за принципом екстериторіальності, вказаний проект землеустрою було погоджено без зауважень (а.с.21).

На підставі ст. 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом. Таким є Закон України "Про Державний земельний кадастр".

Відповідно до ст. 24 Закон України "Про Державний земельний кадастр" однією з підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

Враховуючи викладене, у спірних правовідносинах повинен бути розроблений саме проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а не технічна документація із землеустрою про поділ земельної ділянки.

Таким чином, суд визнає, що позивачем виконані всі необхідні умови для здійснення державної реєстрації земельної ділянки відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 50 Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Однак, всупереч наведеним обставинам і правовим нормам відповідачем було прийняте рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру позивачці, у зв`язку з чим таке рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. В подальшому відповідачем було прийнято рішення про проведення державної реєстрації земельної ділянки за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства, проте оскаржуване рішення ним не скасоване, зміни до нього не внесені, тому суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Горкуші Альони Володимирівни від 20.09.2021 № РВ-5901335882021 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 908,00 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.22).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до державного кадастрового реєстратора Відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Горкуші Альони Володимирівни (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, 20, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), Відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, 20, код ЄДРПОУ 39765885) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Горкуші Альони Володимирівни від 20.09.2021 № РВ-5901335882021 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь ОСОБА_1 908,00 грн в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах