Справа№592/8328/21
Провадження №2/592/169/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2022 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Онайка Р.А., за участю секретарів судового засідання Антуфьєвої В.Ю., Панченко Ю.С., Сахненко О.Ю., Чайки Т.В., Кандиби Є.С., Лазоренко Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж лайн» до ОСОБА_1 , третя особа Приватний нотаріус Сумського міського нотаріально округу Канівець Людмила Олександрівна про визнання договорів оренди недійсними,-
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з зазначеним позовом, який 30.08.2021 уточнив подавши уточнений позов та просив визнати договір оренди автобуса марки І - VAN, модель А07А, типу автобус -D, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 29.03.2012 року ВРЕР ДАІ з обслуговування м. суми, Сумського, Білопільського, Краснопільського районів підпорядкованого УМВС, договір від 30.03.2012 р. посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Канівець Людмилою Олександрівною за реєстровим номером № 572 зі змінами внесеними за Договором про внесення змін до договору оренди автобусу від 30.01.2013 р. недійсним та застосувати наслідки недійсності правочину; визнати договір оренди автобуса марки І - VAN, модель А07А, типу автобус -D, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований 29.03.2012 року ВРЕР ДАІ з обслуговування м. суми, Сумського, Білопільського, Краснопільського районів підпорядкованого УМВС, договір від 30.03.2012 р. посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Канівець Людмилою Олександрівною за реєстровим номером № 574 зі змінами внесеними за Договором про внесення змін до договору оренди автобусу від 30.01.2013 р. недійсним та застосувати наслідки недійсності правочину.
Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що позивачем та відповідачем було укладено два договори оренди № 572 та № 574 щодо транспортних засобів, автобусів за яким Відповідач передав Позивачу автобуси. 30.01.2013 р. до договорів оренди автобусів № 572 та № 574 від 30.03.2012 р. було внесено зміни та викладено у новій редакції п. 1.4 ст. 1, п. 7.2. ст. 7 та п. 8.2 ст. 8 згідно Договорів про внесення змін до договорів оренди автобусів № 572 та № 574, що зареєстровані приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Канівець Л.О. за реєстровим номером №572 та №574. Зазначені договори оренди за рішення суду були розірвані. Однак, вказане не позбавляє права Позивача, ТОВ «ПРЕСТИЖ ЛАЙН» на звернення до суду із даним позовом про визнання договорів оренди автобусів недійсними. Вважає, що істотні умови договори оренди автобусів марки 1 - VAN, модель А07А, типу автобус -D, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 та НОМЕР_2 від 30.03.2012 р. зі змінами внесеними за Договорами від 30.01.2013 р. є такими що суперечать вимогам ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 785 ЦК України , а саме: пп. «г «,п. 7.1 ст. 7 Договорів: «Орендар зобов`язується у разі дострокового розірвання. договору в триденний термін передати Орендодавцю ТЗ за актом прийому-передачі в належному стані, придатному для використання за цільовим призначенням». Також, Договори № 572, № 574 оренди автобусів є недійсними в силу ч. 1 ст. 203 ЦК України, через зазначення недостовірних даних в істотних умовах Договору, а саме в п. 1.4 ст. 1 Договору. Адже, приватним нотаріусом Канівець Л.О. при посвідченні Договорів оренди автобусів марки І - VAN модель А07А, типу автобус -D, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 та НОМЕР_2 від 30.03.2012 р., не зазначено істотну умову договору, не зазначено, що предмети оренди автобуси марки І-VAN, модель А07А, типу автобус -D, д.н.з. НОМЕР_4 та д.н.з., які належить ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_2 придбані в кредит та передані в забезпечення Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський Банк Розвитку» згідно договорів застави. Вказані істотні умови було доповнено лише 30.01.2013 р. згідно Договорів про внесення змін до договорів оренди автобусів від 30.03.2012 р. До того ж, при посвідченні приватним нотаріусом Канівець Л.О. договорів оренди автобусів марки І - VAN модель А07А, типу автобус -D, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 та НОМЕР_2 від 30.03.2012 р.. було дотримано вимоги ч. 3 ст. 65 СК України, та зазначено в п. 8.7 ст. 8 Договору оренди автобусу, що такий договорів укладений за згоди дружини Відповідача, ОСОБА_2 . Тоді як, в Договорах від 30.01.2013 р. про внесення змін до договорів оренди автобусів від 30.03.2012 р. такі Договори про внесення змін всупереч положенням ч. 3 ст. 65 СК України посвідчено приватним нотаріусом Канівець Л.О. без участі та без згоди дружини ОСОБА_1 , як співвласника надаваного в оренду ТЗ, автобусу. Окремо зазначає, що договори оренди автобусів марки 1 - VAN, модель А07А, типу автобус -D, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 та НОМЕР_2 від 30.03.2012 р. зі змінами внесеними за Договорами від 30.01.2013 р. є удаваним в силу положень ст. 235 ЦК України, адже дійсна воля сторін при укладенні договору не була направлена на те, що Відповідач ОСОБА_1 буде отримувати орендну плату за користування його автобусами у розмірі 100, 00 грн. на місяць, що зафіксовано у п. 5.1. ст. 5 Договорах оренди автобусу від 30.03.2012 р., зі змінами внесеними від 30.01.2013 р. на вимогу ОСОБА_1 з його особистих мотивів. Фактично суми сплачувані ОСОБА_1 орендарем ТОВ «ПРЕСТИЖ ЛАЙН» були значно більшими. У зв`язку з чим звертається з зазначеним позовом до суду.
Ухвалою суду від 12.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, по справі призначено підготовче судове засідання на 11:00 04.08.2021.
29.07.2021 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Канівець Л.О., згідно яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що під нею було нотаріально посвідчено спірний договір, сторони договору узгодили між собою зміст договору та його істотні умови і підписали його. Позовна заява не містить обґрунтувань необхідності захисту прав позивача та мети його звернення з такою заявою, жодні інтереси, права та свободи позивача оспорюваним договором не порушені, договір виконувався сторонами та розірваний більше п`яти років тому, про що зазначає сам позивач. Позивач стверджує, що договір виконувався та ОСОБА_1 отримував орендні платежі. Зазначає, що позивач самостійно та добровільно обрав умови договору, на протязі довгого періоду часу виконує умови договору оренди, здійснює платежі за транспортний засіб, користується ним, а потім через дев`ять років заявив про недійсність договору з посиланням на формальні підстави. Щодо не зазначення в договорі оренди про право третіх осіб на орендований автобус. Сторони не повідомляли нотаріусу про вказану обставину. Крім цього, в подальшому в цій частині були внесені зміни до договору, що не є підставою недійсності. Законодавством встановлені зовсім інші правові наслідки такого порушення, передбачені ст. 769 ЦК України, а не недійсність договору. Те ж саме стосується і надання згоди дружини на внесення змін до договору оренди. Щодо виконання сторонами умов договору та отримання ОСОБА_1 значно більших коштів , ніж вказано у договорі, просить суд враховувати, що умовою недійсності договору є наявність відповідних підстав на час укладення цього договору, а не під час його виконання. Щодо посилання позивача, що договір є удаваним правочином і тому є недійсним зазначає, що позивач повинен довести спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж приховати інший правочин та настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином. Позивач не вказав, який саме правочин сторони приховували від неї і у зв`язку з якими обставинами ввели її в оману щодо своїх дійсних намірів. Звертає увагу суду звернути увагу на порушення позивачем позовної давності. Позивач як сторона договора був обізнаний щодо умов договору з 30.03.2012 р. Позовна заява подана до суду в 2021 р. без будь-якого обгрунтування поважності пропуску позовної давності.
02.08.2022до судунадійшов відзиввід представникавідповідача,згідно якоговін проситьвідмовити узадоволенні позовувиходячи знаступного.Зазначає,що підставоюдля зверненняз позовноюзаявою сторонапозивача зазначаєте,що наразітриває стягненнята понесенняПозивачем негативнихнаслідків (зверненнястягнення нате майноПозивача,яке єосновним засобомдля веденняпідприємницької діяльності)за виконавчимпровадженням №65696515про стягненнякоштів зТОВ «ПрестижЛайн» накористь ОСОБА_1 за рішеннямисуду усправах №592/10231/16-цта №592/9414/15-ц.Однак,19липня 2021року виконавчепровадження №65696515закінчене узв`язку зповним виконанням(КопіяПостанови прозавершення виконавчогопровадження,завантажена зАвтоматизованої системивиконавчого провадження,-додається),припинено розшукмайна боржниката знятоарешти змайна такоштів боржника,яким булоТОВ «ПрестижЛайн».При цьомує безпідставнимпосилання позивачана ч.1ст.764ЦК України(Правовінаслідки продовженняволодіння та/абокористування майномпісля закінченнястроку договорунайму),оскільки зазначенанорма стосуєтьсяправочину,строк діїякого закінчився,а вданому випадкудоговір євже розірванимза рішеннямсуду,що набралозаконної сили,про щозазначає сампозивач.Зазначає,що невідповідає дійсностітвердження позивачапро те,що пп.«г» п.7.1ст.7Договору орендитранспортного засобу(автобусуз реєстраційнимномером НОМЕР_2 ),укладеного 30.03.2012року міжТОВ «ПрестижЛайн» та ОСОБА_1 (даліпо тексту-Договір),суперечить нормамч.1,5ст.203, ч.1 ст. 215, ч. 1 ст. 785 ЦК України. В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. При цьому слід зазначити, що ініціатором укладання договору був представник позивача в даній справі й саме за його участі було підготовлено текст Договору, який потім узгоджувався між сторонами. Не зрозуміло, яким чином даний пункт договору суперечить іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та/або порушує права позивача. Чому позивач звертається з вимогою визнання недійсним не окремого пункту Договору, а Договору вцілому, адже, відповідно до ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Не відповідає дійсності твердження позивача про те, що Договір є недійсним (в силу ч.1 ст. 203 ЦК України) через зазначення недостовірних даних в істотних умовах Договору, а саме в п. 1.4. ст.. 1 Договору, оскільки не зазначено, що предмет оренди передані в заставу за договором застави. Сторона відповідача відповідально заявляє, що на час укладання спірного договору, предмет оренди (автобус) не перебував у заставі. Договір застави дійсно був укладений, однак він був укладений після укладання Договору, що є предметом даного спору. Не заслуговують на увагу твердження позивача про те, що Договір є недійсним через відсутність в додатковій угоді підпису дружини відповідача про надання згоди на укладення додаткової угоди та зазначає, що позивач визнає недійсним весь Договір (де міститься відповідна згода співвласника), а не додаткову угоду до нього. Не є доведеними з боку позивача ті обставини, що договір є удаваним з підстав отримання відповідачем (орендодавцем за Договором) орендної плати у розмірі «значно більшому», ніж це передбачено Договором. Докази зазначеного - відсутні. Сторона відповідача дійшла до переконання, що позовна заява не обґрунтована, не підтверджена доказами, які б доводили обставини, на які посилається позивач, а деякі обставини взагалі спотворені та не відповідають дійсності. Позивач не доводить, які саме його права порушені. За таких умов вважає, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Протокольною ухвалою суду від 04.08.2021 підготовче судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача на 10:30 01.09.2021.
30.08.2021 представником позивача до суду було надано уточнену позовну заяву.
Протокольною ухвалою суду від 01.09.2021 підготовче судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідача та клопотанням представника позивача на 10:00 28.09.2021.
Протокольною ухвалою суду від 01.09.2021 підготовче судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача на 11:00 16.11.2021.
Ухвалою суду від 16.11.2021 закрито підготовче провадження у справі, справа призначена для розгляду по суті на 11:30 06.12.2021, витребувано копії матеріалів нотаріальних справ стосовно укладення Договорів оренди №572 від 30.03.2012 та №574 від 30.03.2012, задоволено клопотання представника щодо виклику свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
У судовому засіданні 06.12.2021, представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, додатково пояснив що вважає що саме на момент вчинення правочинів були наявні обтяження щодо орендованих автобусів.
Представник відповідача ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення позову, просив застосувати строки позовної давності та стягнути на користь відповідача понесені судові витрати, заперечення викладені у відзиві підтримав.
Третя особа Приватний нотаріус Сумського міського нотаріально округу Канівець Людмила Олександрівна, у судове засідання не з`явилася, матеріали справи містять її письмові пояснення, згідно яких вона заперечила щодо задоволення позову.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що відповідач є її чоловіком, зазначила, що спочатку були підписані оспорювані договори, а потім договір застави, всі пункти спірних договорів узгоджувалися сторонами перед підписанням, зазначає, що ОСОБА_7 директор ТОВ «Престиж лайн» знав про намір відповідача укласти договір застави щодо транспортних засобів переданих в оренду. На запитання представника позивача повідомила що підписувала договір оренди, після рішення суду про розірвання договорів позивач пропонував повернути транспортні засоби у непридатному стані, офіційно недоліки виявлені експертом у 2017 році. На запитання судді щодо додаткової угоди повідомила, що не заперечувала, щодо внесення змін у договір, її права не порушувалися.
Протокольною ухвалою від 06.12.2021 слухання справі відкладено для повторного виклику свідків та витребування доказів на 11:00 18.01.2022.
Протокольною ухвалою суду від 18.01.2021 судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідача на 10:00 09.02.2022.
Протокольною ухвалою суду від 09.02.2022 судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача на 10:00 22.03.2022.
Протокольною ухвалою суду від 22.03.2022 судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою сторін на 10:00 22.06.2022.
Протокольною ухвалою суду від 22.06.2022 судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача на 11:00 11.07.2022, крім того представник позивача клопотав про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
У судове засідання призначене на 11.07.2022 учасники справи не з`явилися, від представника позивача та представника відповідача до суду надійшли клопотання про розгляд справи у їх відсутність, викладені раніше позиції підтримали.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається що між позивачем в особі директора Петренка Г.В. та відповідачем було укладено нотаріально посвідчені договори оренди автобусів зі згоди дружини орендодавця (викладеної у формі заяви) від 30.03.2012 №572 (а.с.9) та №574 (а.с.69).
Зі змісту договорів вбачається, що сторони при укладенні правочинів розуміють значення своїх дій, діють добровільно без погроз, примусу чи насильства, як фізичного так і морального, попередньо ознайомлені з вимогами цивільного законодавства, що регулюють укладений правочин (зокрема з вимогами щодо недійсності правочину).
30.03.2013 сторонами укладено договори про внесення змін та доповнень до договорів автобусів від 30.03.2012, що зареєстровані приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Канівець Л.О. за реєстровим номером № 572 (а.с.10) та №574 (а.с.70), згідно договорів про внесення змін викладено в іншій редакції п.1.4 статті1, п.7.2. статті 7 та п.8.2 статті 8 основних договорів.
Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 01.12.2015 розірвано договори оренди укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «Престиж лайн» №574 та №572, зобов`язано ТОВ «Престиж лайн» повернути ОСОБА_1 транспортні засоби за актом прийому-передачі у належному стані, придатному для використання за цільовим призначенням, стягнуто з ТОВ «Престиж лайн» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі (а.с.11-12).
Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 08.02.2016 (а.с.13-14) рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 01.12.2015 змінено в частині позовних вимог про стягнення орендної плати.
Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми у справі №592/10231/16-ц від 10.09.2019 позов ОСОБА_1 до ТОВ «Престиж лайн» задоволено частково (а.с.15-19) стягнуто з ТОВ «Престиж лайн» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду на ремонтно-відновлювальні роботи автобусів марки І - VAN, модель А07А, типу автобус -D, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та марки І - VAN, модель А07А, типу автобус -D, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , збитки у вигляді орендної плати за період з 01.09.2015 до 01.09.2019, неустойку за несвоєчасне повернення автобусів та моральну шкоду.
Постановою Сумського апеляційного суду від 19.12.2019 (а.с.20-23) рішення Ковпаківського районного суду міста Суми змінено в частині стягнення збитків у вигляді орендної плати та неустойки за несвоєчасне повернення автобусів змінено.
Виконавче провадження №65696515 у справі №592/10231/16-ц закінчено, що підтверджується копією постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.07.2021 (а.с.51).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою,п`ятоюташостою статті203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Позивач просить визнати укладені договори оренди автобусів №572 та №574 недійсними в силу ч.1 ст. 203 ЦК України та застосувати наслідки недійсності правочинів. Представник позивач посилається на те, що пп. «г» п.7.1 ст.7 Договорів оренди автобусів суперечить ч.1 ст.203, ч.1 ст.785 ЦК України.
Так, пп. «г» п.7.1 ст.7 Договорів оренди автобусів встановлено, що орендар зобов`язується у разі дострокового розірвання цього договору в триденний термін передати орендодавцю ТЗ за актом прийому-передачі в належному стані, придатному для використання за цільовим призначенням.
Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Тобто, фактично позивач зазначає, що в договорі визначено інший порядок повернення орендованого майна ніж передбачений ч.1 ст.785 ЦК України.
Відповідно до ч.4 ст.626 ЦК України до договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.
Як вбачається з наданих копій договорів, позивач в особі директора та відповідач уклали договір визначивши в ньому відповідні умови, узгодження з орендарем іншого терміну повернення орендованого майна ніж визначено ч.1 ст.785 ЦК України у разі дострокового розірвання договору, жодним чином не покладає на позивача обов`язки у більшому обсязі ніж це передбачено чинним законодавством, крім того положення ч.1 ст.785 ЦК України встановлюють обов`язок негайного повернення орендованого майна у разі припинення договору оренди, однак умови саме дострокового розірвання, яка визначена в оспорюваних договорах, зазначена норма закону не містить.
Позивач також посилається на недійсність Договорів №572 та №574 в силу ч.1 ст.203 ЦК України, через зазначення недостовірних даних в істотних умовах договорів, а саме в п.1.4 ст.1, про те, що предмети оренди придбані відповідачем в кредит та передані в забезпечення ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» згідно договорів застави. Зазначені істотні умови було доповнено лише 30.01.2013 згідно Договорів про внесення змін до Договорів оренди автобусів від 30.03.2012. Крім того зазначає що на Договорах про внесення змін до Договорів оренди автобусів від 30.03.2012 відсутній підпис дружини орендодавця.
Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_2 щодо того, що договори застави автобусів, які є предметом оренди, були укладені після укладення договорі оренди цих автобусів, оскільки вона є дружиною відповідача та має зацікавленість у вирішенні спору на його користь.
Однак, суд зауважує, що матеріали справи не містять та представником не надано жодних доказів існування обставин на які він посилається, щодо наявності обтяжень у вигляді застави на орендоване майно на момент укладення договорів оренди.
Відповідно до ст. 769 ЦК України передання речіу наймне припиняєта незмінює правна неїтретіх осіб,зокрема правазастави. При укладенні договору найму наймодавець зобов`язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за найм речі або розірвання договору та відшкодування збитків.
Тобто не повідомлення орендаря про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, надає орендарю право вимагати зменшення розміру плати за найм речі або розірвання договору та відшкодування збитків, та як наслідок не тягне за собою підстав визнання договору не дійсним.
Щодо твердження представника позивача про отримання орендодавцем орендної плати у сумі більшій ніж визначено договором, суд зауважує що проведення сторонами розрахунків у інших розмірах, ніж це передбачено договором, не впливає на недійсність договору і не є підставою недійсності, оскільки пов`язане не з існуванням таких обставин на час укладання договору, а з його виконанням.
Крім того, як представник відповідача у судовому засіданні так і третя особа заявили клопотання про застосування строків позовної давності при розгляді справи.
Так, відповідно до ст. 256,257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.3,4ст.267ЦК Українипозовна давністьзастосовується судомлише зазаявою сторониу спорі,зробленою довинесення нимрішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи зазначене, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж лайн» до ОСОБА_1 , третя особа Приватний нотаріус Сумського міського нотаріально округу Канівець Людмила Олександрівна про визнання договорів оренди недійсними слід відмовити.
Згідно ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи, що представник відповідача клопотав про стягнення з позивача на користь відповідача понесені судові витрати, а саме витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн, на підтвердження надав ордер про надання правничої (правової) допомоги (а.с.47), договір про надання правової допомоги від 22.07.2021 (а.с.49), довідку від 06.11.2021 про повний розрахунок за Договором про надання правової допомоги від 22.07.2021 (а.с.94), відсутність заперечень позивача щодо співмірності розміру судових витрат, суд вважає що з позивача на користь відповідача необхідно стягнути судові витрати, а саме витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж лайн» до ОСОБА_1 , третя особа Приватний нотаріус Сумського міського нотаріально округу Канівець Людмила Олександрівна про визнання договорів оренди недійсними.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж лайн» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 10000,00 грн.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж лайн», ЄДРПОУ 32602371, юридична адреса м.Суми, вул. Білопільський шлях, 19.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 .
Третя особа: Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Канівець Людмила Олександрівна, свідоцтво №2968, адреса АДРЕСА_2 .
Суддя Р.А. Онайко
Суд | Ковпаківський районний суд м.Сум |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2022 |
Оприлюднено | 29.07.2022 |
Номер документу | 105448248 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них оренди |
Цивільне
Ковпаківський районний суд м.Сум
Онайко Р. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні