Рішення

від 28.06.2022 по справі 911/3472/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" червня 2022 р. м. Київ Справа № 911/3472/21

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши матеріали

за позовом Дочірнього підприємства «Автотрейдінг-Одеса», м. Одеса.

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергентична компанія «КАНОН», Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород.

про стягнення боргу

представники:

від позивача - не з`явився

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/3472/21 за позовом Дочірнього підприємства «Автотрейдінг-Одеса» №281 від 17.11.2021 (вх.№3429/21 від 25.11.2021 року) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергентична компанія «КАНОН» (далі відповідач) про стягнення боргу у розмірі 65965,53 грн. за Договором про постачання природного газу №2018/004-Г від 24.09.2018 року.

Ухвалою суду від 13.12.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/3472/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.02.2022 року.

Ухвалою суду від 01.02.2022 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/3472/21 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 01.03.2022 року.

Судове засідання, призначене на 01.03.2022 року не відбулося.

Ухвалою суду від 02.05.2022 року підготовче засідання призначено на 14.06.2022 року.

До суду від позивача надійшла заява №63 від 23.05.2022 року (вх. №5869/22 від 30.05.2022) про розгляд справи без участі позивача. Крім того, позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи у судове засідання 14.06.2022 року не з`явився, про причину неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 14.06.2022 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28.06.2022 року.

Відповідач, повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 28.06.2022 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Судом враховано, що ухвали Господарського суду Київської області направлялись відповідачу на юридичну адресу: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Ватутіна, буд. 57, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №429177088673, однак, поштові конверти, адресовані відповідачу, повернуто суду підприємством зв`язку із зазначенням причин повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням встановленого терміну для зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, ухвали суду у справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua. Також, інформацію про розгляд справи №911/3472/21 оприлюдено на сайті «Судова влада України».

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлений про розгляд справи, а також, керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача та третіх осіб про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «КАНОН» (за договором постачальник) та Дочірнім підприємством «Автотрейдінг-Одеса» (за договором споживач) 24.09.2018 року укладено Договір про постачання природного газу №2018/004-Г від 24.09.2018 року (далі Договір), згідно умов п. 1.1 якого, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2018-2019 роках природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ на умовах цього Договору. Постачальник передає споживачу з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року (включно) газ обсягом 16 тис.куб.м. (п. 2.1 Договору).

Згідно п.. 3.1, 3.3 Договору, споживач до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає постачальнику належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов`язується надати постачальнику завірену копію акту про фактичний обсяг розподіленого/протранспортованого за цим Договором природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором ГРМ/ГТС; підписані та скріплені печатками споживача два примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 8-го числа повертає споживачу один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п.п. 5.1, 5.4 Договору, ціна на природний газ визначається сторонами в Додатковій угоді до цього Договору на кожний звітний період (місяць) поставки газу. Загальна сума вартості природного газу за цим Договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктами 6.1, 6.2 Договору визначено, що розрахунки за природний газ здійснюються у наступному порядку: 70% - до 20 числа місяця постачання газу; 30% - до 05 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу. Оплата за природний газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами відповідно до цін, умов і порядку зарахування коштів, визначених у п.п. 5.1, 6.1 Договору або у відповідних додаткових угодах (п. 5.1 даного Договору).

У п. 12.1 Договору сторони погодили, що Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.12.2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх здійснення.

Згідно Додаткової угоди №1 від 31.10.2018 року до Договору, сторони погодили, що відповідно до п. 5 Договору, складова ціни природного газу з 01.11.2018 року становить 12600,00 грн. з ПДВ за 1000 куб.м.газу.

Як зазначає позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором за поставку природного газу відповідачу перераховано 342041,17 грн., що підтверджується виписками АБ «Укргазбанк» по рахунку позивача. Однак, згідно актів прийому-передачі природного газу №ЕК000000034 від 30.11.2018, №8471/11 від 30.11.2018, №ЕК000000077 від 31.12.2018, б/н від 31.12.2018, №25 від 31.01.2019, б/н від 31.01.2019, №77 від 28.02.2019, №8471/02 від 28.02.2019, №112 від 31.03.2019, №8471/03 від 31.03.2019, №77 від 29.02.2020, №78 від 29.02.2020 відповідачем поставлено позивачу природний газ на суму 258075,64 грн.

Згідно наявного в матеріалах справи Акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 по 02.06.2020, який підписано представниками обох сторін та скріплено їх печатками, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про постачання природного газу №2018/004-Г від 24.09.2018 складає 65965,53 грн.

Позивачем на адресу відповідача надіслано лист №146/1 від 02.06.2020 року з вимогою повернути суму переплати за непоставлений природний газ за Договором у сумі 65965,53 грн. У відповідь на вказаний лист позивача відповідач листом №16/06-1 від 16.06.2020 року запропонував позивачу забрати залишок оплаченого природного газу. Однак, як зазначено позивачем, відповідачем протягом опалювального періоду 2020-2021 р.р. відповідачем вказаний газ позивачу поставлено не було.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №113 від 20.05.2021 року (докази надіслання додано до матеріалів справи) з вимогою повернути переплату за неспожитий обсяг природного газу у сумі 65965,53 грн. протягом 10-ти днів з дати отримання претензії.

Позивачем, згідно умов п. 7.1 Договору, на адресу відповідача надіслано повідомлення №231 від 14.09.2021 року про розірвання Договору (докази надіслання додано до матеріалів справи) згідно якого повідомлено відповідача про розірвання Договору про постачання природного газу №2018/004-Г від 24.09.2018 року з 01.10.2021 року. У вказаному повідомленні позивач також просив відповідача повернути позивачу 65965,53 грн. переплати за неспожитий обсяг природного газу.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, позивач сплатив на рахунок відповідача 324041,17 грн., проте, фактично спожив природного газу на суму 258075,64 грн., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 65965,53 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками, актами приймання-передачі природного газу, актом звіряння розрахунків, що підписаний уповноваженими представниками обох сторін.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи зазначені положення Цивільного кодексу України, чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Водночас, якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 року у справі №6-2978цс15, від 03.06.2016 року у справі №6-100цс15, а також у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 року у справі №910/13271/18.

Таким чином, враховуючи розірвання Договору про постачання природного газу №2018/004-Г від 24.09.2018 року з 01.10.2021 року, правова підстава для набуття у власність відповідачем грошових коштів у сумі 65965,53 грн., перерахованих в якості передплати за Договором відпала, відтак, після розірвання Договору у позивача, на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України, виникло право вимагати від відповідача повернення грошових коштів у сумі 65965,53 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Автотрейдінг-Одеса» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергентична компанія «КАНОН» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергентична компанія «КАНОН» (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Ватутіна, буд. 57, код ЄДРПОУ 39716618) на користь Дочірнього підприємства «Автотрейдінг-Одеса» (65054, м. Одеса, вул. 6-ий км Овідіопольської дороги, буд. 10/2, код ЄДРПОУ 31976605) 65965 (шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) грн. 53 коп. заборгованості та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 28.07.2022 року.

Суддя Д.Г. Заєць