Постанова

від 27.07.2022 по справі 200/6306/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2022 р. справа №200/6306/21

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів: Міронової Г. М., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Лук`янової Оксани Григорівни, як представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Чкалова про ухвалення додаткового рішення по справі № 200/6306/21 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Чкалова до Головного управління ДПС у Донецькій області , Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області як відокремлений підрозділ ДПС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Чкалова (далі позивач, ТОВ Агрофірма імені Чкалова) звернулось до Головного управління ДПС у Донецькій області , Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області як відокремлений підрозділ ДПС, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про відмову в реєстрації розрахунків коригування; визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги до рішення про відмову у реєстрації розрахунків коригування; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування до податкових накладних.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.

Головне управління ДПС у Донецькій області як відокремлений підрозділ ДПС, не погодившись з таким рішенням, звернулось до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову повністю.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року залишено без задоволення апеляційну скаргу Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області як відокремлений підрозділ ДПС та залишено без змін рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 р. у справі № 200/6306/21.

Адвокат Лук`янова Оксана Григорівна, як представник Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Чкалова звернувся до апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. Заявник просив стягнути на його користь суму понесених судових витрат на правничу допомогу при розгляді справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 7000,00 грн.

Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дане судове рішення прийнято колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи заяви, встановив наступне.

Відповідно до п.3 ч. 1, ч. 2 та 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Частина 4 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

За частиною 6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається зі змісту заяви позивача, подана заява про винесення додаткового рішення стосується розподілу судових витрат, які позивач поніс в суді апеляційної інстанції, а саме позивач просив стягнути з відповідача суму витрат на правничу допомогу у сумі 7000 грн.

Стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положення частин 1 та 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України , кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно достатті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підтвердження складу та розміру витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

При цьому, суд звертає увагу, що відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу (постанови Верховного Суду від 29.03.2018 р. у справі №907/357/16, від 18.12.2018 р. у справі №910/4881/18).

У підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу матеріали справи містять: ордер, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги від 22.10.2021, додаткову угоду № 1 від 28.01.2022, платіжне доручення № 841 від 28.01.2022 на суму 7000 грн., виписку по особовим рахункам з 01.01.2022 по 31.01.2022 щодо надходження коштів в сумі 7000 грн., акт виконаних робіт від 17.02.2022.

Згідно до акту виконаних робіт від 17.02.2022, адвокат надав професійну правову допомогу відповідно, а саме: вивчення та правовий аналіз апеляційної скарги 2 години 1300 грн, складання відзиву на апеляційну скаргу 5 годин 3700 грн, участь у судових засіданнях 2000 грн.

Отже, сума підтверджених витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, згідно вищевказаним доказам, складає - 7000 грн.

Як вже зазначалось, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто відповідача. Відповідачем не було надано суду апеляційної інстанції клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також не вчинено дій по доведенню не співмірності витрат, заявлених позивачем до відшкодування. У той же час позивачем надано усі документи в підтвердження понесених витрат.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню із стягненням з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 7000 грн.

Керуючись ст. 139, 243, 252, 308, 311, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Лук`янової Оксани Григорівни, як представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Чкалова задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Чкалова (код ЄДРПОУ 39258198) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області, як відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44070187) судові витрати пов`язані з правничою допомогою в розмірі 7000 (сім тисяч) грн.

Судове рішення набирає законної сили з моменту його підписання та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 27 липня 2022 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді І.В. Геращенко

Г.М. Міронова