Рішення

від 04.07.2022 по справі 359/3678/21

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/359/402/2022

Справа №359/3678/21

РІШЕННЯ

Іменем України

04 липня 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль цивільну справу за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, до Київської обласної державної адміністрації, Бориспільської районної державної адміністрації, приватного підприємства «Вектор», приватного підприємства «Альянс», приватного підприємства «Сталкер», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: державне підприємство «Бориспільське лісове господарство», про визнання недійсними розпоряджень, договорів оренди, скасування реєстрації права власності та повернення земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

В квітні 2021 року Заступник керівника Київської обласної прокуратури, діючи в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, звернувся до суду з вказаним позовом, яким просить: визнати недійсними розпорядження Київської ОДА від 21 жовтня 2004 року №748, №750 та №751 «Про надання в оренду земельної ділянки»; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 9,7 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0026, укладений 21 жовтня 2004 року між Бориспільською РДА та ПП «Сталкер», визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 9,8 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0022, укладений 21 жовтня 2004 року між Бориспільською РДА та ПП «Альянс», визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 9,7 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0023, укладений 21 жовтня 2004 року між Бориспільською РДА та ПП «Вектор»; визнати недійсними розпорядження Бориспільської РДА від 25 жовтня 2019 року №620-№624 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства на території с. Проліски Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області; скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права користування ПП «Альянс» земельною ділянкою площею 9,8 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0022 з одночасним припиненням речових прав ПП «Альянс» на земельну ділянку, скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права користування ПП «Вектор» земельною ділянкою площею 9,7 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0023 з одночасним припиненням речових прав ПП «Вектор» на земельну ділянку, скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0096, скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0093, скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 1,7 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0095, скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0097, скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0094; усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження земельними ділянками лісового фонду, які розташовані на території Щасливської сільської ради Бориспільського району: площею 9,7 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0026, площею 9,8 га з кадастровим номером 322088000:03:004:0022, площею 9,7 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0023, площею 2 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0096, площею 2 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0093, площею 1,7 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0095, площею 2 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0097, площею 2 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0094 шляхом їх повернення на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння відповідно ПП «Сталкер», ПП «Альянс», ПП «Вектор», ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з одночасним припиненням речових прав на земельні ділянки.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2021 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання (т.1 а.с.130-131).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2021 року було зупинено провадження в цивільній справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №359/3373/16-ц (т.1 а.с.208-209).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2022 року було поновлено провадження в цивільній справі (т.1 а.с.218).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2022 року було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (т.2 а.с.61).

ІІІ. Ставлення учасників справи до пред`явленого позову.

Прокурор Бориспільської окружної прокуратури Шмаль В.В. підтримав пред`явлений позов та наполягав на його задоволенні в повному обсязі.

Представник Кабінету Міністрів України направив до суду письмові пояснення на позовну заяву, якими підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник Київської ОДА направив до суду відзив на позовну заяву, яким просив відмовити у задоволенні пред`явленого позову у повному обсязі. В обґрунтування відзиву вказав на те, що розпорядження Київської ОДА від 21 жовтня 2004 року №748, №750 та №751 були прийняті у відповідності до вимог Лісового та Земельного кодексів України, чинних на момент їх прийняття. Зокрема, згідно приписів діючого на той час законодавства, вилучення для всіх потреб земельних ділянок лісів державною власністю площею до 10 га, які перебували у постійному користуванні, та знаходилися в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, належало до повноважень обласних державних адміністрацій. Спірні земельні ділянки, які були передані в оренду ПП «Сталкер», ПП «Альянс» та ПП «Вектор» за окремими проектами землеустрою, до кожної з них збиралися окремі висновки і погодження, щодо кожної з них укладені окремі договори оренди. Спірні розпорядження прийняті по кожній земельній ділянці, яка не перевищує 10 га. Тому вказані розпорядження прийняті в межах компетенції Київської ОДА. Крім цього, представник Київської ОДА звернув увагу на ту обставину, що прокурор звернувся до суду з даним позовом більш ніж через 17 років з моменту прийняття спірних розпоряджень та укладання договорів оренди земельних ділянок, що свідчить про пропуск строку позовної давності.

Представник ПП «Вектор» надав до суду відзив на позовну заяву, яким просив залишити позовні вимоги без задоволення. В обґрунтування відзиву вказав на хибність твердження позивача щодо належності спірних земельних ділянок до єдиного неподільного масиву лісництва, а також щодо прийняття оспорюваних розпоряджень в один день, що є свідченням про спільний намір їх прийняття, щодо пов`язаності юридичних осіб ПП «Вектор», ПП «Альянс» та ПП «Сталкер» з проекцією на відносини щодо виділення та оформлення земельних ділянок.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також представники ПП «Альянс» та ПП «Сталкер», Бориспільської РДА у судове засідання не з`явились та про своє ставлення до пред`явленого позову не повідомили. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ДП «Бориспільський лісгосп» у судове засідання також не з`явився та свої пояснення щодо позову не надав.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що розпорядженнями Київської ОДА №748, №750 та №751 від 21 жовтня 2004 року були затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок ПП «Сталкер», ПП «Альянс» та ПП «Вектор» відповідно для розміщення офісно-складських приміщень та торгово-промислового комплексу площею 9,7 га, 9,8 га та 9,7 га лісів в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області в довгострокову оренду на 49 років (т.1 а.с.30,31,32).

На виконання даних розпоряджень Київської ОДА були укладені наступні правочини:

- договір оренди земельної ділянки від 21 жовтня 2004 року, посвідчений Козій А.В., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за номером №5781 та в Бориспільському районному відділі Київської регіональної філії «ЦДЗК» при Держкомземі України. За умовами якого Бориспільська РДА надала, а ПП «Вектор» прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 9,7 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0023 з цільовим призначенням для розміщення офісно-складських приміщень в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, на умовах довгострокової оренди строком на 49 років (т.1 а.с.33-38);

- договір оренди земельної ділянки від 21 жовтня 2004 року, посвідчений Козій А.В., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за номером №5785 та в Бориспільському районному відділі Київської регіональної філії «ЦДЗК» при Держкомземі України. За умовами якого Бориспільська РДА надала, а ПП «Альянс» прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 9,8 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0022 з цільовим призначенням для розміщення офісно-складських приміщень в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, на умовах довгострокової оренди строком на 49 років (т.1 а.с.40-45);

- договір оренди земельної ділянки від 21 жовтня 2004 року, посвідчений Козій А.В., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за номером №5784 та в Бориспільському районному відділі Київської регіональної філії «ЦДЗК» при Держкомземі України. За умовами якого Бориспільська РДА надала, а ПП «Сталкер» прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 9,7 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0026 з цільовим призначенням для розміщення офісно-складських приміщень в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, на умовах довгострокової оренди строком на 49 років (т.1 а.с.47-52).

Крім цього, розпорядженнями Бориспільської РДА №620-№624 від 25 жовтня 2019 року (т.1 а.с.61-70) були затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території с. Проліски Щасливської сільської ради Бориспільського району, зокрема ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0096, ОСОБА_2 площею 2,0000 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0093, ОСОБА_3 1,7000 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0095, ОСОБА_5 площею 2,0000 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0094, ОСОБА_4 площею 2,0000 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0097.

Вказані розпорядження Бориспільської РДА стали підставою для реєстрації права власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на новосформовані земельні ділянки, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.1 а.с.82-113).

Правовідносини, які виникли між сторонами по справі регулюються гл.11 «Землі лісогосподарського» ЗК України, а також гл.19 «Позовна давність» розділу V книги першої ЦК України.

V. Норми права та судова практика, якими суд керується при вирішенні спору.

а. норми матеріального права щодо визнання недійсними розпоряджень про надання в оренду земельних ділянок.

Згідно ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.17 ЗК України визначено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин зокрема належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.124ЗК України (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

У відповідності до ч.5 ст.116 ЗК України (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами) визначено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.149ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно ч.6 ст.149 цього Кодексу обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою, дев`ятою цієї статті.

Водночас ч.9 ст.149 ЗК України визначено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених ст.150 цього Кодексу.

б. норми матеріального права щодо визнання недійсними договорів оренди.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті203 цього Кодексу.

Згідно зположенням ст.203ЦК Українизміст правочинуне можесуперечити цьомуКодексу,іншим актамцивільного законодавства,а такожінтересам державиі суспільства,його моральнимзасадам. Особа,яка вчиняєправочин,повинна матинеобхідний обсягцивільної дієздатності. Волевиявленняучасника правочинумає бутивільним івідповідати йоговнутрішній волі. Правочинмає вчинятисяу формі,встановленій законом. Правочинмає бутиспрямований нареальне настанняправових наслідків,що обумовленіним.

в. норми матеріального права та судова практика щодо застосування строку позовної давності, а також права прокурора на звернення до суду з даним позовом.

У відповідності ч.1 ст.256, ч.1 ст.257 та ч.1 ст.261ЦК України особа може звернутись до суду за захистом свого цивільного права або інтересу протягом трьох років від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права.

Згідно з ч.4, ч.5 ст.267ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.11 постанови №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

За змістом правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19) зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Згідно зч.1ст.131-1Конституції Українив Українідіє прокуратура,яка здійснює: підтриманняпублічного обвинуваченняв суді; організаціюі процесуальнекерівництво досудовимрозслідуванням,вирішення відповіднодо законуінших питаньпід часкримінального провадження,нагляд занегласними таіншими слідчимиі розшуковимидіями органівправопорядку; представництвоінтересів державив судіу виключнихвипадках ів порядку,що визначенізаконом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

У відповідностідо ч.3ст.23Закону України«Про прокуратуру»прокурор здійснюєпредставництво всуді законнихінтересів державиу разіпорушення абозагрози порушенняінтересів держави,якщо захистцих інтересівне здійснюєабо неналежнимчином здійснюєорган державноївлади,орган місцевогосамоврядування чиінший суб`єктвладних повноважень,до компетенціїякого віднесенівідповідні повноваження,а такожу разівідсутності такогооргану. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

г. норми процесуального права.

В силу положень ч.1 ст.13та ч.1ст.81ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

VI. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

а. щодо визнання недійсними спірних розпоряджень та договорів оренди земельних ділянок.

Встановлено, що спірними розпорядженнями Київська ОДА передала в оренду ТОВ «Сталкер», ТОВ «Альянс», ТОВ «Вектор» земельні ділянки відповідно площею 9,7 га, 9,8 га та 9,7 га в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

В той же час саме до повноважень обласних державних адміністрацій належало вилучення для всіх потреб земельних ділянок лісів державної власності площею до 10 гектарів, які перебували у постійному користуванні, та знаходилися в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів.

У зв`язку з цим, судом не встановлено правових підстав для визнання недійсними розпоряджень Київської ОДА №748, №750 та №751 від 21 жовтня 2004 року «Про надання в оренду земельної ділянки».

До вказаного висновку суд приходить також враховуючи необґрунтованість твердження прокурора з приводу того, що спірні земельні ділянки становлять єдиний неподільний масив лісництва.

Оскільки, спірні земельні ділянки, розташовані в межах 3-го лісового кварталу Вишеньківського лісництва, були вилучені та поділені на земельні ділянки, площа кожної з яких становила менше 10 га, до прийняття оспорюваних розпоряджень та передачі їх в оренду.

Судом не встановлено обставин, які б підтверджували доводи прокурора щодо пов`язаності юридичних осіб ПП «Вектор», ПП «Альянс» та ПП «Сталкер», зокрема у правовідносинах щодо виділення та оформлення оренди спірних земельних ділянок.

З Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.39,46,53) вбачається, що дійсно керівником ПП «Вектор», ПП «Альянс» та ПП «Сталкер» є ОСОБА_7 , а кінцевим бенефіціарним власником ОСОБА_8 .

Тоді як зі змісту оспорюваних договорів оренди земельних ділянок вбачається, що на час їх укладення керівником та власником ПП «Вектор» була ОСОБА_9 , ПП «Альянс» - ОСОБА_10 , ПП «Сталкер» - ОСОБА_11 . Зазначене свідчить, що керівники ПП «Вектор», ПП «Альянс» та ПП «Сталкер» неодноразово змінювались з часу укладення договорів оренди та по даний час. Тому пов`язаність цих юридичних осіб на даний час, зокрема наявність єдиного директора та кінцевого бенефіціара, не може свідчить про наявність такого зв`язку понад 17 років тому.

Тому суд вважає, що відсутні підстави для визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, які були укладені на виконання оспорюваних розпоряджень Київської ОДА.

Враховуючи, що вимоги прокурора про усунення перешкод у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження спірними земельними ділянками шляхом повернення їх на користь держави є похідними від вимоги про скасування розпоряджень Київської ОДА №748, №750 та №751 від 21 жовтня 2004 року, а також вимоги про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, тому у задоволенні цієї вимоги також слід відмовити.

З доводів прокурора розпорядженнями Бориспільської РДА №620-624 від 25 жовтня 2019 року у власність громадян ОСОБА_1 була відведена земельна ділянка площею 2,0000 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0096, ОСОБА_2 площею 2,0000 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0093, ОСОБА_3 1,7000 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0095, ОСОБА_5 площею 2,0000 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0094, ОСОБА_4 площею 2,0000 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0097, за рахунок земельної ділянки площею 9,7 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0023, яка перебуває у користуванні ПП «Вектор», на підставі договору оренди землі без попереднього припинення права користування цією земельною ділянкою.

У зв`язку з цим, належить звернути увагу на ту обставину, що рішенням Бориспільського міськрайонного суд у Київської області від 24 березня 2021 року в цивільній справі за позовом ПП «Вектор» до ГУ Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Бориспільської РДА про визнання недійсними розпоряджень, скасування державної реєстрації земельних ділянок та поновлення запису у поземельній книзі, були визнані недійсними розпорядження Бориспільської РДА №620-624 від 25 жовтня 2019 року, а також припинено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0096, ОСОБА_2 площею 2,0 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0093, ОСОБА_3 площею 1,7 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0095, ОСОБА_4 площею 2,0 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0097, ОСОБА_5 площею 2,0 га з кадастровим номером 3220888000:03:004:0094, а також скасовано державну реєстрацію цих земельних ділянок. Вказане рішення суду набрало законної сили 06 травня 2021 року.

В силу вимог п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України суд позбавлений можливості закрити провадження в частині позовних вимог прокурора про скасування розпоряджень Бориспільської РДА №620-624 від 25 жовтня 2019 року та скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на спірні земельні ділянки, зважаючи на відмінності у складі осіб, які брали участь в вказаній вище справі та в спірних правовідносинах, а також підставах позову, тобто спір виник між різними сторонами та з різних підстав.

Разом з цим, з метою забезпечення юридичної визначеності та забезпечення остаточності судового рішення, яке набрало законної сили, суд не вбачає підстав для скасування спірних розпоряджень Бориспільської РДА та державної реєстрації права власності відповідачів на земельні ділянки, з огляду на наявність судового рішення про їх скасування.

б. щодо застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.

Встановлено, що ПП «Вектор» та Київською ОДА були подані заяви про застосування наслідків спливу позовної давності.

В обґрунтування яких було зазначено, що органи прокуратури були обізнані про існування оскаржуваних розпоряджень ще в 2005 році в силу проведення виїмки в межах кримінальної справи №47-660 (т.1 а.с.168-171 )

Крім цього, ДП «Бориспільський лісгосп» був обізнаний про прийняті спірні розпорядження ще в 2004 році, оскільки приймало участь у погодженні проекту землеустрою щодо відведення ПП «Вектор», ПП «Альянс» та ПП «Сталкер» спірних земельних ділянок. В той час як Кабінет Міністрів України мав об`єктивні можливості знати про обставини порушення своїх прав, зважаючи на реалізацію своїх прав та обов`язків через відповідні органи державної влади та в межах їх компетенції.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 лютого 2020 року по справах №911/3311/17, №911/3574/17, №911/3897/17 та від 03 вересня 2020 року у справі №911/3449/17 сформульований висновок про те, що зайняття спірної земельної ділянки з порушенням положень ЗК України та ЛК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади; у такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Тому судом не встановлено підстав для застосування до спірних правовідносин наслідків, передбачених ч.4 ст.267 ЦК України.

в. щодо права прокурора на звернення до суду зданим позовом.

Звертаючись із даним позовом до суду, прокурор зазначив, що вказана позовна заява вжита, як захід прокурорського реагування відповідно до ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та направлена, насамперед, на захист інтересів держави, яким спричинено шкоду, внаслідок користування земельною ділянкою.

Серед іншого, Бориспільською місцевою прокуратурою зазначено, що даний позов подається в інтересах Кабінету Міністрів України.

Водночас, відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідає принципу рівноправності сторін.

Необхідно прийняти до уваги, що в Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 року №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не належить до сфери кримінального права, наголошено, що вкрай важливо забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і щоб загальні завдання щодо захисту інтересів держави вирішувалися через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій було засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу стосовно рівноправності сторін судового провадження зміст ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя.

Аналіз ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17 та від 20 вересня 2018 року у справі №924/1237/17, від 23 жовтня 2018 року у справі №906/240/18, від 01 листопада 2018 року у справі №910/18770/17, від 05 листопада 2018 року у справі №910/4345/18, від 05 грудня 2018 року у справі №923/129/17, від 22 жовтня 2019 року у справі №913/117/19).

У справі міститься письмове повідомлення Київської обласної прокуратури про встановлення підстав та намірів здійснювати представництво інтересів держави в суді, адресованого Кабінету Міністрів України (т.1 а.с.114).

Будь-яких інших доказів у справі на підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді та відповідного належного обґрунтування в позові, прокурором не надано суду.

Тому, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, є недостатнім. В такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст.367 КК України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Зазначене вище також у повній мірі узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, висловленими, зокрема, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі №924/1256/17, у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №926/03/18, від 23 вересня 2018 року у справі №924/1237/17.

Таким чином, прокурор у даній справи не обґрунтував та не надав належні докази наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави Кабінетом Міністрів України та судом не встановлено обставин, які перешкоджають захисту прав та інтересів саме належним суб`єктом Кабінетом Міністрів України, що є обов`язковою умовою для виникнення у прокурора права на звернення до суду.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжного доручення №758 від 09 квітня 22021 року (т.1 а.с.29) вбачається, що при пред`явленні позову до суду Заступником керівника Київської обласної прокуратури був сплачений судовий збір у розмірі 45400 гривень. Зважаючи на те, що у задоволенні пред`явленого позову відмовлено у повному обсязі, тому підстави для відшкодування понесених судових витрат, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.19, ч.1 ст.131-1 Конституції України, ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст.203, ч.1 ст.215, ч.1 ст.256, ч.1 ст.257 та ч.1 ст.261, ч.4, ч.5 ст.267ЦК України, ст.17, ст.124, ч.5 ст.116, ч.1, ч.6 та ч.9 ст.149 ЗК України, ч.1 ст.13та ч.1ст.81, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову заступника керівника Київської обласної прокуратури про визнання недійсними розпоряджень, договорів оренди, скасування реєстрації права власності та повернення земельних ділянок відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду 14 липня 2022 року.

Суддя: В.В. Журавський