Постанова

від 27.07.2022 по справі 902/125/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року Справа № 902/125/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Орловська Т.Й.

за участю представників:

позивача: Сидоров П.В. адвокат

відповідача: Бурка В.Р. адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.06.22р. у справі №902/125/22 (суддя Міліціанов Р.В., м.Вінниця, повний текст складено 13.06.2022 року)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю " КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО"

про заборону використовувати найменування

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКC АГРО" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" про:

- заборону Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" (ідентифікаційний код - 44460616, 21027, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Вінниця, вул. Келецька, буд. 51) використовувати позначення "КОМПАНІЯ "ІМЕКС - АГРО", "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО", "ІМЕКС - АГРО", "ІМЕКС АГРО", "COMPANI "ІМЕХ АGRО", "ІМЕХ АGRО", "ІМЕХ - АGRО" в мережі Інтернет на веб-сторінках і на веб-сайтах, в господарській діяльності та назві товариства;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" (21027, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Келецька, буд. 51 ідентифікаційний код - 44460616) внести зміни до своїх установчих документів;

- заборону Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" (21027, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Келецька, буд. 51 ідентифікаційний код - 44460616) порушувати права інтелектуальної власності позивача на комерційне (фірмове) найменування "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО" шляхом незаконного делегування на користь інших осіб найменування "ІМЕКС-АГРО", "ІМЕКС АГРО".

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.06.22р. у справі №902/125/22 позов задоволено частково. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" (вул. Келецька, буд. 51, м. Вінниця, 21000, код - 44460616) використовувати позначення "КОМПАНІЯ "ІМЕКС - АГРО", "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО", "ІМЕКС - АГРО", "ІМЕКС АГРО", "COMPANI "ІМЕХ АGRО", "ІМЕХ АGRО", "ІМЕХ - НОМЕР_1 " у господарській діяльності та назві товариства. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС-АГРО" (вул. Келецька, буд. 51, м. Вінниця, 21000, код - 44460616) внести зміни до своїх установчих документів щодо найменування. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС-АГРО" (вул. Келецька, буд. 51, м. Вінниця, 21000, код - 44460616) порушувати права Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС АГРО" (вул. Келецька, буд. 51, офіс. 219а, м. Вінниця, 21000, код - 42000825) на комерційне (фірмове) найменування "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО" шляхом делегування на користь інших осіб найменування "ІМЕКС-АГРО", "ІМЕКС АГРО". Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС АГРО" в частині позовних вимог щодо заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС-АГРО" використовувати позначення "КОМПАНІЯ "ІМЕКС - АГРО", "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО", "ІМЕКС - АГРО", "ІМЕКС АГРО", "COMPANI "ІМЕХ АGRО", "ІМЕХ АGRО", "ІМЕХ - НОМЕР_1 " у мережі Інтернет на веб-сторінках і на веб-сайтах.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС-АГРО" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить судкасувати повністю рішення Господарського суду Вінницької області від 01.06.2022 року по справі №902/125/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ІМЕКС АГРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ІМЕКС-АГРО» про заборону використовувати найменування.

Скаржник у апеляційній скарзі посилається на неправильне застосування судом першої інстанції ст.86, ч.1, 2, 4, 5 ст.236 та ч.4 ст.238 ГПК України без урахування висновків, викладених в постановах Верховного суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ІМЕКС-АГРО» зазначає, що правомірно зареєструвало своє найменування, воно індивідуалізує його як самостійного суб`єкта господарювання, не вводить в оману потенційних споживачів.

Вважає, що суд першої інстанції упереджено вважає, що дії відповідача стосовно реєстрації торговельної марки доводять намір здійснювати господарську діяльність з використанням комерційного найменування «Компанія «ІМЕКС АГРО» у сфері здійснення господарської діяльності позивача і не зважає на бажання ТОВ «КОМПАНІЯ «ІМЕКС-АГРО» зареєструвати належну йому торговельну марку, згідно вимог чинного законодавства.

А відповідач, у свою чергу, має на меті здійснювати свою статутну діяльність постійно та безперервно, у відповідності до норм діючого законодавства, не порушуючи прав інших суб`єктів господарювання.

Тому, вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ІМЕКС АГРО» є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

Крім того, скаржник зазначає, що станом на сьогодні, ТОВ «КОМПАНІЯ «ІМЕКС-АГРО» дійсно не веде господарську діяльність та не має інтернет-сайту, а відбувається це через небажання відповідача вводити в оману споживачів щодо товарів та послуг, в тому числі особи, яка виробляє товар, адже позивач неправомірно поширює своє позначення широкому колу осіб, всупереч авторському праву, що належить відповідачу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС-АГРО" на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.06.22р. у справі № 902/125/22 та розгляд апеляційної скарги призначено на 27.07.2022 року.

22 липня 2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС АГРО" надійшов відзив якому просить суд змінити рішення в справі № 902/125/22 в частині відмови від задоволення вимог заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" (вул. Келецька, буд. 51, м. Вінниця, 21000, код - 44460616) використовувати позначення "КОМПАНІЯ "ІМЕКС - АГРО", "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО", "ІМЕКС - АГРО", "ІМЕКС АГРО", "COMPANI "ІМЕХ AGRO", "ІМЕХ АGRO", "ІМЕХ - AGRO" в мережі інтернет, та витрат на правову допомогу, та доповнити рішення, виклавши пункти рішення в наступній редакції:

Пункт 4. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" (вул. Келецька, буд. 51, м. Вінниця, 21000, код - 44460616) використовувати позначення "КОМПАНІЯ "ІМЕКС - АГРО", "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО", "ІМЕКС - АГРО", "ІМЕКС АГРО", "COMPANI "ІМЕХ AGRO", "ІМЕХ AGRO", "ІМЕХ - AGRO" y мережі Інтернет на веб-сторінках і на веб-сайтах.

Пункт 5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС-АГРО" (вул. Келецька, буд. 51, м. Вінниця, 21000, код - 44460616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС АГРО" (вул. Келецька, буд. 51, офіс 219а, м. Вінниця, 21000, код - 42000825) 7 443,00 грн - судових витрат зі сплати судового збору, та 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, позивач у відзиві просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС-АГРО" (вул. Келецька, буд. 51, м. Вінниця, 21000, код - 44460616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС АГРО" (вул. Келецька, буд. 51, офіс 219а, м. Вінниця, 21000, код - 42000825) 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в Північно-західному апеляційному господарському суді в справі №902/125/22.

В судовому засіданні 27.07.2022 року представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд апеляційної інстанції cкасувати повністю рішення Господарського суду Вінницької області від 01.06.2022 року по справі №902/125/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ІМЕКС АГРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ІМЕКС-АГРО» про заборону використовувати найменування. Поряд з цим, заперечив щодо задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в Північно-західному апеляційному господарському суді в справі №902/125/22.

Представник позивача в судовому засіданні 27.07.2022 року заперечив вимоги викладені в апеляційній скарзі та надав відповідні пояснення. Просив суд апеляційної інстанції змінити рішення в справі № 902/125/22 в частині відмови від задоволення вимог заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" (вул. Келецька, буд. 51, м.Вінниця, 21000, код - 44460616) використовувати позначення "КОМПАНІЯ "ІМЕКС - АГРО", "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО", "ІМЕКС - АГРО", "ІМЕКС АГРО", "COMPANI "ІМЕХ AGRO", "ІМЕХ АGRO", "ІМЕХ - AGRO" в мережі інтернет, та витрат на правову допомогу, та доповнити рішення, виклавши пункти рішення в наступній редакції:

Пункт 4. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" (вул. Келецька, буд. 51, м. Вінниця, 21000, код - 44460616) використовувати позначення "КОМПАНІЯ "ІМЕКС - АГРО", "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО", "ІМЕКС - АГРО", "ІМЕКС АГРО", "COMPANI "ІМЕХ AGRO", "ІМЕХ AGRO", "ІМЕХ - AGRO" y мережі Інтернет на веб-сторінках і на веб-сайтах.

Пункт 5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС-АГРО" (вул. Келецька, буд. 51, м. Вінниця, 21000, код - 44460616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС АГРО" (вул. Келецька, буд. 51, офіс 219а, м. Вінниця, 21000, код - 42000825) 7 443,00 грн - судових витрат зі сплати судового збору, та 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

А також просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС-АГРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС АГРО" - 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в Північно-західному апеляційному господарському суді в справі №902/125/22.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення адвокатів позивача та відповідача (скаржника) в судовому засіданні 27.07.2022, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС-АГРО" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 01.06.22р. у справі №902/125/22 залишити без змін, виходячи з наступного.

ТОВ КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО (код юридичної особи 42000825) було зареєстровано 15.03.2018 року.

Місцезнаходженням юридичної особи є: 21000, Україна, Вінницька обл., місто Вінниця, вул. Келецька, будинок 51, офіс 219 а.

З моменту реєстрації Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО використовує своє найменування, як комерційне найменування у відносинах з клієнтами, третіми особами, для власної індивідуалізації під час здійснення господарської (комерційної) діяльності.

Товариство також має скорочене найменування українською мовою: ТОВ КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО, повне найменування англійською мовою: LIMITED LIABILITY COMPANI COMPANI IMEX AGRO, скорочене: LLC COMPANI IMEX AGRO .

Види діяльності: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний) 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 52.10 Складське господарство 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність.

ТОВ КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО у період з 09.09.2019 по 29.12.2021 року отримано позитивні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо можливості використання у сільському господарстві допоміжних препаратів та сумішей (а.с. 19-21 т.1).

Позивач є володільцем доменного імені: ІНФОРМАЦІЯ_1 та веб-сайту: https://imexagro.com.ua/ (а.с. 127, 156-159 т.1).

Згідно відомостей у мережі Інтернет, КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО є українським виробником, імпортером та експортером мікробіологічних препаратів для сільського господарства. Препарати направлені на профілактику та захист рослин від хвороб і шкідників, забезпечення оптимального росту та розвитку рослин, покращення фітосанітарного стану, фізико-хімічних властивостей та родючості грунтів.

10 січня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір на створення твору на замовлення, а саме логотипу компанії ІМЕКС АГРО (а.с. 17-18 т.1).

28 лютого 2018 року товариству передано за актом прийому передачі твір образотворчого мистецтва у вигляді зображення з написом: КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО (а.с. 18 на звороті т.1).

25 квітня 2018 року ТОВ КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО отримано Дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України №88 на ввезення та застосування незареєстрованих пестицидів і хімікатів для державних випробувань та наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу (а.с. 32 т.1).

Позивачем також надано докази на підтвердження здійснення господарської діяльності з використання комерційного найменування, зокрема Договір поставки №_0421/20 від 21.04.2020 року, предметом якого є поставка товару сільськогосподарського призначення: BINOC кукурудза; Договір про надання послуг № 0121/21 від 21.01.2021 року щодо змішування препаратів, сировини, культур мікроорганізмів; Договір №8 від 20.01.2021 року, предметом якого є придбання добрив; Договір поставки товару №0419/21 від 19.04.2021 року, Договір поставки товару №0111/18 від 11.05.2018 року (а.с. 27-31, 34-36 т.1).

Разом з тим, позивач зазначає, що в грудні 2021 року взнав, що за адресою: 21027, Вінницька область, Вінницький район, м.Вінниця, вул.Келецька, буд.51, 29.11.2021 (номер запису: 1001741020000019197) було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" (Скорочена назва: ТОВ "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО", код юридичної особи: 44460616).

Місцезнаходженням юридичної особи є: Україна, 21027, Вінницька обл., Вінницький район, місто Вінниця, вул. Келецька, будинок 51.

Види діяльності: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний) 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві 01.63 Післяурожайна діяльність 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 52.10 Складське господарство 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, 84.21 Міжнародна діяльність.

До матеріалів справи долучено договір оренди №1 від 01.12.2021 року, предметом якого є оренда відповідачем нежитлового приміщення площею 20,00 кв.м., яке розташоване за адресою: 21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 51, офіс. 225 (а.с. 75-76 т.1).

Також, за договором №ТЗ-101/2022 від 10 січня 2022 року, укладеним між ТОВ КОМПАНІЯ ІМЕКС-АГРО та Товариством з обмеженою відповідальністю Представництво ЄВРОМАРКПАТ відповідачем замовлено послуги в сфері правової охорони торговельних марок (товарних знаків) (а.с. 77 т.1).

В рамках виконання договору видано доручення на складання і подачу заявки на реєстрацію торгівельної марки (товарного знаку), комбінованого позначення КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО, класи МКТП: 01; 05 (а.с. 78 т.1).

ТОВ КОМПАНІЯ ІМЕКС-АГРО подано заявку на реєстрацію торговельної марки №m202200711 від 17.01.2022 року у відповідності до п. 1 ст. 8 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг, яку 09.02.2022 року зареєстровано ДП Український інститут інтелектуальної власності (УКРПАТЕНТ) №32687/3М/22), що підтверджено відповідним повідомленням (а.с. 79 т.1).

Позивачем подано заперечення щодо реєстрації торговельної марки, яке перебуває на розгляді ДП Український інститут інтелектуальної власності (а.с. 126 на звороті, 129-131).

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що вказані обставини свідчать по використання відповідачем комерційного (фірмового) найменування у вигляді словосполучення: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО" (скорочена назва ТОВ "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО") у своїй господарській (підприємницькій) діяльності вводить в оману споживачів щодо особи, яка надає послуги та порушує права позивача, що і стало підставою для подання позову у даній справі.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та дослідивши докази наявні в матеріалах справи, правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для захисту права інтелектуальної власності позивача на комерційне (фірмове) найменування, яке (право) він вважав порушеним внаслідок використання відповідачем у своїй господарській (підприємницькій) діяльності.

Відповідно до статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Загальні способи захисту права інтелектуальної власності визначені частиною другою статті 16 ЦК України і частиною другою статті 20 ГК України.

Наведені у відповідних нормах переліки способів захисту не є вичерпними з огляду на вміщений у статті 16 ЦК України припис про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, а у статті 20 ГК України - положення щодо можливості захисту права і законного інтересу іншими способами, передбаченими законом.

Верховним Судом України свого часу неодноразово викладався правовий висновок (у справах №№ 6-20цс11, 6-32цс13, 6-55цс15) щодо можливості захисту порушеного цивільного права чи інтересу і в спосіб, не передбачений законом, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням .

Вказаний правовий висновок підтриманий Верховним Судом у постанові №910/20889/13 від 20.06.2018 року та вважає його таким, що повністю узгоджується із засадою верховенства права (статті 2, 11 ГПК України).

За змістом частини першої статті 89 ЦК України, юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Преамбулою Закону України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції на момент подання позову у даній справі) (далі за текстом - Закон №755) визначено, що він регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.

Зміст частини першої статті 4 Закону №755 встановлює, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Статтею 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 року встановлено, що фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов`язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.

В тексті Паризької конвенції англійською мовою застосовується термін «tгаde nаmе», а в офіційному її перекладі - термін «фірмове найменування».

Відповідно до ч. 1 ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно до положень частин 1, 2, 4 ст. 489 ЦК України, правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності; право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки; особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Згідно приписів ст. 159 ГК України суб`єкт господарювання - юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування. Відомості про комерційне найменування суб`єкта господарювання вносяться за його поданням до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Суб`єкт господарювання, комерційне найменування якого було включено до реєстру раніше, має пріоритетне право захисту перед будь-яким іншим суб`єктом, тотожне комерційне найменування якого включено до реєстру пізніше. Правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб`єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу. У разі якщо комерційне найменування суб`єкта господарювання є елементом його торговельної марки, то здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і торговельної марки.

Статтею 490 ЦК України передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є: 1) право на використання комерційного найменування; 2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання; 3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.

Комерційному (фірмовому) найменуванню властиві принципи істинності, постійності та виключності. Тобто використання комерційного (фірмового) найменування не повинно носити одноразового характеру.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що комерційне (фірмове) найменування необхідно відрізняти від найменування юридичної особи. Останнє не є об`єктом права інтелектуальної власності, оскільки пов`язані з його використанням правовідносини регулюються переважно нормами корпоративного законодавства

Найменуванням юридичної особи є назва, яка індивідуалізує юридичну особу в сукупності його прав і обов`язків як самостійного суб`єкта права. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Фірмовим (комерційним) найменуванням є назва, якою юридична особа або громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, позначають себе на ринку, і яка використовується для їх ідентифікації в господарських (комерційних) відносинах.

Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що визначальним є момент першого використання комерційного найменування, а створення реєстрів має лише допоміжне значення і не здатне впливати на наявність правової охорони комерційного найменування. У зв`язку з цим у вирішенні спорів щодо використання комерційного найменування необхідним є встановлення факту першого використання такого найменування. Адже саме з цього моменту і виникає право на відповідний об`єкт.

Момент першого використання комерційного (фірмового) найменування може встановлюватися за даними державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - суб`єкта господарювання, фінансової і технічної документації (рахунки, накладні, технічні умови), рекламних матеріалів, охоронних документів на об`єкти промислової власності (патенти на промислові зразки, деклараційні патенти на винаходи), реєстрації доменного імені тощо.

Згідно з приписами статей 489,490 ЦК України та статті 159 ГК України умовою надання правої охорони комерційному найменуванню є розрізняльна здатність, яка полягає в тому, що позначення дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить споживачів в оману щодо справжньої діяльності цієї особи. Виходячи з цього, правова охорона комерційному найменуванню надається як проти використання іншими особами тотожних найменувань, так і проти використання ними найменувань, які є схожими настільки, що їх можна сплутати з відповідним комерційним (фірмовим) найменуванням, і це вводить в оману споживачів щодо товарів, які виробляються та (або) реалізовуються, та послуг, які надаються.

Як зазначалося, особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються, наприклад, коли комерційна діяльність здійснюється у різних сферах підприємництва і відсутня небезпека введення в оману споживачів.

З огляду на викладене суду необхідно з`ясувати: що саме є комерційним (фірмовим) найменуванням - слово чи словосполучення, повна чи скорочена назва підприємства, яким видом діяльності займаються позивач та відповідач, чи функціонують вони на однаковому ринку товарів або послуг та чи можуть споживачі змішувати послуги, що надає позивач і послуги, що надає відповідач, а також вирішити питання про те, чи є комерційні найменування однаковими. При цьому слід мати на увазі, що тотожність окремих елементів комерційних найменувань позивача і відповідача не може свідчити про тотожність таких найменувань у цілому.

Визначення того, що саме є комерційним найменуванням, є правовим. Воно має вирішуватися судом відповідно до чинного законодавства та на підставі наявних у справі доказів.

Згідно Статуту позивач має скорочене найменування українською мовою: ТОВ "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО", повне найменування іноземною мовою: LIMITED LIAВILITY СОМРАNY "СОМРАNY ІМЕХ АGRО", скорочене найменування іноземною мовою: LLC "СОМРАNY "ІМЕХ АGRO" (а.с.8 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що з моменту реєстрації юридичної особи 15.03.2018 року (а.с.36-39) позивач здійснює свою господарську діяльність під комерційним найменуванням Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО.

Вказані обставини підтверджується наступними документами.

11 травня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО в особі директора Гончар Н.М. та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро" уклали договір поставки №_0111/18_ (а.с.35-36 т.1).

Згідно витягу з реєстру платників податку на додану вартість №1902284500149 від 21.03.2019 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО (індивідуальний податковий номер 420008202286) зареєстровано платником податку на додану вартість - 01.05.2018 року (а.с. 15 т.1).

25 квітня 2019 року Міністерством екології та природних ресурсів України видано Товариству з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО дозвіл №88 на ввезення та застосування незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів для державних випробувань та наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу (а.с.32 т.1).

Відповідно до висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 09.09.2019 №12.2-18-3/20212, від 09.09.2019 №12.2-18-3/20213, від 12.07.2021 №12.2-18-3/7053 Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО замовляло у Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів експертизи препаратів для вирощування сільськогосподарських, плодово-ягідних, овочевих та декоративних культур (а.с.20-21, 22-23 т.1).

21 квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО в особі ФОП Азуркіна В.О., який діє на підставі довіреності №1 від 08.01.2020 року та Фермерське господарство "Агрофірма Інтер 2006" уклали договір поставки кукурудзи №_0421/20_ (а.с. 27-28 т.1).

20 січня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровіт Груп" та Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО в особі директора Гончар Н.М. уклали договір поставки добрив "Сульфат магнію", "Нановіт", "Сульфат амонію" № 8 (а.с. 31 т.1).

21 січня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО в особі директора Гончар Н.М. та Товариство з обмежено відповідальністю "Захід Агро Корм" уклали договір про надання послуг №_0121/21_ (а.с.28-30 т.1).

19 квітня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО в особі ФОП Азуркіна В.О., який діє на підставі довіреності №1 від 04.01.2021 року та Товариство з обмеженою відповідальністю Солонянський завод "Агрополімердеталь" уклали договір поставки №_0419/21_ (а.с. 34 т.1).

Крім того, судом апеляційної інстанції під час з`ясування відомостей щодо Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО здійснені відповідні витяги з Єдиного державного реєстру станом на 26.03.2019, 21.04.2020, 21.01.2021, 25.02.2021 згідно яких вбачається що директором ТОВ КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО на вказані дати була - Гончар Наталія Миколаївна (а.с. 240-243 т.1).

Напрямками діяльності позивача є: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

Місцезнаходження позивача: м.Вінниця, вул.Келецька, буд. 51, офіс 219а.

З метою ідентифікації серед споживачів та суб`єктів ринку позивачем використовується словосполучення "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО", що також встановлено із зображення-логотипу, розміщеного на веб-сайті позивача: https://imexagro.com.ua/.

В свою чергу, з матеріалів реєстраційної справи відповідача вбачається, що державна реєстрація юридичної особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" (ідентифікаційний код 44460616) здійснена 29.11.2021 року (а.с. 85-89 т.1).

Згідно Статуту відповідач має скорочене найменування українською мовою: ТОВ "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО", повне найменування іноземною мовою: LIMITED LIAВILITY СОМРАNY "СОМРАNY ІМЕХ-АGRО", скорочене найменування іноземною мовою: "СОМРАNY "ІМЕХ-АGRO" LLС (а.с. 97 т.1).

Місцезнаходження відповідача: м.Вінниця, вул.Келецька, буд. 51.

Напрямками діяльності позивача є: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 84.21 Міжнародна діяльність.

Із зазначеного вбачається, що відповідач здійснює господарську діяльність на тому ж сегменті ринку, що й позивач.

Разом з тим, судова колегія відзначає, що матеріалами справи підтверджується наступне: місцезнаходження позивача та відповідача знаходиться за однією адресою та у одній будівлі у м. Вінниці по вул. Келецькій, 51; наявне повне співпадіння основного виду економічної діяльності 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний), а також інших чотирьох видів - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 52.10 Складське господарство 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має пріоритет на використання фірмового (комерційного) найменування "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО", що ідентифікує його під час здійснення господарської (комерційної) діяльності серед інших юридичних осіб, зокрема відносно відповідача, за фактом державної реєстрації, а також внаслідок використання у господарській діяльності, мережі Інтернет, реєстрації доменного імені протягом часу, що перевищує 1 рік та 8 місяців до моменту реєстрації найменування відповідачем.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" подано заявку на реєстрацію торговельної марки за міжнародними класами 01; 05 Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП) (а.с. 78-79 т.1).

До Класу 1 МКТП належать, зокрема хімікати, призначені для використання в промисловості, науці та фотографії, а також у сільському господарстві, плодівництві та лісівництві; компост, добрива, у тому числі тваринного походження; біологічні препарати для використання в промисловості та науці

До Класу 1 належать, головним чином, хімічні продукти, пpизначені для викоpистання в пpомисловості, науці та сільському господарстві, в тому числі такі, що застосовуються при виробництві товарів, які належать до інших класів.

Клас 5 МКТП включає, зокрема препарати для знищування шкідників; фунгіциди, гербіциди.

Враховуючи вищевикладене, дані обставини та дії відповідача підтверджують намір здійснювати господарську діяльність з використання комерційного найменування КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО у сфері здійснення господарської діяльності позивача.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що за нормами чинного законодавства комерційне найменування охороняється незалежно від того , є чи не є воно частиною торговельної марки. На відміну від цього правила, правова охорона надається цілісній торговельній марці, а не її окремим елементам.

Ця обставина спричиняє виникнення колізій між комерційними найменуваннями і торговельними марками. Якщо комерційне найменування використовується як торговельна марка, то його колізія зі схожою торговельною маркою повинна вирішуватися відповідно до загальних норм пріоритету та захисту споживачів омани щодо походження товарів чи послуг. Навіть якщо суб`єкт підприємницької діяльності використовує стосовно своїх товарів і послуг власне комерційне найменування таким, як воно є, тобто не як торговельну марку, то, за загальним правилом, вважається, що в цьому разі право на раніше зареєстровану торговельну марку порушується, якщо використання комерційного найменування може ввести в оману споживачів щодо походження товарів чи послуг.

І, навпаки, використання торговельної марки може подібним чином порушувати право на зареєстроване чи незареєстроване комерційне найменування.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в свою чергу захищаючи своє право на зареєстроване комерційне найменування подано заперечення щодо реєстрації торговельної марки КОМПАНІЯ ІМЕКС АГРО, яке перебуває на розгляді ДП Український інститут інтелектуальної власності (а.с. 126 на звороті, 129-131 т.1).

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини пріоритетної подачі відповідачем заявки на реєстрацію торгівельної марки не спростовують правомірності позовних вимог, оскільки суд не вирішує питань щодо захисту прав інтелектуальної власності на торговельну марку, реєстрація якої перебуває на стадії розгляду заперечень позивача.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що порушенням прав на комерційне найменування є неправомірне його використання іншими особами.

Так, частиною першою статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (в редакції на момент подання позову у даній справі) встановлено, що неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб`єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання.

У розгляді справ зі спорів щодо припинення використання тотожного найменування шляхом внесення змін до установчих документів та вилучення з них спірного найменування (беручи до уваги призначення комерційного найменування як засобу індивідуалізації, який не потребує державної реєстрації та має правову охорону з моменту його першого використання) суду для правильного вирішення спору залежно від матеріалів справи необхідно встановлювати зокрема, чи є позначення, яке використовує відповідач, тотожним або схожим із комерційним найменуванням позивача та чи може використання відповідачем спірного позначення ввести в оману споживачів щодо товарів, які вони надають.

З наявних у справі письмових доказів, вбачається що оцінка тотожності комерційних найменувань настільки, що може призводити для ведення в оману споживачів та змішування на ринку, не потребує спеціальних знань та проведення відповідних експертиз, враховуючи наступні встановлені обставини, зокрема: тотожність організаційної форми; відмінність виключно розділовим знаком у найменуваннях сторін українською мовою, яка використовується для ідентифікації фірмового найменування; відмінність виключно однієї літері у найменуваннях англійською мовою; тотожність основного та переважної більшості інших видів економічної діяльності; у комерційному найменуванні обов`язковою розрізняльною частиною є словосполучення "ІМЕКС АГРО"; максимальну наближеність місцезнаходження товариств; пріоритет позивача у даті державної реєстрації юридичної особи; здійснення позивачем протягом тривалого періоду господарської та наукової діяльності з використанням спірного комерційного найменування.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 910/20889/13; від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/32742/15; від 10 березня 2021 року у справі № 910/17738/18; від 18 серпня 2021 року у справі №922/1966/18.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки, відповідач самостійно обрав найменування, види економічної діяльності, місцезнаходження, сферу застосування торговельної марки, які за формою та змістом майже повністю дублюють відповідне найменування та види економічної діяльності позивача, тому останній створив достатні передумови для використання комерційного (фірмового) найменування позивача.

Посилання відповідача на дотримання державним реєстратором процедури внесення відомостей про найменування юридичної особи орендаря, як підставу для відмови у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки навіть якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав дотримався законодавства при внесенні запису про проведену державну реєстрацію права за іншою особою, це не є перешкодою для задоволення позову щодо скасування цього запису, якщо наявність такого запису порушує права чи охоронювані законом інтереси.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Виходячи з визначених цією статтею способів захисту цивільних прав та інтересів, захист прав на комерційне найменування може бути реалізовано шляхом: визнання прав на комерційне найменування; визнання правочину недійсним; припинення дій, які порушують права на комерційне найменування; відновлення становища, яке існувало до порушення прав на комерційне найменування; примусове виконання обов`язку в натурі; зміну правовідносин; припинення правовідносин; відшкодування збитків; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

З огляду на приписи статей 90, 489-491 ЦК України та статті 159 ГК України належним способом захисту права особи на комерційне (фірмове) найменування може бути позов про зобов`язання іншої особи припинити використання тотожного найменування та відшкодування збитків, якщо їх задано таким використанням. У разі задоволення відповідного позову суд може зобов`язати власника (засновника) або уповноважений ним орган внести необхідні зміни до установчих документів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" (ідентифікаційний код - 44460616) використовувати позначення (комерційне, фірмове найменування КОМПАНІЯ "ІМЕКС - АГРО", "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО", "ІМЕКС - АГРО", "ІМЕКС АГРО", "COMPANI "ІМЕХ АGRО", "ІМЕХ АGRО", "ІМЕХ - НОМЕР_1 " у господарській діяльності та назві товариства; зобов`язання відповідача внести зміни до своїх установчих документів; заборони відповідачу делегування на користь інших осіб найменування ІМЕКС - АГРО, ІМЕКС АГРО. Поряд з цим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС АГРО" в частині позовних вимог щодо заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС-АГРО" використовувати позначення "КОМПАНІЯ "ІМЕКС - АГРО", "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО", "ІМЕКС - АГРО", "ІМЕКС АГРО", "COMPANI "ІМЕХ АGRО", "ІМЕХ АGRО", "ІМЕХ - НОМЕР_1 " у мережі Інтернет на веб-сторінках і на веб-сайтах, оскільки на суд апеляційної інстанції вважає, що використання позначення "КОМПАНІЯ "ІМЕКС - АГРО", "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО", "ІМЕКС - НОМЕР_2 ", "ІМЕКС АГРО", "COMPANI "ІМЕХ НОМЕР_1 ", "ІМЕХ АGRО", "ІМЕХ - НОМЕР_1 " у мережі Інтернет на веб-сторінках і на веб-сайтах, оскільки вказане є різновидом використання вказаного позначення у господарській діяльності та назві товариства, що поглинається відповідною позовною вимогою заявленою позивачем та задоволеною судом.

Вимоги позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, щодо зміни рішення в справі №902/125/22 в частині відмови від задоволення вимог заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" (вул. Келецька, буд. 51, м. Вінниця, 21000, код - 44460616) використовувати позначення "КОМПАНІЯ "ІМЕКС - АГРО", "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО", "ІМЕКС - АГРО", "ІМЕКС АГРО", "COMPANI "ІМЕХ AGRO", "ІМЕХ АGRO", "ІМЕХ - AGRO" в мережі інтернет, та витрат на правову допомогу, та доповнити рішення, виклавши пункти рішення в наступній редакції: Пункт 4. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" (вул. Келецька, буд. 51, м.Вінниця, 21000, код - 44460616) використовувати позначення "КОМПАНІЯ "ІМЕКС - АГРО", "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО", "ІМЕКС - АГРО", "ІМЕКС АГРО", "COMPANI "ІМЕХ AGRO", "ІМЕХ AGRO", "ІМЕХ - AGRO" y мережі Інтернет на веб-сторінках і на веб-сайтах; Пункт 5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" (вул. Келецька, буд. 51, м. Вінниця, 21000, код - 44460616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО" (вул. Келецька, буд. 51, офіс 219а, м. Вінниця, 21000, код - 42000825) 7 443,00 грн - судових витрат зі сплати судового збору та 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів залишає без уваги, оскільки вони підлягають розгляду через подання у встановленому порядку окремої апеляційної скарги з відповідною оплатою судового збору і дотриманням вимог чинного процесуального законодавства.

Крім того, колегія суддів відхиляє посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу, як на підставу для зміни оскаржуваного рішення, на обставину запуску відповідачем після ухвалення оскаржуваного рішення інтернет сайту https://imexagro.co.ua, оскільки така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №922/393/18).

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції не надає оцінку долученим до відзиву додаткових доказів, зокрема: висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 08.10.2020 р.№12.2-18-3/23166 (а.с. 9 на звороті т.2); технічне завдання на науково-дослідну роботу «Токсиколого-гігієнічна оцінка добрива Амінопрост» (а.с. 10 т.2); звіт про науково-дослідну роботу «Токсиколого-гігієнічна оцінка добрива Амінопрост» (а.с. 10 на звороті т.2); звіт про науково-дослідну роботу «Токсиколого-гігієнічна оцінка біопрепарату Біостім» (а.с.11 т.2); звіт біологічна оцінка препарату Амінопрост (а.с. 11 на звороті т.2); звіт екологічна оцінка препарату Амінопрост (а.с. 12 т.2); звіт біологічна оцінка препарату Біостім (а.с. 12 на звороті т.2); звіт екологічна оцінка препарату Біостім (а.с. 13 т.2); звіти про НДР (а.с.15 на звороті, 16, 16 на звороті); копії зображень пестицидів (а.с.17-20 т.2); сертифікати продукції Імексаб від 01.07.2022 року за №27_1/02, 38_1/02 (а.с. 20на звороті 21 т.2); сертифікат продукції Амінопрост №55/01 від 01.07.2022 (а.с. 21 на звороті т.2), оскільки скаржник в порушення ч.3 ст.269 ГПК України не надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частинами 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 01.06.22р. у справі №902/125/22 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" в порядку ст. 129 ГПК України.

Щодо заявленого позивачем у відзиві на апеляційну скаргу вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС-АГРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС АГРО" 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що представництво це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.07.2022 року заперечив щодо стягнення з відповідача витрат на адвоката за надання правової допомоги в Північно-західному апеляційному господарському суді від 11.07.2022 на суму 15000,00 грн.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІМЕКС АГРО" надало копію договору (правочину) №б/н про надання правової допомоги та юридичних послуг від 20.05.2021 (а.с. 34-35 т.2); копію додатку №10 від 11.07.2022 до договору (правочину) №б/н про надання правової допомоги та юридичних послуг від 20.05.2021 (а.с. 37 т.2); копію попереднього розрахунку суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат на адвоката за надання правової допомоги в Північно-західному апеляційному господарському суді від 11.07.2022 на суму 15000,00 грн. (а.с. 38 т.2); копії платіжних доручень №1598 від 11.07.2022 на суму 1500,00 грн., №1597 від 11.07.2022 на суму 13500,00 грн. (а.с. 39 т.2).

Згідно з договором (правочином) №б/н про надання правової допомоги та юридичних послуг від 20.05.2021 сторони узгодили зокрема, таке:

1) Адвокат приймає на себе доручення клієнта про надання клієнту юридичної допомоги в інтересах клієнта на умовах та обсязі, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також всі понесені адвокатом фактичні витрати, пов`язані з виконанням договору (пункт 1.1 договору);

2) Сторони погодили , що характер та зміст прийнятого адвокатом доручення, надання наступної правової допомоги: надання правової допомоги та представництво в суді з питань визначених в додатку до цього договору (пункт 1.2 договору);

3) Сума гонорару за прийнятим дорученням: згідно додатку. Порядок оплати гонорару: безготівковий розрахунок.

Згідно доданого попереднього розрахунку суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат на адвоката за надання правової допомоги в Північно-західному апеляційному господарському суді за договором про надання правової допомоги №б/н від 20.05.2021 та додатку №10 від 11.07.2022 надані наступні послуги:

1) Зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи - 1,43 годин, ставка за годину - 1051,00 грн., вартість - 1500,00 грн.;

2) Правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах - 1,43 годин, ставка за годину -1051,00 грн., вартість - 1500,00 грн.;

3) Підготовка копій відзиву та доданих до неї документів та направлення до суду та іншим учасникам справи - 5,71 годин, ставка за годину - 1051,00 грн., вартість - 6000,00 грн.;

4) Складання попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат - 0,71 годин, ставка за годину - 1051,00 год., вартість - 750,00 грн.;

5) Підготовка переліку питань для надання відповідей іншій стороні у справі - 1,43 годин, ставка за годину - 1051,00 грн., вартість - 1500,00 грн.;

6) Підготовка додатків та доказів до відзиву та направлення до суду та іншим учасникам справи - 3,56 годин, ставка за годину - 1051,00 грн., вартість - 3741,56 грн.

Всього 14,27 годин та загальна вартість послуг становить 15 000,00 грн.

Оплата Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО" послуг за надання правової допомоги згідно вказаного розрахунку підтверджена платіжними дорученнями №1598 від 11.07.2022 року на суму 1500,00 грн., №1597 від 11.07.2022 року на суму 13500,00 грн.

Надавши оцінку наданих позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у апеляційному господарському суді, судова колегія дійшла висновку, що такі послуги як, зокрема: 2) Правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах - 1,43 годин, ставка за годину - 1051,00 грн., вартість - 1500,00 грн.; 4)Складання попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат - 0,71 годин, ставка за годину - 1051,00 год., вартість - 750,00 грн.; 5) Підготовка переліку питань для надання відповідей іншій стороні у справі - 1,43 годин, ставка за годину - 1051,00 грн., вартість - 1500,00 грн.; 6) Підготовка додатків та доказів до відзиву та направлення до суду та іншим учасникам справи - 3,56 годин, ставка за годину - 1051,00 грн., вартість - 3741,56 грн. є складовою послугою і включається у підготовку копій відзиву та доданих до неї документів та направлення до суду та іншим учасникам справи, а тому додатково визначати і стягувати їх вартість окремо, при стягненні вартості послуг за підготовку і складання відзиву, є помилковим і не відповідає критерію розумності цих витрат.

Необхідно зазначити, що позиція позивача впродовж розгляду справи в суді першої, апеляційної не змінювалась, а тому адвокату, який надавав правову допомогу позивачці і в судах першої та апеляційної інстанції, не потрібно було здійснювати пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах тобто, підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала від нього великого обсягу юридичної і технічної роботи, тобто ним не було витрачено значного часу на підготовку відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО".

Що стосується включення позивачем в розрахунок пункту суми витрат на правничу допомогу "1) Зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи - 1,43 годин, ставка за годину - 1051,00 грн., вартість - 1500,00 грн.", суд зазначає наступне. Спілкування клієнта з адвокатом у контексті правової допомоги підпадає під сферу приватного життя, оскільки це надає захиснику можливість приймати обґрунтовані рішення. Звідси вбачається, що будь - то в контексті допомоги з цивільного чи кримінального судочинства або в контексті звернення до загальної юридичної консультації, особи, які звертаються до адвоката, можуть обґрунтовано очікувати, що їхні повідомлення є приватними та конфіденційними. На це звернув увагу Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу "Алтай проти Туреччини" (Altay v. Turkey (No. 2), заява №11236/09, рішення від 09 квітня 2019 року). Отже, колегія суддів вважає необґрунтованими вимоги про стягнення 1500,00 грн. вартості послуг у вигляді зустрічі з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, оскільки вони у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, є сферою приватного життя. Окрім того, адвокатом в підтвердження проведення зустрічей з клієнтом (позивачем у справі) не надано будь-яких доказів, що є порушенням принципів, які закладені в основу господарського судочинства, зокрема, принципу змагальності, за умовами якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи.

Врахувавши результати розгляду справи у суді апеляційної інстанції, дослідивши надані позивачем документів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, заперечення представника відповідача щодо задоволення цих витрат, керуючись ст. ст. 126, 129 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" на користь позивача 6 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції (Підготовка копій відзиву та доданих до неї документів та направлення до суду та іншим учасникам справи - 5,71 годин, ставка за годину - 1051,00 грн., вартість - 6000,00 грн.), які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції.

Отже, відповідно до вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" необхідно стягнути на користь позивача 6 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 123, 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 01.06.22 р. у справі №902/125/22 без змін.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" (вул. Келецька, буд. 51, м. Вінниця, 21000, код - 44460616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС АГРО" (вул. Келецька, буд. 51, офіс 219а, м. Вінниця, 21000, код - 42000825) - 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В стягненні витрат на професійну правничу допомогу з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМЕКС-АГРО" в розмірі 9000,00 грн., відмовити.

3. Доручити Господарському суду Вінницької області видати відповідний судовий наказ.

4. Справу №902/125/22 повернути Господарському суду Вінницької області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "28" липня 2022 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.