Рішення

від 12.07.2022 по справі 761/40854/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/40854/21

Провадження № 2/761/6230/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Притули Н.Г.,

при секретарі судового засідання - Бондар О.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №18» про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, -

в с т а н о в и в:

12 листопада 2021 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить:

стягнути з відповідача на користь позивача різницю мінімальної заробітної плати за весь період з 01.01.2019 року по 30.11.2021 року, що складає 27 805,00 грн.;

зобов`язати відповідача виплачувати щомісячно позивачу мінімальну заробітну плату в сумі 6 500,00 грн. з 01.12.2021 року по 30.11.2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у листопаді-грудні 1994 року у відповідача було інфіковано новонароджених дітей вірусом сальмонела-тифимуріум, в їх числі була і позивачка. Після зараження вірусом позивач має численні захворювання, які вимагають постійних та великих затрат. Позивач є інвалідом дитинства, має слабке здоров`я, вади слуху, порушення роботи шлунку тощо та потребує додаткових витрат. Оскільки, позивач жодних доходів не має.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 05.12.2019 року з відповідача на користь позивача було стягнуто різницю прожиткового мінімуму та зобов`язано відповідача сплачувати позивачу мінімальну заробітну плату. Рішення суду набрало законної сили.

На підставі положень статті 1208 ЦК України, враховуючи що відбулось збільшення мінімальної заробітної плати, позивач звернулась до суду з позовом про стягнення різниці в мінімальній заробітній платі за період з 01.01.2019 року по 30.11.2021 року, що становить 27 805,00 грн.

Крім того, у відповідності до положень ст.1199 ЦК України відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу за період з 01.12.2021 року по 30.11.2024 року мінімальну заробітну плату.

31 січня 2022 року до суду надійшов відзив відповідача на заявлені вимоги в яких представник відповідача просить відмовити в задоволенні заявлених вимог на тій підставі, що позивачем не надано доказів, що підтверджують вину відповідача у нанесенні шкоди здоров`ю позивачу. Посилання позивача на факт винесення судом рішень у 2016 та 2019 роках про стягнення коштів з відповідача не можуть бути підставою для винесення обґрунтованого та законного рішення. В позові відсутні докази, які підтверджують, що внаслідок дій відповідача позивач отримала ушкодження здоров`я. Також представник зазначає, що відповідач на даний час має статус комунального некомерційного підприємства і отримує фінансування на своє утримання з 01.04.2020 року на підставі договорів з Національною службою здоров`я України. В розрахунку тарифів за яким сплачується робота працівників, не передбачено кошти на інші цілі, крім як на заробітну плату персоналу лікарні, тому відповідач не має правових підстав брати фінансові зобов`язання по виплаті відшкодування позивачу.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи. До суду направив клопотання про відкладення слухання справи, однак, враховуючи час перебування справи в провадженні суду, предмет заявлених вимог та оскільки до суду надійшов відзив на заявлені вимоги, суд відхилив заявлене клопотання представника відповідача.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, враховуючи відзив відповідача, повно та всебічно дослідивши надані у справі докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що у листопаді-грудні 1994 року у лікарні були інфіковані немовлята в тому числі і позивач вірусом сальмонела-тифимуріум.

Відповідно до консультаційного висновку та довідки до акту-огляду медико-соціальною експертною комісією, позивач визнана інвалідом другої групи з дитинства з діагнозом: неврити слухових нервів, туговухість ІІІ-го ступеня, глухота ІУ ступеня, та супутні хвороби нейрохореотеніт, остеомієліт та інші.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.05.2016 року (справа №761/36078/15-ц) було частково задоволено позови ОСОБА_2 (матері позивача) до Київської міської клінічної лікарні № 18 про відшкодування матеріальної шкоди та зобов`язано відповідача відшкодовувати витрати на вкладиши до слухових апаратів, фільтри до слухових апаратів, витрати на харчування, придбання елементів живлення тощо.

Крім того, рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 05.12.2019 року (справа №761/45690/18) стягнуто з Київської міської клінічної лікарні №18 на користь ОСОБА_1 вартість вкладишів в слухові апарати Dot DT 3060- 960,00 грн., вартість фільтрів в слухові апарати Dot DT 3060- 3920,00 грн., вартість елементів живлення в слухові апарати Dot DT 3060 - 1050,00 грн., різницю вартості контейнера з осушувальними таблетками - 150,00 грн., різницю мінімальної заробітної плати, яка виплачувалась за період з 01.12.2012 по 30.11.2015 (виплачувалась у розмірі 1218,00 грн. на місяць) - 54145,00 грн., вартість додаткового телефону та вушної вкладки для слухового апарату Dot DT 3060 - 2300,00 грн., вартість УЗД ШКТ - 164,30 грн., загальний аналіз крові - 49.40 грн., аналіз крові на антитіла до дезамінованих пептидів гліадіну/тканинної трансглутамінази - 495,00 грн., водневий лактозний дизальний тест - 780,00 грн., визначення фекальної панкреатичної еластази - 450,00 грн., а всього : 64 463,70 грн. та зобов`язано Київську міську клінічну лікарню №18 виплачувати щомісячно ОСОБА_1 додатково з 01.12.2018 по 30.11.2021 : на додаткове харчування, вітаміни, мінерали - 4301,95 грн., мінімальну заробітну плату у сумі - за грудень 2018 - 3723,00 грн., з 01.01.2019 - 4173,00 грн., на придбання елементів живлення в слухові апарати - 200,00 грн., на придбання вкладишів в слухові апарати - 91,66 грн., на придбання фільтрів в слухові апарати - 240,00 грн., на придбання контейнерів і осушувальних таблеток для зберігання слухового апарату - 26,66 грн., а всього виплачувати щомісячно : грудень 2018 -8583,27 грн., з 01.01.2019 - 9033,27 грн.

Рішення набрало законної сили.

При розгляді справи судом встановлено обов`язок відповідача компенсувати такі витрати на підставі вимог чинного законодавства України, зокрема, положень ст. 1172 ЦК України з урахуванням ст.ст. 1202, 1208 ЦК України.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч.1 ст. 1172 ЦК України).

Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів. Договором або законом може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (ст. 1195 ЦК України).

Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами (ст.1202 ЦК України).

За заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду. За заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду (ст. 1208 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача різницю мінімальної заробітної плати, яка виплачувалась за період з 01.11.2019 по 30.11.2021 року, що становить - 27 805,00 грн.

А також суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виплачувати щомісячно позивачу з 01.12.2021 по 30.11.2024 року мінімальну заробітну плату у відповідності до положень Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» та Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» у сумі - за грудень 2021 року - по 30.09.2022 року по 6 500,00 грн. щомісячно, з 01.10.2022 року - 6 700,00 грн. щомісячно.

У відзиві представник відповідача зазначив, що відповідач на даний час має статус комунального некомерційного підприємства і отримує фінансування на своє утримання з 01.04.2020 року на підставі договорів з Національною службою здоров`я України. В розрахунку тарифів за яким сплачується робота працівників, не передбачено кошти на інші цілі, крім як на заробітну плату персоналу лікарні, тому відповідач не має правових підстав брати фінансові зобов`язання по виплаті відшкодування позивачу. Однак представник відповідача не обгрунтував суду, яким чином зміна статусу підприємства впливає на обов`язок по відшкодуванню шкоди, який виник до такої зміни.

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 3-5, 7-13, 19, 43, 49, 76-81, 89, 110, 134, 141, 258, 259, 263-265, 268, 353-354 ЦПК України; ст.ст. 1172, 1195, 1208, 1220 ЦК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №18» (м. Київ, бул. Т. Шевченка, буд. 17, ЄДРПОУ 01993776) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я - задовольнити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №18» на користь ОСОБА_1 різницю мінімальної заробітної плати, яка виплачувалась за період з 01.01.2019 по 30.11.2019 в сумі 27 805 (двадцять сім тисяч вісімсот п`ять) гривень 00 копійок.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня №18» виплачувати щомісячно ОСОБА_1 додатково з 01.12.2021 по 30.11.2024 мінімальну заробітну плату у сумі - за грудень 2021 року - по 30.09.2022 року по 6 500,00 грн. щомісячно, з 01.10.2022 року - 6 700,00 грн. щомісячно.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №18» в дохід держави судовий збір в розмірі 1816,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 20 липня 2022 року

Суддя: Н.Г.Притула