Рішення

від 27.07.2022 по справі 916/771/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/771/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

в порядку спрощеного позовного провадження справу № 916/771/22

за позовом: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, № 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, промисловий майданчик)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС-ЛАЙН СЕРВІС» (40000, м. Суми, вул. О. Аніщенка, № 11/1, код ЄДРПОУ 36707155)

про стягнення 20989,75 грн.,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

04.05.2022 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС-ЛАЙН СЕРВІС», в якій просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 11867,35 грн та штраф у сумі 9122,40 грн, а також судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про невиконання відповідачем зобов`язань за договором на постачання товару №53-123-01-21-07107 від 30.08.2021 у визначені договором строки, що має наслідком застосування до останнього міри відповідальності у вигляді пені та штрафу.

Як вказує позивач, 30.08.2021 між ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» та ТОВ «БМС-ЛАЙН СЕРВІС» було укладено договір №53-123-01-21-07107 на постачання товару на суму 375281,70 грн., відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити товар у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації №1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.3.1 договору постачання повинно здійснюватися з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 20.09.2021 року, на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника.

За ствердженням позивача, відповідачем поставлено товар на суму 244961,70 грн., що підтверджується видатковими накладними № 358 від 17.09.2021 на суму 235724,70 грн. (без прострочення) та № 419 від 06.10.2021 на суму 9237,00 грн. (з простроченням).

При цьому, позивач зауважує, що відповідно до п.4.1 договору, у разі порушення зобов`язань за договором, а саме, за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

Позивач наголошує, що на адресу відповідача було скеровано претензію №32/1217 від 29.11.2021 року про перерахування пені в сумі 138,55 грн. за період з 21.09.2021 по 05.10.2021, проте відзив на претензію не надійшов.

Окрім того, як пояснює позивач, 20.12.2021 відповідачем було, з простроченням, поставлено товар на суму 130320,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №505.

Водночас, відповідно до п. 12.3.1 договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені договором.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань по договору щодо постачання товару, позивачем нараховано відповідачу пеню та штраф у відповідності до п.4.1 договору

Відповідач відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2022 позовна заява вх.№ 799/22 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.05.2022 було прийнято позовну заяву (вх.№ 799/22 від 04.05.2022) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/771/22. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без виклику сторін. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду у строк визначений ч. 7 ст. 252 ГПК України з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Про судовий розгляд справи № 916/771/22 сторони повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвали суду від 06.05.2022, зокрема, відповідачу 27.05.2022 (вх. № 7899/22 від 02.06.2022). Позивачу направлено копію ухвали суду від 06.05.2022 на адресу місцезнаходження ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» - 01032, м. Київ, вул. Назарівська, № 3) та на зазначену в позовній заяві електронну адресу відокремленому підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»: office@sunpp.atom.gov.ua.

Отже, судом дотримані вимоги процесуального закону щодо належного та своєчасного повідомлення учасників про розгляд даної справи.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін від учасників справи до суду не надходило.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення /виклику/ учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

27.07.2022 судом було постановлено рішення в нарадчій кімнаті у відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, без його проголошення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

30.08.2021 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (покупець) в особі Т.в.о. генерального директора Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМС-ЛАЙН СЕРВІС» (постачальник) укладено договір на постачання товару №53-123-01-21-07107, згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код 31410000-3 по ДК 021:2015 Елементи живлення (Гальванічні елементи), (далі-товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації № 1 (Додаток до Договору № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2021 року.

Відповідно до п. 1.3. договору місцем виконання цього договору, у тому числі (але не виключно) місцем постачання, виконання грошових зобов`язань, місцем нарахування та сплати штрафних санкцій, виконання будь-яких зобов`язань, пов`язаних з якістю та комплектністю, є місто Южноукраїнськ.

За змістом п. 2.1. договору загальна вартість товару є твердою та складає: разом: 312734,75 грн. без ПДВ; крім того ПДВ 20%: 62546,95 грн. Всього з ПДВ: 375281,70 грн.

Згідно з п. 3.1. договору постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 20.09.2021, на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» або ВП ЮУАЕС відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника.

Відповідно до п. 3.3. договору датою постачання є дата отримання товару на складі Вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Згідно з умовами п. 4.1 договору у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

За змістом п.п.12.3.1. п.12.3 договору постачальник зобов`язаний, зокрема забезпечити постачання товарів у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 13.1 договору, він вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою з боку покупця і діє до 31.12.2022 включно, а в частіші виконання сторонами гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання. Продовження строку дії договору можливе до його закінчення, шляхом укладання відповідної Додаткової угоди.

Додатком №1 до договору №53-123-01-21-07107 від 30.08.2021 є Специфікація №1, в якій сторони погодили кількість, асортимент та вартість товару, що підлягає поставці за умовами укладеного договору. Згідно із специфікацією №1 сторони погодили, що всього за договором має бути поставлено товар на загальну суму 375281,17 грн з ПДВ.

На виконання умов договору відповідачем без порушення погоджених сторонами строків було поставлено, а позивачем прийнято товар на загальну суму 235724,70 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №358 від 17.09.2021.

Крім того, на виконання умов договору №53-123-01-21-07107 від 30.08.2021, відповідачем було поставлено позивачу товар на суму 9237,00 грн., згідно видаткової накладної №419 від 06.10.2021.

01.12.2021 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №32/1217 від 29.11.2021, відповідно до якої останнім зазначено, що згідно до умов договору №53-123-01-21-07107 від 30.08.2021, кінцевим терміном поставки товару було 20.09.2021, однак товар поставлено із простроченням 06.10.2021, що вбачається з видаткової накладної №419, у зв`язку з чим позивач вимагав сплати пені в сумі 138,55 грн. (за період з 21.09.2021 по 05.10.2021).

В подальшому, на виконання умов договору №53-123-01-21-07107 від 30.08.2021, відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 130320,00 грн., згідно видаткової накладної №505 від 20.12.2021.

З огляду на все вищезазначене, позивач і звернувся до суду із даним позовом про стягнення з ТОВ «БМС-ЛАЙН СЕРВІС» 11867,35 грн. пені та 9122,40 грн. штрафу.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Цивільне зобов`язання передбачає наявність обов`язку боржника відносно кредитора, якому кореспондується право кредитора вимагати у боржника виконання відповідного обов`язку, і таке зобов`язання в силу частин другої та третьої статті 11 ЦК України може виникати на підставі договорів та інших правочинів, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів, безпосередньо з актів цивільного законодавства тощо.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.ч.2, 4 ст.217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з нормами ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У відповідності зі статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 267 ГК України передбачено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У силу положення статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 статті 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За умовами ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до ч. 1-2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий договір на постачання товару від 30.08.2021 № 53-123-01-21-07107.

При цьому в силу приписів статей 265, 267 ГК України, статей 526, 527, 530, 662, 663, 712 ЦК України та умов пункту 3.1 договору ТОВ «БМС-ЛАЙН СЕРВІС» зобов`язане здійснити поставку товару ДП «НАЕК «Енергоатом» не пізніше 20.09.2021.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «БМС-ЛАЙН СЕРВІС» на виконання умов договору №53-123-01-21-07107 від 30.08.2021, поставив позивачу товар, із порушенням встановленого строку, що підтверджується підписаними з обох сторін та скріпленими печаткою останніх видатковими накладними №419 від 06.10.2021 на загальну суму 9237,00 грн. № 505 від 20.12.2021 на загальну суму 130320,00 грн.

Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231 ГК України), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.

Відповідно до п. 4.1. договору, сторони встановили, що у разі порушення зобов`язання за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

Отже, під час розгляду справи судом встановлена обставина неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору на постачання товару від 30.08.2021 №53-123-01-21-07107, а саме порушення строків поставки товару.

Оскільки ця бездіяльність відповідача суперечить вищевказаним нормам права та договору, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення з відповідача на підставі п.4.1 договору пеню за видатковою накладною № 419 від 06.10.2021 за період з 21.09.2021 по 05.10.2021, а також пеню за видатковою накладною № 505 від 20.12.2021 за період з 21.09.2021 по 19.12.2021 та штрафу у розмірі 7% за прострочення постачання понад 30 календарних днів.

Приймаючи до уваги порушення відповідачем строків поставки продукції, враховуючи положення договору та чинного законодавства, суд вважає правомірним нарахування пені та штрафу.

Суд, перевіривши розрахунки позивача, наведені ним у позовній заяві, щодо стягнення з відповідача пені в сумі 138,55 грн. за період з 21.09.2021 по 05.10.2021 за видатковою накладною № 419 від 06.10.2021, а також пені в сумі 11728,80 грн. за період з 21.09.2021 по 19.12.2021 за видатковою накладною № 505 від 20.12.2021 та штрафу у розмірі 7% в сумі 9122,40 грн., вважає їх вірними, здійсненими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 79, 86, 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС-ЛАЙН СЕРВІС» (40000, м. Суми, вул. О. Аніщенка, № 11/1, код ЄДРПОУ 36707155) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, № 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, промисловий майданчик) пеню в розмірі 11 867 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 35 коп., штраф в розмірі 9 122 (дев`ять тисяч сто двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 27 липня 2022 р.

Суддя О.В. Цісельський