Постанова

від 27.07.2022 по справі 160/17389/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2022 року м. Дніпросправа № 160/17389/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року (суддя Лозицька І.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Постач Сервіс» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Постач Сервіс» звернулось з позовом до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року позов задоволено.

Суд вирішив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпровської митниці від 09.09.2021 року N 00000014/7.5-19, яким ТОВ «Постач Сервіс» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «мито на товари, що ввозяться суб`єктом підприємницької діяльності» на загальну суму 18 222,65 грн. (за податковим зобов`язаннями - 14 578,12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3644,53 грн.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.09.2021 року N 00000013/7.5-19, яким ТОВ «Постач Сервіс» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 91 113,00 грн. (за податковим зобов`язаннями - 72 890,56 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 18 222,64 грн.).

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано положення Регіональної конвенції про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження товарів, частини 2 статті 48, пункту 2 частини 3 статті 75, частини 1 статті 295 Митного кодексу України, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Як було встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Постач Сервіс» за митними деклараціями від 19.01.2018 №UA209140/2018/103231, від 19.02.2018 № UA209140/2018/110646, від 16.04.2018 № UA209140/2018/123779, від 24.07.2018 № UA209140/2018/149014, від 30.07.2018 № UA209140/2018/150419, від 02.08.2018 № UA209140/2018/151690, від 16.10.2018 № UA209140/2018/173035, від 26.11.2018 № UA209140/2018/185565, від 10.12.2018 № UA209140/2018/189617, від 26.03.2019 № UA209140/2019/125400, від 22.04.2019 № UA209140/2019/134603, від 18.11.2019 № UA209140/2019/203641, від 13.01.2020 № UA209140/2020/001610 та від 23.03.2020 № UA209140/2020/025745 здійснило митне оформлення товару згідно контракту від 23.03.2017 N PTU-03/2017 на поставку товару, укладеного з Польською компанією EUROSNAB Spolka z ograniczona odpowiedzialnc (продавець).

За умовами контракту від 23.03.2017 N PTU-03/2017 EUROSNAB Spolka z ograniczon aodpowiedzialnc (продавець) зобов`язується поставити товар, а ТОВ «Постач Сервіс» (покупець) прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті.

Орієнтована сума контракту становить: 500 000 (п`ятсот тисяч) ЄВРО. Загальна остаточна сума контракту становить сума всіх специфікацій, які будуть підписані сторонами протягом терміну дії цього контракту. Вартість одиниці товару вказана в специфікації до цього контракту.

Відправником/експортером товару є «EUROSNABSp.z.o.o.» (Польща), 43-300, Bselsko - Biata. ul. Michalowicza, 24/11, Poland. Одержувачем і особою відповідальною за фінансове врегулювання: є підприємство імпортер - ТОВ «Постач Сервіс» (код ЄДРПОУ 33575365, адреса імпортера: 49052, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Універсальна, 11, кв. 61, України).

Митне оформлення товару було здійснено за основним методом із застосуванням преференції по сплаті ввізного мита « 410» в рамках угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.07.2014 ратифікованої Законом України від 16.09.2014 N 1678-VII.

Дніпровською митницею Держмитслужби було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «Постач Сервіс» вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за окремими митними деклараціями за період з 19.01.2018 по 23.03.2020, за результатами якої складено акт від 20.08.2021 № 0006/21/7.5-19/33575365.

Під час перевірки встановлено, що застосування преференції « 410» по визначених сумах ввізного мита, у графі 47 митних декларацій ТОВ «Постач Сервіс» було застосовано спосіб платежу за кодом (06) «Сума податку, нарахована умовно, у зв`язку із звільненням від оподаткування, передбаченим Митним кодексом України від 13.03.2012 року N 4495-VI (із змінами та доповненнями), Податкового кодексу України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість надано Верховною Радою України при поміщенні товарів у митний режим імпорту (впуск і вільний обіг), експорту».

Таким чином, при здійсненні митного оформлення товарів (інформація графи 47) податки були нараховані умовно та не були сплачені.

З метою забезпечення належного контролю за правомірністю визнання країни походження товарів, які оподатковуються преференційними ставками мита Львівською митницею ДФС були направлені звернення до Державної фіскальної служби України лист від 14.02.2019 № 679/8/13-70-19/41 та Галицькою митницею Держмитслужбою від 17.11.2020 № 7.4-1-15/4/29261 для подальшого направлення митним органам Республіки Польщі з метою здійснення перевірки сертифікатів з перевезення EUR.1.

Державною митною службою України листом від 26.10.2020 15/15-03-01/7.4/189 було надіслано відповідь митного органу Республіки Польщі лист від 06.10.2020 № 2401-ІОА1.4331.2.2020МК з результатами перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1, а саме: № PL/MF/AN 0100902, №PL/MF/AN 0101754, №PL/MF/AN 0108386, №PL/MF/AN 0101451, №PL/MF/AN 0138396, №PL/MF/AN 0138397, №PL/MF/AN 0152829, № PL/MF/AN 0152496, №PL/MF/AN 0152498, №PL/MF/AR 0417741, №PL/MF/AN 0153687, № PL/MF/AR 0452521, № PL/MF/AR 0454041, № PL/MF/AR 0452619.

Листами Галицької митниці Держмитслужби від 07.12.2020 № 7.4-1/15/7.5/31035 та від 16.07.2021 № 7.4/15/7/1877 на адресу Дніпровської митниці скеровано лист Державної митної служби України від 26.10.2020 № 15/15-03-01/7.4/189 та від 13.07.2021 № 15/15-03/7/2642 з повідомленням уповноваженого органу Республіки Польща від 06.10.2020 № 2401-ІОА.4331.2.2020.МК та від 25.05.2021 № 2401-ІОА.4331.74.2021.JP щодо перевірки автентичності вищенаведених сертифікатів з перевезення товарів EUR.1, наданих ТОВ «Постач Сервіс» під час митного оформлення товарів з використанням преференції.

Митний орган Республіки Польща повідомила Державну митну службу України, що експортер товарів не надав жодних доказів чи документів, які дозволяють застосовування преференції та не має право на пільговий режим оподаткування товарів на підставі перелічених вище сертифікатів.

Митний орган з урахуванням інформації, отриманої від митних органів Республіки Польща за результатами перевірки сертифікатів, митний орган прийшов до висновку щодо неправомірності застосування преференції зі сплати ввізного мита під час митного оформлення товарів за митними деклараціями від 19.01.2018 № UA209140/2018/103231, від 19.02.2018 № UA209140/2018/110646, від 16.04.2018 № UA209140/2018/123779, від 24.07.2018 № UA209140/2018/149014, від 30.07.2018 № UA209140/2018/150419, від 02.08.2018 № UA209140/2018/151690, від 16.10.2018 № UA209140/2018/173035, від 26.11.2018 № UA209140/2018/185565, від 10.12.2018 № UA209140/2018/189617, від 26.03.2019 № UA209140/2019/125400, від 22.04.2019 № UA209140/2019/134603, від 18.11.2019 № UA209140/2019/203641, від 13.01.2020 № UA209140/2020/001610 та від 23.03.2020 № UA209140/2020/025745 на підставі наданих сертифікатів з перевезення EUR.1 № PL/MF/AN 0100902, № PL/MF/AN 0101754, № PL/MF/AN 0108386, №PL/MF/AN 0101451, №PL/MF/AN 0138396, №PL/MF/AN 0138397, №PL/MF/AN 0152829, № PL/MF/AN 0152496, №PL/MF/AN 0152498, №PL/MF/AR 0417741, №PL/MF/AN 0153687, №PL/MF/AR 0452521, № PL/MF/AR 0454041, № PL/MF/AR 0452619.

Перевіркою було встановлено порушення ТОВ «ПОСТАЧ СЕРВІС»: 1) частини 2 статті 48, п. 2 ч. 3 ст. 75, ч. 8 ст. 257 МК України (з урахуванням частини 2 ст. 345 Митного кодексу України та Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19) від 13.05.2020 року №591-IX, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита за МДвід 24.07.2018 року N UA209140/2018/149014, від 30.07.2018 року N UA209140/2018/150419, від 02.08.2018 року N UA209140/2018/151690, від 16.10.2018 року N UA209140/2018/173035, від 26.11.2018 року N UA209140/2018/185565, від 10.12.2018 року N UA209140/2018/189617, від 26.03.2019 року N UA209140/2019/125400, від 22.04.2019 року N UA209140/2019/134603 від 18.11.2019 року N UA209140/2019/203641, від 13.01.2020 року N UA209140/2020/001610 та від 23.03.2020 року N UA209140/2020/025745 на загальну суму 72 890,57 грн.; 2) п. 190.1 ст. 190 ПК України (з урахуванням частини 2 ст. 345 Митного кодексу України та Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19) від 13.05.2020 року N 591-IX, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за МД від 24.07.2018 року N UA209140/2018/149014, від 30.07.2018 року N UA209140/2018/150419, від 02.08.2018 року N UA209140/2018/151690, від 16.10.2018 року N UA209140/2018/173035, від 26.11.2018 року N UA209140/2018/185565, від 10.12.2018 року N UA209140/2018/189617, від 26.03.2019 року N UA209140/2019/125400, від 22.04.2019 року N UA209140/2019/134603 від 18.11.2019 року N UA209140/2019/203641, від 13.01.2020 року N UA209140/2020/001610 та від 23.03.2020 року N UA209140/2020/025745.

Дніпровською митницею було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.09.2021 № 00000013/7.5-19 за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на суму 91 113,20 грн., у т. ч. 72 890,56 грн. - збільшено за податковими та/або іншими зобов`язаннями, 18 222,64 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та податкове повідомлення-рішення від 09.09.2021 № 00000014/7.5-19 за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (крім ставки 7 %) на суму 18 222,65 грн., у т. ч. 14 578,12 грн. - збільшено за податковими та/або іншими зобов`язаннями, 3 644,53 - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень не доведено.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до п. 190.1 ст. 190 ПК України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на мигну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно зі ст. 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару. У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат.

Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.

Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Сертифікат про регіональне найменування товару - це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, та виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару.

У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фіто санітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Частинами 1-2ст. 44 МК України передбачено, що для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.

У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов`язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно зі ст. 278 МК України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Відповідно до ч. 5ст. 280 МК України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені встановлено законом.

До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановленого Митним тарифом України.

Відповідно до ст. 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Особливості митного оформлення окремих товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу передбачені ст. 377 МК України, за змістом якої, товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

Згідно з п. 187.8 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань, у разі ввезення товарів на митну територію України, є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов`язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 193 ПК України визначені розміри ставок податку, зокрема, згідно із абз. «а» п. 193.1 цієї статті, ставка податку встановлюються від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.

Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до графи 36 митних декларацій, позивачу при ввезенні на митну територію України товарів надано преференцію зі сплати митра (код пільги - 410) - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС визначену абзацом 1 частини 1 статті 29 глави І розділу IV Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом. Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014, ратифікованої відповідно до Закону України N 1678-VII від 16.09.2014відповідно до Графіків, встановлених у Додатку 1 -А до цієї Угоди.

За результатами перевірки відповідачем зроблено висновки, що ввезений позивачем товар не може бути визнано таким, що має преференційне походження з Європейського Союзу, та відповідно не має права на преференцію. Такі висновки контролюючого органу базуються на листах митних органів Республіки Польща від 06.10.2020 № 2401-ІОА.4331.2.2020.МК та від 25.05.2021 № 2401-ІОА.4331.74.2021.JP.

Судом першої інстанції вірно було враховано, що вказані листи митних органів Республіки Польща від 06.10.2020 № 2401-ІОА.4331.2.2020.МК та від 25.05.2021 № 2401-ІОА.4331.74.2021.JP не можна вважати достатнім доказом про порушення позивачем митних правил, оскільки ТОВ «Постач Сервіс» до митного оформлення були надані всі документи, передбачені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджують право на преференцію.

В акті перевірки відсутня інформація, яка б підтверджувала факт офіційного звернення уповноваженого органу Республіки Польща до експортера за наданням доказів чи відповіді експортера.

Відповідно до ч. 2ст. 36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6ст. 36 МК України положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

З 01.01.2016 застосовується Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 розділом IV Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею якої встановлено порядок здійснення торгівлі товарами, що походять з територій Сторін.

Відповідно до статті 26 розділу IV Угоди про асоціацію для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди (Щодо визначення концепції "походження товарів і методів адміністративного співробітництва).

Згідно з статтею 27 розділу IV Угоди про асоціацію для цілей цієї Глави «мито» включає будь-яке мито або інший платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару, зокрема будь-який додатковий податок або додатковий платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару.

Кожна Сторона відповідно до частини 1 статті 29 розділу IV Угоди про асоціацію зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Відповідно до статті 2 розділу II Визначення концепції «походження товарів» Протоколу І до Угоди про асоціацію з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу: (a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Частиною 1 статті 16 розділу V «Підтвердження походження» Протоколу 1 до Угоди про асоціацію встановлено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або у випадках, вказаних у статті 22 (1) цього Протоколу, декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлена статтею 17 розділу V «Підтвердження походження» Протоколу 1 до Угоди про асоціацію згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Частинами 1-3 статті 43 МК України встановлено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

У разі ввезення на митну територію України товарів до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, сертифікат про походження товару подається обов`язково (пункт 1 частини 3 статті 44 МК України).

Судом першої інстанції вірно було зазначено, що серед переліку документів, які можуть підтвердити країну походження товару, сертифікат є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування відповідних митних платежів митницею під час митного оформлення товарів і після випуску таких відповідно до заявленого митного режиму.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 - це документ, що видається митними органами країни експорту для підтвердження відповідності товару вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених в Угоді про асоціацію, при застосуванні преференційних ставок ввізного мита.

При цьому, обов`язок вжити всі належні заходи для перевірки статусу походження товарів, забезпечити правильне заповнення бланків сертифікату з перевезення товару EUR.1 покладено на митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1.

Судом першої інстанції було встановлено, що з метою підтвердження преференційного походження товару було подано інвойси, специфікації, проформи, технічну документацію на товар.

Відповідно до частини 1 статті 44 МК України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.

Статтею 25 розділу V «Підтвердження походження» Протоколу 1 до Угоди про асоціацію встановлено, що підтвердження походження повинні подаватися до митних органів країни імпорту згідно з чинним порядком цієї країни. Ці органи можуть вимагати перекладу підтвердження походження, а також подання разом із митною декларацією на ввезення заяви імпортера про те, що ввезені товари відповідають умовам, необхідним для застосування цієї Угоди.

Частиною 1 статті 45 МК України встановлено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Частиною 1 та 2 статті 37 розділу IV Угоди про асоціацію встановлено, що Сторони домовились, що адміністративне співробітництво є важливим для реалізації та контролю преференційного режиму, наданого відповідно до цієї Глави, та підкреслюють свої зобов`язання боротися з незаконними діями та шахрайством в митних питаннях, пов`язаних з імпортом, експортом, транзитом товарів та їх розміщенням під будь-яким іншим митним режимом або процедурою, зокрема заходи заборони, обмеження або контролю.

Якщо Сторона на основі об`єктивно задокументованої інформації відчуває неспроможність забезпечити адміністративне співробітництво та/або відчуває існування незаконних дій або шахрайства іншої Сторони відповідно до цієї Глави, заінтересована Сторона може тимчасово призупинити дію відповідного преференційного режиму для відповідного товару (товарів) згідно із цією статтею.

Відповідно до статті 32 розділу VI «Домовленості про адміністративне співробітництво» Протоколу І до Угоди про асоціацію Митні органи держав-членів Європейського Союзу і України повинні надавати один одному через Європейську комісію зразки відбитків штампів, використовуваних у їхніх митних службах для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 і адреси митних органів, які відповідають за перевірку цих сертифікатів і декларацій інвойс. З метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Згідно з положеннями статті 33 розділу VI «Домовленості про адміністративне співробітництво» Протоколу І до Угоди про асоціацію подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку.

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Відповідно до частини 5 статті 45 МК України у випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання органами доходів і зборів належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Судом першої інстанції вірно було зазначено про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордом України було допущено порушення законодавства України, а також контролюючий має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов`язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.

Пунктом 2 частини 2 статті 351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що проведення документальної невиїзної перевірки з підстави, наведеної у пункті 2 частини 2 статті 351 МК України, можливе лише за умови, якщо інформація, що надійшла від уповноважених органів іноземних держав, свідчить про непідтвердження автентичності поданих контролюючому органу документів або про недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Основні вимоги до оформлення документальних перевірок, закріплені у Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727.

Відповідно до пункту 5 розділу 2 названого Порядку, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

При цьому згідно з підпунктом 7 пункту 4 розділу 3 Порядку результати документальної перевірки щодо дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи оформляються аналогічно результатам перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства. У разі встановлення перевіркою порушень законодавства з питань державної митної справи необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків; зазначити невідповідність даних, які містяться в документах, поданих платником податків для здійснення митного оформлення, фактичним даним, виявленим під час перевірки, на підставі первинних документів платника податків; вказати первинні документи та інші матеріали, що свідчать про наявність порушень. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, митної вартості та країни походження товарів, підстави для звільнення від оподаткування митними платежами окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті (довідці) документальної перевірки.

Судом першої інстанції вірно було зазначено про відсутність доказів умисного надання позивачем недостовірних документів чи недостовірної інформації, або інших протиправних дій декларанта, які спричинили недобір обов`язкових платежів під час митного оформлення.

Вірно також зазначено про відсутність обов`язку декларанта перевіряти дані, що зазначені в товаросупровідних документах при заповненні митних декларацій та ставити під сумнів дані, які були перевірені митницею Республіки Польщі при оформлені експортної декларації.

Доказів того, що сертифікат EUR.1, який надавався позивачем, скасований чи визнаний недійсним, матеріали справи не містять.

Таким чином, судом першої інстанції вірно було зазначено, що наданий позивачем сертифікат про походження товарів, містить повну та достовірну інформацію щодо задекларованих товарів, будь-які розбіжності у документах про країну походження товару відсутні, тобто позивачем підтверджено країну походження задекларованого за оскаржуваними митними деклараціями товару у відповідності до вимог статей 43, 44, 335 МК України.

Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Постач Сервіс» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішень залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 27 липня 2022 року.

Головуючий - суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш