Постанова

від 27.07.2022 по справі 826/11669/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року

м. Київ

справа № 826/11669/17

адміністративне провадження № К/9901/28454/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/11669/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьман і Ко" до Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування вимоги, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року (суддя Арсірій Р.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року (головуючий суддя Губська Л.В., судді: Карпушова О.В., Степанюк А.Г.),

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гетьман і КО» (далі також - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - відповідач, Управління), в якому просило визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 31.08.2017 № 013827-17 про необхідність здійснення демонтажу конструкції (рекламної вивіски на будинку (будівлі), споруді).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна конструкція не містить закликів до придбання товару/послуги або іншої інформації, яка призначена сформувати або підтримати інтерес споживачів щодо товарів/послуг, та не є рекламою в розумінні Закону України «Про рекламу».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року, позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2017 №013827-17.

Так, судами встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гетьман і КО» зареєстровано як юридична особа 09.03.1999. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності Товариства є, зокрема, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний) (Код КВЕД 56.10).

Позивач є орендарем приміщення за адресами: м Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2, та вул.Рогнідинська, 2/15, загальною площею 783,7 кв.м.

ТОВ «Гетьман і КО» на протязі більш ніж десять років веде ресторанну діяльність і незмінно носить назву ресторації «Первак».

На підставі акту обстеження головним спеціалістом відповідача складено вимогу відносно Товариства № 013827-17 від 31.08.2018 щодо усунення порушень Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (із змінами і доповненнями), Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 (із змінами і доповненнями), Порядку розміщення реклами в м.Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 (із змінами і доповненнями), та/або Правил розміщеннями рекламних засобів у місті Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 223/2445 шляхом «демонтажу конструкції: Рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді у зв`язку з порушенням, визначеним відповідачем, як «Закінчився термін дії дозволу або скасовано (п.17.2 «В») Самовільно встановлений Р3 (п.17.2 «Б»), на підставі акту обстеження відповідача від 31.08.2017.

Не погоджуючись з такою вимогою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що вивіска, розташована на декоративному елементі фасаду будівлі позивача, не є рекламою, оскільки не закликає громадян на придбання товарів та послуг саме у позивача, а носить інформаційний характер, при цьому, вона розміщена на зовнішній поверхні будинку не вище першого поверху, біля входу в таке приміщення, що, у свою чергу, свідчить про протиправність дій відповідача щодо винесення оскарженої вимоги.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог такої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанції, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, статтею 9 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР (далі - Закон № 270/96-ВР) визначено, що вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Відповідно до пункту 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, вивіска чи табличка - це елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Згідно п. 3 Порядку розміщення інформаційних вивісок у місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15.04.2011 № 565, інформаційна вивіска - конструктивний елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення (крім випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів до придбання товару або іншої інформації, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів та їх інтерес щодо такого товару, загальною площею до 2,0 кв. метрів. У разі, коли площа інформаційної вивіски перевищує 2,0 кв. метри, вона вважається зовнішньою рекламою та потребує отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами відповідно до окремого порядку, що затверджується розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказаний вище порядок втратив чинність на підставі розпорядження № 1074 від 20.06.2018 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації).

Рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року № 224/2446 затверджено Порядок розміщення вивісок у місті Києві, відповідно до пункту 1.7.1 якого, вивіска (інформаційна вивіска) - мала архітектурна форма, конструктивний елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі або яка має право його використання, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, яка розміщена на зовнішній поверхні фасаду будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Відповідно до визначення термінів, наведених у статті 1 Закону №270/96-ВР:

реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Стаття 9 Закону № 270/96-ВР визначає правила ідентифікації реклами, а саме:

Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

Реклама у теле- і радіопередачах, програмах повинна бути чітко відокремлена від інших програм, передач на їх початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням слова «реклама».

Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами».

Прихована реклама забороняється.

Цією ж нормою однозначно закріплено, що не є рекламою в розумінні Закону № 270/96-ВР.

Так, логотип телерадіоорганізації, яка здійснює трансляцію програм, передач, не вважається рекламою.

Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що реклама - це інформація, а вивіска (табличка) - спосіб розміщення інформації. Вивіска (табличка) може мати як рекламний характер, так і інформаційний. Різниця полягає у змісті інформації, а не способі її представлення.

Судами встановлено, що на приміщенні по вул. Рогнідинська, 2/15, м. Київ, позивачем розміщена вивіска з позначенням «Первак старокиївська ресторація».

Товариство не є рекламодавцем, виробником чи розповсюджувачем реклами.

Площа ж спірної вивіски не перевищує максимальних розмірів для такої, визначених як порядком, чинним на дату встановлення вивіски, так і порядком, чинним на час прийняття судами рішень.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином проаналізували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ретельно дослідили докази у справі, повно та всебічно з`ясували обставини справи та дійшли обґрунтованого висновку про те, що розміщена на конструкції позивача вивіска з позначенням «Первак старокиївська ресторація» не містить індивідуалізації, не містить закликів до придбання конкретного товару чи отримання послуг, інформація не формує та не підтримує обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється/надається, а тому не є рекламою і не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Що ж до посилань відповідача у касаційній скарзі на неподання Товариством заяви щодо розміщення вивіски, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки такі не були покладені в основу прийняття спірної вимоги.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у справі №826/11669/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук