Рішення

від 27.07.2022 по справі 480/13319/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2022 року Справа № 480/13319/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/13319/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій потиправними, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач 1), в якій просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 30.09.2021 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 16.08.1982 р. по 14.08.2001 р. та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у вересні 2021 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області за призначенням пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «По загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 30.09.2021 відповідач листом № 1800-0205-8/47753 «Про відмову в призначенні пенсії» повідомив позивача про те, що їй рішенням від 29.09.2021 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «По загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного стажу 28 років (страховий стаж складає 23 роки 8 місяців 10 днів), одночасно повідомивши про те, що до страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно з записами трудової книжки з 16.08.1982 по 14.08.2001 через відсутність відомостей про перейменування установи.

Позивач вважає таку відмову протиправною та зазначає, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, відсутність запису про перейменування установи в трудовій книжці не може бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивачки. Неврахування страхового стажу позивачки з посилання на невірне заповнення трудової книжки є незаконним, оскільки працівник не може відповідати за правильність і повноту оформлення таких документів на підприємстві.

Ухвалою суду від 15.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнав, зазначивши, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці записи приведено з порушенням норм вищезазначеної Інструкції, відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про період роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки з наказів, особові рахунки, відомості на видачу заробітної плати та інші документи, що містять відомості про періоди роботи.

Згідно наданих документів та даних, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж ОСОБА_1 складає 23 роки 8 місяців 10 днів, що не відповідає нормам ст. 26 Закону України «По загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До загального стажу не зараховано період роботи з 16.08.1982 по 14.08.2001 роки через відсутність відомостей про перейменування установи.

Ухвалою суду від 20.06.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач 2) залучене до участі у справі у якості співвідповідача.

У встановлений судом строк відповідач 2 відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від 22.09.2021, в якій просила призначити їй пенсію за віком за нормами частини 1 статті 26 Закону України «По загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 40).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 29.09.2021 № 182950005570, прийнятим за принципом екстериторіальності, відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно статті 26 Закону України «По загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 52-53).

В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що згідно наданих документів та даних, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж ОСОБА_1 складає 23 роки 8 місяців 10 днів, що не відповідає нормам ст. 26 Закону України «По загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До загального стажу не зараховано період роботи з 16.08.1982 по 14.08.2001 роки через відсутність відомостей про перейменування установи.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 30.09.2021 № 1800-0205-8/47753 повідомлено позивача про те, що рішенням від 29.09.2021 їй відмовлено у призначенні пенсії згідно статті 26 Закону України «По загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 10).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) та Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).

Положеннями ст. 44 Закону № 1058-ІV визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша); заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга); органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно із ч. 5 ст. 45 Закону №1058-ІV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із ст. 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Таким чином, збирання уточнюючих довідок повинно здійснюватись лише у випадках неправильного, неповного або нечіткого заповнення трудової книжки, що робить незрозумілим зроблений запис.

Як вбачається із рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 29.09.2021 № 182950005570, до загального страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди її роботи з 16.08.1982 по 14.08.2001 через відсутність відомостей про перейменування установи.

Водночас, судом встановлено, що згідно записів №№ 1, 2 у трудовій книжці ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 (а.с. 7-9) вбачається, що остання працювала:

- 16.08.1983 прийнята в Золотівську середню школу № 4 на посаду вчителя математики;

- 14.08.2001 звільнена з посади вчителя математики за власним бажанням (підпис директора установи скріплено печаткою загальноосвітнньоїсередньої школи І-ІІІ ступенів №4 відділу освіти Первомайської міської ради Луганської області, код 25685803).

Відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань коду 25685803 відповідає запис про Золотівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №4 Попаснянської районної ради Луганської області, адреса: Луганська область, Попаснянський район, м. Золоте, вул. Войкова, 3.

Судом встановлено, що представником позивача та позивачем було надіслано відповідні запити та листи на адресу Міністерства освіти та науки України (щодо надання інформації про перейменування Золотівської середньої школи №4 Луганської області), на адресу Золотівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Попаснянської районної ради Луганської області (щодо надання інформації про перейменування Золотівської середньої школи №4 Луганської області та довідки про розмір заробітної плати за час перебування на посаді з 1982 по 2001 роки), на адресу департаменту освіти Луганської ОДА (щодо надання інформації про реорганізацію (перейменування) Золотівської середньої школи №4 Луганської області).

Станом на дату подання позовної заяви отримано відповіді:

- від Міністерства освіти та науки України (№4.5/3060-21 від 11.10.2021) про те, що запит щодо надання інформації про перейменування Золотівської середньої школи №4 Луганської області Золотівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №4 Первомайської міської ради Луганської області направлено за належністю до Золотівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Первомайської міської ради Луганської області (а.с 12);

- від департаменту освіти Луганської ОДА (№05/03-30/03627 від 26.10.2021) про те, що питання зазначене в заяві позивача від 05.10.2021 стосується відносин в системі освіти пов`язаних із відсутністю запису в трудовій книжці про реорганізацію закладу освіти в 1999 році та що департамент не має можливості вирішити дане питання, а враховуючи, що вказаний заклад освіти знаходиться на території тимчасово окупованій представниками незаконних збройних формувань, дане питання можливо вирішити тільки в судовому порядку (а.с. 11);

Лист на адресу Золотівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Попаснянської районної ради Луганської області (м. Золоте вул. Войкова, 3) було повернуто оператором поштового зв`язку з відмітною «неподконтрольная зона» (а.с. 14).

На час первісного заповнення трудової книжки діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162 (в редакції постанови Держкомпраці СССР від 02.08.1985 № 252 зі змінами, внесеними постановою Державним комітетом СССР з праці та соціальних питань від 19.10.1990 № 412.

Відповідно до п.1.2 вказаної Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається.

Згідно із пунктом 1.4 Інструкції (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки) питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» та даною Інструкцією.

Також у період внесення записів про роботу позивача, не зарахованих відповідачем, порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (надалі - Інструкція № 58).

На час реорганізації (перейменування) закладу освіти в 1999 році діяла редакція вищевказаної Інструкції від 24.04.1996. Згідно із пунктом 2.4 Інструкції № 58 (в згаданій редакції) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (в редакції від 27.06.2001, що діяла на час запису про звільнення з посади позивача)

Обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає вину особи, яка звернулася з призначенням пенсі, у недоліках таких записів.

Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження її трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018, справа № 275/615/17, провадження №К/9901/768/17.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993"Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Отже, відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, відсутність запису про перейменування установи в трудовій книжці не може бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивачки.

Суд зауважує, що неврахування страхового стажу позивача з посилання на невірне заповнення трудової книжки, є незаконним оскільки працівник не може відповідати за правильність і повноту оформлення таких документів на підприємстві. У свою чергу неналежний порядок ведення і заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

Наведене в повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21 лютого 2018 року.

Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідачем 2 у рішенні від 29.09.2021 не ставиться під сумнів вірність записів в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 про прийняття/звільнення ОСОБА_1 у спірних періодах роботи, а лише зазначено про відсутність запису про перейменування установи в трудовій книжці.

Також, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Пунктом 4.2 вказаного Порядку передбачено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з ч. З ст. 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається значний обсяг прав та обов`язків в органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

При цьому, відповідачами не вчинялись будь-які дії щодо здійснення зустрічної перевірки первинних документів для підтвердження спірного періоду, тобто не здійснено усіх необхідних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна додатково підтвердити стаж позивача.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19.10.2004 року, пункт 50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13.01.2011 року, пункт 54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30.10.2014 року тощо).

Це означає, що мають оцінюватися фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 29.09.2021 № 182950005570 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно статті 26 Закону України «По загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним і підлягає скасуванню, а період роботи позивача з 16.08.1982 по 14.08.2001 має бути зарахований до її страхового стажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «По загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Судом встановлено, що станом на момент звернення за призначенням пенсії ОСОБА_1 досягла віку 60 років, її страховий стаж становить більше 28 років, а отже позивач має право на призначення пенсії за віком.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

При цьому суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

З урахуванням викладеного, з метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 29.09.2021 № 182950005570 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 16.08.1982 по 14.08.2001 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 30.09.2021.

Суд зауважує, що у даному випадку права позивача були порушені саме рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 29.09.2021 № 182950005570, яке є індивідуальним актом, прийнятим стосовно ОСОБА_1 .

Натомість, лист Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 30.09.2021 не створює жодних юридичних наслідків для позивача, а носить лише інформаційний характер.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Отже, сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів по 454,00 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій потиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 29.09.2021 № 182950005570 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 16.08.1982 по 14.08.2001 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, ідентифікаційний код 21782461) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, Сумська область, 40009, ідентифікаційний код 21108013) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко