Постанова

від 20.07.2022 по справі 280/1020/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 липня 2022 року м. Дніпросправа № 280/1020/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року (головуючий суддя: Батрак І.В.) по адміністративній справі № 280/1020/22

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайн-Арт» про стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Позивач Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі ГУ Держпродспоживслужби в Київській області ) звернувся до суду із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайн-Арт» про стягнення штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу в розмірі 6783,00 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у відкритті провадження у справі відмовлено з підстав п.1 ч.1 ст.170 КАС України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати ухвалу суду через порушення судом норм процесуального права, матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтуванні апеляційної скарги, зазначив, що відмовляючи у відкритті провадження суд врахував позицію Верховного Суду у постанові від 23.09.2021 року у справі № 816/259/18, яка сформована щодо розгляду спорів у подібних правовідносинах. Проте, питання щодо предметної юрисдикції спорів з примусового стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу розглядалося Великою Палатою Верховного Суду 05.06.2019 року у справі № 812/1234/18 за позовом Головного управління до фізичної особи - підприємця про стягнення штрафу за порушення Закону України «Про рекламу», при цьому зазначила, що такий спір не пов`язаний з вирішенням питання щодо цивільного права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими виходячи з наступного.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 , ч.4 ст.46 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України; громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Згідно п. 5 ч. 1ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Виникнення спірних правовідносин обумовлено несплатою суб`єктом господарювання штрафу, застосованого рішенням ГУ Держпродспоживслужби в Київській області внаслідок порушення законодавства про рекламу.

Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996 року № 270/96-ВР(далі Закон № 270 ) визначає засади рекламної діяльності в Україні, ч. 1 ст.2 якого регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.

Звертаючись до суду, позивач послався на приписи ст. 26, 27 Закону № 270, які встановлюють, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами, та Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою КМ України від 26.05.2004 № 693(далі Порядок № 693) .

Відповідно до п. 8, 20 Порядку № 693 накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники,

Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства .

При розгляді справи колегія суддів враховує висновки Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 812/1234/18 щодо предметної юрисдикції у спірних правовідносинах , які є обов`язковими до застосування судами відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, та беручи до уваги обставини справи, вважає, що у спірних відносинах позивач ГУ Держпродспоживслужби в Київській області діє як суб`єкт владних повноважень, наділений Законом № 270 та Порядком № 693 функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та відповідно правом на звернення до суду з позовом про примусове стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

В силу викладеного цей спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.

Правова позиція Верховного Суду по справі № 816/259/18 від 23.09.2021 року та Великої Палати Верховного Суду по справі №755/10947/17 від 30.01.2019 року не підлягають застосуванню по цій справі, оскільки стосується аналізу примусового виконання рішень, прийнятих в порядку реалізації повноважень за Законом України «Про захист прав споживачів», положення якого не застосовуються під час здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу, та не поширює свою дію на відносини у сфері реклами.

Оскільки судом першої інстанції порушенні норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, це є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області - задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року по адміністративній справі № 280/1020/22 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддяТ.С. Прокопчук

суддяН.П. Баранник

суддяА.В. Шлай