ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.2022м. ДніпроСправа № 904/14/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, м. Дніпро в інтересах держави в особі:
позивача-1: Межівської селищної ради, смт. Межове, Синельниківський район, Дніпропетровська область
позивача-2: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросельхозпромпрайд", м. Дніпро
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Злата Оіл", м. Львів
про скасування державної реєстрації речових прав та зобов`язання повернути земельну ділянку площею 51,4069 га
Представники:
від прокурора: Риженко В.О., прокурор відділу;
від позивача-1: не з`явився;
від позивача-2: не з`явився;
від відповідача-1: не з`явився;
від відповідача-2: не з`явився.
ПРОЦЕДУРА:
Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача-1 - Межівської селищної ради та позивача-2 - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросельхозпромпрайд" та відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Злата Оіл", в якому просить:
1. Скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 51,4069 га, кадастровий номер 1222684400:01:003:2005, що розташована на території Межівської селищної об`єднаної територіальної громади Синельниківського району, проведену за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428), на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. № 59818215 від 13.08.2021 з одночасною зміною права власності на вказану земельну ділянку за Межівською селищною об`єднаною територіальною громадою в особі Межівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04338428) (номер запису про право 43469363).
2. Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 51,4069 га, кадастровий номер 1222684400:01:003:2005, що розташована на території Межівської селищної об`єднаної територіальної громади Синельниківського району, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросельхозпромпрайд" (код ЄДРПОУ 42929552) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. № 59818215 від 13.08.2021, з одночасним припиненням речових прав товариства з обмеженою відповідальністю "Агросельхозпромпрайд" (код ЄДРПОУ 42929552) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 43469443).
3. Скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки площею 51,4069 га, кадастровий номер 1222684400:01:003:2005, що розташована на території Межівської селищної об`єднаної територіальної громади Синельниківського району, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Злата Оіл" (код ЄДРПОУ 43424740) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. № 60337091 від 14.09.2021, з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Злата Оіл" (код ЄДРПОУ 43424740) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 43933511).
5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросельхозпромпрайд" (код ЄДРПОУ 42929552) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Злата Оіл" (код ЄДРПОУ 43424740) повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 51,4069 га, кадастровий номер 1222684400:01:003:2005, що розташована на території Межівської селищної об`єднаної територіальної громади Синельниківського району, Межівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Межівської селищної ради.
Судові витрати зі сплати судового збору прокурор просить стягнути з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.02.2022 о 11:20 год.
У призначене підготовче судове засідання 08.02.2022 представники позивачів та відповідачів не з`явились.
Приймаючи до уваги необхідність забезпечення участі сторін у судовому засіданні, та їх право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, та приймаючи до уваги неявку в підготовче судове засідання представників позивачів та відповідачів, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне відкласти підготовче судове засідання з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи та належної підготовки справи для розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 підготовче судове засідання відкладено на 02.03.2022 о 10:00 год.
Згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України).
Підготовче засідання 02.03.2022 не відбулось у зв`язку із запровадженням з 24.02.2022 воєнного стану.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2022 відкладено підготовче засідання у справі №904/14/22 та про дату, час та місце підготовчого засідання буде повідомити сторін додатково ухвалою суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2022 призначено підготовче судове засідання на 26 травня 2022 року о 10:40 год.
У підготовче судове засідання 26.05.2022 представники позивачів та відповідачів не з`явилися.
18.05.2022 на офіційну електронну поштову адресу Господарського суду Дніпропетровської області від позивача-2 - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надійшла заява про розгляд справи без участі позивача-2, позовні вимоги прокурора підтримує та просить суд задовольнити в повному обсязі.
У призначене підготовче судове засідання 26.05.2022 представники позивачів та відповідачів не з`явились, про причини неявки позивача-1 та відповідачів суду не відомі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2022 продовжено строк розгляду підготовчого провадження в межах розумного строку та .підготовче судове засідання відкладено на 21.06.2022 о 10:40 год.
У призначене підготовче судове засідання 21.06.2022 представники позивачів та відповідачів не з`явились.
02.06.2022 на офіційну електронну поштову адресу Господарського суду Дніпропетровської області від позивача-1 - Межівської селищної ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача-1, позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі.
Про причини неявки відповідачів суду не відомі, про дату, час та місце повідомлялися належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, які повернулися до суду з відміткою відповідач-1 "адресат відсутній за вказаною адресою", відповідач-2 "закінченням терміну зберігання".
У підготовчому судовому засіданні 21.06.2022 прокурором зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.
Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.07.2022 о 10:30 год.
У призначене судове засідання 21.07.2022 з розгляду справи по суті представники позивачів та відповідачів не з`явились, про причини неявки відповідачів суду не відомі.
Відповідачі правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористалися, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від них додаткових доказів не заявляли, як не заявили і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідачі належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи у суді.
Господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження відповідачів за їх адресою реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачами відбулося саме з їх вини. Відповідачі, у разі незнаходження за їх адресою реєстрації, повинні були докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвал суду відповідачами у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Наведене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б.
Отже, відповідачі вважаються такими, що повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області не подали до суду відзиву на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 21.07.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція прокурора, викладена у позовній заяві.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що наявними у матеріалах справи документами спростовується факт автентичності та достовірності укладення Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області договору оренди земельної ділянки, який на теперішній час позбавлений можливості розпоряджатися вказаною земельною ділянкою; державна реєстрація права оренди та суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею51,4069 га, кадастровий номер 1222684400:01:003:2005, що розташована на території Межівської селищної об`єднаної територіальної громади Синельниківського району є протиправною та такою, що підлягає скасуванню з одночасним припиненням речових прав оренди та суборенди за ТОВ "Агросельхозпромпрайд" та ТОВ "ТД "Злата Оіл".
Також, враховуючи, що станом на момент проведення державної реєстрації права власності за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області останнє вже втратило відповідні повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення, що розташовані поза межами населених пунктів, скасуванню підлягає державна реєстрація права власності на зазначену земельну ділянку з одночасною зміною її власника на Межівську селищну об`єднану територіальну громаду в особі Межівської селищної ради.
Позиція позивача-1 та позивача-2.
Позивачі позовні вимоги прокурора підтримують та просять задовольнити в повному обсязі.
Позиція відповідача-1 та відповідача-2.
Відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Предметом доказування у цій справі є обставини щодо правомірності вибуття з користування власника спірної земельної ділянки, правомірності державної реєстрації прав оренди та суборенди спірної земельної ділянки за відповідачами та наявності правових підстав для повернення її власнику.
Як вбачається з матеріалів справи 10.08.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцевим А.В. за результатом розгляду заяви підприємства № 53818215 від 13.08.2021 на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв`язку з їх розмежуванням внесено відомості про реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 51,4069 га, кадастровий номер 1222684400:01:003:2005, яка розташована на території Межівської селищної об`єднаної територіальної громади Павлоградського району, за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Крім того, вказаним державним реєстратором 10.08.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію права оренди ТОВ Агросельхозпромпрайд на спірну земельну ділянку.
Підставою реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку слугував договір оренди земельної ділянки № 32/24-12/20ДО від 24.12.2020, що укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі начальника відділу у Межівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Литвиненком О.О. та ТОВ Агросельхозпромпрайд.
Відповідно до договору оренди земельної ділянки №32/24-12/20ДО від 24.12.2020, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі начальника відділу у Межівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Литвиненко О.О., який діє на підставі довіреності від 25.02.2019 № 13-1-0.25-010/11-19 (орендодавець/позивач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросельхозпромпрайд" в особі директора Опошнянського О.І. (орендар/відповідач-1) орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1222684400:01:003:2005, загальною площею 51,4069 га (п.п.1.1., 2.1. договору оренди).
Строк дії договору оренди 35 років (п.3.1. договору).
Відповідно до пункту пунктом 3.2. договору, право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту державної реєстрації цього права відповідно до законодавства.
В матеріалах реєстраційної справи міститься також наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-2745/15-20-СГ від 23.12.2020 про затвердження проекту землеустрою та передачу цієї земельної ділянки в оренду ТОВ "Агросельхозпромпрайд".
10.09.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцевим А.В. внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про передачу земельної ділянки площею 51,4069 га, кадастровий номер 1222684400:01:003:2005 у суборенду ТОВ "ТД "Злата Оіл", на підставі укладеного з ТОВ Агросельхозпромпрайд договору суборенди земельної ділянки № 09/09-01/21ДО від 09.09.2021.
Відповідно до інформації від 01.12.2021 №10-4-0.61-9459/2-21, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області жодних дозвільних документів на користування ТОВ "Агросельхозпромпрайд", у тому числі дозволу на передачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 51,4069 га, кадастровий номер 1222684400:01:003:2005 не приймалося, наказ про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду не видавався, акт приймання передачі земельної ділянки не підписувався, договір оренди земельної ділянки не укладався та довіреність на його укладання не видавалася.
Також у спірних договорах оренди та суборенди зазначено, що предметом договорів є земельна ділянка, площею 51,4069 га, кадастровий номер 1222684400:01:003:2005, що розташована на території Межівської селищної об`єднаної територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області.
Прокурор посилаючись на Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин № 1423-ІХ від 28.04.2021 вказує про те, що з 27.05.2021 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області позбавлене права на розпорядження спірною земельною ділянкою, а таким правом на відповідній території наділена саме Межівська селищна об`єднана територіальна громада в особі Межівської селищної ради Павлоградського району.
Вказане свідчить про відсутність у поданому для державної реєстрації договору оренди земельної ділянки № 32/24-12/20ДО від 24.12.2020, укладеному, начебто, між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в особі начальника відділу у Межівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Литвиненко О.О. та ТОВ "Агросельхозпромпрайд" статусу документа, достатнього для здійснення державної реєстрації права користування.
Таким чином, оскільки документами, наявними в матеріалах справи, спростовано факт автентичності та достовірності укладання Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області договору оренди земельної ділянки, який на теперішній час позбавлений можливості розпоряджатися вказаною земельною ділянкою, державна реєстрація права оренди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, площею 51,4069 га, кадастровий номер 1222684400:01:003:2005, що розташована на території Межівської селищної об`єднаної територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню із одночасним припиненням речових прав оренди та суборенди за ТОВ "Агросельхозпромпрайд" та ТОВ "ТД "Злато Оіл".
Крім того, враховуючи, що станом на момент проведення державної реєстрації права власності за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, останнє втратило відповідні повноваження, щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення, які розташовані поза межами населених пунктів, скасуванню підлягає державна реєстрація права власності на спірну земельну ділянку із одночасною зміною її власника на Межівську об`єднану селищну територіальну громаду в особі Межівської селищної ради.
Прокурор стверджує, що за таких обставин спірна земельна ділянка вибула з володіння та користування державою за відсутності волі його повноважного органу та всупереч встановленому законом порядку, що і є причиною виникнення спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
27.05.2021 набрав чинності Закон України № 1423-ІХ від 28.04.2021 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", згідно з пунктом 58 статті 4 якого розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24.
За змістом пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;
д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Отже, спірна земельна ділянка державної власності, площею 51,4069 га, кадастровий номер 1222684400:01:003:2005, що розташована за межами населеного пункту на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, за приписами пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України вважається комунальною власністю відповідної територіальної громади.
Матеріали справи не містять доказів вжиття Межівською селищною радою (Межівської селищною об`єднаною територіальною громадою Синельниківського району територіальною громадою) заходів, спрямованих на державну реєстрацію права комунальної власності щодо земельної ділянки площею 51,4069 га, кадастровий номер 1222684400:01:003:2005.
Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. (ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. (ч.1 ст.11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 статті 18 цього Закону).
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Зміст цієї правової норми свідчить про те, що допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:
1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;
2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;
3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.
При цьому, ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Прокурор вважає, що права власника земельної ділянки порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права оренди та суборенди за договорами, які ним не укладалися.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. (ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
В порушення статей 116, 122, 123 Земельного кодексу України відповідач-1 з відповідною заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення для надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не звертався, дозволу на розроблення такого проекту землеустрою не отримував; проектна документація щодо відведення спірної земельної ділянки відповідачу не розроблялася, проект землеустрою не погоджувався; рішення відповідного органу щодо передачі у користування відповідачу спірної земельної ділянки не приймалося; акт приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду, не підписувався. Відповідних доказів сторонами до суду не надано.
Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1 ст. 407 Цивільного кодексу України).
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).
Істотні умови договору оренди визначені частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі".
Так, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
У разі ж, якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, в наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін ( ч. 4 ст. 202 ЦК України).
Частиною третьою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 Цивільного кодексу України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).
Під час розгляду даної справи встановлено, що довіреність від 25.02.2019 № 13-1-0.25-010/11-19 на ім`я в.о. начальника відділу у Межівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Литвиненка О.О. на укладення з відповідачем-1 договору №32/24-12/20ДО від 24.12.2020 оренди спірної земельної ділянки не видавалась, договір оренди земельної ділянки не оформлявся та не підписувався, печаткою не скріплювався.
Таким чином, слід дійти висновку, що такий договір між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросельхозпромпрайд" не укладався.
Отже, у державного реєстратора були відсутні підстави для державної реєстрації права оренди та суборенди спірної земельної ділянки.
Згідно із статтями 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Відповідно до статей 142, 143 Основного Закону України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
01.01.2013 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".
Згідно пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень до вказаного Закону України з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
Згідно зі статтею 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок із державної власності у комунальну і навпаки здійснюється за рішеннями самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №60-р від 31.01.2018 "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" регламентовано передачу усіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад, крім тих земельних ділянок, які не можуть бути передані у комунальну власність.
Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" № 1423-ІХ від 28.04.2021 внесено зміни до Земельного кодексу України та відповідно до абзацу 1 п. 24 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, зміст якого визначає, що з набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Відповідно до абзацу 12 п. 24 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Згідно з абзацом 9 п. 24 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Виходячи з наведеного, сільські, селищні, міські ради наділені делегованими повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення комунальної власності та є правонаступниками Головного управління Держгеокадастру у області.
Таким чином, з 27.05.2021 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області позбавлене права на розпорядження спірною земельною ділянкою, а таким правом на відповідній території наділена саме Межівська селищна об`єднана територіальна громада о особі Межівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
Отже, станом на момент проведення державної реєстрації права власності за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, останнє втратило відповідні повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення, що розташовані поза межами населених пунктів, у зв`язку з чим державна реєстрація права власності на спірну земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області підлягає скасуванню із одночасною зміною її власника на Иежівську селищну раду Синельниківського району Дніпропетровської області.
Відтак вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права власності, права оренди та права суборенди на підставі рішення державного реєстратора щодо спірної земельної ділянки відповідають належному способу захисту, є законними й обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги прокурора про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросельхозпромпрайд" (код ЄДРПОУ 42929552) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Злата Оіл" (код ЄДРПОУ 43424740) повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 51,4069 га, кадастровий номер 1222684400:01:003:2005, що розташована на території Межівської селищної об`єднаної територіальної громади Синельниківського району, Межівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Межівської селищної ради, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 41 Конституції України, статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, юридичні факти.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст.317 Цивільного кодексу України).
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. (ч.ч. 1,2 ст. 319 Цивільного кодексу України).
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України).
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України).
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (п. 2 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України).
Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч. 1 ст.1213 Цивільного кодексу України).
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Під час розгляду даної справи суд дійшов висновку, що довіреність від 25.02.2019 № 13-1-0.25-010/11-19 на в.о. начальника відділу у Межівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Литвиненко О.О. на укладення з відповідачем-1 договору № 32/24-12/20ДО від 24.12.2020 оренди спірної земельної ділянки не видавалась, а сам договір нею не підписувався, а відтак і не укладався.
Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.27).
Враховуючи підстави позову прокурора у цій справі, заявлені ним позовні вимоги про повернення земельної ділянки із неправомірного користування відповідачів-1, 2 є належним способом захисту.
Щодо представництва прокурором інтересів держави в даній справі.
Прокурор посилається, серед іншого, на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", а також зазначає, що вже самого факту бездіяльності Петриківської селищної ради та Головного управління Держгеокадастру для втручання прокурора є достатньо.
Наявність у позивачів повноважень у сфері земельних правовідносин та прав для їх захисту, які за обставинами справи ними не здійснюються, прокурор обґрунтовує посиланням на Конституцію, Земельний кодекс України та Цивільний кодекс України.
Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Петриківською селищною радою та Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області , які не вжили заходів до повернення спірної земельної ділянки у судовому порядку.
На підтвердження прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання ним на адресу позивачів у справі запитів від 27.10.2021 № 15/1-1556вих-21 (позивача-1), від 23.11.2021 № 15/1-1642вих-21 (позивача-2) про надання інформації щодо власника спірної земельної ділянки, передачі її у користування та вжитих позивачем заходів до її повернення із незаконного володіння, користування суб`єктів господарювання.
Проте, згідно з відповіддю позивача-1 від 29.10.2021 №1389/0/2-21 та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 01.12.2021 № 10-4-0.61-9459-2-21 заходів, направлених на скасування державної реєстрації речових прав та витребування земельної ділянки, ними не вживалось.
Листом № 15/1-1721вих-21 від 10.12.2021 (а.с.69-71) та листом № 15/1-1716вих-21 від 10.12.2021 (а.с. 72-74) прокурор повідомив Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Межівську селищну раду Синельниківського району Дніпропетровської області про прийняте рішення про представництво інтересів держави в особі Межівської селищної ради та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області шляхом звернення з позовом до суду про скасування державної реєстрації права оренди та суборенди земельної ділянки із одночасним припиненням речових прав та її витребування на користь держави.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Відповідачами не надано доказів повернення спірної земельної ділянки її власнику, у зв`язку з чим вимоги про зобов`язання відповідачів повернути спірну земельну ділянку її власнику є законними й обґрунтованими.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Щодо судового збору
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідачів в рівних частинах. Прокурором сплачено 9 080,00 грн. судового збору. Отже з відповідачів належить стягнути на користь Дніпропетровської області прокуратури по 4 540,00 грн. з кожного.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 51,4069 га, кадастровий номер 1222684400:01:003:2005, що розташована на території Межівської селищної об`єднаної територіальної громади Синельниківського району, проведену за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49004, м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 39А; код ЄДРПОУ 39835428), на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. № 59818215 від 13.08.2021 з одночасною зміною права власності на вказану земельну ділянку за Межівською селищною об`єднаною територіальною громадою в особі Межівської селищної ради (52900, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, смт. Межова, вул. імені Грушевського, буд. 9; код ЄДРПОУ 04338428) (номер запису про право 43469363).
Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 51,4069 га, кадастровий номер 1222684400:01:003:2005, що розташована на території Межівської селищної об`єднаної територіальної громади Синельниківського району, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросельхозпромпрайд" (код ЄДРПОУ 42929552) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. № 59818215 від 13.08.2021, з одночасним припиненням речових прав товариства з обмеженою відповідальністю "Агросельхозпромпрайд" (код ЄДРПОУ 42929552) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 43469443).
Скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки площею 51,4069 га, кадастровий номер 1222684400:01:003:2005, що розташована на території Межівської селищної об`єднаної територіальної громади Синельниківського району, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Злата Оіл" (код ЄДРПОУ 43424740) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. № 60337091 від 14.09.2021, з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Злата Оіл" (код ЄДРПОУ 43424740) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 43933511).
Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросельхозпромпрайд" (49108, м. Дніпро, вулиця Янтарна, будинок 71, корпус 1, квартира 301; код ЄДРПОУ 42929552) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТ "Злата Оіл" (79000, м. Львів, вулиця Повітряна, буд. 12, офіс 4; код ЄДРПОУ 43424740) повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 51,4069 га, кадастровий номер 1222684400:01:003:2005, що розташована на території Межівської селищної об`єднаної територіальної громади Синельниківського району, Межівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Межівської селищної ради.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросельхозпромпрайд" (49108, м. Дніпро, вулиця Янтарна, будинок 71, корпус 1, квартира 301; код ЄДРПОУ 42929552) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49001, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 38; код ЄДРПОУ 02909938) судовий збір у сумі 4 540,00 грн., про що видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТ "Злата Оіл" (79000, м. Львів, вулиця Повітряна, буд. 12, офіс 4; код ЄДРПОУ 43424740) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49001, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 38; код ЄДРПОУ 02909938) судовий збір у сумі 4 540,00 грн., про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 28.07.2022.
Суддя В.Г. Бєлік
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 21.07.2022 |
Оприлюднено | 29.07.2022 |
Номер документу | 105457905 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні