Постанова

від 20.07.2022 по справі 640/18352/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/18352/20 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Ключкович В.Ю.

за участі:

секретар с/з Піскунова О.Ю.

пр-к відповідача Кульчицька С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД СЕЛ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУД СЕЛ» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Київській області №0096805105 від 20.05.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Свою позицію обґрунтовує тим, що ТОВ «ФУД СЕЛ» нараховувало та подавало звітність по ЄСВ до територіального органу доходів і зборів за кодом ДПІ 1004 з червня 2016 року. Нарахування сум ЄСВ по звітам проводилося в інтегрованій картці платника за кодом територіального органу 1004. Так, відповідно до інтегрованої картки ТОВ «ФУД СЕЛ» сплачено за період з червня по 2016 року по березень 2017 року - 8827,32 грн на невідповідний рахунок в зв`язку з чим по коду 71010000 виникла заборгованість, яка була платником сплачена у повному обсязі 03.12.2019. Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» відповідачем прийнято рішення № 0096805105 від 20.05.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску за період з 21.08.2018 по 03.12.2019 на суму 5288,73, в тому числі штраф у розмірі 2585,35 грн та пеня 2703,38 грн. Таким чином відповідач переконаний, що оскаржуване рішення прийнято на підставі та у відповідності до вимог законодавства.

Крім того, апелянт просить замінити Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2022 року відкрито апеляційне провадження та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

06.07.2022 у судовому засіданні оголошено по справі перерву до 20.07.2022.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

У судове засідання позивач не з`явився та явку уповноваженого представника до суду не забезпечив. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою.

Щодо клопотання ГУ ДПС у Київській області про заміну відповідача у даній справі на його правонаступника, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За приписами ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком., зокрема ГУ ДПС у Київській області.

Пунктом 2 Постанови № 893 установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 893 права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Відповідно до статті 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. N 227 (зі змінами), Державна податкова служба України видала наказ від 30.09.2020 р. № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529), яким наказала утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, а Департаменту правової роботи - подати державному реєстратору документи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідної інформації про утворення територіальних органів Державної податкової служби як її відокремлених підрозділів.

Відповідно до Наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 року № 755 розпочато з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.

Згідно з Положенням Головне управління ДПС у Київській області затверджене наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 р. № 643 (далі - Положення), Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень Державної податкової служби на території Київської області і є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Отже, з 01.01.2021 року відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання адміністративної компетенції від ліквідованого Головного управління ДПС у Київській області як юридичної особи публічного права (код ЄДРПОУ 43141377) до Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44096797).

В свою чергу, Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) втратило адміністративну процесуальну правоздатність органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики на території Київської області.

Отже, враховуючи викладене, наявні правові підстави для заміни відповідача в порядку процесуального правонаступництва, а саме: з ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУД СЕЛ» є платником податків та обліковується в Головному управлінні ДПС у Київській області, Бориспільському управлінні, Бориспільській державні податковій інспекції, ідентифікаційний код органу: 43141377; дата взяття на облік: 05.02.2016; номер взяття на облік: 100416017064.

З відомостей інтегрованої картки платника податків ТОВ «ФУД СЕЛ» щодо єдиного внеску (код 71010000) вбачається, що:

- за червень 2016 року по строку 20.07.2016 нараховано 804,88 грн, сплачено 0,00 грн;

- за липень 2016 року по строку 22.08.2016 нараховано 804,88 грн, сплачено 0,00 грн;

- за серпень 2016 року по строку 20.09.2016 нараховано 804,88 грн, сплачено 0,00 грн;

- за вересень 2016 року по строку 21.10.2016 нараховано 804,88 грн, сплачено 0,00 грн;

- за жовтень 2016 року по строку 21.11.2016 нараховано 1073,16 грн, сплачено 0,00 грн;

- за листопад 2016 року по строку 20.12.2016 нараховано 1073,16 грн, сплачено 0,00 грн;

- за грудень 2016 року по строку 20.01.2017 нараховано 1073,16 грн, сплачено 0,00 грн;

- за січень 2017 року по строку 20.02.2017 нараховано 1315,16 грн, сплачено 0,00 грн;

- за лютий 2017 року по строку 20.03.2017 нараховано 1073,16 грн, сплачено 0,00 грн.

Враховуючи наявність недоїмки та порушення термінів сплати єдиного внеску ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення від 20.05.2020 № 0096805105 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску за період з 21.08.2018 по 03.12.2019 на суму 5288,73, в тому числі штраф у розмірі 2585,35 грн та пеня 2703,38 грн.

ТОВ «ФУД СЕЛ» до Державної податкової служби України подано скаргу від 12.06.2020 № 12/06-1, що рішенням від 06.07.2020 № 21020/6/99-00-06-03-01-06 залишена без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням податкового органу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, дійшов висновку, що помилкове перерахування єдиного внеску на інший рахунок не може свідчити про його несвоєчасну сплату.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 указаного Закону платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За правилами ч. ч. 5 - 10 ст. 9 Закону сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску;

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Розрахункове обслуговування органу доходів і зборів здійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, і власниками рахунків.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Днем сплати єдиного внеску вважається, зокрема, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

При цьому, згідно ч. 11 ст. 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Приписи ч. 10 ст. 25 Закону та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону визначають, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відтак, виключно несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску свідчить про виникнення у контролюючого органу правових підстав для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені.

Разом з тим, як було вірно зазначено судом першої інстанції, позивач здійснював сплату єдиного внеску у період з червня 2016 року по лютий 2017 року у повному розмірі на старий рахунок Бориспільського відділення ГУ ДФС у Київській області, що не заперечувалося представником апелянта в судовому засіданні. В матеріалах справи наявні квитанцій про сплату єдиного внеску:

№ 118 від 07.07.2016 на суму 804,88 грн з призначенням: «*;101;40258065;єдиний внесок (22%) за червень 2016р;;», отримувач ОДПІ ГУДФС у Київській області, р/р 37193205011004;

№ 218 від 05.08.2016 на суму 804,88 грн з призначенням: «*;101;40258065;єдиний внесок (22%) за липень 2016р;;», отримувач ОДПІ ГУДФС у Київській області, р/р 37193205011004;

№ 342 від 05.09.2016 на суму 804,88 грн з призначенням: «*;101;40258065;єдиний внесок (22%) за серпень 2016р;;», отримувач ОДПІ ГУДФС у Київській області, р/р 37193205011004;

№ 470 від 11.10.2016 на суму 804,88 грн з призначенням: «*;101;40258065;єдиний внесок (22%) за вересень 2016р;;», отримувач ОДПІ ГУДФС у Київській області, р/р 37193205011004;

№ 658 від 07.11.2016 на суму 804,88 грн з призначенням: «*;101;40258065;єдиний внесок (22%) за жовтень 2016р;;», отримувач ОДПІ ГУДФС у Київській області, р/р 37193205011004;

№ 663 від 07.11.2016 на суму 268,28 грн з призначенням: «*;101;40258065;єдиний внесок (22%) за жовтень 2016рдоплата;;», отримувач ОДПІ ГУДФС у Київській області, р/р 37193205011004;

№ 762 від 07.12.2016 на суму 1073,16 грн з призначенням: «*;101;40258065;єдиний внесок (22%) за листопад 2016р;;», отримувач ОДПІ ГУДФС у Київській області, р/р 37193205011004;

№ 972 від 26.12.2016 на суму 1073,16 грн з призначенням: «*;101;40258065;єдиний внесок (22%) за грудень 2016р;;», отримувач ОДПІ ГУДФС у Київській області, р/р 37193205011004;

№ 210 від 07.02.2017 на суму 1315,16 грн з призначенням: «*;101;40258065;єдиний внесок (22%) за січень 2017р;;», отримувач ОДПІ ГУДФС у Київській області, р/р 37193205011004;

№ 438 від 06.03.2017 на суму 1315,16 грн з призначенням: «*;101;40258065;єдиний внесок (22%) за лютий 2017р;;», отримувач ОДПІ ГУДФС у Київській області, р/р 37193205011004.

Отже, впродовж 2016-2017 років ТОВ «ФУД СЕЛ» здійснювало оплату єдиного внеску на рахунок ОДПІ ГУДФС у Київській області - р/р 37193205011004 замість рахунку Бориспільської ДПІ за місцем обліку.

При цьому ТОВ «ФУД СЕЛ» неодноразово зверталося до ГУ ДФС у Київській області, зокрема з заявою № 168/25 від 02/11.18 у якій просило перерахувати надміру або помилково сплачені кошти у сумі 8559,04 грн з рахунку № 37193205011004, відкритого у ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у ОДПІ Броварської ГУ ДФС у Київській області. Відповіді не отримало.

З цього приводу представник апелянта в суді апеляційної інстанції пояснював, що кошти платнику податків не поверталися тому, що у останнього була наявна неузгоджена сума податкового боргу зі сплати єдиного внеску. З цих же підстав кошти і не поверталися з старого закритого рахунку ДПС.

Відповідно до квитанції № 5567 від 03.12.2019 ТОВ «ФУД СЕЛ» сплачено єдиний внесок за листопад 2019 року на рахунок ГУ ДПС у Київській області, призначення: «*;201;40258065;єдиний соціальний внесок (22%) з працівників 11/2019 р. без ПДВ;;;» на суму 20819,88 грн, р/р: UA 598999980000037198201021004.

Згідно інтегрованої картки платника податків, контролюючим органом здійснено зарахування перерахованих за цією квитанцією сум на погашення спірного боргу з Єдиного податку за період з липня 2016року по лютий 2017року.

З урахування викладеного, колегія суддів зазначає, що помилкова сплата коштів на інший казначейський рахунок не може бути розцінена, як невиконання платником єдиного внеску свого обов`язку.

Колегією суддів виходить з того, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України (ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України).

Згідно ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Таким чином, усі надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами державного бюджету, які визнаються зарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Поняття «єдиний казначейський рахунок» визначене в Положенні про єдиний казначейський рахунок, затвердженому наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 №122, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 за №594/6882 (далі - Положення №122), як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

У відповідності до пункту 2.1 Положення №122 єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Отже, всі сплачені податки і збори (обов`язкові платежі), в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування коштів на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.07.2021 у справі № 813/2772/16.

Відтак, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений законом, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у межах законодавчо встановленого строку для такої сплати платник не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення номеру рахунку та/або коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція знайшла своє відображення й у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №826/9800/16.

Отже, сплата коштів до відповідного бюджету за грошовими зобов`язаннями позивача здійснена своєчасно на рахунок в органи казначейства, а помилкове зазначення рахунку не призвело до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок, та як наслідок до відповідного бюджету. Тому, оформлення платіжного доручення на неправильний рахунок не може вважатися підставою для висновку про несплату позивачем податкового зобов`язання та застосування до нього відповідних санкцій.

Також, у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 №805/171/17-а підкреслено, що чинним законодавством передбачено відмінні за своїм змістом поняття: «сплата податку» та «зарахування податку». Сплата податку платником відбувається шляхом подання до установи банку платіжного доручення. Відносини щодо зарахування платежів на єдиний казначейський рахунок є бюджетними правовідносинами і здійснюються вони без безпосередньої участі платника податків і зборів (обов`язкових платежів).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про виконання платником податку обов`язку із сплати єдиного внеску, а тому спірне рішення від 20.05.2020 №0096805105 підлягає скасуванню.

Посилання Апелянта на обґрунтованість застосування до платника штрафних санкцій і нарахування пені з огляду на те, що наслідком сплати єдиного внеску позивачем на неправильний рахунок було помилкове зазначення ним іншого рахунку, а відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документа і подала його до обслуговуючого банку (п. 2.3 гл. 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.04.2004 №22), судовою колегією у розрізі спірних правовідносин оцінюється критично, оскільки, як вже було неодноразово підкреслено вище, помилкове зазначення ТОВ «ФУД СЕЛ» іншого рахунку при сплаті єдиного внеску не призвело до ненадходження коштів до бюджету.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

(повний текст постанови складено 27.07.2022р.)