Постанова

від 27.07.2022 по справі 826/2166/13-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/2166/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.

За участю секретаря: Шевченко Е.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2021 року, суддя Кузьменко В.А., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "Вектор" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "Вектор" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення від 09 жовтня 2012 року №0003932250 у частині, а саме, у розмірі 199 379,00 грн та штрафні санкції у розмірі 23 569,00 грн та визначити суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств» на суму 121,00 грн, з яких 91,00 грн за основним платежем та 24,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); податкових повідомлень-рішень від 09 жовтня 2012 року №0003942250, №0003962250 з врахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги від 17 грудня 2012 року №8657/10/12-114, №0001982240

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджується доказами та даними господарської діяльності позивача, прийняті з порушенням норм чинного законодавства, на підставі висновків, які не відповідають фактичним обставинам.

Зокрема, висновки відповідача в частині заниження приросту балансової вартості запасів, завищення валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Техносоюз і К», ПВКФ «Проксин», ТОВ «БК Арміс» та ТОВ «РІП» є безпідставними, тоді як господарські операції із вказаними контрагентами підтверджені документально та є реальними.

Щодо нарахування збору за забруднення навколишнього середовища позивач вказує на неправомірність зазначених висновків, оскільки протягом спірного періоду ТОВ «БМТ «Вектор» фактично не використовувало пальне, а тому не було підстав для сплати збору за забруднення природного навколишнього середовища.

В частині застосування штрафних санкцій за перевищення ліміту каси позивач вказав, що такий штраф підпадає під визначення адміністративно-господарських санкцій, до яких застосовуються строки, встановлені статтею 250 Господарського кодексу України (не пізніше 6 місяців з дня виявлення порушення і не пізніше року з дня його вчинення).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/2166/13-в та призначив судовий розгляд справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2013 року зупинено провадження в адміністративній справі №826/2166/13-а до набрання законної сили рішенням у кримінальній справі №1-464/12.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року поновлено провадження у справі №826/2166/13-а; замінено Державну податкову інспекцію у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби правонаступником - Головним управлінням ДПС в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 44116011); адміністративну справу №826/2166/16 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДПС у м. Києві від 09 жовтня 2012 року №0003962250. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до податкового повідомлення-рішення від 09 жовтня 2012 року №0003932250 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до абзацу другого пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 1.32 статті 1, підпункт 5.2.1 пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункт 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункт 137.1 статті 137, пункт 138.2, 138.4 статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України ТОВ «БМТ «Вектор» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 223 609,00 грн, у тому числі за основним платежем 199 476,00 грн та за штрафними санкціями 23 593,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 09 жовтня 2012 року №0003942250 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до абзацу другого пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «БМТ «Вектор» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 103 833,00 грн, у тому числі за основним платежем 99 644,00 грн та за штрафними санкціями 4 189,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 09 жовтня 2012 року №0003962250 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до абзацу другого пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 4 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року №303, ТОВ «БМП «Вектор» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Збір за забруднення природного навколишнього середовища» на загальну суму 608,00 грн, у тому числі за основним платежем 350,0 грн та за штрафними санкціями 258,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 09 жовтня 2012 року №0001982240 за порушення підпункту 2.8 пункту 2, підпункту 3.5 пункту 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року №637 та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, згідно з пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки» від 12 липня 1995 року №436/95 до ТОВ «БМП «Вектор» застосовано штрафні санкції у розмірі 15 427,76 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акта від 04 вересня 2012 року №339/22-511/36473746 «Про результати проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БМТ «Вектор» (код за ЄДРПОУ 36473746) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12 серпня 2009 року по 31 березня 2012 року» (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем:

- пункту 1.32 статті 1, підпункт 5.2.1 пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункт 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункт 137.1 статті 137, пункт 138.2, 138.4 статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 200 056,00 грн, у тому числі за 2009 рік на суму 78 534,00 грн (за 4 квартал 2009 року 78 543,00 грн), за 9 місяців 2010 року на суму 2 481,00 грн (за 3 квартал 2010 року 2 481,00 грн), за 2010 рік на суму 15 823,00 грн. (за 4 квартал 2010 року 13 342,00 грн), за 1 квартал 2011 року на суму 64 049,00 грн, 2 квартал 2011 року на суму 36 934,00 грн, 2-3 квартал 2011 року на суму 40 955,00 грн (за 3 квартал 2011 року на суму 1 021,00 грн), 2-4 квартал 2011 року на суму 41 641,00 грн (за 4 квартал 2011 року на суму 686,00 грн);

- підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 102 429,00 грн, у тому числі за вересень 2010 року 1 985,00 грн, жовтень 2010 року 2 125,00 грн, листопад 2010 року 3 378,00 грн, грудень 2010 року 5 170,00 грн, січень 2011 року 479,00 грн, лютий 2011 року 3 872,00 грн, березень 2011 року 49 209,00 грн, квітень 2011 року 2 950,00 грн, травень 2011 року 29 167,00 грн, липень 2011 року 1 917,00 грн, вересень 2011 року 1 580,00 грн, жовтень 2011 року 597,00 грн;

- пункту 4 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року №303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» - не подано розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища в періоді, що перевірявся, на загальну суму 350,06 грн у 4 кварталі 2009 року;

- підпункту 3.5 пункту 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року №637.

Вказані в акті перевірки порушення обґрунтовані:

- безпідставним заниженням приросту балансової вартості запасів на загальну суму 314 173,00 грн за 4 квартали 2009 року, з яких відхилення на складах становить 389,00 грн, що не заперечується позивачем та не оскаржується в межах даної справи, та відхилення у незавершеному виробництві 313 784,00 грн, що є предметом оскарження в межах даної справи; в акті перевірки зазначено, що дане порушення підтверджується оборотно-сальдовими відомостями, рахунками 20, 22, 23, 28, бухгалтерськими проводками ДТ 20, 22, 23, 28, Кт 63, 37;

- безпідставним завищенням валових витрат на період, що перевірявся, на загальну суму 500 534, грн, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 120 933,00 грн по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «РІП», ТОВ «Арміс», ПВКФ «Проксин» та ТОВ «Техносоюз і К» у зв`язку з неможливістю здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, відсутністю необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв`язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, оскільки правочини контрагентів позивача по ланцюгу постачання не спрямовані на настання правових наслідків; відносно директора ТОВ «Арміс» порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва; відносно директора ТОВ «РІП» відкрито кримінальну справу за фактом умисного ухилення від сплати податків;

- безпідставним завищенням податкового кредиту за період, що перевірявся, внаслідок здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «РІП», ТОВ «Арміс», ПВКФ «Проксин» та ТОВ «Техносоюз і К»;

- не подання позивачем за результатами 2009 року розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища, хоча позивач за період, що перевірявся, використовував у господарській діяльності бензин та ДП на загальну суму 350,06 грн;

- встановленням під час проведення перевірки перевищення ліміту каси на кінець дня 01 грудня 2009 року у розмірі 7 713,88 грн у зв`язку з тим, що у платіжних відомостях видача готівки із каси не підтверджена підписом одержувача, внаслідок чого до позивача застосовано штраф.

Рішенням ДПС у м. Києві від 17 грудня 2012 року №8657/10/12-14 за наслідками розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення від 09 жовтня 2012 року №0003932250, №0003942250, №0003962250 та №0001982240 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 09 жовтня 2012 року №0003932250, №0003942250 та №0001982240, скасовано податкове повідомлення-рішення від 09 жовтня 2012 року №0003962250 в частині основного платежу у розмірі 38,43 грн та в частині штрафних санкцій у розмірі 9,61 грн, а скаргу у цій частині задоволено частково.

Рішенням ДПС України від 17 січня 2013 року №783/6/10-2215 про результати розгляду повторної скарги залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 09 жовтня 2012 року №0003932250, №0003942250 та №0001982240 та №0003962250 з урахуванням рішення ДПС у м. Києві від 17 грудня 2012 року №8657/10/12-114, прийнятого за розглядом скарги, а скаргу залишено без задоволення.

Вважаючи вищезазначені податкові-повідомлення рішення протиправними та такими, що прийтяті всупереч нормам чинного законодавства, позивач з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог, а тому у відповідності до вимог ст. 308 КАС України судом апеляційної інстанції переглядається рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 жовтня 2012 року № 0003962250.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Як убачається з акта перевірки від 04 вересня 2012 року №339/22-511/36473746 «Про результати проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БМТ «Вектор», податковим органом, серед іншого встановлено порушення позивачем пункту 4 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року №303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» - не подано розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища в періоді, що перевірявся, на загальну суму 350,06 грн у 4 кварталі 2009 року.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 жовтня 2012 року №0003962250, яким ТОВ «БМП «Вектор» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Збір за забруднення природного навколишнього середовища» на загальну суму 608,00 грн, у тому числі за основним платежем 350,0 грн та за штрафними санкціями 258,00 грн згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до абзацу другого пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 4 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року №303.

Так, згідно з частиною 1 статті 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів. Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України (частина 3 цієї статті).

На виконання вказаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 303 було затверджено Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, відповідно до пункту 4 якого суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюється платниками збору самостійно на підставі нормативів збору за ці викиди виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду відповідно до таблиць 1.4 - 1.6 додатка 1 і визначених за місцем реєстрації платників коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2 до цього Порядку, а з 01 січня 2009 року за місцем перебування платників збору на податковому обліку.

Підпунктом 3.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України 19 липня 1999 року N 162/379, об`єктами обчислення збору для пересувних джерел забруднення є обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.

Згідно з підпунктом 6.2 вказаної Інструкції суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору за ці викиди і визначених за місцем перебування платників збору на податковому обліку коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2 до Порядку.

Підпунктом 7.1 Інструкції передбачено, що базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу. Платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, наростаючим підсумком за квартал, півріччя, дев`ять місяців та рік і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що за відсутності дослідження податковим органом при проведенні перевірки видів та обсягів забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря, висновок про те, що позивач є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища, а відтак і накладення на нього штрафних санкцій за неподання розрахунку збору є протиправним.

Так, в акті перевірки зафіксовано, що позивач у 4 кварталі 2009 року використав 3,03 літри бензину та 5,12 літрів ДП, проте, в порушення пункту 4 Порядку №303 не подав розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища та не сплатив збір за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 350,06 грн, що встановлено на підставі таких документів, як розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища, акти списання пального, подорожні листи, оборотно-сальдові відомості по рах.203.

При цьому як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували використання позивачем у 4 кварталі 2009 року зазначеного в акті перевірки обсягу бензину та ДП, що унеможливлює встановлення судом факту вчинення порушення пункту 4 Порядку №303.

Таких доказів не надано податковим органом і до апеляційної скарги.

Окрім того, позивачем зазначено, що вказаний обсяг бензину та ДП не використовувався ним, а тому відсутні підстави для нарахування та сплати вказаного збору. На підтвердження цього товариством долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних на поставку товарів одержувачу ТОВ «Екобуд», зокрема і бензину та ДП у жовтні, листопаді та грудні 2009 року.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що висновок контролюючого органу щодо заниження позивачем збору ґрунтується на підставі наступних документів: розрахунків збору за I-IV квартали 2010 року, актів списання пального, подорожніх листів, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 203. Обсяг використаного бензину неетильованого становить 3,03 т, дизельного палива - 5,12 т

Водночас, колегія суддів зазначає, що вказані документи не є достатнім та беззаперечним доказом для нарахування та сплати позивачем збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 жовтня 2012 року №0003962250, оскільки воно прйнято з порушенням норм податкового законодавства.

Щодо відмови у задоволенні вимог про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 жовтня 2012 року №0003932250, №0003942250, №0001982240, то колегія суддів звертає увагу, що рішення суду в цій частині позивачем не оскаржується, а податковий органом в апеляційній скарзі не наводить доводів та міркувань незаконності рішення в цій частині.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2021 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2021 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Степанюк А.Г.