Постанова

від 27.07.2022 по справі 50/155

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 50/155 (910/4978/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТІКС-УКРАЇНА"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022

(колегія суддів у складі: Грек Б. М. - головуючий, Отрюх Б. В., Остапенко О.М.)

у справі № 50/155 (910/4978/21)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТІКС-УКРАЇНА"

до 1) Державного підприємства "Завод "Генератор"

2) Приватного підприємства "Торгівельно-виробнича фірма "Дора"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-2: Державний концерн "Укроборонпром"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Туплекс-Україна"

про зобов`язання виконати договір

у межах справи №50/155

за заявою Відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України"

до Державного підприємства "Завод "Генератор"

про банкрутство

1. Рух справи

1.1. У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №50/155 за заявою Відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" про банкрутство Державного підприємства "Завод "Генератор".

1.2. В межах вказаної справи надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТІКС-УКРАЇНА" (далі - ТОВ "ПЛАСТІКС-УКРАЇНА", позивач) до Державного підприємства "Завод "Генератор" (далі - відповідач-1, далі - ДП "Завод "Генератор") та Приватного підприємства "Торгівельно-виробнича фірма "Дора" (далі - відповідач-2, ПП "ТВФ "Дора") про зобов`язання виконати договір, в якій позивач просив суд зобов`язати відповідачів виконати умови договору №2 від 09.11.2018 на завершення робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на дві чи більше окремі ділянки (з урахуванням кількості будівель, які на сьогоднішній день можуть знаходитися у власності третіх приватних осіб та розташовуватися на земельній ділянці, що знаходиться у користування ДП "Завод "Генератор", про що позивачу невідомо), з додержанням визначених цим договором меж земельних ділянок, та надання правовстановлюючих документів на земельні ділянки за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20 (кадастровий номер 8000000000:78:038:0002).

1.3. На переконання позивача, відповідачі безпідставно ухиляються від виконання умов договору №2 від 09.11.2018, чим порушуються права та інтереси позивача.

1.4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 позов задоволено. Зобов`язано ДП "Завод "Генератор" та ПАТ "ТВФ "Дора" виконати умови договору №2 від 09.11.2018 на завершення робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на дві земельні ділянки та надання правовстановлюючих документів на земельні ділянки за адресою: вул. Полярна, 20, в Оболонському р-ні м. Києва (кадастровий номер 8000000000:78:038:0002) із додержанням істотних умов, визначених додатком 1 та планом поділу земельної ділянки ДП "Завод "Генератор", кадастровий номер 8000000000:78:038:0002, вул. Полярна, 20, в Оболонському р-ні м. Києва, площею 15,1887 га.

1.5. ДП "Завод "Генератор" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі № 50/155 (910/4978/21).

1.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 вказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги.

1.7. 09.02.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "ПЛАСТІКС-УКРАЇНА" про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову у справі № 50/155 (910/4978/21), а саме заборони ДП "Завод "Генератор", органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно до набрання рішенням у даній справі законної сили вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та вчиняти будь-якi дiї з державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, що були сформовані в результаті подiлу земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20 (кадастровий номер 8000000000:78:038:0002), а саме на: кадастровий номер 8000000000:78:038:0001, площею 0,5348 га; кадастровий номер 8000000000:78:038:0069, площею 14,0391 га; кадастровий номер 8000000000:78:038:0096, площею 0,375 га; кадастровий номер 8000000000:78:038:0696, площею 0,5591 га; кадастровий номер 8000000000:78:038:0969, площею 0,2155 га.

1.8. В обґрунтування наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову заявник, зокрема зазначав про те, що ДП "Завод "Генератор" самовільно, без погодження із ТОВ "ПЛАСТІКС-УКРАЇНА" здійснив незаконний поділ земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20 (кадастровий номер 8000000000:78:038:0002), за результатами чого були сформовані п`ять нових окремих земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери та 29.12.2021 здійснено їх реєстрацію у Державному земельному кадастрі. При цьому площа новоутвореної земельної ділянки, яка має бути виділена позивачу для експлуатації за призначенням належної йому будівлі, дорівнює 0,5591 га замість 7 458,00 кв. м., що узгоджено між ДП "Завод "Генератор" та ТОВ "ПЛАСТІКС-УКРАЇНА" у договорі №2 від 09.11.2018 та відображено у рішенні Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі № 50/155 (910/4978/21), яке на переконання позивача ДП "Завод "Генератор" не має наміру виконувати.

2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ПЛАСТІКС-УКРАЇНА" про забезпечення позову.

2.2. Ухвала суду мотивована відсутністю зв`язку між обраним заявником видом забезпечення позову та предметом позову. Суд зазначив про те, що застосування заходів забезпечення позову, які не стосуються предмету позову порушуватиме принципи співмірності та адекватності застосування заходів забезпечення позову та не гарантуватиме виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду позовних вимог.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. 21.04.2022 ТОВ "ПЛАСТІКС-УКРАЇНА" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 та постановити ухвалу, якою задовольнити заяву ТОВ "ПЛАСТІКС-УКРАЇНА" і вжити заходи забезпечення позову у справі № 50/155 (910/4978/21).

4. Узагальнені доводи касаційної скарги

4.1. Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: частину дев`яту статті 79-1, частину першу статті 125 Земельного кодексу України, статтю 4 та частину першу статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та порушено норми процесуального права - частину другу статті 136 ГПК України.

4.2. Спір у цій справі виник відносно поділу земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:038:0002 площею 15,1887 га, розташованої у м. Києві по вул. Полярній, 20 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 716905580380), яка є власністю Держави Україна в особі Київської міської державної адміністрації та була передана в постійне користування ДП "Завод "Генератор", який в порушення істотних умов договору №2 від 09.11.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі №50/155 (910/4978/21) провів поділ згаданої ділянки таким чином, що прямо порушує права та охоронювані законом інтереси ТОВ "ПЛАСТІКС-УКРАЇНА". З урахуванням наведеного, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся з позовом до суду і за результатами розгляду якого суд першої інстанції ухвалив рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

5. Касаційне провадження

5.1. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб.

5.2. В подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, дію воєнного стану продовжено, а саме: Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 - з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, від 18.04.2022 № 259/2022 - з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, від 17.05.2022 № 341/2022 - з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

5.3. З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Верховному Суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відкриття касаційного провадження та розгляд поданої касаційної скарги здійснювалося Судом у розумні строки з огляду на вищевказані обставини.

5.4. Ухвалою Верховного Суду від 19.05.2022 відповідно до положень частини тринадцятої статті 8, частини першої статті 301 ГПК України:

- відкрито касаційне провадження у справі №50/155(910/4978/21) за касаційною скаргою ТОВ "ПЛАСТІКС-УКРАЇНА" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи;

- встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05.06.2022;

- витребувано з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №50/155(910/4978/21) за ТОВ "ПЛАСТІКС-УКРАЇНА" до ДП "Завод "Генератор", ПП "ТВФ "Дора" про зобов`язання виконати договір в межах розгляду справи №50/155 про банкрутство ДП "Завод "Генератор".

5.5. 31.05.2022 на адресу Верховного Суду від Державного концерну "Укроборонпром" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просив Суд залишити оскаржуване рішення апеляційного господарського суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення з тих підстав, що:

- суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану позивачем ухвалу з повним та всебічним з`ясуванням дійсних обставин справи, з наданням належної оцінки поданим доказам, а відтак вказана ухвала є законною та обґрунтованою;

- судом апеляційної інстанції встановлено обставини поділу земельної ділянки, розташованої у м. Києві по вул. Полярній, 20 (кадастровий номер 8000000000:78:038:0002) на окремі ділянки та їх реєстрацію у Державному земельному кадастрі. Тобто вказані події вже відбулися, тоді як заходи забезпечення позову покликані саме на уникнення настання в майбутньому незворотних подій, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення;

- вимога позивача заборонити ДП "Завод "Генератор", органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до набрання рішенням у цій справі законної сили вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та вчиняти будь-які дії з державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, що були сформовані в результаті поділу земельної ділянки, розташованої у м. Києві по вул. Полярній, 20 (кадастровий номер 8000000000:78:038:0002) є необґрунтованою, оскільки відсутні докази на підтвердження того, що вищезазначені органи та ДП "Завод "Генератор" мають намір вчинити будь-які дії з державної реєстрації речових прав на спірні земельні ділянки, окрім вже здійснених.

5.6. Відзиви інших учасників справи на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Об`єктом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

6.2. Врахувавши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

6.3. В статті 136 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою учасника справи вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

6.4. За змістом частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

6.5. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

6.6. Зазначені висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

6.7. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

6.8. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

6.9. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

6.10. З урахуванням загальних вимог, передбачених положеннями статей 73, 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.

6.11. Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

6.12. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17.

6.13. Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у випадку, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

6.14. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено у позові вимогу про зобов`язання ДП "Завод "Генератор" та ПАТ "ТВФ "Дора" виконати умови договору №2 від 09.11.2018 на завершення робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на дві чи більше окремі ділянки (з урахуванням кількості будівель, які на сьогоднішній день можуть знаходитися у власності третіх приватних осіб та розташовуватися на земельній ділянці, що знаходиться у користуванні ДП "Завод "Генератор", про що позивачу невідомо), з додержанням визначених цим договором меж земельних ділянок та надання правовстановлюючих документів на земельні ділянки за адресою: вул. Полярна, 20, в Оболонському р-ні м. Києва (кадастровий номер 8000000000:78:038:0002).

6.15. Позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ДП "Завод "Генератор", органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно до набрання рішенням у даній справі законної сили вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та вчиняти будь-які дії з державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, які були сформовані в результаті поділу земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20 (кадастровий номер 8000000000:78:038:0002), а саме: кадастровий номер 8000000000:78:038:0001, площею 0,5348 га; кадастровий номер 8000000000:78:038:0069, площею 14,0391 га; кадастровий номер 8000000000:78:038:0096, площею 0,375 га; кадастровий номер 8000000000:78:038:0696, площею 0,5591 га; кадастровий номер 8000000000:78:038:0969, площею 0,2155 га.

6.16. В обґрунтування поданої заяви, позивач серед іншого зазначав про те, що:

- площа та межа новоутвореної земельної ділянки, що підлягає виділенню ТОВ "ПЛАСТІКС-УКРАЇНА" для експлуатації за призначенням будівлі, яка належить ТОВ "ПЛАСТІКС-УКРАЇНА", не відповідають площі та межам (є значно меншою і дорівнює 0,5591 га замість 7458,00 кв. м), що були письмово узгоджені між ДП "Завод "Генератор" та ТОВ "Пластікс-Україна" та зафіксовані рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі № 50/155 (910/4978/21);

- площа та розташування меж нової земельної ділянки унеможливлює використання за призначенням будівлі, що належить ТОВ "ПЛАСТІКС-УКРАЇНА" та розташована на цій земельній ділянці;

- ДП "Завод "Генератор" не має реального наміру виконувати умови договору № 2 від 09.11.2018 та вчиняє дії з метою унеможливлення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі № 50/155 (910/4978/21);

- за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна наразі речові права на земельні ділянки, які були утворені в результаті поділу земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:78:038:0002, площею 15,1887 га не зареєстровані;

- метою вжиття заходів забезпечення позову є попередження завершення ДП "Завод "Генератор" реалізації умислу на забезпечення протиправного поділу земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:038:0002, площею 15,1887 га у спосіб, що позбавляє ТОВ "Пластікс-Україна" можливості виконати рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі № 50/155 (910/4978/21), якщо воно буде залишено без змін апеляційним господарським судом, та відновити свої права за договором № 2 від 09.11.2018;

- застосування судом обраного позивачем заходу забезпечення позову буде направлено на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів заявника.

6.17. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заяви позивача, зазначивши про відсутність зв`язку між обраним заявником видом забезпечення позову та предметом позову. За висновком суду, застосування заходів забезпечення позову, які не стосуються предмету позову, порушуватиме принципи співмірності та адекватності застосування заходів забезпечення позову та не гарантуватиме виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду позовних вимог.

6.18. Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою, та надати суду докази існування фактичних обставин, що пов`язані з необхідністю вжиття таких заходів саме на забезпечення позовних вимог в межах порушеного права, яке позивач намагається захистити поданням відповідного позову, а не будь-яких інших порушених прав позивача.

6.19. Оцінюючи необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених інтересів позивача та співмірність наслідків вжиття/невжиття заходів забезпечення, слід враховувати ступінь доведеності позивачем зв`язку змісту порушеного права та інтересу зі способом та наслідками забезпечення позову.

6.20. Не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

6.21. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

6.22. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

6.23. Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

6.24. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 13.01.2021 у справі №910/9855/20, від 07.10.2021 у справі №910/2287/21.

6.25. З матеріалів справи та встановлених апеляційним господарським судом обставин вбачається, що заявлена позивачем вимога полягає у зобов`язанні відповідачів виконати умови укладеного між сторонами у цій справі договору №2 від 09.11.2018 та завершити роботи по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:038:0002, площею 15,1887 га, розташованої у м. Києві по вул. Полярній, 20. За умовами згаданого договору ДП "Завод "Генератор" виступає замовником робіт, ПАТ "ТВФ "Дора" - виконавцем, а позивач - платником.

6.26. Зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову слідує, що позивач є власником нерухомого майна (державна реєстрація права власності відбулася 02.03.2020), розташованого на земельній ділянці площею 15,1887 га, кадастровий номер 8000000000:78:038:0002, за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20. Вказана земельна ділянка є власністю Держави Україна в особі Київської міської державної адміністрації та була передана ДП "Завод "Генератор" в постійне користування згідно з актом Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.11.2004.

6.27. З метою забезпечення належного оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розміщені придбані об`єкти нерухомого майна (нежитлові приміщення), ТОВ "Туплекс-Україна" (правонаступником якого є позивач) ініціювало процедуру поділу земельної ділянки площею 15,1887 га за кадастровим номером 8000000000:78:038:0002 з подальшим виділенням на користь вказаного товариства земельної ділянки площею 7 458,00 кв. м, необхідної для експлуатації за призначенням придбаних приміщень.

6.28. Про виконання робіт з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу вищевказаної земельної ділянки площею 15,1887 га на окремі ділянки з виділенням позивачу ділянки площею 7 458,00 кв. м і було укладено договір №2 від 09.11.2018, про спонукання до виконання умов якого позивачем заявлено позов, що розглядається у цій справі.

6.29. Позивач наголошував на тому, що не дивлячись на ухвалення Господарським судом міста Києва рішення від 24.11.2021 у цій справі про задоволення позову ТОВ "ПЛАСТІКС-УКРАЇНА" та зобов`язання відповідачів виконати умови договору №2 від 09.11.2018, ДП "Завод "Генератор" здійснило незаконний поділ земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20 (кадастровий номер 8000000000:78:038:0002), площею 15,1887 га, внаслідок чого було сформовано п`ять нових окремих земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери та здійснено реєстрацію у Державному земельному кадастрі. З вищевказаних нових земельних ділянок позивачу виділено ділянку площею 0,5591 га, тоді як умовами договору № 2 від 09.11.2018 передбачалося виділення позивачу ділянки більшою площею - 7 458,00 кв. м.

6.30. За твердженням позивача, наразі не зареєстровані речові права на земельні ділянки, утворені в результаті поділу спірної земельної ділянки площею 15,1887 га з кадастровим номером 8000000000:78:038:0002, у зв`язку з чим він просив суд вжити заходи забезпечення позову, які полягають у встановленні заборони ДП "Завод "Генератор" та органам і суб`єктам, що здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які дії з державної реєстрації речових прав на п`ять земельних ділянок, сформованих в результаті поділу земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:78:038:0002 за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20.

6.31. На переконання позивача, у даній справі ним заявлена вимога про здійснення законного поділу земельної ділянки, а заходи забезпечення позову, які він просить вжити, безпосередньо пов`язані з такою вимогою та покликані припинити незаконний поділ спірної земельної ділянки.

6.32. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження господарюючого суб`єкта можуть призвести до незворотних наслідків.

6.33. Дійсно, технічна документація із землеустрою, наряду з іншими документами, є підставою для поділу земельної ділянки. В технічній документації визначаються межі та конкретна площа земельної ділянки, необхідної для експлуатації та функціонування розташованих на ній будівель (споруд).

6.34. Крім того, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства (пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №200/606/18).

6.35. Разом з цим, з огляду на заявлені ТОВ "ПЛАСТІКС-УКРАЇНА" позовні вимоги, до предмету доказування у цій справі входить з`ясування та встановлення обставин щодо виконання чи невиконання відповідачами (замовником та виконавцем) взятих на себе договірних зобов`язань перед позивачем. Ухвалене за результатами розгляду немайнових вимог позивача рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, у зв`язку з чим позивач помилково вважає, що незабезпечення позову в обраний ним спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.

6.36. Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

6.37. Зазначаючи у позові про те, що позивачу не відомо про кількість будівель, які на сьогоднішній день можуть знаходитися у власності третіх приватних осіб та розташовуватися на спірній земельній ділянці, що знаходиться у користуванні ДП "Завод "Генератор", а також претендуючи лише на частину площі згаданої земельної ділянки, позивач у забезпечення своїх вимог просить заборонити вчиняти дії відносно загальної площі земельної ділянки, що в свою чергу може призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів невизначеного кола осіб, які не є учасниками цього судового процесу (зокрема інших власників будівель/споруд/приміщень, розташованих на спірній земельній ділянці).

6.38. Отже, заявивши позов з метою захисту своїх прав у договірних зобов`язаннях з відповідачами щодо виготовлення технічної документації із землеустрою (оскільки позивач просив суд зобов`язати відповідачів виконати умови договору №2 від 09.11.2018, жодних інших позовних вимог не заявлено), позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони ДП "Завод "Генератор" та органам і суб`єктам, що здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які дії з державної реєстрації речових прав на п`ять земельних ділянок, сформованих в результаті поділу земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:78:038:0002 за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20, не володіючи при цьому відомостями щодо кількості будівель (приміщень, споруд), які розташовані на згаданій земельній ділянці, осіб власників вказаних будівель та підстав здійснення відповідного поділу.

6.39. За висновком колегії суддів, заходи забезпечення, які просить вжити позивач, не є адекватними та співмірними з правом, за захистом якого він звернувся до суду, та заявленими позовними вимогами, про що вірно зазначив в оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції.

6.40. Твердження позивача про те, що ДП "Завод "Генератор" не має наміру виконувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі №50/155 (910/4978/21) є припущенням, яке не підтверджено належними доказами. До того ж, такий принцип господарського судочинства, як обов`язковість судового рішення, поширюється саме на ті судові рішення, що набрали законної сили (частина перша статті 18 ГПК України). Судове рішення у справі у справі №50/155 (910/4978/21) було оскаржено до суду апеляційної інстанції та наразі триває апеляційний розгляд, а відтак воно не набрало законної сили у розумінні частини другої статті 241 ГПК України.

6.41. Самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та належних обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

6.42. Позивачем не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту його прав, за захистом яких він звернувся до суду з позовом, який розглядається у цій справі, у разі задоволення його позовних вимог.

6.43. Суд апеляційної інстанції, застосовуючи приписи статей 136, 137 ГПК України в аспекті необхідності забезпечення позову для захисту ймовірно порушених інтересів та прав позивача та співмірність наслідків вжиття/невжиття заходів забезпечення, у контексті спірних правовідносин, врахував ступінь і вірогідність доведеності позивачем зв`язку змісту порушеного права та інтересу зі способом та наслідками забезпечення позову, та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви позивача.

6.44. Посилання скаржника у касаційній скарзі на висновки Верховного Суду у інших справах у застосуванні судами приписів статей 136, 137 ГПК України у розгляді заяв про забезпечення позову колегія суддів відхиляє, оскільки оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову суд здійснює у кожній конкретній справі, з урахуванням поданих заявником доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

6.45. Відносно твердження скаржника про неправильну оцінку фактичних обставин справи, колегія суддів зазначає, що оцінка доказів у справі та встановлення обставин, які необхідні для вирішення заяви про забезпечення позову є перш за все завданням суду першої та апеляційної інстанцій. За цих підстав, суд касаційної інстанції не бере до уваги доводи касаційної скарги, що зводяться до посилання на доведеність порушення прав позивача, та необхідності вирішення касаційною інстанцією питань про надання переваги доказам та доводам позивача над іншими, тобто здійснення відмінної від апеляційного суду оцінки доказів, що суперечить вимогам статті 300 ГПК України.

6.46. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

6.47. Крім того, незгода із рішенням суду попередніх інстанцій не означає їх незаконність, як і не може вказувати на незаконність рішення його негативні наслідки для скаржника, оскільки настання цих наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь однієї із сторін є звичайним, передбаченим процесуальним наслідком.

6.48. З огляду на викладене у цій постанові, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційного господарського суду.

7. Висновки за результатами касаційного розгляду

7.1. В частині третій статті 304 ГПК України передбачено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

7.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.3. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

7.4. Враховуючи наведені положення законодавства та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції немає, отже у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

8. Щодо судових витрат

8.1. Зважаючи на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТІКС-УКРАЇНА" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 у справі №50/155 (910/4978/21) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк